ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеорія права і держави → 
« Попередня Наступна »
М.І. Абдулаєв. Теорія держави і права. Підручник, 2004 - перейти до змісту підручника

16.1. Застосування норм права


Правове регулювання суспільних відносин держава здійснює не тільки на абстрактному рівні (встановленням приписів правових норм), а й на рівні конкретних суспільних відносин (реальних життєвих ситуацій).
У суспільному житті дуже часто виникає необхідність державного втручання в забезпечення реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників правовідносин. Йдеться про правозастосовчої діяльності з реалізації приписів юридичних норм. Сутністю правозастосовчої діяльності є дозвіл юридично значимих справ. Дії правоприменяющими органу (посадових осіб) покликані сприяти реалізації передбачених законом прав і обов'язків суб'єктів правовідносин.
Застосування норм права - це особлива форма реалізації права, пов'язана з діяльністю органів державної влади, посадових осіб. Наприклад, вчинення правопорушення - це юридичний факт, з яким закон пов'язує реалізацію санкції правової норми, що є виключною прерогативою держави. Застосування норм права має місце, наприклад, тоді, коли суд вирішує цивільний спір у зв'язку з відкриттям спадщини; коли керівник підприємства видає наказ про прийом на роботу громадянина або ректор наказує зарахувати абітурієнтів, що пройшли конкурс, в число студентів вузу. Таких прикладів можна навести дуже багато. У всіх цих випадках мова йде про застосування норм права компетентними органами державної влади до конкретних правовідносин у встановленому процесуальному порядку.
Застосування права має велике значення в механізмі правового регулювання суспільних відносин, так як для стабільного функціонування і розвитку суспільства необхідні обставини, які потрібно використовувати в процесі правового регулювання заходів державно-правового характеру, що обгрунтовує потребу в спеціальній діяльності щодо застосування права. Роль і місце правозастосовчої діяльності в механізмі правореалізації обумовлені наявністю об'єктивних передумов, які зумовлюють необхідність такої стадії. Головна мета правозастосовної діяльності - сприяння в реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, а також здійснення контролю з боку держави в особі її спеціальних органів за законністю при реалізації розпоряджень правових норм.
У правовій державі права і свободи людини як такі набувають безпосереднє юридична дія, так як вони мають вищу цінність по відношенню до інших суспільних цінностей і включені в систему конституційного регулювання. Основні права і свободи людини і громадянина є основою для юридично обов'язкових актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб. Отже, застосування права як складова загального механізму здійснення прав і свобод особистості повинно бути спрямоване на захист і забезпечення законних інтересів індивіда.
Застосування права - це державно-владна діяльність, здійснювана по конкретних індивідуальним справах, яка завершується прийняттям конкретного рішення компетентним органом державної влади. Держава визначає, в яких випадках правозастосування обов'язково, які кордону правозастосування у сфері регулювання та охорони суспільних відносин, який коло суб'єктів, які застосовують право, і т.д.
У процесі застосування норм права органи державної влади і посадові особи здійснюють свою діяльність з управління суспільством. Застосовуючи приписи правових норм, держава тим самим забезпечує встановлення законності та правопорядку в суспільстві.
Застосування норм права - це владна спеціальна юридична діяльність, що здійснюється компетентними органами державної влади та посадовими особами з реалізації приписів юридичних норм в чітко встановленому процесуальному порядку до конкретних правовідносин індивідуального характеру.
Правозастосовна діяльність має свої характерні особливості у механізмі правового регулювання суспільних відносин.
По-перше, це владна, спеціальна юридична діяльність, суб'єктами якої можуть бути тільки компетентні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, а також громадські об'єднання, якщо вони на те уповноважені державою або держава визнає їх вирішення юридично значущими.
Виділяють такі ознаки, що визначають владний характер правозастосування:
- правозастосовчої діяльністю в межах своєї компетенції займаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, а також громадські об'єднання . Така, наприклад, діяльність суду по здійсненню правосуддя або слідчих органів з розслідування кримінальних справ;
- правозастосовна діяльність здійснюється за одностороннім волевиявленням компетентних суб'єктів правозастосування;
- виконання правозастосовних актів носить обов'язковий характер;
- в необхідних випадках правозастосовні акти забезпечуються державним примусом.
