Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Виконання зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення

Виконання зобов'язання з подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення передбачає вчинення вантажовідправником і перевізником певних дій з дотриманням вимог, що пред'являються транспортним законодавством.
Перевізник зобов'язаний у встановлений (узгоджений) термін подати вантажовідправнику справні транспортні засоби в стані, придатному для перевезення відповідного вантажу, і в достатній кількості.
Так, відповідно до ст. 20 УЖТ залізничний перевізник повинен подавати під навантаження справні, всередині і зовні очищені (в необхідних випадках промиті і продезінфіковані), придатні для перевезення конкретних вантажів вагони (контейнери). Їх технічна справність визначається і забезпечується перевізником.
Рухомий склад має бути також придатним в комерційному відношенні, що згідно ст. 20 УЖТ визначається як належний стан вантажних відсіків вагонів і контейнерів, придатних для перевезення конкретних вантажів, а також відсутність всередині них стороннього запаху та інших несприятливих факторів, що впливають на стан вантажу, особливості внутрішніх конструкцій кузовів і контейнерів. Придатність в комерційному відношенні може визначатися лише стосовно до конкретних вантажам (за умови, що вагони і контейнери технічно справні). Тому обов'язки за її визначенням покладаються на вантажовідправника або перевізника (залежно від того, хто з них здійснює навантаження вантажів у зазначені вагони); комерційна придатність контейнерів у всіх випадках визначається вантажовідправником.
Якщо вантажовідправником виявляється, що подані перевізником вагони, контейнери непридатні в комерційному відношенні для перевезення конкретного вантажу, він має право відмовитися від них, засвідчивши факт їхньої комерційної непридатності актом загальної форми, який підписується представниками вантажовідправника і перевізника. У цьому випадку перевізник зобов'язаний подати замість вагонів, від яких відмовився вантажовідправник, справні вагони, придатні для перевезення відповідних вантажів.
Кількість подаються вагонів або контейнерів повинно відповідати узгодженим сторонами обсягом перевезених вантажів і увазі їх відправки. Наприклад, на залізничному транспорті перевезення вантажів можуть здійснюватися вагонними, контейнерними, дрібними, груповими і маршрутними відправками. Повагонной відправкою вважається пред'являється до перевезення за однією транспортної залізничної накладної вантаж, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона. При тих же умовах контейнерної відправкою вважається вантаж, для транспортування якого потрібно один контейнер, а дрібної відправкою - вантаж, для перевезення якого не потрібен окремий вагон або контейнер. Під груповою відправкою розуміється такий вантаж, для перевезення якого необхідно більше одного вагона, але менш маршрутної відправки. Маршрутної відправкою вважається пред'являється до перевезення за однією накладною вантаж, для перевезення якої потрібно надання вагонів у кількості, що відповідає нормам, встановленим для маршрутів по масі і довжині. Виділяється також збірна вагонні відправки, під якою розуміється пропонований за однією накладної вантаж різних найменувань на адресу одного вантажоодержувача.
Вантажовідправники зобов'язані готувати вантажі для перевезень таким чином, щоб забезпечити безпеку руху, збереження вантажів, вагонів, контейнерів. Зокрема, вантажі повинні пред'являтися до перевезення в упакованому вигляді із застосуванням транспортної тари, що відповідає стандартам і технічним умовам. Пред'являються до перевезення тарні й штучні вантажі повинні мати відповідну транспортну маркування.
Обов'язки з навантаження вантажів у вагони та контейнери розподіляються між перевізником і вантажовідправником таким чином. У місцях загального користування навантаження здійснюється залізничним перевізником (за винятком здійснюваної вантажовідправником вантаження небезпечних і швидкопсувних вантажів; негабаритних вантажів; вантажів, що перевозяться наливом, насипом і навалом; в спеціалізованому рухомому складі; в супроводі представників вантажовідправників чи вантажоодержувачів і деяких інших). Якщо навантаження здійснюється в місцях незагального користування (наприклад, на залізничних під'їзних коліях), обов'язку по навантаженню покладаються на вантажовідправників. Навантаження вантажів у контейнери в усіх випадках здійснюється вантажовідправниками.
При пред'явленні вантажів до перевезення вантажовідправник повинен представити перевізнику транспортну залізничну накладну, яка разом з виданої перевізником вантажовідправнику квитанцією про приймання вантажу підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст. 25 УЖТ).
У морських перевезеннях перевізник зобов'язаний завчасно, до початку рейсу, привести судно в морехідне стан: належним чином спорядити його (запаси води, продовольства, запасні частини тощо) і забезпечити технічну придатність судна до плаванню, укомплектувати судно екіпажем необхідної кваліфікації і чисельності та забезпечити всім необхідним, а також привести трюми та інші приміщення судна, в яких перевозиться вантаж, у стан, що забезпечує належний прийом, перевезення і збереження вантажу (ст. 124 КТМ). Судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимогам безпеки мореплавства, що засвідчується свідоцтвом про придатність до плавання, яке видається відповідним органом технічного нагляду (ст. 23 КТМ). Разом з тим морехідне стан судна має бути досягнуто не на момент його подачі під навантаження, а до початку рейсу (п. 1 ст. 124 КТМ). Це означає, що окремі роботи з усунення недоліків судна, які не перешкоджають здійсненню навантаження вантажу на його борт, можуть здійснюватися перевізником аж до початку рейсу, тобто до відходу від причалу або зняття з рейду.
В чартерних перевезеннях на перевізника покладається обов'язок подати судно в зазначений у чартері або фрахтувальником безпечний порт навантаження, а якщо такий порт не вказаний (або зазначено несвоєчасно або не є безпечним), перевізник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків (ст. 126 КТМ). При цьому судно повинно бути подано в обумовлений чартером строк; при порушенні даної обов'язки фрахтувальник має право відмовитися від договору морського перевезення вантажу і вимагати відшкодування збитків (ст. 128 КТМ). Перевізник також зобов'язаний письмово повідомити фрахтувальника про готовність судна до навантаження.
Зі свого боку фрахтувальник зобов'язаний пред'явити до перевезення узгоджений вантаж і забезпечити його навантаження на борт судна в певний термін (стадійний час), який визначається угодою сторін, а за його відсутності - строками, зазвичай прийнятими в порту вантаження. Угодою сторін може бути передбачено і додатковий час очікування (контрсталійное час), яке за відсутності угоди сторін також визначається термінами, зазвичай прийнятими в порту навантаження (ст. 131 КТМ).
Контрсталійное час підлягає оплаті перевізнику в розмірі, який визначається угодою сторін або ставками, зазвичай прийнятими у відповідному порту (а за їх відсутності обчислюється виходячи з витрат на утримання судна і його екіпажу). Така плата по суті являє собою штраф за наднормативний простій судна (демередж). Разом з тим угодою сторін може бути встановлено особливу винагороду фрахтувальнику за закінчення навантаження вантажу до закінчення сталійного часу (диспач), яке за відсутності угоди обчислюється в розмірі половини плати за простій судна (ст. 133 КТМ).
Після закінчення контрсталійного часу перевізник має право відправити судно в плавання, якщо навіть весь обумовлений вантаж не був занурений на судно, причому за ним зберігається право на одержання повного фрахту. До закінчення сталійного або контрсталійного часу перевізник має право також відмовитися від прийому вантажу, який внаслідок його пред'явлення із запізненням може бути занурений на судно належним чином і без шкоди для решти вантажу тільки при затримці судна. Такого права перевізник позбавлений лише у разі надання для перевезення вантажу всього судна. Однак і в цьому випадку на вимогу фрахтувальника перевізник зобов'язаний відправити судно в плавання, незважаючи на те що до моменту пред'явлення такої вимоги не весь вантаж буде завантажений на борт судна. Виконання такої вимоги фрахтувальника не позбавляє перевізника права на одержання повного фрахту.
Обов'язком відправника при морських перевезеннях вантажів як по чартеру, так і в лінійному повідомленні є забезпечення належної упаковки і маркування вантажу (ст. 139 КТМ). Якщо вантаж вимагає особливого з нею поводження, відправник зобов'язаний інформувати перевізника про властивості вантажу і порядку поводження з ним. Крім того, вантажовідправник зобов'язаний своєчасно передати перевізнику всі пов'язані до вантажу документи, необхідні відповідно до портовими, митними, санітарними або іншими адміністративними правилами і несе відповідальність перед перевізником за збитки, заподіяні їх несвоєчасною передачею, недостовірністю або неповнотою.
При перевезеннях вантажів внутрішніми водними шляхами перевізник також зобов'язаний подавати суду та контейнери відповідно до прийнятої заявкою вантажовідправника і в стані, придатному для перевезення висунутого вантажу. Подача судна під навантаження в стані, непридатному для перевезення конкретного вантажу, прирівнюється до неподання судна, а на перевізника покладається обов'язок надати на вимогу вантажовідправника судно, придатне для перевезення пред'явленого вантажу (ст. 73 КВВТ).
Обов'язок навантаження (розвантаження) судна покладається на відправника (одержувача), якщо інше не передбачено договором. Строки навантаження (вивантаження) вантажів обчислюються з моменту подачі судна до причалу (ошвартовкі) і визначаються відповідно до норм і правил, що затверджуються Міністерством транспорту РФ. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж таким чином, щоб забезпечувалася безпеку перевезення, збереження вантажу, судна і контейнерів, включаючи дотримання встановлених вимог до його тарі і маркування. Він також повинен надати перевізнику необхідні документи на вантаж, передбачені санітарними, митними, карантинними та іншими правилами, приклавши їх до транспортної накладної.
Особливістю автомобільних перевезень вантажів є та обставина, що зобов'язання по подачі транспортних засобів та їх навантаження (розвантаження) виконуються тут безпосередньо в місці знаходження вантажовідправників (вантажоодержувачів).
Автоперевізник зобов'язаний подавати автотранспортні засоби згідно з договором про організацію перевезень вантажів у термін, передбачений цим договором, заявкою або прийнятим до виконання разовим замовленням. Перевізні засоби повинні подаватися під навантаження в справному стані та у стані, придатному для перевезення даного виду вантажу. Придатність в комерційному відношенні автотранспортних засобів і контейнерів визначається вантажовідправником, який зобов'язаний своєчасно прийняти їх під навантаження. Подача автотранспортних засобів, непридатних для перевезення конкретного вантажу, прирівнюється до їх неподання, а за перевізником зберігається обов'язок виділити на вимогу вантажовідправника відповідні автотранспортні засоби для поповнення недовантаження.
Вантажовідправник несе обов'язок з підготовки вантажу до перевезення, включаючи його пред'явлення у справній тарі, що забезпечує його збереження. Обов'язки з навантаження і розвантаження автотранспортних засобів з урахуванням зазначених вище особливостей автомобільних перевезень традиційно покладаються на відправників і одержувачів. При цьому водій зобов'язаний перевірити відповідність укладання і кріплення вантажу вимогам безпеки руху і забезпечення збереження автотранспортного засобу, а також повідомити вантажовідправника про помічені їм недоліки в укладанні і кріпленні вантажу, що загрожують його збереженню (ст. 57 УАТ).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Виконання зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення "
  1. 3. Відповідальність за порушення зобов'язань
    Загальне правило про відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажу, що застосовується до всіх перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту, встановлено Цивільним кодексом РФ. Згідно ст. 794 ГК перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу відповідно до прийнятої заявкою (замовленням) або іншим договором,
  2. § 1. Перевезення
    Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш
  3. § 2. Зобов'язання з перевезення вантажів
    Поняття та ознаки договору перевезення вантажів. Згідно п. 1 ст. 784 ГК перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється на підставі договору перевезення. При цьому договір перевезення вантажу знайшов своє загальне врегулювання в ст. 785 ГК, а договір перевезення пасажирів - в ст. 786 ГК. За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і
  4.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  5.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      --- В текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр. .), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  6.  1. Система договірних зобов'язань з перевезення
      Найважливішу юридичну особливість відносин з перевезень пасажирів, вантажів і багажу складає обставина, що вони оформляються не одним договором, а системою договірних зобов'язань. Вітчизняне законодавство, що регулює перевезення вантажів, з дореволюційного часу не визнавало інших договірних форм, крім договору перевезення конкретного вантажу. Так, згідно із Загальним статутом
  7.  1. Поняття і підстави виникнення зобов'язань з подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення
      За загальним правилом договір перевезення конкретного вантажу є реальним (ст. 785 ЦК). Тому з нього не можуть випливати зобов'язання по подачі перевізником транспортних засобів і пред'явлення вантажовідправником відповідного вантажу, призначеного до перевезення, хоча дане зобов'язання у всіх випадках має договірну основу. --- Зазначені правовідносини
  8.  3. Відповідальність за порушення зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення
      За неподання транспортних засобів для перевезення вантажу відповідно до прийнятої заявкою (замовленням) або іншим договором або за непред'явлення вантажу або за невикористання поданих транспортних засобів з інших причин перевізник або відповідно вантажовідправник несуть відповідальність, встановлену транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін (ст . 794 ЦК). Вони звільняються від
  9.  3. Виконання перевізником зобов'язання з доставки вантажу
      Однією з основних обов'язків перевізника є доставка вантажу в пункт призначення - на залізничну станцію, в морській або річковий порт, на аеродром, в місце знаходження одержувача вантажу, - зазначений в транспортній накладній або коносаменті. Транспортне законодавство допускає зміну пункту призначення або одержувача вантажу, що перевозиться. Так, згідно зі ст. 31 УЖТ перевізник за
  10.  7. Договори про організацію транспортно-експедиційного обслуговування
      Всі різновиди договору транспортної експедиції можуть передбачати надання експедитором відповідних послуг протягом певного тривалого періоду щодо всіх партій вантажів, що відправляються або отримуються клієнтом. У цьому випадку договір транспортної експедиції (його конкретна різновид) стає також організаційним договором. Наприклад, за договором про