Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 4. Причинний зв'язок


Причина і наслідок як категорії філософії відображають одну з форм загального зв'язку і взаємодії явищ. Під причиною розуміється явище, дія якого викликає, оп-ределяет, змінює, виробляє або тягне за собою інше явле-ня, іменоване слідством. Причина і наслідок - співвідносилося-тільні поняття. Причина і наслідок можуть мінятися місцями: останнє може стати причиною іншого слідства.
У природі і суспільстві існує незліченна безліч форм взаємодії, взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ і, відповідно, - різноманіття причинно-наслідкових-них залежностей. У сучасній науці класифікація причин-но-наслідкових зв'язків здійснюється за різними ознаками. Так, виходячи з природи відносин, причинно-наслідкові свя-зи поділяються на матеріальні і ідеальні, информацион-ні та енергетичні, фізичні, хімічні, біологічні, соціальні; за характером зв'язків виділяються динамічні і статичні; по числу і зв'язності впливів розрізняють про-стие , складові, однофакторні, багатофакторні, системні та позасистемні. Причинно-наслідкові зв'язки також можуть бути зовнішніми і внутрішніми, головними і неголовним, об'єктивними і суб'єктивними, загальними, особливими і одиничними і Др1.
На внутрішній зв'язок між тим, що вже є, і тим, що їм по-народжується, що ще тільки стає, називається причинно-стю. Причиною загального, так як немає явищ, які не мали б своїх причин, як немає явищ, які не породжували б тих чи інших следствій2.
Вироблене причиною наслідок залежить від умов, тобто та-ких явищ, які самі по собі не можуть породити наслідки-віє, оскільки не володіють генетичною здатністю, але, со-путствуя причин у просторі і в часі, впливаючи на них, забезпечують їх розвиток, необхідне для настання следст-вия. За відсутності необхідних умов причина не може привести до слідства.
1 Див: Філософський енциклопедичний словник. М., 1983. С. 531.
2 Див там же. С. 532.

Зв'язок причини і наслідки є необхідною: якщо є причина і в наявності відповідні умови, то неминуче мож-ника наслідок, причому воно завжди породжується даної причи-ною при тих же умовах і в усіх інших випадках.
У кримінальному праві причинний зв'язок є конструктивною ознакою об'єктивної сторони злочинів, що мають мате-ріальний склад. У зв'язку з цим вона визнається необхідним і неодмінною умовою кримінальної відповідальності за наступивши-рілі суспільно небезпечні наслідки.
Запитання причинного зв'язку законодавством непосредст-венно не дозволяються. У теорії кримінального права немає єдиної точки зору на те, які наслідки можуть бути поставлені ли-цу, здійснило суспільно небезпечне діяння. Одні вчені вважають, що відповідальність можлива лише за наслідки, що знаходяться в необхідної, закономірного зв'язку з здійснений-ним діянням 1. Інші вважають, що між суспільно небез-ним діянням і наслідком може існувати як об'єктивно необхідна, так і об'єктивно випадкова причинний зв'язок. Згідно позиції цих вчених, проблема тут укладаючи-ється в тому, «щоб знайти правильний критерій розмежування причинних зв'язків, які слід вважати достатніми для кримінальної відповідальності, і таких зв'язків, які є занадто віддаленими, несуттєвими або з інших основа-вам повинні бути визнані для кримінальної відповідальності недостатніми »2.
Теорія кримінального права, грунтуючись на положеннях філо-Софії про причинності, не всі необхідні умови, без яких результат не настав би, розглядає в якості причини. При вирішенні цього питання слід виходити з концепції про необхідні і випадкових зв'язках між явищами природи і суспільства.
Необхідність і випадковість у філософії сприймаються в діалектичній єдності. Суть необхідних зв'язків укладає-ся в тому, що одне явище при даних об'єктивних умовах
1 Див, наприклад: Крігер Г. Причинний зв'язок в радянському кримінальному праві / / Радянська юстиція. 1979. № 1. С. 8, та ін
2 Кудрявцев В.Н. Об'єктивна сторона злочину. С. 198.

І обставин закономірно породжує інше, оскільки в першому явище, його сутності та умов закладені реальні передумови настання другого явища. Випадкові зв'язки не виражають сутності явища і тенденцій його розвитку.
Для правильного вирішення питання про причинний зв'язок повинен бути визначений ряд обставин, наявність яких дозволяє визнати, що суспільно небезпечне діяння стало причиною настали. Одним з елементів причинного зв'язку виступає достовірно встановлене наслідок. Про причину ми може говорити тільки тоді, коли є результат, а поки його немає, ніщо не може бути названо причиною.
Крім того, необхідно встановити факт вчинення особою, якій ставляться ці наслідки, суспільно небезпечного діяння, зазначеного в законі. Якщо останнє відсутній, то по-прос про причинного зв'язку не повинен виникати і при фактично наступили наслідки.
По справі відносно Д. і М. вирок було скасовано за відсутність про-наслідком в їх діях складу злочину. Причиною льотної події стало грубе порушення командиром літака С. правил, що забороняють виконання польоту при певній висоті хмарності, а також за наявності закритих хмарами пе-Ревалі. Порушення полягало в самовільному вході в хмарність і польоті в ній по трасі. Що ж до начальника аеропорту Д. та виконуючого обов'язки начальника аеропорту М., то в їх діях відсутні будь-які порушення правил, при-вели до загибелі літака. Д. і М. не мали можливості про-контролювати умови польоту через відсутність радіотехніче-ських засобів та інформації про погоду на перевалах1.
Причинний зв'язок - процес, що протікає в часі. По-цьому для визнання діяння причиною настав наслідки необхідно, насамперед, щоб воно передувало по време-ні злочинному наслідку. Однак треба мати на увазі, що проста послідовність діяння і настав шкоди, харак-теризует часу? Ю (темпоральну) залежність («раніше-пізніше»), ще не свідчить про причинно-наслідкового зв'язку
1 Див: Збірник постанов Пленуму і визначень колегій Вер-
ховного Суду СРСР у кримінальних справах. 1959-1971 рр.. М., 1973. С. 158.

Між ними. Інакше кажучи, «після цього» не завжди означає
«внаслідок цього».
А. був визнаний винним у тому, що він, як третій помічник капітана пароплава, перебуваючи на вахті і виявивши зустрічне судно (мотобот), не викликав до рульову рубку капітана і при рас-ходінні з мотоботом допустив зіткнення суден.
Тим часом допущені А. порушення не знаходяться в при-чінной зв'язку з аварією. Зіткнення сталося з вини стар-шого штурмана зустрічного судна, який проігнорував правила маневрування. Помилка суду полягала в тому, що за причин-ную зв'язок була прийнята проста послідовність собитій1.
Діяння особи може розглядатися в якості причини лише за умови, якщо настали наслідки в конкретних об-стоятельствах були неминучі, закономірні. Настало по-слідство має виступати результатом саме цього, а не ка-кого іншого діяння.
Так, у справі Ш. було встановлено, що винний, який не знав про наявність у потерпілого патологічних змін судин головного мозку, вдаривши його рукою по обличчю (заподіяв легкий шкода здоров'ю), не тільки не передбачав можливість наступле-ня смерті К., але й не міг цього передбачити. При таких обставинах немає підстав для визнання наявності прямої причин-ної зв'язку між нанесенням удару і наступними наслідки-віямі2.
Настали наслідки іноді обумовлені кількома діяннями, кожне з яких або саме по собі, або у взаємодії дії з іншими здатне викликати суспільно небезпечні по-следствія3.
В результаті порушення правил судноплавства зіткнулися плавбаза і середній рибальський траулер. Суд встановив, що
1 Див: Судова практика Верховного Суду СРСР. 1952. № 1. С. 27.
2 БВС РРФСР. 1984. № 2. С. 8.
3 У літературі висловлено і протилежна думка. Так, А. Горбуза і Е. Сухарєв вважають, що «за загальним правилом, винним у скоєнні пре-ступления може бути визнано лише одне обличчя» (Горубза А., Сухарев Є. Про кваліфікації дорожньо-транспортних злочинів / / Радянська юсті-ція . 1980. № 8. С. 26). Це твердження видається теоретично не-заможним.

Загибель риболовного траулера стала наслідком порушення правил безпеки капітанами обох суден, а також вахті-ним штурманом плавбази. Верховний Суд РРФСР погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вдосконалення-шенние зазначеними особами діяння як кожне окремо, так і у своїй сукупності закономірно призвели до корабле-крахові 1.
Можливі випадки, коли діями одного суб'єкта створює-ся небезпечна ситуація, а інший невірно оцінює її і сам со-вершает суспільно небезпечне діяння. Так, С. в період несення вахти за відсутності інших осіб командного складу покинув судно і перейшов на інший траулер. Малодосвідчений помічник капітана М., не погодивши свої дії з командуванням, ре-шив пришвартуватися до великого морозильного траулера. Не впоравшись з керуванням, допустив навал судів, в результаті чого загинула людина, був пошкоджений корпус одного з судів. Та-ким чином, в небезпечній обстановці, створеної С., М. допустив подальше порушення правил безопасності2.
Встановлення причиною зв'язку обов'язково не тільки при со-вершении злочинного діяння шляхом дії, але і при бьоздей-відно. Піддаючи критиці концепцію відсутності причинного зв'язку при бездействіі3, В.Н. Кудрявцев зазначав, що сторонни-ками цієї позиції допускаються принаймні дві неточності. По-перше, в бездіяльності безпідставно повністю заперечується активний момент. По-друге, причинність пов'язується лише з активними змінами навколишнього середовища. Ці неточності є наслідком того, що не розрізняються філософське і фізичне поняття причинного зв'язку. Філософська категорія причинності не характеризується таким додатковим призна-ком, як актівность4.
1 Див докладно: Чуча А. Причинний зв'язок у транспортних преступле-
ниях / / Радянська юстиція. 1985. № 12. С. 19.
2 Див: Чуча А. Причинний зв'язок у транспортних злочинах. С. 20.
3 См, наприклад: Шаргородський М.Д. Питання кримінального права в прак-
тику Верховного Суду СРСР / / Соціалістична законність. 1947. № 9. С.
11; Тімейко Г.В. Загальне вчення про об'єктивну сторону злочину. С.
128 - 157, та ін
4 Див: Кудрявцев В.Н. Протиправне бездіяльність і причинний зв'язок / /
Радянська держава і право. 1967. № 5. С. 29.

Як відомо, суспільні відносини можуть бути пору-ни або «ззовні», або «зсередини». При бездіяльності має місце останній спосіб, тобто в цьому випадку не діє суб'єкт, вклю-чений в систему суспільних відносин в якості орга-тельного елемента, який повинен був діяти. Таким об-разом, причинний зв'язок між бездіяльністю і наслідком, що про-громадської небезпечним наслідком має місце, якщо на суб'єкті лежала юридична обов'язок вчинити необхідну дію, існувала можливість як негативного, так і поклади-ного результату, вчинення необхідного дії могло перетворюється-тить можливість позитивного результату в действітельность1.