Правозастосовчої діяльності здійснюють як органи правосуддя, так і органи виконавчої влади. Судові органи, розглядаючи конкретні юридичні справи, тим самим створюють умови для реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Застосування норм права у сфері соціального управління здійснюється за допомогою владних дій органів виконавчої влади. У багатьох випадках виникає необхідність сприяння органів виконавчої влади у реалізації суб'єктивних прав громадян. Як зазначає В.А. Туманов, "якщо законодавець проголошує і закріплює права і свободи та основні їх гарантії, правосуддя - охороняє ці права від порушників, від кого б вони не виходили, то створення необхідних матеріальних, організаційних та інших умов (у тій мірі, в якій вони залежать від держави) реалізації прав і свобод - сфера діяльності виконавчої влади "(1).
--------------------------------
(1) Туманов В.А. Права людини і виконавча влада / / Радянська держава і право. 1990. N 2. С. 47.
Необхідно відзначити, що не завжди правозастосовна діяльність здійснюється за одностороннім волевиявленням компетентних органів. Так, в деяких випадках, щоб почати правозастосовний процес, громадянин повинен звернутися до компетентного (правомочний) орган державної влади. Наприклад, цивільно-правові особливості правозастосовчої діяльності зумовлені в цілому особливостями методу правового регулювання, диспозитивним характером переважної більшості юридичних приписів.
По-друге, право на правозастосовчу діяльність суб'єкта зливається з його обов'язком здійснювати цю правозастосовчу діяльність. Законодавство покладає обов'язок на суб'єктів правозастосовчої діяльності займатися цією діяльністю в силу їх повноважень.
По-третє, правозастосовна діяльність завжди пов'язана з вирішенням конкретної справи, життєвого випадку, тобто носить індивідуальний характер. Індивідуальні правозастосовні акти відносяться до певних життєвих випадків і адресуються конкретним особам. Наприклад, вирок суду щодо особи, яка вчинила злочин, рішення адміністрації міста про виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку конкретному громадянину, указ Президента про нагородження громадянина Почесною грамотою та ін
По-четверте, вся правозастосовна діяльність здійснюється в чіткій процесуальній формі, строго в рамках правочинів, наданих відповідним суб'єктам. Існує певна процедура правозастосовчої діяльності органів державної влади та посадових осіб. У багатьох випадках правозастосовна діяльність врегульована процесуальним законодавством. Наприклад, органи судової влади, правоохоронні органи при розгляді цивільних і кримінальних справ керуються нормами цивільно-процесуального та кримінально-процесуального законодавства. Органи державної влади і посадові особи, які розглядають адміністративні правопорушення, керуються нормами адміністративно-процесуального законодавства. Правозастосовні органи (посадові особи) повинні послідовно забезпечувати законність при розгляді конкретної юридичної справи.
Правозастосовна діяльність органів державної влади (посадових осіб) грунтується на певних принципах, серед яких найважливіше значення мають принципи законності, соціальної справедливості, доцільності та обгрунтованості прийнятих рішень.
Принцип законності - це суворе і неухильне дотримання закону суб'єктів правовідносин у процесі правозастосовчої діяльності. Принцип законності у правозастосовчій діяльності означає дію органів державної влади, посадових осіб строго в рамках наданих їм законодавством повноважень, а також суворе і точне дотримання встановленої процедури при ухваленні юридичних рішень. Здійснюючи правозастосовчу діяльність, органи державної влади, посадові особи не повинні виходити за рамки закону.
Принцип соціальної справедливості означає, що діяльність правозастосовних органів і посадових осіб повинна бути спрямована, в першу чергу, на захист законних прав і свобод особистості, встановлення законності та правопорядку в суспільстві, а не на забезпечення інтересів яких -або окремих соціальних груп і прошарків. Принцип соціальної справедливості є неодмінною умовою формування громадянського суспільства і побудови правової державності.
Принцип обгрунтованості правозастосовчої діяльності означає прийняття рішення компетентним органом тільки на основі перевірених, достовірних, що не підлягають сумніву фактів. Правозастосовний орган зобов'язаний ретельно вивчити і використовувати тільки стосуються справи матеріали. Порушення принципу обгрунтованості є підставою для скасування правозастосовчого акту.
Принцип доцільності в правозастосовчій діяльності означає вибір найбільш оптимального варіанту здійснення юридичних приписів в тих чи інших конкретних життєвих обставинах, а також облік конкретних умов застосування того чи іншого нормативно-правового акта. Динаміка розвитку суспільних зв'язків та відносин не завжди дозволяє врахувати все розмаїття конкретних випадків і обставин, які виникають у суспільному житті в процесі формування норм права. Правозастосовний орган у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи вибирає найбільш оптимальний варіант ухвалення рішення. Особливо це стосується правозастосовчої діяльності органів судової влади.
Можна виділити наступні підстави для здійснення правозастосовчої діяльності.
1. Правозастосовна діяльність починається тоді, коли виникає необхідність сприяння компетентного органу державної влади в реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Наприклад, для того щоб реалізувати конституційне право на працю, необхідно офіційне рішення адміністрації підприємства, установи, організації про прийняття на роботу конкретного громадянина; щоб вчитися у вищому навчальному закладі потрібно рішення ректора про зарахування абітурієнта до вузу; для отримання пенсії після досягнення пенсійного віку або ж допомоги по інвалідності необхідне рішення органів соціального забезпечення тощо У всіх цих випадках ми бачимо, що для реалізації цих прав необхідне рішення конкретного компетентного органу (посадової особи).
2. Правозастосовна діяльність органів державної влади (посадових осіб) необхідна тоді, коли є перешкоди до здійснення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Наприклад, якщо власнику майна створюють перешкоди для реалізації ним права володіння, користування, розпорядження своїм майном, то він має право звернутися до компетентного органу державної влади, щоб відновити своє порушене право.
3. Правозастосовній діяльності необхідна тоді, коли скоєно правопорушення, за яке законодавством передбачена юридична відповідальність і потрібно визначити міру юридичної стягнення до винної особи, яка вчинила правопорушення. Наприклад, при вчиненні кримінально караного діяння міру покарання визначає тільки суд на підставі наявності складу злочину; до осіб, вчинили адміністративне правопорушення, заходи адміністративного стягнення застосовують тільки компетентні органи державної влади (посадові особи), передбачені адміністративним законодавством.
4. Правозастосовній діяльності необхідна тоді, коли правовідносини повинні пройти контроль з боку відповідного органу державної влади. Наприклад, реєстрація угод нотаріальними органами, нотаріальне оформлення заповіту, реєстрація статуту громадської організації в Міністерстві юстиції, податковий контроль за фінансовою діяльністю підприємства чи організації і т.п.
5. Правозастосовна діяльність має місце тоді, коли виникає спір про право і необхідно вирішити конфлікт між сторонами (наприклад, майновий спір між учасниками правовідносин може вирішити тільки суд).
6. Правозастосовній діяльності необхідна також тоді, коли потрібно офіційно встановити наявність або відсутність конкретних фактів і кваліфікувати їх як юридично значимі (наприклад, визнання особи безвісно відсутньою).
  Застосування норм права здійснюється компетентними органами державної влади (посадовими особами) у формі оперативно-виконавчої та правоохоронної діяльності. Під оперативно-виконавчої діяльністю розуміють організацію виконання розпоряджень юридичних норм. Регулювання суспільних відносин, забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків органи державної влади здійснюють шляхом прийняття індивідуально-правових актів. Наприклад, видання наказу про прийом на роботу, видача свідоцтва про реєстрацію шлюбу, рішення про зарахування абітурієнта до вузу і т.д.
