ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
В.П. Мозолин. Цивільне право. У 2-х частинах. Частина 2, 2007 - перейти до змісту підручника

§ 6. Договір фінансової оренди (лізинг)

"*"
----------------------- ---------
"*" Слово "лізинг" походить від англ. "To lease" - брати в оренду.
1. Поняття договору. В умовах жорсткої конкуренції за зовнішні та внутрішні ринки все більш важливим стає поліпшення фінансових умов, на яких товари, особливо дорогі, пропонуються споживачам. Багато підприємців не можуть собі дозволити покупку дорогого устаткування, інших технічних засобів на умовах одноразового платежу. Одним з неординарних способів фінансування, що забезпечують оновлення виробничо-технічної бази підприємців при тимчасовій нестачі фінансових ресурсів, виступає інвестування грошових коштів в економіку у формі надання майна в оренду. Суть цього способу в придбанні інвесторами на прохання підприємців машин, устаткування і інш. з подальшою передачею їх цим підприємцям в оренду. Оскільки з економічної точки зору даний вид оренди являє собою одну з форм інвестування тимчасово вільних або спеціально придбаних для цієї мети коштів, він іменується фінансовою орендою (лізингом).
Важлива перевага фінансової оренди в порівнянні з іншими способами інвестування грошових коштів в економіку полягає в тому, що підприємцю надаються не грошові ресурси, а безпосередньо майно, технічні характеристики якого визначені самим підприємцем. У результаті підприємець може відразу приступити до діяльності. Зауважимо також, що інвестування у формі надання майна в оренду - більш вигідне вкладення капіталу, ніж надання грошових кредитів, оскільки знижує ризик повернення коштів, так як у орендодавця зберігається право власності на передане в оренду майно. Крім того, він має право вимагати повернення майна при порушенні орендарем зобов'язань, тобто фінансова оренда більш гнучка, ніж кредит. У подібній оренді тому зацікавлені як банки, які здійснюють лізингові операції, так і виробники устаткування та інших видів нової техніки, що виступають в ролі продавців лізингового майна.
Розвитку фінансової оренди сприяє і державне регулювання інвестиційної політики, важливе місце в якому займають встановлення податкових, митних пільг для учасників фінансової оренди, запровадження прискореної амортизації лізингового майна "*". В цілому це благотворно впливає на економіку країни, значною мірою сприяючи оновленню основних фондів у промисловості та сільському господарстві.
--------------------------------
"*" Амортизація - поступове повернення вартості основних фондів шляхом регулярних амортизаційних відрахувань, що становлять згодом амортизаційний фонд, який використовується для відновлення основного капіталу. При прискореної амортизації підприємці можуть списати основну частину капіталовкладень в перші роки експлуатації майна.
З економіко-правової точки зору лізинг - багатоаспектне поняття. Для правильного визначення правової природи договору фінансової оренди (лізингу) необхідно позбутися від одностороннього погляду на лізинг як на економічну категорію, як на вид підприємницької діяльності, зокрема інвестиційної "*".
--------------------------------
"*" Слід зауважити, що поняття "лізинг", "договір лізингу" і "лізингова діяльність" розмежовуються і в Законі "Про фінансову оренду (лізингу)" (див. ст. 2). Разом з тим в подальшому в тексті Закону нерідко допускається змішання зазначених понять чи неправильне їх вживання (див. ст. 4, 15 та ін.)
Важливо також розмежовувати договір фінансової оренди (лізингу) та правовідносини з фінансової оренди (лізингу) - лізингове правовідносини, що виникає в результаті придбання лізингодавцем майна у продавця відповідно до вказівок лізингоодержувача і подальшої передачі майна в лізинг. Підставою виникнення названого правовідносини служить не один юридичний факт, а їх сукупність: договір оренди (лізингу), договір купівлі-продажу лізингового майна, правові акти, що встановлюють, зокрема, порядок надання державних гарантій, прискорену амортизацію основних засобів, пільги з оподаткування та інші підстави. Як бачимо, договір фінансової оренди (лізингу) - лише одна з підстав виникнення лізингового правовідносини.
Відповідно до ЦК за договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК).