Причинність в необережних злочинах характеризує-ся многофакторностью, тобто множинністю причин і усло-вий, що зумовлює питання про різну причиняющей ролі («каузальне силі») кожного з них. Наприклад, одне транспорт-ве подія може породжуватися в середньому більше 250 фак-торами. У цьому випадку «загальної» причиною виступатиме вся сукупність явищ, а «приватної» - окремі фактори. При-чінная зв'язок у злочинах, скоєних з необережності, як правило, складається з низки ланок причинного цепі2.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Причинний зв'язок "
  1. § 5. Відповідальність за порушення зобов'язань
    завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до п. 2 ст. 15 ГК під збитками розуміються витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна (реальний збиток), а також неодержані доходи, які ця особа одержала б при звичайних умовах цивільного
  2. § 2. Правове становище публічних утворень
    заподіяну шкоду через відсутність в бюджеті коштів, необхідних для його відшкодування. Задоволення в цих умовах вимог потерпілих, по думку судових інстанцій, призвело б до фактичного перегляду бюджету і нанесення шкоди необмеженому колу осіб * (361). Інакше кажучи, положення про особливості публічних утворень трактуються судами як допускають звільнення публічних утворень від
  3. § 1. Поняття і значення речового права
    причин конфлікту між підприємництвом, які потребують в грунтах його прав, і верховними власниками (державою, церквою), не зацікавлені в обмеженні своїх прав. На зміну концепції розщепленої власності прийшла теорія обмежених речових прав, яка набула значення насамперед у законодавстві континентальних європейських країн * (653). Дореволюційна вітчизняна
  4. § 4. Правопорушення як підстава цивільно-правової відповідальності
      причинний зв'язок між таким протиправним поведінкою і настали збитками; г) вина правопорушника. Для застосування цивільно-правової відповідальності наявність усіх цих умов є необхідною, якщо інше не встановлено законом. Протиправне поведінку. Цивільний кодекс не містить поняття ні протиправного, ні правомірного поведінки. У законодавстві немає і не може бути переліку
  5. § 1. Загальні положення про підряд
      заподіяні діями субпідрядників. Оскільки, однак, дане правило нічим не відрізняється від того, яке встановлює відповідальність генерального підрядника за дії субпідрядників в умовах належного їх залучення до виконання роботи (СР п. 2 з абз. 1 п. 3 ст. 706 ЦК), воно навряд чи має якийсь особливий сенс і значення. Генеральний підрядник відповідає перед замовником за
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      причина, справа, підставу, міркування 8. Casus belli [казус беллі] - формальний привід до оголошення війни і початку військових дій 9. Ceteris paribus [цетеріс парібус] - при інших рівних умовах 10. Comitas gentium [коміта генціум] - міжнародна ввічливість 11. Conditio sine qua non [кондицио сіне ква нон] - неодмінна умова 12. Consensus omnium [консенсус омніум] - згода всіх
  7. § 2. Елементи зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди
      причинителей шкоди (боржників). Кредитором в деліктному зобов'язанні може бути будь-який суб'єкт цивільного права, якій завдано шкоду. Громадяни є кредиторами незалежно від віку і дієздатності. Наприклад, при заподіянні шкоди здоров'ю малолітнього шкода підлягає відшкодуванню на загальних підставах з урахуванням положень ст. 1087 ЦК. У разі заподіяння смерті громадянину право на відшкодування
  8. § 3. Загальні умови виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
      заподіяння шкоди не є однорідними і можуть класифікуватися за різними критеріями. У даному випадку важливим є класифікація залежно від того, в результаті яких - протиправних або правомірних - дій завдано шкоди. Шкода, заподіяна в результаті протиправної поведінки, згідно зі ст. 1064 ЦК підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду. Зобов'язання за
  9. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
      заподіяної незаконними діями (або бездіяльністю) органів державної влади або їх посадових осіб. Зміст зазначеного права конкретизує ст. 16 ГК, що встановлює, що збитки, заподіяні громадянину чи юридичній особі в результаті незаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, у тому числі видання
  10. § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадянина
      заподіяної робітникам і службовцям при виконанні ними службових обов'язків. Нині у зв'язку з набранням чинності Закону РФ від 24 липня 1998 р. "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" відносини між працівниками та роботодавцями з приводу відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників, перемістилися з області
© 2014-2020  yport.inf.ua