Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину

Під суб'єктивною стороною злочину розуміється психи-чна діяльність особи, безпосередньо пов'язана з здійснений-ням злочину. Якщо об'єктивна сторона злочину з-ставлять його фактичний зміст, то суб'єктивна сторона утворює його психологічний зміст, тобто характеризує про-процес, що протікають у психіці винного. Вона не піддається непо-безпосередніх чуттєвого сприйняття, а пізнається тільки пу-тим аналізу та оцінки всіх об'єктивних обставин скоєного. Зміст суб'єктивної сторони злочину розкривається за допомогою таких юридичних ознак, як вина, мотив і мета. Ці ознаки органічно пов'язані між собою і взаємозалежний-ми, проте представляють психологічні явища з самостійно-тільних змістом, і жодне з них не включає інше в ка-честве складової частини. Деякі вчені, необгрунтовано проти-вопоставляя провину і нібито характеризують її юридичні ознаки, ототожнюють суб'єктивну сторону злочину з виною, в яку, на їхню думку, входять також мотив і цель1. Дру-Гії розглядають суб'єктивну сторону злочину лише як частина провини, яка є спільним підставою кримінальної відпові-дальності і виступає як цілісна характеристика злочини ня в усіх його істотних для відповідальності отношеніях2.
Юридичне значення кожного з ознак суб'єктивної сторони різному.
Вина як психічне ставлення особи до здійснюваного їм суспільно небезпечного діяння становить ядро суб'єктивної
1 Дагель П.С., Котов Д.П. Суб'єктивна сторона злочину і її ус-тановление. Воронеж, 1974; Крігер Г.А. Поняття і зміст вини в Со-радянської кримінальному праві / / Вісник Московського ун-та. Серія «Право».
1983. № 5; Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1. Злочин.
Владивосток, 1999. С. 385-386.
2 Утєвський Б.С. Вина в радянському кримінальному праві. М., 1950; Зло-бін Г.А. Винна поставлення в історичному аспекті / / Кримінальне право в боротьбі зі злочинністю. М., 1981. С. 23; Демидов Ю.А. Соціальна цін-ність і оцінка в кримінальному праві. М., 1975. С. 114.

Сторони злочину, хоча і не вичерпує повністю її з-тримання. Вина - обов'язкова ознака будь-якого злочину. Але вона не дає відповіді на питання, чому і для чого винний вчинив злочин. На ці запитання відповідають мотив і мета, які є не обов'язковими, а факультативними при-знаками суб'єктивної сторони злочину.
Іноді в зміст суб'єктивної сторони злочину включають емоції, тобто переживання особи у зв'язку з вчиненим преступленіем1. Однак емоції, що виражають ставлення до вже здійсненого злочину (задоволення або, навпаки, рас-Каяні, страх перед покаранням і т.д.), взагалі не можуть служити ознакою суб'єктивної сторони. Емоції ж, супроводжуючі підготовку злочину і процес його вчинення, можуть грати роль мотівообразующіх фактора; і в деяких випадках, перед-бачених законом, їм надається певне юридичне значення (ст. 107, 113 КК). Але і в цих випадках емоції характери-товують НЕ психічну діяльність винного, а його психічний стан, тобто характеризують не стільки суб'єктивну сторону, скільки суб'єкта злочину, отже, вони не є самостійним ознакою суб'єктивної сторони.
Суб'єктивна сторона злочину має таке значення. По-перше, будучи складовою частиною підстави кримінальної відповідальності, вона відмежовує злочинну поведінку від неприступної. Так, не є злочином заподіяння про-громадської небезпечних наслідків без вини (ст. 5, 28 КК), неостиглого-києм на худобу вчинення такого діяння, яке карається лише за наявності умислу (ст. 115 КК), а також передбачене нормою кримінального права діяння, якщо воно вчинене без мети, зазначений-ної в цій нормі (ст.158-162 КК), або з інших мотивів, ніж
вказані в законі (ст. 153-155 КК).
По-друге, суб'єктивна сторона злочину дозволяє розмежувати злочину, подібні за об'єктивними ознаками.
1 Див: Кримінальне право. Загальна частина / За ред. І.Я. Козаченко і З.А. Незнамова. М., 1997. С. 181; Ігнатов A.Н., Красиков Ю.А. Курс рос-сийского кримінального права. Т. 1. Загальна частина. М., 2001. С. 207; Кримінальне право Росії. Т. 1. Загальна частина / За ред. А.Н. Ігнатова і Ю.А. Красикова. М., 2005. С. 207; Наумов А.В. Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1. Загальна частина. М., 2007. С. 364, 365; та ін

