| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Договір поставки і кваліфікуючі його ознаки |
||
|
1. Постачальник - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, якому на відміну від роздрібного продавця досить здійснювати таку діяльність взагалі (пор. п. 1 ст. 492 і ст. 506 ЦК). Постачальником можуть бути: громадяни, зареєстровані як підприємці; комерційні організації незалежно від їх форми та сфери здійснюваної діяльності; некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність відповідно до абз. 2 п. 3 ст. 50 ГК; громадяни, не зареєстровані як підприємці, якщо здійснювана ними діяльність об'єктивно носить підприємницький характер (див. абз. 3 п. 1 ст. 2 ЦК), а суд з цієї причини вважатиме за доцільне застосувати до досконалої даним громадянином продажу правила § 3 гл. 30 ЦК (див. п. 4 ст. 23 ЦК). Оскільки, таким чином, договір поставки кваліфікує ознака здійснюваної постачальником підприємницької діяльності, мова йде не стільки про особливе суб'єкті, скільки про ознаку суб'єктивної сторони - самостійної, ризикової діяльності (від продажу товарів), спрямованої на систематичне отримання прибутку. При відсутності даної ознаки саме по собі наявність у продавця статусу підприємця недостатньо для того, щоб вважати здійснений ним договір поставкою, а його самого - постачальником. Тому громадянин-підприємець, відчужує належний йому автомобіль, може розглядатися постачальником в тому випадку, якщо дана угода є підприємницькою (і відповідає ознакам, зазначеним в абз. 3 п. 1 ст. 2 ЦК), що може бути не завжди. Так, одна справа, якщо громадянин-підприємець продає автомобіль в рамках систематичної діяльності, витягуючи з цього прибуток, інша - якщо такий продаж має разовий і суто побутовий характер і відбувається для придбання нового автомобіля в цілях особистого його використання. Очевидно, що правила § 3 гл. 30 ГК слід мати на увазі тільки в першому випадку (і за обов'язкової наявності інших кваліфікуючих поставку ознак), у другому - застосовуються правила § 1 гл. 30 ГК. 2. Покупець у договорі поставки - особа, яка використовує товар у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням. Покупця (як і постачальника) кваліфікує не так суб'єктний склад, скільки мети придбання товару. Так, якщо в договорі роздрібної купівлі-продажу товар купується для особистого споживання, то придбання товарів за договором поставки здійснюється для подальшого виробничого (господарського) споживання або використання в цивільному обороті - тобто подальшої переробки або продажу (саме так це закріплено в п. 1 ст. 535 ЦК). Оскільки покупець набуває товар, що поставляється для його використання в господарських (у тому числі в підприємницьких) цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, покупцями можуть бути: a) громадяни-підприємці, б) комерційні організації незалежно від їх форми , сфери і профілю діяльності; в) некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність відповідно до абз. 2 п. 3 ст. 50 ГК; г) громадяни, які не зареєстровані як підприємці, якщо здійснювана ними діяльність об'єктивно носить підприємницький характер (див. абз. 3 п. 1 ст. 2 ЦК), а суд з цієї причини вважатиме за доцільне застосувати до досконалої даним громадянином покупці правила § 3 гл. 30 ЦК (див. п. 4 ст. 23 ЦК). Навпаки, покупцем за договором поставки не можуть бути: громадяни, які отримують товари для особистого, сімейного, домашнього та іншого подібного використання; некомерційні організації, що купують товари для некомерційного використання (причому, як вказувалося вище, у уникнути конкуренції між роздрібною купівлею-продажем і постачанням таке використання має бути некомерційним виключно). Таким чином, ознака некомерційного (у тому числі побутового) використання придбаного товару має принципове значення. В одному випадку він, поряд з іншими кваліфікуючими ознаками, дозволяє кваліфікувати договір купівлі-продажу за правилами § 2 гл. 30 ГК, в іншому - за правилами § 3 гл. 30 ГК, але сам по собі (без участі інших ознак) він не має кваліфікуючої значення, тому відповідні відносини регулюють правила § 1 гл. 30 ГК * (55). 3. Згідно ст. 506 ЦК договір поставки кваліфікує товар. Так: a) оскільки поставляється товар повинен вироблятися або закуповуватися постачальником, буквальне тлумачення ст. 506 ГК вимагає виключення з предмета договору поставки всякого товару, який опинився у постачальника поза зв'язку з його виробничої або закупівельною діяльністю (наприклад, що дістався йому в порядку правонаступництва при спадкуванні чи реорганізації), б) законодавець говорить про обов'язки постачальника передати не товар, а саме товари (пор. з п. 1 ст. 492 ЦК), що дозволяє припустити, що договір поставки завжди полягає у відношенні деякого безлічі товарів (у тому числі однотипних і родових). Однак кваліфікуюче значення першого обставини оцінюють неоднозначно * (56), ще більший сумнів викликає друге. Видається, що обидва ці ознаки належить розглядати тільки в контексті загального правила. Справа в тому, що відокремлення договору поставки в гол. 30 ГК (і його відмежування від інших видів договору купівлі-продажу) спочиває насамперед на ознаці мети, з якою діють боку (і сполученим з нею ознакою суб'єктного складу), а для протиставлення один одному двох сфер - неспоживчою та споживчої - немає сенсу і потреби звертатися до предметного ознакою як до безумовного і тим самим нормувати кількість (обсяг) товару, що продається. Зрозуміло, роздріб передбачає продаж одиничного товару для його споживання, поставка - продаж товару оптом, однак цей (предметний) ознака - тільки зразковий (але не безумовний) орієнтир при видовий кваліфікації відносин купівлі-продажу. Товаром за договором поставки не можуть бути сільгосппродукція, якщо вона продається її виробником заготівельникові для переробки або продажу (тому договір продажу перекуплену сільгосппродукції - звичайний договір поставки), а також подається через приєднану мережу енергія (крім випадків , коли мережа використовується саме для поставки товарів, наприклад при трубопровідної постачання газу) (докладніше див § 5, 6 гл. 30 ЦК). Можливість поставки об'єктів нерухомості (наприклад, повітряних і морських суден) виключати не можна * (57). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Договір поставки і кваліфікуючі його ознаки " |
||
|
||