|
Військова організація Риму відіграла дуже велику роль в його історії. Вже саме створення центуріатних зборів, що складалися з озброєних вояків, означало визнання ролі військової сили у виниклому державі. Величезне розширення його меж, досягнуте збройним шляхом, свідчило як про роль армії, так і про зростання її політичного значення. Та й сама доля республіки виявилася багато в чому в руках армії.
Первісна військова організація Риму була проста. Постійної армії не було. Всі громадяни з 18 до 60 років, котрі володіли майновим цензом, були зобов'язані брати участь у військових діях (причому клієнти могли виконувати військові обов'язки замість патронів). Воїни в похід повинні були бути зі своєю зброєю, соответствовавшим їх майновому цензу, і продовольством. Як зазначалося вище, кожен розряд імущих громадян виставляв визначене число центурій, що об'єднувалися в легіони. Командування армією сенат вручав одного з консулів, який міг передати командування претору. На чолі легіонів стояли військові трибуни, центуріями командували центуріони, загони кінноти (декуріі) очолювалися декурионами. У разі якщо військові дії тривали більше року, консул або претор зберігав своє право командувати армією.
Велика військова активність спричинила зміни у військовій організації. З 405 року до н.е. в армії з'явилися добровольці, яким стали платити платню. У III в. до н.е. у зв'язку з реорганізацією центуріатних зборів число центурій зросла. На їх базі формувалося до 20 легіонів. З'являються, крім того, легіони від союзників, організованих Римом муніципій і приєднаних до нього провінцій. У II ст. до н.е. вони становили вже до двох третин римської армії. В цей же час знижується майновий ценз, з яким була пов'язана військова обов'язок.
Тривалість і частота воєн перетворює армію в постійну організацію. Вони ж викликали зростаюче невдоволення основного контингенту воїнів - селянства, відволікається від своїх господарств, що приходять через це в занепад. Назріла необхідність реорганізації армії. Вона була проведена Марием в 107 році до н.е.
Військова реформа Марія, зберігши військову повинність римських громадян, допустила набір добровольців, які отримували озброєння і платню від держави. Крім того, легіонерам покладалася частина військової видобутку, а з I в. до н.е. ветерани могли отримувати землі в Африці, Галлії та в Італії (за рахунок конфіскованих і вільних земель). Реформа суттєво змінила соціальний склад армії - більшу її частину тепер складали вихідці з малозабезпечених і незаможних верств населення, чиє невдоволення власним становищем та існуючими порядками наростало. Армія професіоналізованих, перетворилася на постійну і ставала самостійною декласованої політичною силою, а полководець, від успіхів якої залежав добробут легіонерів, - великою політичною фігурою.
Перші наслідки позначилися скоро. Вже в 88 році до н.е. при Сулле армія вперше в римській історії виступила проти існуючої влади і повалила її. Вперше римська армія увійшла до Риму, хоча з давньої традиції носіння зброї і поява війська в місті заборонялося.
|
- Армія.
Армія грала величезну роль в державах Стародавньої Індії. Війни і грабіж інших народів розглядалися як важливе джерело процвітання держави. Шанувався цар - мужній воїн, видобувний силою "те, що він не має" (ЗМ, VII, 101). Царю переходила і велика частина награбованого майна, зокрема земля, зброя, золото, срібло; інше підлягало поділу серед солдатів (VII, 97). Армія
- Армія.
Армія Візантії була побудована на позднеримских засадах, з поділом на прикордонні та мобільні війська. З метою ослаблення загрози захоплення влади з боку військових вождів візантійські імператори практикували роздроблення вищого управління армією між п'ятьма керівниками (магістрами). Склад візантійської армії поступово змінювався. У VI-VII ст. все більшу роль в армії грають контингенти варварів.
- Армія.
Міцність мусульманського правлячого режиму визначалася боєздатністю його армії. Кіннота, що складається з мусульман, була основною силою армії. Особливе місце відводилося палацової сторожі та іншим добірним військам. Армія в Делийском султанаті була організована за десятковою системою. Військовий і цивільний чин залежав від числа воїнів, що знаходяться під командуванням певної особи; емір командував 100
- Армія.
Арміях, що у розпорядженні вана. Посади командувачів групою армій передавалися у спадок. Військові повинності в імперії Цинь існували поряд з будівельними та гужовим. В армію брали чоловіків від 23 до 56 років, які повинні були пройти річну підготовку, нести гарнізонну службу протягом року і місяць у році служити в ополченні за місцем проживання. На охорону державних
- Армія.
Армія з хліборобів-єгиптян, дрібних і середніх городян, які були на повному утриманні фараона. Розширення меж держави за рахунок сусідніх територій зажадало будівництва прикордонних фортець, опорних охоронних пунктів, флоту, а разом з тим збільшення регулярної армії, створюваної в ході періодично проводиться перепису населення та перепису військових наборів з юнаків-новобранців
- Армія.
Армія перетворюється у впливову політичну силу, від якої залежала часом і доля самого принцепса. Якщо при республіці єдність політичної влади й військової сили персоніфікувалося центуріатних зборами військовозобов'язаних громадян і сенатом, розпоряджався армією, то тепер це єдність втілювалося принцепсом. У Римі виникає єдина військово-бюрократична організація управління. Після
- Армія.
Армія, яка перебуває на утриманні держави. Рекрутський набір існував і в пізніші часи. У Мінській імперії зберігалася стара система "військ округів" і прикордонних гарнізонів, основний склад яких формувався з военнопоселенцев, що мали наділ, що несуть службу до глибокої старості, а іноді й до самої смерті. У всі часи регулярні війська спиралися на підтримку місцевих
- Армія.
Армія Японії складалася з родових дружин. Разом з надільної системою в Японії була введена обов'язкова військова повинність. "Тайхо Еро ре" серед інших міністерств виділяє і військове міністерство, що відав іменними списками офіцерського складу, їх атестацією, відбором, призначенням і пр. У його підпорядкуванні було кілька штабів і управлінь: Арсенальна, військово-музичне, корабельне, соколиного
- Покажчик скорочень
армія РОСТО - Російська оборонна спортивно-технічна організація РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка СК РФ - Сімейний кодекс Російської Федерації СНД - Співдружність Незалежних Держав СНК (Раднарком) - Рада народних комісарів СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік ТК РФ - Трудовий кодекс Російської Федерації УВС ЗС РФ - Статут
- Суд.
Армія формувалася на основі загального ополчення вільних громадян віком від 18 до 50 років. Підлягають мобілізації віки визначалися народними зборами. Під час війни кожна філа мала висунути загін тяжкоозброєних воїнів (гоплітів), загін легкоозброєних і певне число вершників, що билися, втім, в пішому строю. У мирний час всі афінські громадяни від 18 до 20 років
- Глава 38 Військова реформа
Зростання революційного руху, розвиток капіталістичних відносин і поразка Росії в Кримській війні обумовили необхідність перебудови збройних сил країни. На першому етапі реформи був скорочений (з двадцяти п'яти до п'ятнадцяти років) термін служби рекрутів і кілька поліпшена підготовка офіцерських кадрів. Однак рекрутська повинність як спосіб комплектування армії зберігалася аж до
- 2. Поняття держави. Його ознаки та функції
армія, міліція, суди, прокуратура і т. д.). Орган державної влади являє собою ланка державного апарату, що бере участь у здійсненні конкретних державних функцій і наділеного відповідними повноваженнями; 4) суверенітет - повна незалежність держави від інших держав у його внутрішньої діяльності (внутрішній суверенітет) і зовнішніх відносинах (зовнішній
- Армія.
армія з моменту свого створення стала важливим елементом апарату придушення противників фашизму. Ще в 1936 р. на підставі спеціального наказу Гітлера "Про застосування армією зброї" було дозволено використовувати її для придушення "внутрішніх заворушень ". Війська СС здійснювали політику терору, встановлювали фашистський" новий порядок "шляхом масових вбивств, страт на окупованих територіях в
- 5. Форми державного устрою
армія, збройні сили, поліція і т. д.). Види федерацій: 1) територіальні - в даному випадку великі держави поділяються на частини за територіальним принципом. Наприклад, США складається з 50 штатів і федерального округу Колумбія; до складу Мексики входять 31 штат і столичний федеральний округ і т. д.; 2) національні - поділ країни відбулося за національною ознакою (на основі проживають на
- 41.3. Принципи діяльності Збройних сил України
армія має як переваги, так і суттєві недоліки. Принцип добровільного вступу на кадрову військову службу. Зарахування на кадрову військову службу (за контрактом) проводиться лише на добровільній основі , коли громадянин виявляє бажання укласти відповідну угоду. Принцип дотримання військової дисципліни. Військова дисципліна - це суворе і точне дотримання усіма
- Пруссія та Австрія.
армія була однією з найбільш у Європі і славилася своєю муштрою і паличної дисципліною. Основними тенденціями розвитку державного ладу Пруссії в XVIII в. стали подальша централізація та мілітаризація державного апарату, піднесення військово-управлінських органів над цивільними. Значна частина повноважень Таємної ради переходить до генерального військового комісаріату.
- "Небесне держава" тайпінів.
армія не могла протистояти першокласно збройним сухопутним військам і флоту Англії, а цинские влади показали повну нездатність організувати оборону країни. У серпні 1842 в Нанкіні було підписано перший в історії Китаю нерівноправний договір. Цей договір відкривав для торгівлі, крім Гуанчжоу, ще чотири китайських порту. До Англії відійшов острів Сянган (Гонконг). Цинское уряд
- Буржуазні реформи 70-80 - х рр..
армія ", визначили значною мірою зміст і інших реформ Мейдзі, зокрема військової, ліквідувала старий принцип відсторонення нижчих станів від військової служби. У 1878 році був введений закон про загальну військову повинність. Його прийняття стало прямим наслідком, по-перше, розпуску самурайських формувань, по-друге, проголошення в 1871 р. "рівності всіх станів". Хоча армія Японії
- Переворот генерала Бонапарта і Конституція 1799
армія ставала стрижневим елементом і опорою державної влади. За роки, що минули після революції, в закордонних завойовницьких походах армія втратила свій революційний дух і охоче прийняла політику цезаризму. За методами здійснення влади і за своєю соціальною базі диктатура Наполеона істотно відрізнялася від правління Директорії. Це була нова форма політичної консолідації
- § 2. Поняття та ознаки держави
армія, поліція, суди, а також в'язниці та інші установи) , 2) система податків, податей, позик (виступаючи основною дохідною частиною бюджету будь-якої держави, вони необхідні для проведення певної політики і утримання державного апарату, людей, які не виробляють матеріальних цінностей і зайнятих тільки управлінською діяльністю), 3) територіальний поділ населення (держава
|