| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
17.2. Принципи і суб'єкти адміністративного процесу |
||
|
Так, В Д Сорокін до принципам адміністративного процесу відносить наступні: законність, зацікавленість мас у здійсненні та результатах адміністративного процесу, швидкість процесу, охорону інтересів держави та особистості в процесі, гласність процесу, матеріальну істину, рівність сторін, національна мова, самостійність у прийнятті рішення, двустепенность процесу, відповідальність компетентних органів та осіб за неналежне ведення процесу Д. М. Овсянко виділяє наступні принципи адміністративного процесу: законність, об'єктивність, рівність сторін перед законом, ведення справ на національній мові, право користуватися послугами адвоката, гласність, економічність процесу, відповідальність посадових осіб за правильність вирішення справ і право оскарження рішень З точки зору Ю. М. Козлова, до принципів адміністративної юрисдикції належать: законність, компетентність, процесуальну рівність сторін, охорона інтересів держави і особи , досягнення матеріальної істини, доступність, гласність, економічність і змагальність. На думку А П Коренєва, до основних принципів адміністративного процесу, які об'єктивно відображають його властивості і розкривають його сутність, відносяться: законність, об'єктивність (матеріальна істина), рівність людини і громадянина перед законом і органом, дозволяючими справу, гласність адміністративного процесу, ведення справи на національній мові, економічність і ефективність процесу, відповідальність за порушення правил процесу і прийнятий акт (рішення) Принцип законності адміністративного процесу заснований на вимогах Конституції Російської Федерації. Його суть полягає в тому, що застосування норм матеріального права чи інша форма реалізації у всіх випадках повинні бути законними Норми реалізуються у суворій відповідності з порядком, запропонованим административнопроцессуальными нормами, тобто в адміністративному процесі законність виступає в якості вимоги строго дотримувати певний порядок втілення в життя правил матеріальних норм адміністративного та інших галузей права Законність передбачає також охорону прав і законних інтересів учасників адміністративного процесу У разі порушення прав і законних інтересів того чи іншого учасника адміністративного процесу учасник процесу може оскаржити незаконні дії Відповідно до принципом законності особливу увагу адміністративно-процесуальним законодавством звертається на охорону прав і законних інтересів громадян. У цих цілях для охорони та захисту особистих прав, свобод і законних інтересів громадян встановлена судовий захист, тобто незаконні дії можуть бути оскаржені громадянином до суду Крім судового, існує адміністративний порядок оскарження неправомірних дій (рішень) державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та їх об'єднань, посадових осіб та інших суб'єктів управління Принцип об'єктивності (матеріальної істини) означає всебічне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи Для встановлення істини важливо не обмежуватися заявами учасників адміністративного процесу, а перевіряти документи , що підтверджують факти, свідчення свідків і достовірність їх показань. Цей принцип зобов'язує суб'єкта управління при розгляді справи використовувати всі наявні в його розпорядженні докази, що стосуються справи, враховувати і правильно їх оцінювати. У разі необхідності слід витребувати потрібні документи, провести перевірки, експертизи та вжити інших заходів для об'єктивного вирішення справи. Законодавство зобов'язує правоприменителя уважно розібратися в суті справи, повністю виключити однобічний, а також упереджений підхід до оцінки фактів Принцип матеріальної істини особливо важливий тому, що застосування права суб'єктами управління пов'язане не тільки з встановленням і аналізом фактів і обставин, але і з впливом на ці факти і обставини в процесі застосування правових норм Так, співробітник Державної інспекції безпеки дорожнього руху, накладаючи на правопорушника штраф на місці, не тільки застосовує відповідну адміністративно-правову норму, але і безпосередньо впливає на винного, тобто він в одній особі є слідчим, суддею і органом, виконуючим стягнення Сутність принципу рівності людини і громадянина перед законом і органом, що дозволяє справу, полягає в закріпленні певного адміністративно-правового статусу, згідно з яким кожна людина і громадянин, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань, а також інших обставин, рівний перед законом і органом, який дозволяє те чи інше управлінське справа Крім того, цей принцип передбачає необхідність надання правової допомоги учаснику адміністративного процесу, якщо він її потребує, і водночас обов'язок органу, який дозволить справу, стежити за тим, щоб учасники адміністративного процесу належним чином використовували надані їм права і покладені на них обов'язки Принцип гласності адміністративного процесу полягає в публічності процесу і його доступності громадянам Процес ведеться, як правило, відкрито, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці, а також збереженню відомостей про інтимні сторони життя беруть участь у справі осіб. Учасникам процесу надається можливість безперешкодно користуватися процесуальними правами, знайомитися з матеріалами справи, документами та ін. Принцип