| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Аліментні зобов'язання подружжя |
||
|
Аліментні зобов'язання осіб, які перебувають у шлюбі. В якості умови виникнення зобов'язання по аліментірованію подружжя закон називає наявність між ними зареєстрованого шлюбу. Стан у фактичних шлюбних відносинах за відсутності офіційно зареєстрованого шлюбу між особами не дає права одному з них вимагати від іншого надання відповідної матеріальної підтримки. Це правило носить абсолютний характер і не залежить від тривалості перебування осіб у фактичних шлюбних відносинах. Іншим обов'язковою умовою виникнення аліментного зобов'язання є наявність у аліментних-зобов'язаного дружина необхідних коштів. Це означає, що виплата аліментів зобов'язаною особою не повинна призвести до істотного зниження рівня його добробуту, зразковим критерієм якого виступає прожитковий мінімум * (482). Платником аліментів виступає чоловік, що володіє необхідними засобами. Закон не пов'язує виплату аліментів одним чоловіком іншому з дієздатністю, віком і працездатністю зобов'язаної особи. До виплати аліментів може бути притягнутий і непрацездатний, і неповнолітній чоловік, зрозуміло, якщо він володіє необхідними для цього засобами. Не має ніякого правового значення і факт спільного (або роздільного) проживання аліментних-зобов'язаного дружина і чоловіка - одержувача аліментів. В якості одержувача аліментів п. 2 ст. 89 СК називає, по-перше, непрацездатного потребує чоловіка * (483). Момент виникнення непрацездатності (до або під час шлюбу) правового значення не має. Приховування стану здоров'я перед вступом у шлюб не може бути підставою для звільнення чоловіка від обов'язку по матеріальним змістом або обмеження її певним строком * (484). Непрацюючий (у тому числі безробітний), але працездатний потребує чоловік не має права на одержання утримання. По-друге, одержувачем аліментів є нужденний працездатний чоловік, який здійснює догляд за спільною дитиною-інвалідом до досягнення дитиною віку 18 років або за загальним дитиною - інвалідом з дитинства I групи. Встановлення даної аліментні обов'язки пов'язано з тим, що здійснення догляду за інвалідом не дає можливості для працездатного чоловіка здійснювати трудову діяльність у повному обсязі, що позначається на його матеріальному становищі. До досягнення дитиною-інвалідом повноліття ступінь його інвалідності не впливає на право здійснює догляд за ним потребує чоловіка отримувати аліменти. По досягненні дитиною 18 років право на аліментірованіе зберігається лише в разі догляду за інвалідом I групи. По-третє, одержувачем аліментів зізнається дружина в період вагітності і протягом трьох років з дня народження загального дитини. Право на отримання аліментів у цьому випадку не залежить від працездатності та (або) нужденності дружини. Визнання дружини одержувачем аліментів пов'язано з особливим станом жінки з вказаний період, її об'єктивно існуючою потребою в додатковій підтримці. Крім того, необхідність догляду за дитиною в перші три роки його життя ставить матір у скрутне становище, оскільки вона часто позбавлена можливості заробляти кошти для свого власного змісту * (485). Слід підкреслити, що право подружжя на аліментірованіе у зазначених вище випадках існує поряд з правом на аліменти проживає з нею неповнолітньої дитини і не залежить від нього. Після досягнення дитиною трирічного віку право дружини на аліменти виникає на загальних підставах, тобто при наявності непрацездатності та потребу в допомозі. Аліментні зобов'язання колишнього подружжя. Поряд з аліментних зобов'язань між особами, які перебувають у шлюбі, закон передбачає також можливість виникнення зобов'язань по аліментірованію між колишнім подружжям, тобто особами, офіційно припинили сімейні відносини. Умови виникнення таких аліментних зобов'язань в чому схожі з зобов'язаннями, існуючими в шлюбі. Необхідною передумовою аліментірованія є розірвання шлюбу в установленому порядку, а також наявність у аліментних-зобов'язаного колишнього чоловіка необхідних коштів. Неповноліття, недієздатність або непрацездатність платника не виключають його обов'язки з утримання колишнього чоловіка. Юридичне значення надається лише його матеріальної забезпеченості. В якості одержувачів аліментів можуть виступати (п. 1 ст. 90 СК): а) колишня дружина в період вагітності, яка настала до розірвання шлюбу, і протягом трьох років з моменту народження спільної дитини; б) потребує колишній чоловік, який здійснює догляд за спільною дитиною-інвалідом до досягнення дитиною віку 18 років або за загальним дитиною - інвалідом з дитинства I групи; в) непрацездатний потребує колишній чоловік, який став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом року з моменту розірвання шлюбу; г) потребує колишній чоловік, який досяг пенсійного віку