|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2.7. Зберігання речей у готелі
|
|
Збереження речей у готелі є одним із видів готельних послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі.
Правове регулювання відносин щодо зберігання речей у готелях здійснюється, в першу чергу, ст. 975 ЦК України та Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19 (далі - Правила користування готелями). На ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991р.
Цей договір є двостороннім, реальним (набуває чинності з моменту вселення в готель) та відплатним (оплата за збереження входить у вартість основних готельних послуг).
Сторонами договору зберігання речей у готелі є готель, який виступає як зберігач, і споживач, який є поклажодавцем.
Готель - це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з номерів, надає готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів (п. 1.3 Правил користування готелями).
Споживачем може бути тільки фізична особа, яка розміщується в готелі шляхом надання їй номера (місця) для тимчасового проживання.
Предметом зберігання є речі, внесені до готелю споживачем, який проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до го-
телю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для споживача приміщенні (номері, місці тощо). Виходячи з цього, предметом зберігання за цим договором може бути, зокрема річ, яка не вибуває із-під володіння споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 975 ЦК України та п. 4.11 Правил користування готелями готель відповідає за схоронність таких речей. Проте готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання, тобто передані адміністратору готелю під опис для поміщення у сейф чи камеру схову готелю. Окрема передача грошей та інших цінностей на зберігання готелю оформлюється видачею відповідної квитанції, жетона або іншого легітимаційного знаку.
У разі втрати чи пошкодження речі споживач зобов'язаний негайно повідомити про це готель. Законодавець не уточнює поняття негайно, проте з цього приводу діє правило, за яким якщо до закінчення строку проживання споживач не пред'явив свої вимоги до готелю, вважається, що його речі не були втрачені чи пошкоджені (ч. З ст. 975 ЦК України). Таким чином, споживач може заявити про втрату чи пошкодження речі, що знаходилась в готелі, до моменту виселення з готелю.
Правила користування готелями зобов'язують готель у разі виявлення забутих речей негайно повідомити про це власника речей (за умови, що їх власник відомий). Забуті речі зберігаються у готелі протягом шести місяців, після чого передаються у відповідні державні органи для реалізації або знищуються, про що складається акт установленої форми.
Готель відповідно до чинного законодавства України несе відповідальність за шкоду, заподіяну майну споживача, що виникла в зв'язку з недоліками при наданні послуг. Порядок і обсяг відшкодування визначаються відповідно до загальних положень про відповідальність за договором зберігання.
Положення ст. 975 ЦК України застосовуються і до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "2.7. Зберігання речей у готелі" |
- § 4. Договір зберігання
зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
- § 1. Загальні положення про договір зберігання
зберігання. Інколи виникають обставини, за яких власник не може самостійно здійснювати володіння своїм майном, а тому передає його на зберігання іншій особі. За таких обставин між особою, яка передала майно на зберігання, і особою, яка його прийняла, виникають зобов'язання щодо зберігання майна. Зберігальні зобов'язання можуть виникати на підставі: 1) договору зберігання або іншого договору,
- Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом (ст. 198); 3) некорисливі посягання на власність, пов'язані із заподіянням майнової шкоди власникові іншим чином: знищення або пошкодження майна (статті 194, 194-1, 196); погроза знищення майна (ст. 195); порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197). Злочини, які належать до першої групи, до набрання чинності КК 2001 р. у
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин).
Речі приватного права. Види речей приватного права
зберігання тощо). 6. Залежно від господарського значення речі можуть бути поділені на головні і другорядні. Головна річ являє основний інтерес як об'єкт цивільних прав, другорядна - виконує допоміжні, обслуговуючі функції. З урахуванням характеру зв'язку між головною річчю і речами другорядними, останні можуть мати різні позначення. Так, якщо головна річ і другорядна пов'язані фізично,
- § 3. Форми правочинів
зберігання речей фізичних осіб у гардеробах установ, організацій тощо, цей договір також укладається усно незалежно від вартості речі, переданої на зберігання. При цьому виникає питання про правове значення так званих легітимаційних знаків (номерного жетона), які видаються в таких випадках особі, що здає речі на зберігання (ст. 937 ЦК). Такий знак є лише одним з можливих способів доказу наявності
- § 2. Первісні (первинні) способи набуття права власності
зберігання міліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації. Якщо протягом 6 місяців від дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, яка має право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або не заявл'ять про свої права ¦ ¦л і ранспортний засіб, міліція має право продати його, а суму витор- \ внести на спеціальний рахунок у банку. Якщо
- § 7. Виконання зобов'язань
зберігання без зазначення строку. Вона має бути повернута на першу вимогу, негайно. Закон допускає дострокове виконання зобов'язань. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає зі суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК). За загальним правилом, можливість дострокового виконання
- 3.1. Застава
зберігання. Застава векселя або інших цінних паперів, які можуть бути передані шляхом здійснення передавального напису, здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. Застава цінного паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставодержателя і особи, на ім'я якої було видано цінний папір. За угодою сторін заставлені цінні
- § 2. Види договорів
зберігання, про посередницькі послуги, довічне утримання, кредитний договір); - договори про спільну діяльність (установчий договір, угоди про науково-технічну співпрацю). 9. Своєрідною є класифікація цивільно-правових договорів із урахуванням належності їх до певного типу або різновиду. Так, договори купівлі-продажу та міни розрізняються як певні договірні типи; роздрібна купівля-продаж -
- § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизаційних правовідносин
зберігання грошових знаків і цінних паперів; радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади; державні радіоканали та телевізійні канали; засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку; інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій. 2. Об'єкти, діяльність яких
|