Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину |
||
Під суб'єктивною стороною злочину розуміється психи-чна діяльність особи, безпосередньо пов'язана з здійснений-ням злочину. Якщо об'єктивна сторона злочину з-ставлять його фактичний зміст, то суб'єктивна сторона утворює його психологічний зміст, тобто характеризує про-процес, що протікають у психіці винного. Вона не піддається непо-безпосередніх чуттєвого сприйняття, а пізнається тільки пу-тим аналізу та оцінки всіх об'єктивних обставин скоєного. Зміст суб'єктивної сторони злочину розкривається за допомогою таких юридичних ознак, як вина, мотив і мета. Ці ознаки органічно пов'язані між собою і взаємозалежний-ми, проте представляють психологічні явища з самостійно-тільних змістом, і жодне з них не включає інше в ка-честве складової частини. Деякі вчені, необгрунтовано проти-вопоставляя провину і нібито характеризують її юридичні ознаки, ототожнюють суб'єктивну сторону злочину з виною, в яку, на їхню думку, входять також мотив і цель1. Дру-Гії розглядають суб'єктивну сторону злочину лише як частина провини, яка є спільним підставою кримінальної відпові-дальності і виступає як цілісна характеристика злочини ня в усіх його істотних для відповідальності отношеніях2. Юридичне значення кожного з ознак суб'єктивної сторони різному. Вина як психічне ставлення особи до здійснюваного їм суспільно небезпечного діяння становить ядро суб'єктивної 1 Дагель П.С., Котов Д.П. Суб'єктивна сторона злочину і її ус-тановление. Воронеж, 1974; Крігер Г.А. Поняття і зміст вини в Со-радянської кримінальному праві / / Вісник Московського ун-та. Серія «Право». 1983. № 5; Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1. Злочин. Владивосток, 1999. С. 385-386. 2 Утєвський Б.С. Вина в радянському кримінальному праві. М., 1950; Зло-бін Г.А. Винна поставлення в історичному аспекті / / Кримінальне право в боротьбі зі злочинністю. М., 1981. С. 23; Демидов Ю.А. Соціальна цін-ність і оцінка в кримінальному праві. М., 1975. С. 114. Сторони злочину, хоча і не вичерпує повністю її з-тримання. Вина - обов'язкова ознака будь-якого злочину. Але вона не дає відповіді на питання, чому і для чого винний вчинив злочин. На ці запитання відповідають мотив і мета, які є не обов'язковими, а факультативними при-знаками суб'єктивної сторони злочину. Іноді в зміст суб'єктивної сторони злочину включають емоції, тобто переживання особи у зв'язку з вчиненим преступленіем1. Однак емоції, що виражають ставлення до вже здійсненого злочину (задоволення або, навпаки, рас-Каяні, страх перед покаранням і т.д.), взагалі не можуть служити ознакою суб'єктивної сторони. Емоції ж, супроводжуючі підготовку злочину і процес його вчинення, можуть грати роль мотівообразующіх фактора; і в деяких випадках, перед-бачених законом, їм надається певне юридичне значення (ст. 107, 113 КК). Але і в цих випадках емоції характери-товують НЕ психічну діяльність винного, а його психічний стан, тобто характеризують не стільки суб'єктивну сторону, скільки суб'єкта злочину, отже, вони не є самостійним ознакою суб'єктивної сторони. Суб'єктивна сторона злочину має таке значення. По-перше, будучи складовою частиною підстави кримінальної відповідальності, вона відмежовує злочинну поведінку від неприступної. Так, не є злочином заподіяння про-громадської небезпечних наслідків без вини (ст. 5, 28 КК), неостиглого-києм на худобу вчинення такого діяння, яке карається лише за наявності умислу (ст. 115 КК), а також передбачене нормою кримінального права діяння, якщо воно вчинене без мети, зазначений-ної в цій нормі (ст.158-162 КК), або з інших мотивів, ніж вказані в законі (ст. 153-155 КК). По-друге, суб'єктивна сторона злочину дозволяє розмежувати злочину, подібні за об'єктивними ознаками. 1 Див: Кримінальне право. Загальна частина / За ред. І.Я. Козаченко і З.А. Незнамова. М., 1997. С. 181; Ігнатов A.Н., Красиков Ю.А. Курс рос-сийского кримінального права. Т. 1. Загальна частина. М., 2001. С. 207; Кримінальне право Росії. Т. 1. Загальна частина / За ред. А.Н. Ігнатова і Ю.А. Красикова. М., 2005. С. 207; Наумов А.В. Російське кримінальне право. Курс лекцій. Т. 1. Загальна частина. М., 2007. С. 364, 365; та ін Наприклад, вбивство (ст. 105 КК) і заподіяння смерті з неос-торожности (ст. 109 КК) розрізняються тільки за формою вини; терористичний акт (ст . 205 КК) відрізняється від диверсії (ст. 281 КК) лише за змістом мети. По-третє, мотив і мета в багатьох нормах Особливої частини КК виконують функцію кваліфікуючих ознак і поет-му посилюють покарання за скоєний злочин (напри-мер, п. «е1», «з» - «м» ч. 2 ст. 105 КК). По-четверте, змістом мотиву і мети, навіть якщо вони не вказані в нормі Особливої частини КК, значною мірою визна-виділяється ступінь суспільної небезпеки злочину і особи , яка його вчинила, а значить, характер відповідальності і розмір покарання з урахуванням приписів, викладених у ст. 61, 63 і 64 КК. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину " |
||
|