Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог , Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 3. Суспільно небезпечні наслідки


У теорії кримінального права поки не вироблено єдиного поня-ку суспільно небезпечних або, що одне і те ж, злочинних по-наслідків. Багато вчених пов'язують їх із змінами в об'єктах ті посягання, що відбулися в результаті злочину. Так, Н.В. Кузнєцова визначає злочинні посягання як
«шкідливі ... зміни в охоронюваних кримінальним законодательст-вом суспільних відносинах, вироблені злочинним дією чи бездіяльністю суб'єкта» 1. По суті, так само рас-кривают розглядається поняття В.Н. Кудрявцев2, А.С. Мих-лін3 та ін
Н.І. Коржанський вважає, що «злочинні наслідки - це протиправне зміна суспільних відносин, за-лягає у повному або частковому, тимчасову або постійну-ном скруті або ліквідації можливості здійснення суб'єктом відносин своїх інтересів» 4.
Трохи інакше підходив до визначення розглянутого ознаки об'єктивної сторони злочину Е.А. Фролов. У пре-ступнях наслідки він бачив «збиток, від заподіяння якого відповідна громадська ставлення охороняється засобами кримінального права» 5.
Деякі вчені вважають за необхідне в поняття гро-
венно небезпечних наслідків включати причину їх виникнення-
ня та їх істотні ознаки. Так, В.В. Мальцев пише:
«Злочинні наслідки - це суспільно небезпечний шкоду, що відображає властивості злочинного діяння і об'єкта пося-гательства, що наноситься винним поведінкою, від заподіяння
1 Кузнєцова Н. Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної від-
ветственности. С. 10.
2 Кудрявцев В.Н. Об'єктивна сторона злочину. С. 137.
3 Михлин О.С. Наслідки злочину. М., 1969. С. 16.
4 Коржанський М.І. Об'єкт і предмет кримінально-правової охорони. М.,
1980. С. 162.
5 Фролов Е.А. Об'єкт і злочинні наслідки при зазіханнях на соціалістичну власність / / Учений. праці Свердловського юрид. ін-ту. 1968. Вип. 8. С. 111.

Якого відповідна громадська ставлення охороняється засобами кримінального права »1.
У літературі зустрічаються судження, згідно з якими пре-ступнях наслідки ототожнюються з злочинним результа-том2. Не погоджуючись з цим, С.В. Землюков підкреслює: «Ре-зультат злочину - це соціально шкідливий зміна охра-няемого законом об'єкта, вироблене цілеспрямованим впливом особи або побічно настало від такого воздей-наслідком.
Наслідок злочину - це теж соціально шкідливий з-сування охоронюваних законом відносин, але заподіяне неос-торожности поведінкою особи або настало від творів-го цією особою злочинного результату. Наслідком є ??також шкідливий зміна охороняється законом об'єкта, від-що йшло за винному утриманні особи від вчинення требуе-мого дії »3.
«Злочинний результат» ширше поняття, ніж «пре-Ступне наслідок». Вони відрізняються один від одного за обсягом, а не за механізмом впливу на об'єкт злочину. Так, при розкраданні деталі верстата, в результаті чого цех простояв місяць і зазнав збитків на мільйони рублів, злочинним наслідком буде визнаватися вартість викраденої деталі, а злочинним результатом - весь шкоду, заподіяну даними посяганням. При цьому для кваліфікації злочину значення має загально-ного небезпечний наслідок, а не злочинний результат.
Суспільно небезпечні (злочинні) наслідки - це не-гатівние зміни суспільних відносин, взятих під ох-рану кримінальним законом, що настали в результаті вчинення злочину. Таким чином, злочинні наслідки непо-
средственно пов'язані з об'єктом злочину. У цьому проявля-ється їх дуалістичності природа: будучи ознакою об'єктивної сторони злочину, злочинні наслідки виражаються в на-рушении об'єкта посягання. Однак відносити суспільно
1 Мальцев В.В. Проблема кримінально-правової оцінки суспільно небез-
них наслідків. Саратов, 1989. С. 27.
2 Див, наприклад: Ігнатов О.М., Красиков Ю.А. Указ соч. С. 148.
3 Землюков С.В. Кримінально-правові проблеми злочинного шкоди. Но-
восібірск, 1991. С. 24.