Договір фінансової оренди (лізингу) БЕЗОПЛАТНО, взаємний (сіналлагматіческій), консенсусний.
2. Правове регулювання договору фінансової оренди (лізингу) здійснюється Конвенцією УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг 1988 р. (Оттавської конвенції) "*", положеннями § 6 гл. 34 ГК про цей вид договору, загальними положеннями ЦК про договір оренди і лише потім, виходячи з ст. 625 ГК, - нормами Федерального закону "Про фінансову оренду (лізингу)". ЦК не передбачає можливість субсидіарного застосування до договору лізингу спеціальних правил, що регламентують окремі види договору оренди, предметом яких є майно, здатне виступати і в якості предмета договору лізингу. Це означає, зокрема, що при здачі в лізинг підприємства або будівлі чи споруди відносини сторін не регламентуються нормами § 4 гл. 34 ГК "Оренда будинків та споруд" або § 5 "Оренда підприємства". Лізингові відносини регламентуються також указами Президента РФ, постановами Уряду РФ .
--------------------------------
"*" Для Росії Конвенція набула чинності 1 січня 1999 р. Згідно з Федеральним законом від 8 лютого 1998 р. "Про приєднання Російської Федерації до Конвенції УНІДРУА і міжнародний фінансовий лізинг" (СЗ РФ. 1998. N 7. Ст. 787) замість п. 3 ст. 8 Конвенції застосовуватимуться норми російського законодавства / / СЗ РФ. 1999. N 32. Ст. 4040. Крім Конвенції УНІДРУА діє Конвенція про міждержавний лізинг, підписана 25 листопада 1998 державами, які раніше входили до складу СРСР. Вона не вступила в силу. Текст Конвенції офіційно опублікований не був.
Див, наприклад: Постанова Уряду РФ від 3 вересня 1998 р. N 1020 "Про затвердження Порядку надання державних гарантій на здійснення фінансової оренди (лізингу)" / / СЗ РФ. 1998. N 36. Ст. 4520; 2002. N 23. Ст. 2187.
Можливо виділення наступних кваліфікуючих ознак договору фінансової оренди (лізингу): особливі, саме фінансові, мети придбання орендодавцем (лізингодавцем) майна у продавця (третьої особи); активна роль орендаря у взаєминах продавця предмета договору фінансової оренди і орендодавця; придбання предмета договору орендодавцем у продавця після укладення договору фінансової оренди; передача його продавцем безпосередньо орендареві, передача майна орендарю для підприємницьких цілей.
Про особливі, саме фінансових, метою придбання орендодавцем майна у продавця свідчить те, що майно в його натуральній формі не потрібно орендодавцю. Воно набувається ним виключно з метою вкладення тимчасово вільних або спеціально залучених для цього коштів і систематичного отримання прибутку від подальшої здачі майна в оренду (тобто з метою інвестування). Лізингові платежі, по суті, будуть формою отримання доходу на вкладений капітал.
Про активної ролі орендаря у взаєминах продавця майна та орендодавця, саме завдяки наявності договору фінансової оренди, свідчить наступне. Орендодавець, як правило, позбавлений права вибору виду майна, переданого за договором фінансової оренди, і його продавця (виробника). У ст. 665 ГК встановлена ??презумпція, згідно з якою орендар сам, не покладаючись на досвід орендодавця, визначає в договорі фінансової оренди майно, що підлягає в подальшому передачі в оренду, його якісні, кількісні та інші характеристики. Їм же визначається і продавець майна. При цьому орендодавець набуває у продавця майно, передане в лізинг, після укладення договору на виконання його умов. У тому випадку, коли договором передбачено, що вибір продавця і виду майна здійснюється орендодавцем, майно набувається орендодавцем все одно після укладення договору і на виконання його умов.
Якщо інше не передбачено договором фінансової оренди, майно, що становить предмет цього договору, передається продавцем не покупці (орендодавцю), а безпосередньо орендарю в місці знаходження останнього для його підприємницької діяльності.