ведення справи на національній мові означає, що процес ведеться російською мовою або мовою республіки у складі Федерації, автономної області, автономного округу або мовою більшості населення даної місцевості. Особи, які не володіють мовою, на якому ведеться процес, можуть давати пояснення, заявляти клопотання і т п рідною мовою через перекладача Дотримання цього принципу особливо важливо для іноземних громадян Принцип економічності і ефективності процесу спрямований на забезпечення такої організації процесу, яка не вимагала б великих матеріальних витрат і водночас забезпечувала швидкість процесу без зайвого обтяження його учасників Економічності й ефективності процесу багато в чому сприяють встановлені законодавством точні терміни, протягом яких має бути розглянута і дозволено те чи інше управлінське справу, виконано прийняте по справі рішення Згідно з принципом відповідальності за порушення правил процесу та за прийнятий акт (рішення) посадові особи, винні в порушенні правил процесу або прийнятті незаконного акта (рішення), несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність У літературі є й інші точки зору на класифікацію принципів адміністративного процесу. Так, Н. Г. Салищева виділяє такі принципи: зацікавленості мас, швидкості процесу, охорони інтересів держави й особистості в процесі, матеріальної істини, рівності сторін, гласності процесу, використання національної мови, самостійності в прийнятті рішення, двуступенчатой процесу, відповідальності компетентних органів і осіб за неналежне ведення процесу В адміністративному процесі як його суб'єктів (учасників) виступають: громадяни Росії, іноземні громадяни та особи без громадянства, державні органи, підприємства та установи, державні службовці, службовці громадських об'єднань та інших недержавних формувань Громадяни Росії, іноземні громадяни та особи без громадянства утворюють найбільш численну групу суб'єктів адміністративного процесу. Вони виступають в адміністративному процесі в якості: | особи, яка порушила управлінське (адміністративне) справа перед органом, що має право на його вирішення, у зв'язку з реалізацією своїх прав або виконання обов'язків; | боку адміністративного спору, що заявила в орган вимога про захист порушеного або оспорюваного права, або сторони, до якої пред'явлено вимогу про порушення або оспорювання нею прав заявника; | третьої особи, тобто Як заявив самостійну вимогу на предмет спору, так і не заявив такої вимоги, але приєдналася до вимог однієї зі сторін; | уповноваженого представника, якщо інше не передбачено законодавством; | особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; | потерпілого, тобто особи, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду; | особи, що захищає права та інтереси інших осіб; | свідка, перекладача, експерта. У кожному з перерахованих випадків правовий статус громадянина як учасника адміністративного процесу має свою специфіку, зумовлену тією роллю, яку виконує громадянин у процесі Однак законодавство закріплює загальні процесуальні права і обов'язки, визнаючи за громадянами адміністративно-процесуальну правоздатність та адміністративно-процесуальну дієздатність Державним органам, підприємствам і установам належить особлива роль у сфері управлінських відносин Органи законодавчої (представницької) і виконавчої влади, суди, прокуратура в тій чи іншій мірі наділені правами з вирішення конкретних управлінських справ Державні органи, насамперед органи виконавчої влади, можуть виступати в адміністративному процесі як органу, що розглядає і дозволяючого управлінське справу; органу, який порушив справу у зв'язку із здійсненням своїх функцій перед органом, що має право на його вирішення; боку адміністративно-правового спору; третьої особи; а також органу, що захищає права і законні інтереси інших осіб (органів, установ та організацій) Державні підприємства, установи, об'єднання та інші юридичні особи з тих самих підстав, що і державні органи, можуть бути учасниками адміністративного процесу Громадські об'єднання та інші недержавні організації, підприємства та установи можуть виступати в адміністративному процесі як недержавного формування, який порушив адміністративну справу у зв'язку із здійсненням своїх функцій; боку адміністративного спору; третьої особи; організації, що захищає права та інтереси інших осіб Державні службовці як суб'єкти адміністративного процесу можуть виступати в якості посадової особи, дозволяючого управлінське справу; посадової особи, яка порушила управлінське справу у зв'язку із здійсненням покладених на нього функцій перед органом, що має право на його вирішення; боку адміністративно-правого спору; представника державного органу чи підприємства; третьої особи; особи, яка притягається до дисциплінарної або адміністративної відповідальності Службовці громадських об'єднань та інших недержавних формувань можуть виступати в адміністративному процесі як службовця, який порушив управлінське справу у зв'язку із здійсненням службових функцій перед органом, що має право на його вирішення; боку адміністративно-правового спору; представника громадського об'єднання; третьої особи; службовця, дозволяючого управлінське справу у передбачених законодавством випадках; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "17.2. Принципи і суб'єкти адміністративного процесу " |
||
|
||