Небезпечні наслідки до зазначеного елементу складу преступле-
ня, як це роблять деякі автори, немає ніяких основаній1.
Розглянутий ознака об'єктивної сторони характеризу-ється двома специфічними ознаками: по-перше, їм виступу-ет шкоду, заподіяну об'єкту злочину, по-друге, пре-ступнях наслідком є ??не будь-яку шкоду, а лише той , що зазначений в диспозиції кримінально-правової норми.
Злочинне наслідок - об'єктивне вираження гро-кої небезпеки діяння, воно притаманне будь-якому злочину. У злочинному наслідку реалізується та громадська небез-ність дії або бездіяльності, через який воно заборонено кримінальним законом. У зв'язку з цим Н.Ф. Кузнєцова обгрунтовано зауважує: «Розкрити суспільну небезпеку злочину - це означає в першу чергу і головним чином показати, якої шкоди для ... суспільства несе із собою даний злочин .., наскільки негативно впливає, гальмує, підриває виконання тих чи інших політичних і господарських завдань ... вчинене особою злочин »2.
Це не означає, звичайно, що тяжкість злочину укладаючи-ється лише в його наслідку. Як вже вказувалося, його гро-жавна небезпека залежить від місця, часу, обстановки, форми і виду вини, особи винного та інших обставин.
Не всі суспільно небезпечні наслідки рівнозначні. Одні з них характеризують конкретний склад злочину, дру-Гії - ні; перші входять в підставу кримінальної відповідально-сті, другий перебувають за межами складу злочину. У свя-зи з цим необхідно виділяти основні наслідки і додат-Передачі.
Основний наслідок входить до складу злочину і указу-но в диспозиції кримінально-правової норми. Саме для його пре-дотвращенія встановлена ??кримінальна відповідальність.
Додаткове (факультативне) наслідок - це тако-
го виду шкоду, яка за характером і ступеня суспільної
1 Див, наприклад: Краснопеев В.А. Об'єкт злочину в російському кримінальному праві (теоретико-правовий аналіз). Дисс. ... Канд. юрид. наук. Кисловодськ, 2001. С. 7, 8, та ін
2 Кузнєцова Н.Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної від-
ветственности. С. 28.

Небезпеки не досягає рівня наслідків, зазначених у законі. Воно настає не у всіх випадках. Згідно з даними нашого ис-прямування, такого виду наслідки встановлені в 78,3% транс-кравців злочинів. Так, при порушенні правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту може завдаватиметься легкий шкода здоров'ю пасажирів, але цього може і не бути. Наступ шкоди такий тяжкості розглядається як додаткове наслідок.
Виділення розглянутих наслідків має практичне значення. По-перше, в разі їх настання не вимагається кваліфікації з сукупності, оскільки вони охоплюються соста-вом злочину, по-друге, наявність додаткових послід-наслідком значимо для призначення покарання. Якщо в одному випадку, крім зазначених у ст. 263 КК, було завдано легкий шкода здоро-в'ю, а в іншому таких наслідків не було, то при однаковій кваліфікації ця різниця повинна враховуватися при визначенні міри покарання.
У теорії кримінального права злочинні наслідки прийнято класифікувати і за іншими підставами. Так, виділяються прості і складні наслідки. Ділення суспільно небезпечних наслідків на такі види обумовлено специфікою об'єкта посягання. Перші з них притаманні злочинам з про-стим складом, коли наявна лише один об'єкт, якому і заподіюється шкода; другі - злочинів зі складним скла-вом, що мають два і більше безпосередніх об'єкта, терплять шкоди від скоєного посягання.
За характером всі суспільно небезпечні наслідки класси-фіціруются на матеріальні і нематеріальні. У свою черга матеріальні об'єднують два види наслідків: а) імущі-жавного шкоду; б) фізичну шкоду.
Майнова шкода може виявлятися і як реальний збиток, і як упущена вигода. Розглянутий вид гро-венно небезпечного наслідки найбільш характерний для злочини ний у сфері економіки, хоча він зустрічається і в злочинах іншого виду. Всі форми розкрадання тягнуть реальний збиток, а заподіяння майнової шкоди власнику чи іншому власникові майна шляхом обману або зловживання довірою-ем за відсутності ознак розкрадання (ст. 165 КК) - упущену

вигоду. Майнова шкода характеризується кількісними параметрами, він може бути оцінений у грошовому вираженні.
Фізичний шкода - це шкода, заподіяна в результаті з-вершенія суспільно небезпечного діяння або бездіяльності життю або здоров'ю людини. Він охоплює смерть потерпілого, який не-великої, середньої тяжкості і тяжка шкода здоров'ю. Смерть як наслідок злочину передбачена не тільки при вдосконалення-шении вбивства (ст. 105-108 КК), а й при заподіянні смерті з необережності (ст. 109 КК), а також у ряді інших складів (на-приклад, ст. 277, 295, 317 КК). У деяких випадках цей вид по-слідства виступає в якості кваліфікуючої ознаки (ч. 4 ст. 111, ч. 3 ст. 123, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 131, ч. 2 ст. 143, ч . 3 ст. 205, ч. 2 ст. 263 та ін.)
Шкода здоров'ю, як і смерть потерпілого, може характери-зувати основний склад злочину. Так, важким шкодою здоро-в'ю визнається заподіяння шкоди здоров'ю, небезпечного для життя людини, або спричинило за собою втрату зору, мови, слуху або будь-якого органу або втрату органом його функцій, пре-риваніе вагітності, психічний розлад, захворювання наркоманією або токсикоманією , або що виразилося в неізгла-димом спотворення особи, або викликав значну стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на третину або свідомо для винного повну втрату професійної працездатності (ст. 111 КК); шкодою здоров'ю середньої важки-сти - заподіяння шкоди здоров'ю, не небезпечної для життя чоло-століття і не спричинило наслідків, зазначених у ст. 111 КК, але викликав тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату загальної працездатності менш як на третину (ст. 112 КК); легкою шкодою здоров'ю - заподіяння шкоди здо-ровью, що викликало короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату загальної працездатності (ст. 115
КК). Тяжкий і середньої тяжкості шкоди здоров'ю в деяких скла-вах виступають кваліфікуючими ознаками (наприклад, ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 162, ч. 3 ст. 163 КК).
Нематеріальні наслідки також підрозділяються на два види: а) мають особистісний характер і б) не відносяться до особистості. До першого виду належить моральну шкоду, а також шкоду, яку завдають конституційним правам і свободам громадян

(так, в ст. 140 КК як наслідків вказані права і закон-ні інтереси громадян; аналогічні наслідки зазначені в ст. 201 і 285 КК та ін.)
Другий вид розглянутих наслідків не відноситься до особистості і являє собою ідеологічний, політичний, організаційний шкоду. Ці наслідки характерні для пре-ступленій, вчинених у сфері економічної діяльності (гл. 22 КК), а також злочинів, спрямованих проти дер-жавної влади (розділ Х КК), проти миру і безпеки людства (розділ ХІІ КК).
У деяких випадках суспільно небезпечний наслідок мо-же носити комплексний характер. Іншими словами, одне дію-віє або бездіяльність породжує різні за своєю суттю злочинні наслідки. Так, злочин, передбачений ст. 136 КК, у зв'язку з порушенням рівності прав і свобод людини і гражда-нина в залежності від статі, раси, національності, мови, про-виходи, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань здатне заподіяти потерпілому майнову шкоду, моральну шкоду, істотно ограни-чить його політичні та інші права, передбачені Консти-туціей РФ.
Суспільно небезпечні наслідки іманентні преступле-нию; беспоследственних злочинів немає і бути не може. Од-нако законодавець не завжди їх вказує в статтях Особливої ??частини КК. Але незалежно від цього їх встановлення (визначення характеру та розміру (обсягу) настав шкоди) обов'язково в ході розслідування і судового розгляду кримінальної справи. Для встановлення ж у скоєному наявності складу злочину, інакше кажучи, для кваліфікації злочину не завжди вимагає-ся враховувати наслідки.
Як вказувалося, залежно від того, включені чи ні суспільно небезпечні наслідки у конструкцію об'єктив-ної сторони злочину, виділяються матеріальні та фор-формальні склади (їх сутність і значення розглянуті раніше). У злочинах з матеріальним складом злочинні послід-наслідком входять до числа обов'язкових ознак об'єктивної сто-ку. Закінчений такі злочини вважаються з моменту

настання зазначених у законі наслідків (наприклад, для ква-ліфікації злочину за ст. 167 КК необхідно, щоб Уніч-тожение або пошкодження чужого майна спричинило причини-ня значної шкоди) .
Об'єктивна сторона злочинів з формальним складом не включає суспільно небезпечні наслідки. Вони презюмі-руются як неминуче настали, але при цьому перебувають за рамками складу злочину (враховуються при призначенні покарання). У цьому випадку закінченим злочин вважається з моменту виконання діяння (дії або бездіяльності), вказаного в законі.
  Законодавчий прийом конструювання зазначених складів обумовлений специфікою деяких видів наслідків. Так, неко-торие з них просто не піддаються визначенню, відповідальному кримінально-правовим вимогам (наприклад, при наклепі, образивши-леніі, згвалтуванні, порушення недоторканності житла); стосовно до інших злочинів враховується очевидність заподіяння шкоди суспільним відносинам, охоронюваним карного законом (наприклад, при шпигунстві, хабарництві, вос-перешкоджанні здійсненню правосуддя і виробництву попереднього розслідування, притягнення завідомо невинно-ного до кримінальної відповідальності, незаконному звільненні від кримінальної відповідальності, незаконному затриманні, ув'язненні під варту або утримання під вартою, дезертирстві); в ряді випадків законодавець надходить таким чином виходячи з громадською небезпеки злочину і бажання наблизити момент закінчення посягання до первісного акту злочинної поведінки (розбій, бандитизм та ін.)
  При описі суспільно небезпечних наслідків законодав-тель зазвичай використовує одне з двох правил: а) в самому тексті закону конкретно вказує характер і обсяг (розмір) наслідки-вия, б) використовує оціночні поняття.
  У першому випадку в кримінально-правовій нормі називається конкретних наслідок. Це робиться або в диспозиції, або в при-зауважень до статті Особливої ??частини КК. За таким принципом сформулювати, наприклад, всі склади злочинів, що посягають на життя і здоров'я, абсолютна більшість злочинів проти власності.

  У другому випадку закон містить лише саму загальну харак-теристику суспільно небезпечних наслідків, тобто для їх описи-ня використовуються оціночні поняття: «шкоди правам і законним інтересам громадян» (ст. 136, 137, 140 КК); «значної шкоди» (ст. 167 КК); «великий збиток» (ч. 2 ст. 169 КК) та ін У багатьох випадках їх зміст розкривається в постановах Пленуму Верховного Суду РФ. По ряду злочинів визначення пре-ступнях наслідків, виражених у законі оціночним поняттям, входить до компетенції суду.
  У деяких статтях Особливої ??частини КК міститься указу-ня не так на фактичне заподіяння шкоди, а на можливість на ступления суспільно небезпечних наслідків. Такі злочини ня в теорії називаються деліктами створення конкретної небезпечно-сти, а склади злочинів - складами реальної небезпеки. Наприклад, відповідальність за порушення правил безпеки при розміщенні, проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів атомної енергетики наступає тільки в тому випадку, якщо це могло спричинити смерть людини або радіоактивне зараження навколишнього середовища (ст. 215 КК). Аналогічним чином сформулювати диспозиції і ряду інших кримінально-правових норм (ст. 205, 217, 247 КК).
  З приводу юридичної природи можливості настання суспільно небезпечних наслідків висловлені різні думки. Так, Н.Д. Дурманов вважав можливість настання вказаних у законі наслідків властивістю самого злочинного деянія1. На думку Г.В. Тімейко, це - самостійний ознака об'єктивної сторони, що не належить ні до властивості діяння, ні до пре-ступнях последствію2.
  Однак ряд вчених реальну можливість настання по-наслідків визнають особливим видом суспільно небезпечних послід-наслідком, що наступають в результаті вчинення злочинного діяння.
  «Якщо розглянути фізичну природу можливості настання шкідливих наслідків, то неважко помітити, що вона являє собою створення умов для настання злочинного результату.
  1 Див: Дурманов Н.Д. Стадії вчинення злочину за радянським кримінальним правом. М., 1955. С. 40.
  2 Див: Тімейко Г.В. Загальне вчення про об'єктивну сторону злочини
  ня. С. 87.

  Це певний етап розвитку об'єктивної сторони, кото-рий полягає в тому, що злочинна дія повністю вдосконалення-шено і вже викликало у зовнішньому світі деякі зміни. Хоча ці зміни поки що не привели, але вони здатні при-вести і при подальшому безперешкодному розвитку подій закономірно приведуть до настання злочинного результату »1. Н.Ф. Кузнєцова зазначає, що небезпека - це певний стан об'єкта в результаті суспільно небезпечних змін, які вироблені злочинним дейВстовзимеомжснуобсътеькнтас2. Тупления наслідків обумовлюється з-вершенно суспільно небезпечного діяння, породжується їм і характеризується шкідливими змінами об'єкта посягательст-ва. Тому вона і зізнається особливим видом наслідки: з од-ної сторони, наслідки, зазначені в законі, фактично ще не настали, з іншого боку, суспільні відносини, поставлені під охорону Кримінального кодексу, вже зазнали змін. З урахуванням особливостей злочину подальший розвиток причинно-наслідкового залежності для законодавця байдуже: вона може бути перервана в результаті вме-шательство-яких обставин; її розвиток може піти по іншому шляху; чинники, які залежать від волі винного, можуть виключити перехід можливості в дійсність .
  Однак треба мати на увазі, що склад подібного злочини ня наявності лише в тому випадку, якщо буде створена реальна (а не абстрактна) небезпека заподіяння шкоди. Реальна можли-ність настання суспільно небезпечних наслідків - не суб'єктивним припущення; вона являє собою об'єктивно категорію, що виражається у створенні злочинним поведінкою особи такій ситуації, коли дія або бездейст-віє закономірно може спричинити зазначені в кримінально-правовій нормі наслідки. Можливість розвитку причинного зв'язку при таких обставинах повинна бути встановлена ??шляхом ана-лізу всіх обставин справи.
  1 Кудрявцев В.Н. Право і поведінку. М., 1978. С. 171.
  2 Див: Кузнєцова Н.Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної відповідальності. С. 25.

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 3. Суспільно небезпечні наслідки"
  1.  § 4. Кримінальна відповідальність
      суспільно небезпечних діянь, що посягають на встановлений в Російській Федерації екологічний правопорядок, екологічну безпеку суспільства і завдають шкоди навколишньому природному середовищу і здоров'ю людини, несуть кримінальну відповідальність, передбачену КК РФ. Принципи кримінальної відповідальності Кримінальним кодексом РФ, введеним в дію з 1 січня 1997 р., передбачається ряд
  2.  § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
      суспільно небезпечне діяння осудної особи, що заподіює шкоду інтересам держави, суспільства та громадян. Діяння може здійснюватися у вигляді як дій, так і бездіяльності (див. схему 57). Схема 57 --- --- --- | ОЗНАКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ + --- L --- --- |
  3.  Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
      суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина, тобто психічне ставлення особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння і його
  4.  Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
      суспільно небезпечне діяння як злочин. При цьому до числа обов'язкових ознак складу злочину включені найбільш суттєві, що визначають суспільну небезпеку і вид злочину. Склад злочину утворюють чотири групи ознак, які називаються елементами складу злочину. До об'єктивних елементів складу злочину належать об'єкт (суспільні відносини, яким
  5.  Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
      суспільно небезпечним і підстава для настання кримінальної відповідальності відсутня. Застосування нового закону, що встановив відповідальність за таке діяння, суперечило б основним постулатам кримінального права, оскільки на момент скоєння злочину особа не могла знати про подальше ухваленні вказаного закону і не усвідомлювала суспільну небезпеку свого діяння, що свідчить про
  6.  Стаття 11. Дія кримінального закону стосовно осіб, які вчинили злочин на території Російської Федерації Коментар до статті 11
      суспільно небезпечні наслідки при матеріальному складі злочину) на території Російської
  7.  Стаття 14. Поняття злочину Коментар до статті 14
      суспільно небезпечне діяння, заборонене КК РФ під загрозою покарання. Дефініція поняття злочину належить до категорії формально-матеріальних, оскільки в ньому законодавець вказує і матеріальний ознака - суспільну небезпеку, і формальні ознаки - протиправність і караність діяння. Таким чином, у законі встановлені чотири ознаки, за наявності яких діяння визнається
  8.  Стаття 24. Форми вини Коментар до статті 24
      суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її (ч. 1 ст. 5 КК РФ). Кримінальна відповідальність може наставати тільки за наявності вини у відношенні суспільно небезпечних дій особи. Невинне заподіяння шкоди незалежно від характеру та розміру настали повністю виключає кримінальну відповідальність
  9.  Стаття 25. Злочин, скоєний навмисне Коментар до статті 25
      суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності), передбачала можливість чи неминучість настання суспільно небезпечних наслідків і бажала їх настання, а вчиненим з непрямим умислом - якщо особа також усвідомлювала суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) і передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але не бажала, а свідомо допускало ці
  10.  Стаття 26. Злочин, вчинений з необережності Коментар до статті 26
      суспільно небезпечних наслідків своєї дії (бездіяльності), але без достатніх до того підстав самовпевнено розраховує на запобігання таких наслідків. Інтелектуальний елемент легковажності полягає в передбаченні і розумінні особою можливості настання небезпечних наслідків своїх дій (бездіяльності). Вольовий елемент легковажності - в небажанні їх настання і в самовпевненого