Зазначені кваліфікуючі ознаки характеризують саме фінансовий лізинг. Водночас світовій практиці крім фінансового відомі інші види лізингу: оперативний, поворотний та ін "*". При оперативному лізингу предмет лізингу здається в оренду на короткий термін і може бути переданий в оренду неодноразово. Повторна здача в оренду можлива вже за договором звичайної оренди. До відносин, що складаються при повторній здачі в оренду, норми про фінансову оренду (лізингу) не застосовуються. У подібних випадках відсутній один з основних кваліфікуючих ознак будь-якого договору лізингу - придбання лізингодавцем певного обладнання у конкретного продавця відповідно до вказівок орендаря. Відсутня названий ознака і при зворотному лізингу. Під поворотним зазвичай розуміється такий лізинг, при якому власник устаткування чи іншого лізингового майна продає його лізинговій компанії і одночасно (але вже в якості орендаря) укладає з тією ж компанією договір про його довгостроковій оренді .
--------------------------------
"*" Більш детально див: Газман В.Д. Фінансовий лізинг. Навчальний посібник. М., 2003. С. 39 - 65.
Подібні договори нерідко полягають обмеженими в платоспроможності виробниками дорогих технічних засобів, що використовуються самим же виробником цих коштів. При цьому завдяки договору купівлі-продажу продавець (виробник) отримує одноразово ціну товару, а завдяки договору оренди використовує майно власного виробництва на умовах періодичних платежів.
3. Правова природа правовідносини з фінансової оренди (лізингового правовідносини). Це питання одне з найбільш дискусійних у дослідженнях, присвячених лізинговим правовідносин.
Відповідно до ЦК учасники фінансової оренди пов'язані між собою двома договорами: договором фінансової оренди (лізингу) між орендодавцем та орендарем та договором купівлі-продажу між орендодавцем (покупцем) і продавцем орендованого майна.
Широко поширена трактування таких угод як тристоронньої угоди (багатостороннього договору) "*". Основний же аргумент противників подібного погляду полягає в тому, що дві самостійні двосторонні угоди (купівлі-продажу та оренди) навіть при тісному їх зв'язку не можуть утворити третю операцію (багатосторонню), сторонами якої були б суб'єкти двох названих угод. Крім того, учасники таких договорів не мають жодного права або обов'язки, які б належали одночасно всім учасникам, що якраз і характеризує угоду як багатосторонню .
--------------------------------
"*" Див: Решетник І.А. Цивільно-правове регулювання лізингу в Російській Федерації. Автореф. дис ... канд. юрид. наук. М., 1998. С. 7, 9, 21.
Див: Цивільне право. Підручник / За ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. Ч. 2. С. 194.
Висловлено і проміжна точка зору з даного питання. Так, Т.А. Коннова вважає, що "лізингові відносини оформляються двома договорами і включають в себе весь комплекс взаємозв'язків, що існують між його учасниками: орендарем, орендодавцем і продавцем майна. Договір лізингу має двосторонній характер. А лізинг як система відносин між трьома сторонами є тристоронньої угодою" "* ".
--------------------------------
"*" Коннова Т.А. Договір фінансової оренди (лізингу) / / Законодавство. 1998. N 9. С. 17.
Заслуговує на увагу і позиція, згідно з якою договір лізингу - двостороння угода, в якій має місце (відповідно до п. 1 ст. 313 ЦК) покладання виконання частини обов'язків на третю особу. При цьому мається на увазі, що обов'язок орендодавця з передачі предмета лізингу покладається на продавця лізингового майна. Однак положення п. 1 ст. 313 ЦК про виконання зобов'язання третьою особою припускають, що, за загальним правилом, виконання повинно все ж здійснюватися особисто боржником, тобто стороною договору. У розглянутому нами випадку - орендодавцем, а не продавцем предмета лізингу. Надання ж майна продавцем може бути лише винятком із загального правила, а не кваліфікуючою ознакою договору оренди "*". Але подібний підхід виключається правилами ЦК про договір фінансової оренди (договорі лізингу). У п. 1 ст. 668 ГК, як уже зазначалося, закріплена інша презумпція. Відповідно до неї, якщо інше не передбачено договором, майно, що становить предмет лізингу, передається орендарю продавцем, тобто особою, яка не є стороною договору лізингу. Крім того, згідно з загальними правилами про покладання виконання зобов'язання на третю особу, відповідальність перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобов'язання все одно несе боржник як сторона договору, а не третя особа. Це правило також не вкладається в конструкцію договору лізингу, оскільки за цим договором має місце інший порядок відповідальності. Згідно ст. 670 ГК лізингоодержувач має право пред'явити вимогу у відношенні якості, комплектності майна і в ряді інших випадків безпосередньо продавцеві. І продавець в такому випадку несе відповідальність безпосередньо перед орендарем.