Наприклад, вбивство (ст. 105 КК) і заподіяння смерті з неос-торожности (ст. 109 КК) розрізняються тільки за формою вини; терористичний акт (ст . 205 КК) відрізняється від диверсії (ст. 281 КК) лише за змістом мети.
По-третє, мотив і мета в багатьох нормах Особливої частини КК виконують функцію кваліфікуючих ознак і поет-му посилюють покарання за скоєний злочин (напри-мер, п. «е1», «з» - «м» ч. 2 ст. 105 КК).
По-четверте, змістом мотиву і мети, навіть якщо вони не
вказані в нормі Особливої частини КК, значною мірою визна-виділяється ступінь суспільної небезпеки злочину і особи , яка його вчинила, а значить, характер відповідальності і розмір покарання з урахуванням приписів, викладених у ст. 61, 63 і 64 КК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину "
  1. 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
    зрозуміти мотиви і цілі поведінки злочинця, а й з прагненням дослідників глибоко вивчити психологію злочинця, зрозуміти, що привело його до скоєння злочину. Термін "суб'єктивна сторона" в кримінальному законодавстві не вживається. Однак законодавець розкриває його шляхом використання таких понять, як вина, мотив, мета. Кожне з понять характеризує психічну сутність
  2. § 1. Загальні положення
    поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
  3. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань призводять до відновленню становища, яке існувало до порушення права: звернення стягнення на заставлене майно - ст. 349 ГК; утримання речі, що знаходиться у кредитора - ст. 359 і 360 ГК;
  4. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    поняття рівноцінними. У зв'язку з цим у літературі іноді відзначається, що "єдиною підставою недійсності угод є невідповідність закону або іншим правовим актам (ст. 168 ГК РФ)" * (533). Це зайвий раз підкреслює умовність поділу недійсних угод на зазначені групи, зокрема виділення серед них угод з вадами змісту, які іноді називають незаконними
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  6. § 2. Страхове правовідношення
    значення для страхування (п. 1 ст. 944 ЦК). Для цього страховики зазвичай вдаються до оформлення письмових відповідей страхувальника на запит страховика (наприклад, про укладені договори страхування щодо цього ж ризику, про наявність охоронних пристроїв, про спроби розкрадання страхуемого від крадіжки майна в минулому). Повідомлення страхувальником неправдивих відомостей дає страховику право оскаржити договір страхування
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  8. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
    поняття * (49). Типовими представниками службовців такого роду є працівники міліції, прокуратури, митниці, представники різних інспекцій і т.д. По-третє, необхідно враховувати, що посадова особа виступає в якості такого, а отже, і має право на прийняття актів влади лише при виконанні службових обов'язків. Коло службових обов'язків посадової особи
  9. § 2. Правова охорона товарного знака і знака обслуговування
    поняття. Іншими словами, товарний знак - це свого роду символ, який призначений для індивідуалізації продукції конкретних виробників і її відмінності від аналогічної продукції інших товаровиробників. Легальне визначення товарного знака за останні роки кілька разів уточнювалося, однак зміни не носили істотного характеру. Якщо раніше при визначенні товарного знака акцент
  10. § 2. Аліментні зобов'язання батьків і дітей
    значення для визнання його непрацездатним. Не вважається непрацездатним дитина, яка досягла повноліття, і що надійшов на навчання за будь-якій формі навчання до вищого навчального закладу * (471). Слід звернути увагу, що непрацездатність самого платника не усуває його аліментні обов'язки. Нуждаемость одержувача означає відсутність або нестача у нього коштів, необхідних для
© 2014-2022  yport.inf.ua