| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Поняття та ознаки юридичної особи |
||
|
З наведеного визначення юридичної особи, а також за допомогою залучення інших правил ГК можна виділити наступні чотири ключові ознаки даного явища. 1. Вихідний ознака всякого юридичної особи - її організація або організаційна єдність. Зрозуміло, дана ознака не ставиться під сумнів, якщо юридична особа представляє собою об'єднання (організацію) декількох (двох і більше) осіб, а сама передумова останніх до об'єднання в організацію виступає як ознака і особливості пристрою юридичної особи. Саме так є в господарських товариствах, кооперативних, громадських і релігійних організаціях (об'єднаннях), фондах та багатьох інших. Одні з них передбачають створення організації для здійснення від її імені підприємницької діяльності (ст. 69, 82 ЦК), інші - для організованої спільної виробничої або іншої господарської діяльності або задоволення матеріальних та інших потреб (п. 1 ст. 107, п. 1 ст . 116 ЦК), треті - для організованого задоволення духовних та інших нематеріальних потреб (п. 1 ст. 117, п. 1 ст. 118 ЦК). У таких випадках не доводиться сумніватися в тому, що юридична особа - організація або, кажучи інакше, колектив що у ньому осіб (учасників). Не настільки очевидно справа йде тоді, коли юридична особа створюється однією особою - засновником (громадянином, іншою юридичною особою, державою чи муніципальній освітою), який в той же час є єдиним його учасником, а нерідко і єдиним працівником. У таких випадках сам факт того, що юридична особа є організація, а також класична ознака організаційної єдності, принаймні, неочевидні. Тим часом ці факт і ознака є системоутворюючими ("несучими") в конструкції юридичної особи: законодавець і колись, і зараз визначає всяке юридична особа саме через організацію, розуміння якої, таким чином, надолужити пов'язувати не з числом її засновників (учасників) і вже тим більше не з наявністю трудового колективу. Ознака організації та організаційної єдності всякого юридичної особи слід розуміти перш за все з точки зору внутрішньої його організованості (пристрої), тобто наявності у нього єдиного цілісного і самостійно функціонуючого і саморегульованого механізму, який має індивідуальну внутрішню структуру, специфічне майнове пристрій (у тому числі у відповідних випадках підприємство - ст. 132 ЦК), органи управління, що формують і виражають його волю, яка, до речі, не завжди збігається з волею окремого учасника (в тому числі їх компетенцію або правові інструменти, які замінять органи за їх відсутності). Внутрішнє організаційну єдність, писав О.А. Красавчиков, - система істотних взаємозв'язків всіх структурних підрозділів організації між собою і підпорядкування їх керівному органу, що дозволяє розглядати юридична особа не як "соціальну суму" його елементів, а як єдине організаційне ціле * (207). З формального боку організованість конкретної юридичної особи та особливості його пристрою характеризують його установчі документи (ст. 52 ЦК). Таким чином, юридична особа - організація, однак з цього не випливає, нібито всяка організація (нехай навіть добре структурована, стійка і формально відповідає всім вимогам, що пред'являються законом до юридичних осіб) являє собою юридична особа . Юридична особа - організація, визнана в якості суб'єкта права (носія прав і обов'язків) законом. Визнання тієї чи іншої організації законом як юридичної особи означає: відповідність даної організації однієї з передбачених (визнаних) законом організаційно-правових форм * (208) і всім пропонованим до даної форми вимогам; її державну реєстрацію та включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ст. 51 ЦК). Організації, не визнані юридичними особами законом (зокрема, що не відповідають ні однієї передбаченій законом формі, а придумані зацікавленими особами довільно на їх розсуд), не можуть бути юридичними особами та реєструватися як таких. Відомі випадки, коли закон прямо говорить про те, що організація не є юридичною особою (п. 3 ст. 55 ЦК). 2. Юридична особа - правосуб'єктність організація, яка самостійно (від свого імені) виступає в цивільному обороті, тобто набуває майнові та особисті немайнові права і несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем у суді, тобто бути носієм не лише матеріальних, а й процесуальних прав та обов'язків. Можливість самостійного виступу юридичної особи в цивільному обороті і в процесуальних відносинах забезпечують насамперед: місце його знаходження; найменування та інші засоби індивідуалізації; його органи, учасники, працівники. Місце знаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, яка, в свою чергу, здійснюється за місцем знаходження його постійно діючого виконавчого органу або (за відсутності такого) - іншого органу або особи, які мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності (див. п. 2 ст. 54 ЦК). Всяке найменування юридичної особи повинно містити вказівку на його організаційно-правову форму (наприклад, громадська організація або акціонерне товариство), а в деяких випадках - і на характер діяльності (п. 1 ст. 54 ЦК) . Особливі вимоги пред'являються до фірмового найменування або фірмі (п. 3 ст. 69, п. 4 ст. 82, п. 2 ст. 87, п. 2 ст. 95, п. 2 ст. 96, п. 3 ст. 107 , п. 3 ст. 113 ЦК). Дані вимоги встановлюються Частиною четвертою ГК та іншими законами. Права на фірму визначаються відповідно до правил розд. VII ГК (абз. 2 п. 4 ст. 54 ЦК). Наявність у комерційної організації фірми пов'язане з двома принциповими обставинами: необхідністю її визначення в установчих документах цієї організації і включення до єдиного державного реєстру юридичних осіб при державній реєстрації даної організації (див. п. 1 ст. 1473 ЦК); включенням фірми комерційної організації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, визначальний момент виникнення та умова існування виключного права на фірму і захисту даного права (ст. 1474 ЦК). Виключне право на фірму означає юридичну монополію комерційної організації на використання даного засобу індивідуалізації будь-яким не суперечить закону способом (у тому числі шляхом його вказівки в рекламі, вивісках, бланках, рахунках та іншої документації - п. 1 ст. 1474). Юридична особа, крім индивидуализирующего його в цивільному обороті найменування (у тому числі фірми), може мати й інші засоби індивідуалізації (у тому числі є об'єктом його виключних прав: товарні знаки і знаки обслуговування - ст. 1477-1515 ГК, комерційні позначення - ст. 1538-1541 ЦК) * (209). Більшість юридичних осіб мають органи (п. 1 ст. 53 ЦК), які відповідно до їх компетенції (повноваженнями) формують і виконують волю юридичної особи, представляють його у відносинах з третіми особами. У тих особливих випадках, коли юридична особа не має органів, воно набуває цивільні права та обов'язки через учасників (п. 2 ст. 53). Юридична особа бере участь у цивільному обороті і через своїх працівників, дії яких по виконанню зобов'язання юридичної особи вважаються діями самої юридичної особи (ст. 402 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Поняття та ознаки юридичної особи " |
||
|
||