  --------------------------------
  КонсультантПлюс: примітка.
  Монографія М.І. Брагінського, В.В. Витрянского "Договірне право. Договори про передачу майна" (Книга 2) включена до інформаційного банку відповідно до публікації - М.: Видавництво "Статут", 2002 (видання 4-е, стереотипне).
  "*" В рамках розгляду цієї проблеми заслуговують на увагу аргументи, висловлені В.В. Витрянский. Див: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга друга. С. 611 - 612.
  Найбільш переконливою є точка зору О.М. Козир, згідно з якою цивільно-правові відносини з фінансової оренди (лізингові правовідносини) виникають з договорів двох типів: договору купівлі-продажу лізингового майна, що укладається між продавцем і лізингодавцем, і власне договору фінансової оренди (договору лізингу), що укладається між лізингоодержувачем і лізингодавцем. Специфіка лізингових відносин породжується тісним зв'язком договорів купівлі-продажу та лізингу. Зв'язок цей полягає в тому, що договір купівлі-продажу лізингового майна завдяки спеціальним правилам про договір лізингу, що містяться в ЦК, спочатку конструюється за моделлю договору на користь третьої особи, передбаченого ст. 430 ГК "*". Саме це мають на увазі спеціальні правила про фінансову оренду, передбачені ЦК, коли покладають на продавця обов'язок передати лізингове майно безпосередньо лізингоодержувачу (п. 1 ст. 668 ЦК), або коли лізингоодержувача, яка не є стороною угоди купівлі-продажу, наділяють правами покупця за вказаним договором (п. 1 ст. 670 ЦК). Дана обставина жодною мірою не призводить до будь-якої трансформації самостійного зобов'язання, заснованого на договорі купівлі-продажу, до зрощення його з зобов'язанням з договору оренди і утворення єдиного зобов'язального правовідносини на основі єдиного тристоронньої угоди.
  --------------------------------
  "*" Див: Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга: Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик / За ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М., 1996. С. 347 - 349.
  4. Сторони договору. Орендодавцем (лізингодавцем) може бути будь-яка фізична або юридична особа, що займається підприємницькою діяльністю і володіє фінансовими засобами. В даний час лізингодавцю спеціального дозволу (ліцензії) на заняття лізинговою діяльністю не потрібно "*". Найчастіше як лізингодавців виступають спеціалізовані лізингові компанії . Нерідко банки здійснюють договори лізингу, оскільки відповідно до закону лізингові операції віднесені до угод, дозволеним кредитним організаціям . В якості орендаря (лізингоотримувача) виступає будь-яка фізична або юридична особа (як комерційна, так і некомерційна організація), що займається підприємницькою діяльністю.
  --------------------------------
  "*" Див: Федеральний закон від 8 серпня 2001 р. "Про ліцензування окремих видів діяльності".
   Добре відома лізингова компанія з лізингу повітряних суден ВАТ "Ільюшин Фінанс Ко".
   Див: п. 6 ст. 5 Федерального закону від 2 грудня 1990 р. "Про банки і банківську діяльність" (в ред. Від 3 лютого 1996 р.) / / СЗ РФ. 1996. N 6. Ст. 492.
  5. Форма та державна реєстрація договору фінансової оренди (договору лізингу). ЦК не містить будь-яких спеціальних правил про форму договору фінансової оренди. Згідно ж п. 1 ст. 15 Закону "Про фінансову оренду (лізингу)" договір лізингу незалежно від терміну укладається у письмовій формі. При цьому спосіб додання договором лізингу письмовій форми не конкретизується. Отже, договір лізингу, як і всякий цивільно-правовий договір, який чинять в письмовій формі, може бути укладений не тільки шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й іншими способами, передбаченими п. 2 і 3 ст. 434, ст. 438 ГК.
