| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони та їх значення |
||
|
Як вказувалося, до факультативних ознаками об'єктивної сторони відносяться спосіб, обставини часу і міс-та, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину. Спосіб вчинення злочину - це форма прояву злочинного діяння зовні, використовувані злочинцем прийоми і методи для реалізації злочинного наміру. Він виступає найчастіше використовуваних ознакою при описі об'єктивної сторони конкретного посягання. Так, всі форми хи-домлення розмежовуються між собою за способом вилучення імущі-ства. Крадіжкою, наприклад, є таємне розкрадання майна 1 Див про це докладно: Чуча А.І. Безпека залізничного, водного і повітряного транспорту. Кримінально-правові проблеми. Саратов, 1988. 2 Про причинних ланцюгах детально див: Кудрявцев В.Н. Причинність в кри- Мінологіі. М., 1968. Чужого майна (ст. 158 КК), а грабежем - відкрите хіще- ня (ст. 161 КК). У законодавстві розглянутий ознака об'єктивної сторони вказується: а) в однині (так, воспрепятст-вованіе законній професійній діяльності журналістів здійснюється шляхом примусу - ст. 144 КК), б) як точ-ний (« закритий ») перелік (наприклад, шахрайство здійснюючи-ється шляхом обману або зловживання довірою - ст. 159 КК); в) як зразковий (« відкритий ») перелік (в якості способу вчинення злочину в ст. 150 КК названі: обіцянки, про- ман, загрози чи інший спосіб); г) як будь-який спосіб. Обставини часу означає сукупність ознак, які характеризують час вчинення злочину. Со-гласно ч. 2 ст. 9 КК таким визнається час вчинення загально-ного небезпечного дії (бездіяльності) незалежно від часу настання наслідків. Треба мати на увазі, що час являє собою перш за все-го тривалість, тривалість чого-небудь, вимірювану секундами, хвилинами, годинами. Це може бути період, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння, або час доби або року. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 73 КПК РФ час входить в предмет доказування при провадженні у кримінальній справі. По-цьому по кожній справі встановлюється, коли було скоєно діяння, його тривалість (початок і закінчення дії або бездіяльності), час настання злочинних наслідків. Всі ці дані відображаються у відповідних процесуальних актах. Однак стосовно до складу злочину такі све-дення не мають значення, вони ніяк не впливають на кримінально-правову оцінку вчиненого. Кримінальна відповідальність зв'язується не з самим часом вчинення злочину як тако-вим, а з обставинами, які характеризують цей час. Так, у ст. 106 КК вказується, що вбивство матір'ю новорож-денного дитини здійснюється під час або відразу ж після пологів. Згідно ч. 3 ст. 331 КК кримінальна відповідальність за злочини проти військової служби, вчинені у воєнний час або бойовій обстановці, визначається законодавством воєнного часу. У злочинах, передбачених ст. 334 і 336 КК, розглянутий ознака сформульований як час виконання обов'язків військової служби. У деяких випадках законодавець як характеристики часу вказує його тривалість. Наприклад, самовільне залишення частини або місця служби, а так само нез'явлення в строк без поважних при-чин на службу утворює злочин, якщо це тривало понад два, але не більше 10 діб. А це ж діяння продовж-тельностью понад 10 діб, але не більше місяця визнається вже кваліфікованим видом злочину, понад місяць - осо-бо кваліфікованим видом злочину за ст. 337 КК. Під обставинами місця вчинення злочину визнається сукупність ознак, що характеризують визначену територію, на якій розпочато, закінчено злочинне діяння або настали суспільно небезпечні наслідки. Ці обставини можуть, наприклад, ставитися до держави як політичної організації суспільства, до географічних понять (континентальний шельф - ст. 253 КК; море чи іншій водний шлях - ст. 270 КК та ін.) У деяких випадках під місцем з-вершенія злочину визнається простір, на якому розташоване житло людини (ст. 139 КК), виправний уч-реждение (ст. 313 КК), установа, що забезпечує ізоляцію від суспільства (ст. 321 КК), і т . д. У ряді злочинів місцем його вчинення визнається тер-ритор, якій надано певний правовий статус: запо-веднік, заказник, національний парк, особливо охоронювані дер-дарства природні території (ст. 262 КК). У літературі, як правило, засоби і знаряддя вчинення злочину не розмежовуються. Тим часом знаряддя здійснений-ня злочину - це предмети матеріального світу, приспо-собления, застосовувані для посилення фізичних можливостей особи, що здійснює суспільно небезпечне діяння (наприклад, застосування брухту для розтину дверей гаража); засобами же є предмети, наркотичні засоби, хімічні та ядо - кручені речовини, хімічні та фізичні процеси тощо, за допомогою яких вчиняється злочин, тобто виявляється злочинне вплив на суспільні відносини, що охороняються-мі кримінальним законом. Ю.Г. Ляпунов пропонував інше розмежування розглянутих ознак. На його думку, «хоча« засіб »і« знаряддя »багато в чому збігаються поняття, перший таки ширше другого, і вони від-носяться один з одним як рід і вид. Стосовно до кримінально-му праву щодо всієї групи насильницьких, агресивних злочинів точніше і вдаліше ... використовувати термін «знаряддя злочину», а щодо всіх інших, ненасильницьких діянь - «кошти» їх вчинення »1. Сутність кошти або знаряддя як ознаки об'єктивної сторони не залежить від характеру вчиненого злочину, а визначається їх роллю в скоєному. Обстановка вчинення злочину характеризується сово-купностью умов і обставин, при яких здійснюється суспільно небезпечне діяння. При конструюванні складів злочинів у чинному законодавстві дана ознака використовується вкрай рідко. Так, у ст. 106 КК йдеться про убий-стве в умовах психотравмуючої ситуації. Все факультативні ознаки об'єктивної сторони мають трояку значення. По-перше, вони можуть виступати обязатель-ними ознаками основного складу злочину (наприклад, садистські методи як спосіб вчинення злочину зазначений в основному складі злочину, передбаченого ст. 245 КК). По-друге, вони можуть перетворювати основний склад в його кваліфікований вид, тобто визнаватися кваліфікуючими ознаками (наприклад, особлива жорстокість як спосіб убійст-ва). По-третє, факультативний ознака, не відносяться до складу злочину і, отже, не впливаючи на кваліфікацію со-деянного, враховується як обставини, пом'якшувально-го або обтяжує покарання. 1 Кримінальне право. Загальна частина / За ред. Н.І. Вєтрова, Ю.Г. Ляпунова. М., 1997. С. 235. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони та їх значення " |
||
|
||