не пізніше ніж через п'ять років з моменту розірвання шлюбу, якщо подружжя перебувало в шлюбі тривалий час * (486). Слід звернути увагу, що основна відмінність аліментних зобов'язань колишнього подружжя полягає в тому, що право на аліменти непрацездатного потребує колишнього чоловіка залежить від часу настання непрацездатності. Матеріальна підтримка може надаватися дружину (у тому числі колишньому) добровільно. При цьому сторони аліментного зобов'язання має право укласти договір, що визначає розмір і порядок сплати аліментів. Правовою конструкцією, опосредующей відповідну домовленість сторін, може виступати угоду про сплату аліментів або шлюбний договір (п. 1 ст. 42 СК) * (487). При відмові від добровільного надання матеріальної підтримки та відсутності між подружжям (колишнім подружжям) угоди про сплату аліментів одержувач має право вимагати надання аліментів від іншого чоловіка (колишнього чоловіка) в судовому порядку * (488). Суд визначає розмір аліментів, що стягуються на чоловіка (колишнього чоловіка), виходячи з матеріального і сімейного стану, а також інших заслуговують уваги інтересів сторін. Зокрема, береться до уваги розмір заробітку або доходу, наявність утриманців у кожної зі сторін, можливість отримання стягувачем аліментів від повнолітніх працездатних дітей * (489). За наявності визначених законом обставин суд може звільнити чоловіка (колишнього чоловіка) від обов'язку по аліментірованію іншого непрацездатного потребує допомоги чоловіка або обмежити цей обов'язок певним строком (ст. 92 СК). До числа таких обставин відноситься, по-перше, негідну поведінку в сім'ї чоловіка (колишнього чоловіка), що вимагає виплати аліментів. Прикладом подібного може бути зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, жорстоке ставлення до членів сім'ї, інше аморальну поведінку * (490). По-друге, підставою для звільнення від аліментних обов'язки (її обмеження) може виступати нетривалість перебування подружжя у шлюбі. Дана обставина береться до уваги лише щодо колишнього подружжя, розірвав шлюб до моменту спору про аліменти. "Адже тривалість нерасторгнутого шлюбу - величина постійно змінюється, тому вона не може лежати в основі судового рішення" * (491). Будь-яких тимчасових критеріїв тривалості існування шлюбу в законі не позначено, тому "нетривалість" шлюбу оцінюється судом у кожному конкретному випадку. Нарешті, по-третє, суд вправі звільнити аліментообязанного сторону від аліментірованія (обмежити його певним строком) також у разі, якщо непрацездатність потребує чоловіка наступила в результаті зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи в результаті вчинення ним умисного злочину. Аліменти, що стягуються на чоловіка (колишнього чоловіка) в судовому порядку, встановлюються судом у твердій грошовій сумі, і підлягають сплаті щомісяця (ст. 91 СК). Припинення аліментних зобов'язань між подружжям. Закон передбачає цілий ряд спеціальних підстав припинення відносин по аліментірованію подружжя (у тому числі колишніх). До таких відноситься, наприклад, вступ непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка - одержувача аліментів у новий шлюб (абз. 5 п. 2 ст. 120 СК). Спеціальним підставою припинення аліментірованія подружжя (колишнього подружжя) є рішення суду про звільнення від сплати аліментів. Якщо ж за наявності зазначених у ст. 92 СК обставин суд прийме рішення про обмеження аліментірованія певним періодом часу, підставою припинення аліментного зобов'язання виступатиме закінчення цього періоду. Крім спеціальних, аліментні зобов'язання подружжя (колишнього подружжя) можуть припинятися і в силу загальних, характерних для всіх відносин за змістом, підстав. Так, смерть (оголошення померлим) будь-кого з подружжя (колишнього подружжя) припинить зобов'язання зі сплати аліментів. Аліментірованія припиняється і при відпадати умов, що є відповідно до ст. 89, 90 СК підставою для отримання змісту. Наприклад, витікання трирічного терміну після народження спільної дитини є підставою припинення обов'язки по аліментірованію дружини (колишньої дружини). Аліментні правовідносини припиняються при визнанні судом відновлення працездатності одержувача аліментів і (або) припинення його нужденності допомоги. Останнє, зокрема, може настати при приміщенні особи, яка отримує аліменти від іншого чоловіка, в будинок інвалідів на державне забезпечення або передачі його на забезпечення (піклування) громадської чи інших організацій або приватних осіб (наприклад, у разі укладення договору купівлі-продажу будинку (квартири) з умовою довічного утримання), якщо відсутні виняткові обставини, які унеможливлюють необхідними додаткові витрати (особливий догляд, лікування, харчування тощо) * (492). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Аліментні зобов'язання подружжя " |
||
|
||