  На договір фінансової оренди поширюються загальні правила п. 2 ст. 609 ЦК щодо його державної реєстрації, оскільки яких-небудь спеціальних правил на цей рахунок ні в ЦК, ні в Законі "Про фінансову оренду (лізингу)" не встановлено "*". Отже, договір фінансової оренди нерухомого майна підлягає державній реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Зокрема, підлягає державній реєстрації договір фінансової оренди підприємства як майнового комплексу. З цього також випливає, що на відміну від договору оренди будівлі та споруди договір фінансової оренди зазначених об'єктів (враховуючи правила ст. 625 ГК про незастосування до договору лізингу спеціальних правил, що регламентують договір оренди будівлі або споруди) підлягає державній реєстрації і в тому випадку, коли термін лізингу будівлі (споруди) не перевищує одного року.
  --------------------------------
  "*" У ст. 20 Закону "Про фінансову оренду (лізингу)" згадується лише про реєстрацію в державних органах предмета лізингу (авіаційної техніки, морських та інших судів) або про реєстрацію права на предмет лізингу відповідно до вимог чинного законодавства.
  6. Предметом договору фінансової оренди (лізингу) можуть бути будь-які неспоживна речі, використовувані для підприємницької діяльності, у тому числі підприємства й інші майнові комплекси, крім земельних ділянок і інших природних об'єктів (ст. 666 ЦК, ст. 3 Закону). Для фінансової оренди характерно придбання орендодавцем речей виключно з метою інвестування у формі надання майна. Предмет договору фінансової оренди передається орендарю як в користування, так і у володіння. Відносини з надання права користування орендованим майном з збереженням права володіння за орендодавцем договором фінансової оренди не регламентуються.
  Найчастіше як предмета договору фінансової оренди (лізингу) передаються: транспортні засоби (цивільні літаки, легкові та вантажні автомобілі, морські судна, риболовецькі судна), будівельна техніка (крани, бетономішалки), сільськогосподарське обладнання (обладнання для рослинництва і тваринництва), обладнання зв'язку (радіостанції, космічні супутники), електронне, енергетичне і інше устаткування і ін
  Лізингове майно може бути передано в сублізинг (ст. 8 Закону). Передача майна в сублізинг здійснюється за правилами звичайної суборенди.
  Орендна плата. Загальна сума лізингових платежів за весь період дії договору включає, як правило, вартість лізингового майна, відсотки, що сплачуються лізингодавцем за користування кредитом, оскільки передбачається, що лізингодавець купував майно за рахунок кредиту, а також оплату послуг лізингодавця (ст. 28 Закону). Таким чином, загальний обсяг лізингових платежів перевищує покупну ціну майна, а різниця становить прибуток лізингодавця "*". Порядок, розміри та строки періодичних платежів визначаються в договорі таким чином, щоб понесені лізингодавцем у зв'язку з придбанням майна витрати були відшкодовані останньому в можливо короткі терміни. З цією метою в законодавстві встановлюються прискорені терміни амортизації лізингового обладнання та інших технічних засобів.
  --------------------------------
  "*" Сказане означає також, що для лізингоодержувача сума лізингових платежів вище, ніж ціна придбання майна за рахунок власних коштів або банківського кредиту. І це один з недоліків договору фінансової оренди (лізингу).
  Термін договору. Договір фінансової оренди (лізингу) укладається на певний строк (п. 4 ст. 15 Закону). Як правило, це термін, близький до терміну повної амортизації лізингового майна. Можливість укладення договору на невизначений термін (або без зазначення строку) виключена, оскільки за договором лізингу передбачається точний розрахунок ставок лізингових платежів виходячи саме з терміну договору (п. 1 ст. 28 Закону). Отже, цей термін повинен бути відомий вже при укладенні договору.
  Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження орендованого майна. Як відомо, відповідно до загального правила ст. 211 ГК, названі ризики несе власник майна. У відносинах з фінансової оренди ризик випадкової загибелі або випадкового псування орендованого майна переходить до орендаря, тобто до несобственнику, якщо інше не передбачено договором (ст. 669 ЦК).
