Віндикаційний позов є найважливішим цивільно-правовим засобом захисту права власності. В юридичній літературі під віндикаційним позовом традиційно розуміють вимогу власника, що не володіє, до незаконного володільця про витребування свого майна в натурі. Цей позов був відомий ще в римському цивільному праві (vindico - вимагати, action rei vindication - віндикаційний позов).
У Цивільному кодексі України - віндикаційний позов виражається такою формулою: "Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним",
Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись річчю, але вже фактично нею не володіє, незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Тобто змістом віндикаційного позову є витребування саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника.
Віндикаційний позов характеризується такими ознаками:
- позов може бути вчинений лише стосовно індивідуально-визначених речей (вкрадений автомобіль, загублена парасолька тощо). Якщо в конкретному випадку є можливість виділити річ з родовими ознаками з маси однорідних речей (наприклад, вкрадена цибуля залишалася ще в мішках, цегла з вантажівки ще не розвантажена тощо), то можлива і її віндикація;
- річ, власником якої є позивач, перебуває у володінні відповідача;
- власник може вимагати повернення свого майна лише в тому разі, якщо інша особа володіє його майном незаконно. Якщо володілець володіє чужим майном на законних підставах (наприклад, в органах внутрішніх справ зберігається майно, вилучене на законних підставах, майно, яке є речовим доказом у справі), то власник не може витребувати свою річ з такого володіння шляхом подання віндикаційного позову;
- захищати своє право власності віндикаційним позовом власник має можливість лише в тому разі, коли майно збереглося в натурі;
- майно, яке перебуває у незаконного володільця, підлягає безумовному вилученню і повертається власнику, якщо володілець виявився незаконним, недобросовісним.
Незаконний володілець може бути як добросовісним, так і недобросовісним. У недобросовісного володільця, тобто у Набувача, який самовільно заволодів чужим майном, вкрав або присвоїв річ, або, набуваючи річ, знав неправомірність її придбання, власник має право в усіх випадках витребувати своє майно.
Вирішуючи питання про добросовісність чи недобросовісність набувача, суд повинен врахувати всі конкретні обставини, за яких здійснювалося вчинення правочину; місце, час, предмет, ціна та інші умови. Так, якщо відповідач придбав у незнайомої особи вночі в аеропорту за півціни золоту обручку, то, звичайно, в нього була можливість передбачити, що обручка може виявитися краденою.
У добросовісного незаконного володільця, тобто в особи, яка не знала і не повинна була знати про те, що особа, у якої придбано майно, не мала права його відчужувати (наприклад, купівля у комісійному магазині), витребувати майно можна не завжди.
У добросовісного володільця власник має право витребувати майно в тому разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, без їхньої волі іншим шляхом.
При витребуванні майна у недобросовісного набувача власник має право вимагати повернення або відшкодування усіх доходів, що їх особа набула або могла набути за весь час володіння; від добросовісного набувача - усіх доходів, що він їх набув або мав би набути з часу, коли дізнався або повинен був дізнатися про незаконність володіння чи отримав повістку за позовом власника про повернення майна.
Володілець - як добросовісний, так і недобросовісний - у свою чергу має право вимагати від власника відшкодування здійснених необхідних витрат на майно з того часу, з якого власникові належать доходи на майно.
Зразок віндикаційного позову
про витребування майна власником
від добросовісного набувача
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Костенко Ігор Павлович,
який мешкає за адресою ...
Відповідач:
Міщенко Анатолій Іванович,
який мешкає за адресою ...
ПОЗОВНА ЗАЯВА
У липні 2004 р. мною був куплений у магазині "Електрон" по вул. Щорса, 4, переносний магнітофон "Ореадна" № 1145102. Даний магнітофон перебуває у моїй власності з моменту вчинення договору купівлі-продажу і знаходився в моїй квартирі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 15, кв. 10.
У серпні 2003 р. я передав магнітофон для тимчасового користування своєму другові Марченку Андрію Петровичу, який 24 серпня 2004 р. забув його на дискотеці, яка знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 6 а. Таким чином, магнітофон вибув з моєї власності поза моєї волі.
У даний час мені стало відомо, що спірне майно перебуває у
володінні відповідача.
