ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.М. Гатин. Цивільне право. Навчальний посібник, 2009 - перейти до змісту підручника

19.6. Договір фінансової оренди (лізингу)


За договором фінансової оренди (лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей. У даному випадку орендодавець не несе відповідальності за вибір предмета оренди і продавця (ст. 665 ГК РФ). Даний вид договору оренди регулюється не тільки ЦК РФ, але і Федеральним законом від 29 жовтня 1998 р. N 164-ФЗ "Про фінансову оренду (лізингу)".
Договір лізингу є двосторонньо зобов'язуючим, взаємним, консенсуальних, оплатним, строковим.
Лізингодавець (орендодавець) - фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених чи власних грошових коштів набуває в ході реалізації лізингової угоди у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на предмет лізингу.
Лізингоодержувач (орендар) - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння і користування.
Лізингоодержувач володіє і користується предметом лізингу в підприємницьких цілях.
Продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі-продажу з лізингодавцем продає йому в обумовлений термін вироблене (закуповується) їм майно, що є предметом лізингу. Продавець (постачальник) зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю чи лізингоодержувачу відповідно до умов договору купівлі-продажу. Продавець може одночасно виступати в якості лізингоодержувача в межах одного лізингового правовідносини (ст. 4 Федерального закону "Про фінансову оренду (лізингу)").
Закон виділяє наступні форми лізингу: внутрішній і міжнародний. При внутрішньому лізингу лізингодавець, лізингоодержувач і продавець є резидентами РФ. Лізинг носить міжнародний характер, якщо одна із сторін договору лізингу є нерезидентом РФ (ст. 7 Федерального закону "Про фінансову оренду (лізингу)").
Форма договору лізингу незалежно від терміну - письмова. У назві договору лізингу визначаються його форма, тип і вид.
Предметом договору лізингу є неспоживна рухомі і нерухомі речі, в тому числі підприємства й інші майнові комплекси.
Предметом лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також майно, яке федеральними законами заборонено для вільного обігу або для якого встановлений особливий порядок звернення, за винятком продукції військового призначення, лізинг якої здійснюється в відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації, Федеральним законом від 19 липня 1998 р. N 114-ФЗ "Про військово-технічне співробітництво Російської Федерації з іноземними державами" в порядку, встановленому Президентом Російської Федерації, та технологічного обладнання іноземного виробництва, лізинг якого здійснюється в порядку , встановленому Президентом Російської Федерації (ст. 3 Федерального закону "Про фінансову оренду (лізингу)").
Учасники лізингової угоди повинні точно описати предмет лізингу, визначити місце і порядок його передачі.
Договір лізингу має містити такі істотні положення: про переданих лізингоодержувачу правомочиях власника; перелік, обсяг і вартість додаткових послуг, що надаються лізингодавцем; обставини, які сторони вважають безперечним і очевидним порушенням зобов'язань і які ведуть до припинення дії договору лізингу та майновому розрахунку, а також процедура вилучення (повернення) предмета лізингу (ст. 15 Федерального закону "Про фінансову оренду (лізингу)").
У імперативній формі законодавство визначає такі основні права та обов'язки учасників лізингу. Лізингодавець зобов'язаний:
1) придбати майно у продавця, зазначеного лізингоодержувачем;
2) повідомити продавця про те, що купується майно призначене для передачі його в лізинг визначеній особі;
3) надати майно в тимчасове володіння і користування лізингоодержувачу.
По відношенню до лізингодавця лізингоодержувач зобов'язаний:
1) використовувати лізингове майно тільки в підприємницьких цілях відповідно до його призначення та вимог договору лізингу;
2) у порядку і строки, встановлені договором, виробляти лізингові платежі.
Під лізинговими платежами розуміється загальна сума платежів за договором лізингу за весь термін дії договору лізингу, до якої входить відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею предмета лізингу лізингоодержувачу, відшкодування витрат, пов'язаних з наданням інших передбачених договором лізингу послуг, а також дохід лізингодавця. У загальну суму договору лізингу може включатися викупна ціна предмету лізингу, якщо договором лізингу передбачено перехід права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача.
У разі неперерахування лізингоодержувачем лізингових платежів більше двох разів поспіль після закінчення встановленого договором лізингу терміну платежу їх списання з рахунку лізингоодержувача здійснюється в безспірному порядку шляхом направлення лізингодавцем у банк або іншу кредитну організацію, в яких відкрито рахунок лізингоодержувача , розпорядження на списання з його рахунку грошових коштів у межах сум прострочених лізингових платежів. Безспірне списання грошових коштів може бути оскаржене лізингоодержувачем в суді.
Орендар і орендодавець є солідарними кредиторами продавця.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 19.6. Договір фінансової оренди (лізингу) "
  1. § 2. Оренда
    Оренда. За договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи,
  2. § 3. Зміст договору оренди
    Обов'язки орендодавця. Зміст договору оренди - це сукупність прав і обов'язків сторін, що виражаються в умовах договору. Як і в будь-якому іншому договорі, в договорі оренди, з певною мірою умовності, можна виділити групи умов, що визначають обов'язки відповідно орендодавця і орендаря. Обов'язки орендодавця досить традиційні. По-перше орендодавець
  3. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    Загальна характеристика договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  5. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    --------------------- ----------- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  6. § 6. Договір фінансової оренди (лізингу)
    § 6. Договір фінансової оренди
  7. 1. Поняття фінансової оренди (лізингу)
    В основі простих орендних відносин лежить акт передачі речі в оренду, який є актом розпорядження річчю з метою отримання прибутку. На відміну від цього лізинг є породженням іншої економічної ситуації. Суб'єкт, який бажає отримати у користування певне майно, знаходить його на ринку і звертається до іншого суб'єкта, котрий володіє фінансовими засобами, з проханням купити це
  8. 3. Ознаки та зміст договору фінансової оренди (лізингу)
    Легальне визначення договору фінансової оренди, що міститься в ст. 665 ГК, відтворює ознаки, викладені у ст. 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове
  9. П
    Пайовий внесок X, 46, § 2 (1) - с. 546; X, 46, § 6 (1 - 2) - с. 606, 609 - 610 паєнагромадженнях X, 46, § 6 (2) - с. 609 Пайовик - виключення П. X, 46, § 6 (3) - с. 613 - поняття П. X, 46, § 6 (2) - с. 609 - члени сім'ї П. X, 46, § 6 (2) - с. 611 - 612 Пасивна множинність осіб у зобов'язаннях VIII, 35, § 4 (1) - с. 29 - 33 "Переадресування" виконання зобов'язання VIII, 35, § 4 (2)
  10. С
    Самовільна споруда XI, 48, § 1 (3) - с. 659 Санкція у зобов'язанні VIII, 37, § 2 (1 - 2) - с. 73, 75 Свобода договору - обмеження С. д. VIII, 38, § 2 (2) - с. 182 - 184; VIII, 38, § 2 (3) - с. 184 - 186 - поняття і зміст С. д. VIII, 38, § 1 (3) - с. 174 - 179 Угода - абстрактна С. VIII, 37, § 4 (2) - с. 91 - речова С. VIII, 38, § 2 (1) - с. 180 - зовнішньоекономічна
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка