|
1. Згідно ч. 1 даної статті фізична особа доставляється для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол складається з метою встановлення доказів по справі, отже, після доставлення порушника в відповідне службове приміщення судді, органу, посадової особи, уповноваженим розглядати справу, належить встановити наявність і обгрунтованість доказів, а також підтвердити наявність або відсутність обставин, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. ст. 24.5 КоАП). Таким чином, очевидно, що складання протоколу передує наступні певні КоАП процесуальні дії, тому за змістом коментованої статті мається на увазі доставляння особи, щодо якої ведеться провадження у зазначеній справі (особи, підозрюваного у скоєнні адміністративного правопорушення).
За змістом ч. 1 даної статті доставляється затримується на місці виявлення адміністративного правопорушення, тобто виявлено факт вчинення даного правопорушення, але не встановлена вина доставляється особи в його скоєнні.
2. У тих випадках, коли доставлення обумовлено наступними процесуальними діями, передбаченими КпАП, наприклад, коли доставлення передує адміністративне затримання з метою виконання постанови про призначення адміністративного покарання, воно застосовується щодо фізичної особи, вина якого у скоєнні адміністративного правопорушення встановлена набрав законної сили постановою про призначення адміністративного покарання (див. ч. 1 ст. 27.3 КпАП).
3. Доставляння особи для складання протоколу є первинним процесуальним дією, здійснюваним посадовими особами уповноважених органів при адміністративному затриманні (див. коментар до ст. 27.5). Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу уповноваженою особою, правомочним здійснювати доставлення порушника згідно коментованої статті.
4. Доставляння особи можливе лише в тих випадках, якщо вчинення адміністративного правопорушення, в якому особа підозрюється, передбачає складання протоколу. Випадки, коли адміністративне покарання призначається (накладається) без складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначені ст. 28.6 КоАП. Якщо особа оскаржує сам факт вчинення ним адміністративного правопорушення у зазначених випадках або вважає що застосовується до нього адміністративне покарання невідповідним проступку, воно може бути доставлено для складання протоколу.
5. Необхідною передумовою доставляння особи є наявність обставин, що перешкоджають складанню протоколу на місці виявлення правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 28.2 КоАП протокол складається навіть у тих випадках, коли свідки відсутні, тому дана обставина не можна розглядати в якості перешкоджає складанню протоколу.
6. Доставлення здійснюється посадовою особою, військовослужбовцям або іншою особою відповідного органу адміністративної юрисдикції, зазначеними в п. 1 - 12 ч. 1 коментарів статті.
7. Згідно ч. 3 коментованої статті протокол про застосування даної міри забезпечення провадження у справі може бути складений поряд з протоколом про адміністративне затримання після примусового перепровадження доставляється в службове приміщення або про доставлянні вноситься відповідний запис до протоколу про адміністративне затримання (див. ст. 27.4 КоАП) або в протокол про адміністративне правопорушення.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|