Моє звернення до відповідача розв'язати спір мировою угодою та передати мені майно, що належить мені на праві власності, відповідачем відхилено. Останній заявив, що магнітофон йому подарований на День народження.
Моє право на спірне майно підтверджується паспортом № 114 на магнітофон "Ореадна" із зазначенням дня купівлі-продажу, комплектуючими деталями, що видаються до нього, чеком про сплату вартості магнітофона.
Наявність спірного майна у відповідача документально не підтверджується.
Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України
ПРОШУ:
1. Зобов'язати відповідача передати належний мені на праві приватної власності магнітофон "Ореадна" № 1145102.
2. На підтвердження викладеного визвати у судове засідання таких свідків:
- Харченка Андрія Петровича - м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 3, кв. 7;
- Кушніра Семена Павловича -- м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 3, кв. 15.
Додаток:
1. Паспорт на магнітофон "Ореадна" № 1145102.
2. Чек магазину про сплату вартості магнітофона від 18 липня 2004 р.
3. Докази про наявність відповідного майна у відповідача.
4. Копія позовної заяви
5. Квитанція про сплату державного мита.
25 вересня 2004 р.
Підпис (Костенко І.П.]
|
- Який позов називають негаторним?
Права та інтереси власника можуть бути порушені не тільки позбавленням права володіння річчю. Як відомо, власнику, крім права володіння, належить також право користування та право розпорядження річчю. Ці права власника теж можуть бути порушені. Можливі випадки, коли власник здійснює своє право володіння річчю, але хтось перешкоджає йому користуватися або розпоряджатися нею. Наприклад, особа
- СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, В-Г
Валютні цінності - визначені законом певні види майна, до яких належать валюта України, іноземна валюта та монетарні метали. Виділ - перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Визнання права власності - власник майна має право подавати позов про визнання його права власності, якщо це право
- § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
Захист права спільної власності. Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомоч-ностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у припиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом виділення своєї частки у спільному майні (його поділу). Згідно зі ст. 115 ЦК України кожний з
- 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік. Тому, природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна відносно ЦК РРФСР слугували орієнтиром і для розробників проекту ЦК УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки). Принципово важливим було положення про зосередження в руках радянської держави основних
- § 6. Недійсність правочинів
Недійсними правочинами є дії суб'єктів цивільного права, що спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, але не породжують бажані сторонами юридичні результати внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Таким чином, недійсність правочину є наслідком того, що дія, яка ззовні нагадує правочин, за своєю суттю не відповідає вимогам, що висуваються до
- § 1. Право власності в системі речових прав
Речовим правом є право, що забезпечує задоволення інтересів уповноваженої особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що знаходиться в сфері її господарських інтересів. Оскільки опосередкування відносин щодо майна, а також захист майнових прав є одним із важливих завдань приватного (цивільного) права, то речові права, природно, є одним з центральних інститутів цієї галузі. Речові права
- § 3. Зміст права власності
Зміст права власності в цілому включає такі елементи: 1) право на власну поведінку (право на здійснення права власності на власний розсуд); 2) право вимагати "від усіх і кожного" не створювати перешкод у здійсненні права власності (не порушувати його); 3) право звернутися до суду за захистом порушеного права власності К речовим позовом (віндикаційним, негаторним тощо). Концепція ЦК з цього
- 3.1. Поняття і види права спільної власності
Майно може належати на праві власності не тільки одній особі, а декільком особам одночасно. В такому випадку виникають відносини спільної власності. Право спільної власності - це право 2 і більше осіб на один і той самий об'єкт, який може складатися з однієї речі або з сукупності речей. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони є єдиним цілим. Тому
- § 1. Загальна характеристика захисту права власності
Розглядаючи питання захисту права власності, насамперед необхідно звернути увагу на те, що в літературі йдеться як про захист права власності , так і про його охорону . При визначенні співвідношення них понять, очевидно, доцільно виходити з того, що "охорона права власності" є поняттям більш широким і охоплює усю сукупність норм права, які передбачають підстави набуття права власності та його
- § 2. Віндикаційний позов
Основним речово-правовим засобом захисту права власності є «індикаційний позов, суть якого полягає у витребуванні власником свого майна з чужого володіння. Зокрема, ст. 387 ЦК встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Із врахуванням цивілістичних традицій та положень ЦК віндикаційний позов звичайно
|