  Під правоохоронною діяльністю розуміють дії компетентних органів державної влади, спрямовані на охорону суспільних відносин, регульованих юридичними нормами. Правоохоронна діяльність юрисдикційних органів (суду, прокуратури, органів внутрішніх справ та ін) спрямована на захист прав і свобод людини і громадянина, забезпечення законності та правопорядку.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "16.1. Застосування норм права"
  1.  § 4. Муніципальне правотворчість
      застосування майбутнього акта доцільно вже на початковому етапі підготовки проекту визначити можливі наслідки дії муніципального правового акта: економічні, соціальні, політичні, правові, екологічні і т.д., а також можливі витрати (матеріальні, фінансові тощо), необхідні для реалізації майбутнього акта, і пов'язані з прийняттям акта доходи, витрати, економію. Дуже важливим
  2.  § 1. Поняття і види підприємців
      застосування норм права. По-друге, визнання за особою статусу підприємця покладає на нього ряд спеціальних обов'язків і надає йому додаткові права. Покладання додаткових обов'язків, підкоряють діяльність підприємців більш суворому режиму, має на меті забезпечити інтереси інших осіб, які взаємодіють з підприємцем. До таких обов'язків, зокрема,
  3.  41. ОСОБЛИВІ ЗАСОБИ преторском ЗАХИСТУ
      застосування норм права, наприклад при укладанні угоди особою, яка не досягла 25 років, при пропуску строку з поважних причин, при помилці у процесі. Реституція позбавляла сили факт, що призвів юридичні відносини до існуючого стану, і відновлювала колишній стан цих відносин. При її застосуванні проти судового рішення воно скасовувалося, і процес починався знову. Реституція застосовувалася
  4.  § 1. Предмет теорії держави і права
      застосування норм права; розвиток юридичної науки теорії держави і права. Дослідження предмету теорії держави і права передбачає характеристику держави і права як у статиці, так і в динаміці, аналіз взаємозв'язків даних інститутів з іншими соціальними явищами. До того ж словосполучення "найбільш загальні закономірності" означає, що дана наука вивчає виникнення,
  5.  § 2. Застосування права як особлива форма його реалізації
      застосування здійснюють тільки спеціальні суб'єкти. Саме тому пересічні громадяни не можуть застосовувати правові норми, іншими словами, вживати владу; такими прерогативами вони не наділені, хоча питання це в літературі небезперечний. Так, на думку М.С. Строгович, громадянин, який затримав на вулиці хулігана і доставив його до міліції, тим самим нібито застосував до нього норму права. Вчений,
  6.  § 3. Основні стадії процесу застосування норм права
      застосуванні норм кримінального права, коли мова йде про злочини. Схема 44 ---------- -------------------------------------- - | СТАДІЇ правозастосовчій процесі | L ----------------------- T ------------------ -------- | | ---------------------- + ----------------- ------ | Встановлення фактичних обставин справи |
  7.  § 4. Акти застосування норм права: поняття, особливості, види
      застосування права випливає з їх назви - вони покликані застосовувати юридичні норми до відповідних осіб, але ні в якому разі не створювати нові норми і не змінювати або доповнювати старі; це не їх функція. Найбільш характерні ознаки (специфіка) правозастосовних актів полягають в наступному: 1) вони мають індивідуально-визначений характер, тобто відносяться до конкретних осіб, яких
  8.  § 5. Прогалини в праві. Застосування норм права за аналогією
      застосування правових норм як особливої ??форми їх реалізації? 3. Які стадії процесу застосування норм права? 4. Що таке прогалини в праві? Як вони усуваються або восполняются? 5. Два види правової аналогії - в чому їх відмінність? Пошліться на закон. Література Боннер А.Т. Застосування аналогії при розгляді судом цивільних справ / / Радянська держава і право. 1976. N 6. Зібігайло В.К.
  9.  § 5. Юридична практика
      застосуванню норм права, а також вже накопичений і об'єктивований досвід такої діяльності. Юридична практика формується в результаті тривалого і різноманітного процесу правореалізації, тобто втілення права в життя. У ході цього процесу виробляються певні загальні положення, тенденції, орієнтири, які потім використовуються в подальшій роботі. Зокрема, практика створює
  10.  16.2.1. Поняття і загальна характеристика нотаріальної діяльності
      застосуванню норм права до конкретних фізичним та юридичним особам. Надаючи вільному угодою приватних і юридичних осіб характер достовірності, притаманною публічно-правовим документом, нотаріус захищає їх законні права, інтереси і безпеку в суспільстві, керованому правом, а не силою. Таким чином, нотаріат представляє собою необхідну складову частину правової системи будь-якого
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка