ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Банкрутство індивідуального підприємця

. Діяльність індивідуального підприємця пов'язана з ризиком, який є специфічною ознакою всякої підприємницької діяльності (абз. 3 п. 1 ст. 2 ЦК). Це означає, що громадянин, здійснюючи підприємницьку діяльність і прагнучи до отримання прибутку, насправді може її не отримати, а, навпаки, може зазнати збитків. Взагалі кажучи, збитки громадянина від підприємницької діяльності падають на нього самого або на третю особу (зокрема, на страховика - подп. 3 п. 2 ст. 929, ст. 933 ЦК). Збитки від підприємницької діяльності можуть істотно перевищувати все майно підприємця (а при страхуванні підприємницького ризику розмір страхових виплат також має легальне обмеження - п. 2 ст. 947 ЦК) і виходити за межі його майнової сфери, зачіпаючи інтереси третіх осіб. Такі випадки закон регулює особливо зважаючи на необхідність захисту інтересів кредиторів громадянина-підприємця (ст. 25 ЦК).
Громадянин-підприємець, не здатний задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути за рішенням суду визнаний неплатоспроможним (банкрутом). Підстави і порядок визнання судом громадянина-підприємця банкрутом або оголошення ним про своє банкрутство встановлені пп. 1, 5 ст. 25 ГК і ФЗ від 26 жовтня 2002 р. N 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" * (195) (далі - Закон про банкрутство).
Справи про банкрутство індивідуальних підприємців підвідомчі арбітражному суду.
Підставою для визнання громадянина-підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів. Заява про визнання громадянина-підприємця банкрутом може подати він сам, його кредитор, вимога якого пов'язане з підприємницькою діяльністю даного громадянина, а також уповноважений орган. При застосуванні процедур банкрутства громадянина-підприємця його кредитори, вимоги яких не пов'язані із зобов'язаннями при здійсненні підприємницької діяльності, а також кредитори, вимоги яких нерозривно пов'язані з особистістю кредиторів, має право також висунути свої вимоги (ст. 215 Закону про банкрутство, п. 2 ст . 25 ЦК).
Вимоги кредиторів громадянина-підприємця у разі визнання його банкрутом задовольняються за рахунок належного йому майна в порядку та черговості, які передбачені Законом про банкрутство (п. 3 ст. 25 ЦК).
1. Насамперед, у позачерговому порядку (тобто до задоволення вимог кредиторів) покриваються витрати, пов'язані з розглядом справи про банкрутство та виконанням рішення суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
2. Після цього задовольняються вимоги кредиторів у такій послідовності:
в першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, шляхом капіталізації відповідних почасових платежів, а також вимоги про стягнення аліментів;
у другу чергу проводяться розрахунки з виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють за трудовим договором, і з виплати винагород авторам результатів інтелектуальної діяльності;
в третю чергу виробляються розрахунки з іншими кредиторами (докладніше про порядок розрахунків з кредиторами різних черг див. ст. 135-137 Закону про банкрутство).
При задоволенні вимог кредиторів закон виходить з двох принципів - послідовності (вимоги кредиторів кожної черги задовольняються лише після повного задоволення вимог кредиторів попередньої черги) і пропорційності (при недостатності коштів вони розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог) (див. ст. 211 з урахуванням правил ст. 202 Закону про банкрутство) * (196).
Після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від виконання решти зобов'язань, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, та інших вимог, пред'явлених до виконання і врахованих при визнанні його банкрутом. Однак зберігають силу ті вимоги громадян, перед якими банкрут несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, а також інші вимоги особистого характеру (п. 4 ст. 25 ЦК). З моменту прийняття судом рішення про визнання громадянина-підприємця банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва втрачає силу його реєстрація як підприємця, анулюються видані йому ліцензії, він не може бути зареєстрований як підприємець знову протягом одного року з моменту визнання його банкрутом (пп. 1, 2 ст. 216 Закону про банкрутство, п. 1 ст. 25 ЦК).
Правове регулювання банкрутства селянського (фермерського) господарства має специфіку (ст. 217-223 Закону про банкрутство). Так, присвячені цьому питанню правила передбачають особливості в проведенні як антикризових заходів - фінансового оздоровлення та зовнішнього управління селянського (фермерського) господарства, спрямованих на запобігання його банкрутства, так і самого конкурсного виробництва. Конкурсну масу господарства утворює тільки те майно, яке знаходиться у спільній власності членів господарства, відповідно, сюди не може входити приватне майно глави і членів господарства, а також майно, придбане на доходи, які не є спільними коштами господарства. Конкурсна маса господарства підлягає реалізації з торгів, при цьому переважне право придбання майна господарства мають особи, які займаються виробництвом сільгосппродукції та володіють земельними ділянками, безпосередньо прилеглими до земельної ділянки господарства-банкрута. Реалізація самої земельної ділянки господарства-банкрута можлива тільки з дотриманням земельного законодавства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Банкрутство індивідуального підприємця "
  1. § 1. Поняття і види підприємців
    Поняття підприємця. Юридичне поняття підприємця грунтується на цивілістичної вченні про осіб. Суб'єктами цивільного права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичні та юридичні) особи, а як
  2. § 1. Індивідуальні підприємці
    Підприємницька діяльність громадян без утворення юридичної особи - одна з найпростіших форм організації підприємницької діяльності. У сучасному законодавстві це один з небагатьох способів ведення одноосібного приватного підприємництва. Інші організаційні форми припускають організацію юридичної особи, або грунтуються не на одноосібному господарюванні, а на
  3. § 5. Підприємницька діяльність громадянина
    Загальні положення. Підприємницька діяльність громадянина - окремий випадок підприємницької діяльності взагалі, включеної в предмет цивільно-правового регулювання та віднесеної до ведення цивільного законодавства (абз. 3 п. 1 ст. 2 ЦК), а право на її здійснення - один з елементів змісту правоздатності громадянина (ст . 18 ГК) * (190). Громадяни, які працюють за трудовим
  4. § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
    Право приватної власності громадян на земельні ділянки. У складі об'єктів права власності громадян найбільше значення набувають земельні ділянки, які використовуються громадянами в самих різних цілях: для будівництва житлового будинку, ведення особистого підсобного або дачного господарства, організації селянського (фермерського) господарства (крім господарства при будинку), здійснення іншої
  5. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    ----------------------------- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  6. 1. Поняття банкрутства громадянина
    Участь громадянина у майнових відносинах нерідко пов'язане з ризиком опинитися без коштів і без реальної надії мати їх. Це тягне нездатність громадянина сплатити борги своїм кредиторам, а також виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів. Така ситуація кваліфікується як неспроможність боржника, яка за наявності передбачених законом умов може спричинити визнання
  7. 5. Особливості банкрутства індивідуального підприємця
    Розглянуті положення про банкрутство громадянина, не є індивідуальним підприємцем, як випливає з п. 2 ст. 202 Закону про банкрутство, мають загальне значення по відношенню до двох інших випадків банкрутства громадян - індивідуальних підприємців і селянського (фермерського) господарства. Поряд з цим законом передбачено деякі особливості зазначених видів банкрутства громадян,
  8. 4. Право власності індивідуальних підприємців
    Громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (індивідуальні підприємці), має право мати у власності різні засоби виробництва, у тому числі використовувані ними із залученням найманих працівників. Ясно, наприклад, що без таких працівників, хоча б сезонних, зазвичай не може обійтися середнє або велике селянське (фермерське) господарство. Для
  9. 7. Процесуальне забезпечення захисту учасників майнового обороту
    Процесуально - правові відносини не є предметом даного дослідження, однак деякі проблеми процесуального законодавства, що роблять вплив на ступінь судового захисту цивільних прав, не можуть бути обійдені увагою. Перш за все з точки зору процесуального забезпечення захисту прав учасників майнового обороту нас будуть цікавити деякі питання
  10. Стаття 202. Регулювання банкрутства громадянина
    1. До відносин, пов'язаних з банкрутством громадянина, застосовуються правила, встановлені главами I-VIII цього Закону, якщо інше не передбачено цією главою. 2. Правила, передбачені цим пунктом, застосовуються до відносин, пов'язаних з банкрутством індивідуального підприємця і банкрутством селянського (фермерського) господарства, з урахуванням особливостей,
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка