« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадянина
|
. При заподіянні шкоди організацією, з якою потерпілий не перебуває у трудових або інших договірних відносинах, спільними діями організацій, з однією з яких потерпілий не перебуває в таких відносинах, а також діями іншого громадянина (громадян) потерпілий має право звернутися безпосередньо до суду, якщо тільки особа, відповідальна за заподіяння шкоди, не відшкодує його в добровільному порядку. На вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, позовна давність не поширюється (ст. 208 ЦК). Однак вимоги, пред'явлені після закінчення трьох років з моменту виникнення права на відшкодування такої шкоди, задовольняються за минулий час не більш ніж за три роки, що передують пред'явленню позову. За загальним правилом відшкодування шкоди, викликаного зменшенням (втратою) працездатності та смертю потерпілого, виробляються щомісячними платежами. При цьому виплата сум на відшкодування шкоди за поточний місяць проводиться не пізніше закінчення цього місяця. Доставка і пересилання зазначених сум проводяться за рахунок особи, відповідальної за заподіяння шкоди. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх рахунки в банківських установах. За наявності поважних причин суд з урахуванням можливостей заподіювача шкоди може на вимогу громадянина, що має право на відшкодування шкоди, присудити йому належні платежі одноразово, але не більше ніж за три роки. Такий поважною причиною може бути, наприклад, виїзд заподіювача шкоди у віддалену місцевість (за кордон), у зв'язку з чим отримання з нього присуджених сум стає скрутним, а іноді й неможливим. При цьому в обов'язковому порядку має бути враховано майновий стан заподіювача шкоди незалежно від того, чи є їм громадянин або юридична особа. Про можливість стягнення на майбутнє час додаткових витрат, викликаних ушкодженням здоров'я, вже говорилося вище. Суми, отримані в рахунок відшкодування шкоди потерпілими або громадянами, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, за загальним правилом не можуть бути стягнуті назад (п. 3 ст. 1109 ЦК). Виняток становлять випадки недобросовісності з їхнього боку (надання зацікавленими особами підроблених документів, повідомлення ними завідомо неправдивих відомостей тощо) або лічильної помилки. Суми відшкодування шкоди, належали потерпілому або громадянам, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, але недоотримані ними у зв'язку зі смертю, виплачуються їх спадкоємців на загальних підставах. У разі смерті громадянина, відповідального за заподіяння шкоди, обов'язок по її відшкодуванню переходить на його спадкоємців у межах вартості спадкового майна (ст. 1175 ЦК). При реорганізації юридичної особи, визнаного в установленому порядку відповідальним за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, обов'язок з виплати відповідних платежів несе його правонаступник. При такому способі реорганізації юридичної особи, як поділ, обов'язки щодо подальшої виплати відшкодування шкоди покладаються на те юридична особа, до якого відповідний борг перейшов відповідно до розділовим балансом. Якщо, проте, розділовий баланс не дає можливості визначити, хто став правонаступником даного обов'язку, все знову виникли юридичні особи несуть перед потерпілим солідарну відповідальність (п. 3 ст. 60 ЦК). Якщо юридична особа - боржник з даного зобов'язанню ліквідується, відповідні платежі згідно п. 2 ст. 1093 ЦК мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому за правилами, встановленими законом або іншими правовими актами. Іншими словами, юридична особа повинна внести в організацію, зобов'язану в майбутньому виплачувати відшкодування потерпілим, суму, достатню для таких виплат. Такою організацією може бути орган державного соціального страхування або інша організація, на яку покладено подібні функції * (66). При ліквідації юридичної особи вимоги громадян, перед якими ліквідується юридична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, відносяться до першої групи, а при ліквідації банку та інших кредитних установ, що залучають кошти громадян, - до другої групи кредиторських вимог (ст. 64 ГК в редакції Закону від 15 листопада 1995 р.).
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадянина " |
- § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадянина
відшкодуванню шкоди, яке має низку специфічних особливостей в порівнянні з загальними правилами про зазначені зобов'язаннях. Даний випадок традиційно виділяється в російському цивільному законодавстві в особливий делікт, регулювання якого поряд з нормами Цивільного кодексу здійснюється також спеціальними правовими актами. Серед цих актів найбільш важливе місце завжди займали
- § 4. Правовий режим цінних паперів
порядок, відповідно до якого визначається особа, яка має майнове право (або їх сукупність), засвідчене цінним папером. Таким особою може виступати пред'явник цінного паперу - в цьому випадку легітимізує підставою є сам факт перебування цінних паперів у даної особи. Уповноваженою по цінному паперу може бути особа, яка безпосередньо пойменоване в самому тексті цінного
- § 2. Розрахунки і кредитування
порядок і строки видачі грошей для виплати заробітної плати, порядок сподоби-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 320 Веренах прав розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, порядок видачі дозволів на право витрачання грошової виручки та ін Ці умови неможливо типізувати, вони індивідуалізуються по
- § 4. Страхування
порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет,
- § 2. Предмет цивільного права
порядок здійснення права власності та інших речових прав, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації (інтелектуальних прав), регулює договірні та інші зобов'язання, а також інші майнові та особисті немайнові відносини, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників ".
- § 3. Виникнення і припинення юридичної особи
порядок управління), інші - до деяких (визначеним) організаціям (зокрема, всім некомерційним, унітарним підприємствам, а також до інших комерційних організаціям залежно від їх форми - ст. 12 Закону про ТОВ, ст. 11 Закону про АТ). Згідно п. 3 ст. 14 Закону про некомерційних організаціях установчі документи некомерційної організації повинні визначати її найменування,
- § 2. Правове становище публічних утворень
порядок їх проведення. Представляється, що організаційні відносини за участю публічних утворень складаються і в разі укладення останніми попередніх договорів, створення господарських товариств і товариств, а також інших юридичних осіб, і, відповідно, участі в діяльності цих осіб, наприклад за допомогою прийняття рішень (іноді ці відносини відносять до різновиду
- § 2. Захист нематеріальних благ
порядок спростування не відповідають дійсності, ганьблять відомостей і при необхідності викласти текст такого спростування * (493), де має бути вказано, які саме відомості є не відповідають дійсності, ганьблять відомостей, коли і як вони були поширені, а також визначити термін, протягом якого воно повинне піти (абз. 1 п. 17 постанови Пленуму
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
порядок або на інші внутрішні документи, які можуть містити обмеження, до уваги прийматися не повинні. Угоди, які підпадають під дію ст. 174 ЦК, слід відрізняти від схожих з ними угод, які тягнуть за собою інші правові наслідки. Насамперед, ст. 174 ЦК не застосовується тоді, коли особою або органом юридичної особи при вчиненні правочину порушено обмеження,
- § 3. Позовна давність
порядок захисту цивільних прав? Аналіз легального визначення позовної давності не залишає сумнівів у тому, що формально законодавець пов'язує позовну давність лише з правом на позов, тобто з вимогою, зверненим до суду. Чи означає це, однак, що добиватися захисту порушеного права в іншому, наприклад в адміністративному порядку , потерпілий може безвідносно до якихось термінах? К
|