  Своєрідністю відрізняється і момент переходу ризиків. Згідно п. 1 ст. 668 ГК передбачається (якщо інше не передбачено договором), що предмет лізингу передається орендаря не орендодавцем (лізингодавцем), а безпосередньо продавцем лізингового майна. Тому й моментом переходу ризиків є, як правило, момент передачі лізингового майна орендарю (лізингоодержувачу) продавцем, а не орендодавцем як власником (ст. 669 ЦК). Правило це диспозитивное. Договором може бути встановлений і інший момент переходу ризиків.
  7. Права та обов'язки сторін. Для договору фінансової оренди (договору лізингу) характерне особливе, відмінне від загальних положень про договір оренди розподіл прав і обов'язків між його сторонами. Його основний зміст полягає в наступному.
  Головний обов'язок лізингодавця - фінансування покупки лізингового майна. Тому лізингодавець в силу закону або в силу умов договору звільняється від більшості звичайних обов'язків орендодавця. Зокрема, від обов'язку передачі лізингоодержувачу орендованого майна (п. 1 ст. 668 ЦК); забезпечення умов його належної експлуатації, оскільки часто за умовами договору здійснення капітального ремонту покладається на орендаря; від несення ризиків випадкової загибелі або випадкового пошкодження орендованого майна (ст. 669 ЦК). Орендодавець також звільнений від відповідальності перед орендарем за невиконання продавцем вимог, що випливають із договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця лежить на орендодавцеві (п. 2 ст. 670 ЦК). Дані обставини підкреслюють переважно фінансовий характер обов'язків на стороні лізингодавця.
  У числі обов'язків, доповнюють традиційні обов'язки орендодавця, слід назвати: обов'язки лізингодавця придбати у свою власність за договором купівлі-продажу обране орендарем майно у продавця, зазначеного орендарем (ст. 665 ЦК), повідомити продавця про те, що майно призначене для передачі його в оренду певній особі (ст. 667 ЦК).
  На лізингоодержувача, навпаки, крім звичайних обов'язків покладаються, як правило, додаткові. Так, в силу ст. 669 ГК передбачається, що лізингоодержувач несе тягар ризиків, пов'язаних з випадковою загибеллю або випадковим пошкодженням предмета договору лізингу. Як вже зазначалося, обов'язки по експлуатації майна та несення витрат по його капітального ремонту за угодою сторін зазвичай покладаються на лізингоодержувача.
  Зауважимо також, що лізингоодержувач наділяється низкою прав і обов'язків щодо продавця за договором купівлі-продажу лізингового майна, з яким безпосередньо в договірних відносинах не перебуває. Так, лізингоодержувач має права і несе обов'язки (крім обов'язку оплати придбаного майна), передбачені ЦК для покупця за договором, укладеним між орендодавцем і продавцем орендованого майна. Зокрема, право пред'являти продавцеві вимоги щодо якості та комплектності майна, строків поставки і т.д., право за згодою орендодавця розірвати договір купівлі-продажу з продавцем та ін (п. 1 ст. 670 ЦК).
  У відносинах з продавцем орендар і орендодавець виступають як солідарні кредитори (ст. 326 ЦК).
  Викуп орендованого майна не відноситься до обов'язкових ознаками договору фінансової оренди. Предмет лізингу можливо викупити у власність лізингоодержувача, якщо це передбачено договором (п. 1 ст. 28 Закону).
  Право викупу орендованого майна може бути передбачено в будь-якому договорі оренди (ст. 624 ЦК). Для цього необхідно сплатити викупну ціну, яка зазвичай визначається на момент викупу. До викупної ціни, як правило, не зараховується орендна плата, внесена за період оренди. Інакше в договорі фінансової оренди. Договором може бути передбачено (і, як правило, передбачається), що в лізингові платежі включається викупна ціна предмета лізингу (п. 1 ст. 28 Закону).
