| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
28.5. Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил |
||
|
Перший вид юрисдикційних повноважень пов'язаний з проведенням дізнання у справах про контрабанду. Кримінальний кодекс України (ККУ) 2001 загальне поняття контрабанди дає в ст. 201. Ознаки контрабанди наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів даються в ст. 305. Повноваження про проведення дізнання митними органами регламентуються Кримінально-процесуальним кодексом України, а також Митним кодексом України, Постановою Кабміну України від 29 червня 1996 р. «Про створення митної варти" та деякими відомчими актами (наприклад, Типовим положенням про відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил. Адміністративно-юрисдикційні повноваження митних органів встановлені Митним кодексом України і деталізовані Положенням про провадження у справах про порушення митних правил. Необхідно звернути увагу на те, що значні уточнення як до кримінально-юрисдикційних, так і адміністративно-юрис-дикційна повноважень митних органів сформульовані в постанові Пленуму Верховного Суду у справах про контрабанду та порушення митних правил № 2 від 26 лютого 1999 Необхідно також зауважити, що кримінально-юрисдикційні та адміністративно-юрисдикційні повноваження митних органів іноді перетинаються. Це пов'язано з тим, що при розслідуванні контрабанди та розслідуванні порушень митних правил часто використовуються одні й ті ж процесуальні дії (обстеження, вилучення). До речі, ці дії дуже специфічні - у звичайному кримінальному процесі вони майже не застосовуються, а провадження у справах про адміністративні правопорушення законодавець взагалі не передбачає. Вже згадувалося про те, що в структурі органів митної служби в 1999 р. були створені підрозділи по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, співробітники яких при розслідуванні порушень митних правил можуть приходити до висновку про необхідність порушення кримінальної справи. У цьому випадку раніше отримані докази можуть бути використані у кримінальному процесі (обстеження , висновки експерта, огляди і т. п.) і навпаки, вони можуть бути доказами у провадженні у справах про порушення митних правил. Дізнавач - це особливе посадова особа митної служби, оскільки він є органом дізнання, уповноваженим приймати кримінальну справу до свого провадження шляхом винесення відповідної постанови, яка підлягає затвердженню начальником митного органу; виконувати невідкладні слідчі дії, вживати заходів щодо забезпечення процесуальних рішень у справі. Після передачі справи слідчому дізнавач повинен виконувати його доручення щодо здійснення слідчих і розшукових дій. Дізнання у справах про контрабанду проводиться протягом не більше десяти діб, починаючи з моменту порушення кримінальних справ. Зазначений термін продовженню не підлягає. Після порушення справи про контрабанду дізнавач , керуючись нормами Кримінально-процесуального кодексу України, проводить невідкладні слідчі дії, пов'язані із збиранням доказів і встановленням особи, яка вчинила злочин. З урахуванням конкретних обставин справи невідкладними можуть бути будь-які слідчі дії, які сприяють об'єктивному і повному його розслідуванню. Проте найчастіше митні органи зустрічаються з порушеннями митних правил. Під порушенням митних правил МКУ 2002 розуміє протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, які визначаються МКУ, і зазіхають на встановлений законодавством та міжнародними угодами України порядок, пов'язаний з: 1) переміщенням через митний кордон України транспортних засобів і товарів; 2) обкладанням митом, податками та митними зборами транспортних засобів і товарів; 3) здійсненням митного контролю та митного офор- мления транспортних засобів та товарів. Суб'єктами порушення митних правил визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які дос- тиглі 16-річного віку, а також посадові особи підприємств, установ, організацій України та іноземних держав. Відповідальність громадян за порушення митних правил встановлюється МКУ. Керівники підприємств, установ і організацій та інші посадові особи несуть відповідальність за порушення митних правил, якщо на момент вчинення правопорушення до їх службових обов'язків ставилася функція щодо забезпечення виконання ними вимог, встановлених актами законодавства, які регулюють митне справу. Залучення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших митних платежів. Військовослужбовці і покликання на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, несуть відповідальність за порушення митних правил на загальних підставах. За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) позбавлення ліцензії, виданої Державною митною службою України; 4) заборона займатися діяльністю, на яку Державна митна служба України видає ліцензії; 5) конфіскація за рішенням суду транспортних засобів, товарів і предметів, які є безпосередніми засобами порушення митних правил, а також предметів, що використовувалися для приховування від митного контролю або переміщення поза митним контролем безпосередніх засобів порушення митних правил. У разі неможливості або недоцільності застосування конфіскації стягується сума, рівна вартості транспортних засобів, товарів і предметів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил. Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення. Позбавлення ліцензії та заборону займатися діяльністю, на яку Державна митна служба України видає ліцензії, можуть застосовуватися тільки як додатковий вид стягнення. Конфіскація за рішенням суду транспортних засобів, товарів і предметів застосовується як основний або як додатковий вид стягнення. За одне і одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається. Справа про порушення митних правил розглядається начальником або заступником начальника митного органу, який порушив цю справу чи в яке воно було надіслано для розгляду. Регіональна митниця має право розглядати будь-яку справу, виробництво по якому здійснювалося посадовими особами підпорядкованих їй митниць, або переслати таку справу на розгляд будь-якого митного органу. Справа про порушення митних правил розглядається від імені ДМСУ посадовою особою, уповноваженою її головою, а від імені регіональної митниці - начальниками цих митних органів або їх заступниками. Посадова особа митного органу, правомочна розглядати справу про порушення митних правил, отримавши матеріали справи, попередньо вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд справи; 2) чи відповідає вимогам цього Кодексу протокол про порушення митних правил та інші документи, залучені до справи; 3) мають місце обставини, яке можуть тягти за собою припинення справи; 4) чи достатні зібрані у справі матеріали для його рас-- смотрения по суті і не підлягає чи справа поверненню для додаткового проведення; 5) повідомлені Чи особи, які беруть участь у розгляді справи, про дату, час і місце її розгляду; 6) чи вжито заходів щодо забезпечення стягнення штрафу, суми вартості товарів, транспортних засобів і предметів, а також їх можливої конфіскації; 7) заявило чи особа, яка притягується до відповідальності, її адвокат або представник клопотання у справі. Справа про порушення митних правил розглядається в митному органі, який порушив цю справу чи отримав його для розгляду, або в районному (міському) суді за місцем розташування цього митного органу та у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання матеріалів, необхідних для вирішення справи. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 28.5. Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил " |
||
|
||