  Важлива особливість відповідальності за договором фінансової оренди передбачена п. 2 ст. 670 ГК. Якщо інше не встановлено договором, орендодавець не відповідає перед орендарем за виконання продавцем вимог, що випливають із договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця лежить на орендодавцеві. З договору купівлі-продажу можуть витікати, зокрема, вимоги щодо якості, комплектності, строків поставки, місця передачі майна тощо У подібних ситуаціях орендар має право пред'являти вимогу безпосередньо продавцеві майна (п. 1 ст. 670 ЦК). У разі ж вибору продавця орендодавцем орендар має право пред'являти вимоги, які з договору купівлі-продажу, як безпосередньо продавцеві майна, так і орендодавцю, які несуть перед ним солідарну відповідальність, орендодавець і продавець виступають як солідарні боржники (ст. 323 ЦК).
  Розірвання договору фінансової оренди відбувається за загальними правилами про розірвання договору оренди. Окремим випадком підстави розірвання договору на вимогу лізингоодержувача, кореспондуючих з звичайним підставою для дострокового розірвання договору, названим у п. 1 ст. 620 ЦК, є правило п. 2 ст. 668 ГК. Согласно статті, якщо за обставинами, за які відповідає орендодавець, майно не надано орендарю в термін, то орендар має право вимагати розірвання договору.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 6. Договір фінансової оренди (лізинг)"
  1.  § 2. Оренда
      договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування. Орендодавцем у договорі оренди є власник майна, тобто будь-яка фізична або юридична особа, яка має титул власника. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом
  2.  § 3. Зміст договору оренди
      договору оренди - це сукупність прав і обов'язків сторін, що виражаються в умовах договору. Як і в будь-якому іншому договорі, в договорі оренди, з певною мірою умовності, можна виділити групи умов, що визначають обов'язки відповідно орендодавця і орендаря. Обов'язки орендодавця досить традиційні. По-перше орендодавець зобов'язаний надати орендарю майно в
  3.  § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
      договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу недостатності
  4.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. Pacta sunt servanda [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. Pacta tertis nec nocent nec prosunt [пакту тертіс НЕК ноцен НЕК просунь] - договори не шкодять і не сприяють третім особам 56. Par in parem imperium (jurisdictionem) non habet [пар ін Парем імперіум (юрісдікціонем) нон хабет] - рівний над рівним
  5.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      договори і загальновизнані принципи і норми міжнародного права як джерела цивільного права. Поняття і склад цивільного законодавства. Цивільне законодавство і Конституція РФ. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права, головний акт цивільного законодавства. Система Цивільного кодексу РФ. Інші федеральні закони в сфері цивільного права. Інші
  6.  § 6. Договір фінансової оренди (лізингу)
      фінансової оренди
  7.  1. Поняття фінансової оренди (лізингу)
      договору лізингу - договору про передачу купленого майна в користування та договору купівлі-продажу майна, що підлягає передачі за договором лізингу. -------------------------------- Тому під лізингом розуміють майнові відносини, при яких одна організація (користувач) звертається до іншої ( лізингової компанії) з проханням придбати необхідне обладнання і передати його їй у
  8.  3. Ознаки та зміст договору фінансової оренди (Лізингу)
      договору фінансової оренди, що міститься в ст. 665 ГК, відтворює ознаки, викладені у ст. 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування
  9. П
      договір фрахтування як вид договору П. X, 45, § 3 (2) - с. 474 - право утримання вантажу (багажу) VIII, 37, § 7 (4) - с. 168 Передавальний акт IX, 43, § 3 (4) - с. 401; X, 45, § 4 (4) - с. 482; X, 45, § 5 (4) - с. 491 Перезалог, см. Наступний заставу Зміна осіб у зобов'язанні VIII, 35, § 4 (3) - с. 40 - 46; VIII, 37, § 4 (5) - с. 98 - 100 перенала X, 45, § 1 (4) - с. 457 - 458
  10. С
      договору - обмеження С. д. VIII, 38, § 2 (2) - с. 182 - 184; VIII, 38, § 2 (3) - с. 184 - 186 - поняття і зміст С. д. VIII, 38, § 1 (3) - с. 174 - 179 Угода - абстрактна С. VIII, 37, § 4 (2) - с. 91 - речова С. VIII, 38, § 2 (1) - с. 180 - зовнішньоекономічна С. IX, 44, § 1 (3) - с. 413 - договір як С. VIII, 38, § 1 (2) - с. 173 - 174; VIII, 38, § 2 (1) - с. 179; VIII, 39,
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка