|
1. Адміністративне затримання, тобто короткочасне обмеження свободи фізичної особи, може бути застосоване у виняткових випадках, якщо це необхідно для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративне затримання вправі здійснювати:
1) посадові особи органів внутрішніх справ (міліції) - при виявленні адміністративних правопорушень, справи про які відповідно до статті 23.3 цього Кодексу розглядають органи внутрішніх справ (міліції), або адміністративних правопорушень, у справах яких відповідно до пункту 1 частини 2 статті 28.3 цього Кодексу органи внутрішніх справ (міліція) складають протоколи про адміністративні правопорушення, а також при виявленні будь-яких адміністративних правопорушень у разі звернення до них посадових осіб, уповноважених складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення;
2) старше в місці розташування охоронюваного об'єкта посадова особа відомчої охорони або позавідомчої охорони при органах внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації - при виявленні адміністративних правопорушень, пов'язаних із заподіянням шкоди охоронюваним ними об'єкту або речам або з посяганням на такі об'єкт або речі, а рівно з проникненням в охоронювану ними зону;
3) посадові особи військової автомобільної інспекції - при виявленні порушень Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Збройних Сил Російської Федерації;
4) військовослужбовці прикордонних органів і прикордонних військ, посадові особи органів внутрішніх справ (міліції) - при виявленні адміністративних правопорушень у сфері захисту та охорони Державного кордону Російської Федерації, а також при виявленні адміністративних правопорушень у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі, у виключній економічній зоні Російської Федерації;
(в ред. Федерального закону від 30.06.2003 N 86-ФЗ)
5) втратив чинність. - Федеральний закон від 30.06.2003 N 86-ФЗ;
6) посадові особи митних органів - при виявленні порушень митних правил;
7) військовослужбовці та посадові особи органів кримінально-виконавчої системи - при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 19.3, 19.12 цього Кодексу;
(в ред. Федерального закону від 30.06.2003 N 86-ФЗ)
8) посадові особи органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин - при виявленні адміністративних правопорушень, справи про які відповідно до статті 23.63 справжнього Кодексу розглядають ці органи, або адміністративних правопорушень, у справах яких відповідно до пункту 83 частини 2 статті 28.3 цього Кодексу зазначені органи складають протоколи про адміністративні правопорушення.
(П. 8 введений Федеральним законом від 30.06.2003 N 86-ФЗ)
2. Перелік осіб, уповноважених здійснювати адміністративне затримання відповідно до частини 1 цієї статті, встановлюється відповідним федеральним органом виконавчої влади.
3. На прохання затриманої особи про місце його знаходження в найкоротший термін родичі, адміністрація за місцем його роботи (навчання), а також захисник.
4. Про адміністративне затримання неповнолітнього в обов'язковому порядку повідомляються його батьки або інші законні представники.
5. Затриманому особі роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, про що робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
|
- § 5. Початкові підстави набуття права власності
стаття потребує зміни за моделлю п. 4 ст. 218 ГК. Доцільно закріпити в ст. 219 ГК норму про те, що право власності на об'єкт нерухомості виникає з моменту придбання ним ознак, зазначених у п. 1 ст. 130 ГК. Це правило в найбільшій мірі відповідає інтересам власника і в той же час, як і у випадку з п. 4 ст. 218 ГК, потребують від нього зареєструвати право власності
- § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
статтях, прийнято називати правилами про спеціальний делікт - шкоду, заподіяну актом влади. Підставами для виділення даного випадку заподіяння шкоди в особливий делікт служать як особливості застосування до нього загальних умов деліктної відповідальності, так і наявність ряду спеціальних умов, додатково встановлених законом. Серед загальних умов деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну
- 3. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями правоохоронних та судових органів
адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту (п. 1 ст. 1070 ЦК). Перераховані випадки являють собою порушення конституційного права кожного громадянина на свободу та особисту недоторканність (п. 1 ст. 22 Конституції РФ), які зазвичай тягнуть для громадян як моральні страждання, так і несприятливі майнові наслідки. Тому закон передбачає для них
- 9. Зобов'язання, що випливають з договору перевезення конкретного вантажу
стаття, згідно з якою залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з правилами іншому підприємству, організації, установі, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, які залізниця не могла запобігти та усунення яких
- Стаття 37. Необхідна оборона Коментар до статті 37
адміністративних правопорушень є обов'язком міліції, при виконанні якої у встановлених законом випадках співробітники міліції мають право застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю. --- Відомості СНР і ЗС РРФСР. 1991. N 16. Ст. 503. Аналогічні законодавчі положення є і стосовно співробітників ряду інших служб.
- Стаття 61. Обставини, що пом'якшують покарання Коментар до статті 61
адміністративним, трудовим, цивільно-правовим законодавством. Так, протиправна поведінка може виражатися в побоях, знущанні (знущанні), тяжких образах, приниженні людської гідності, а також може полягати у зловживанні службовим становищем, шантажі та інших діях, тобто діях, які не є насильством, знущанням, тяжкою образою, але носять
- Стаття 213. Хуліганство Коментар до статті 213
статтями КК РФ, що встановлює відповідальність за злочини проти особи. Хуліганство продовжує залишатися небезпечним і поширеним правопорушенням, які посягають на громадський порядок, спокій громадян, нерідко що призводить до скоєння інших більш тяжких злочинів. У КК РРФСР під хуліганством розумілися умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають
- Стаття 222. Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв Коментар до статті 222
адміністративного правопорушення, так і злочину, у зв'язку з чим необхідно відмежовувати види відповідальності власників зброї. При цьому у випадках, коли допущене особою адміністративне правопорушення (наприклад, порушення правил зберігання або носіння зброї та боєприпасів, їх продажу, несвоєчасна реєстрація та перереєстрація зброї тощо) містить також ознаки кримінально караного
- Стаття 228. Незаконні придбання, зберігання, перевезення, виготовлення, переробка наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів Коментар до статті 228
адміністративну відповідальність (ст. 6.8 КоАП РФ). Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 15 червня 2006 р. N 14 досить детально розглядає питання визначення розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин, що знаходяться в суміші. Підхід до встановлення розміру наркотичного засобу, психотропної речовини, що знаходиться в суміші, залежить від віднесення його до
- Стаття 286. Перевищення посадових повноважень Коментар до статті 286
статтями КК РФ, але не за посадовий злочин. Так, наприклад, співробітник міліції, незаконно застосував ввірене йому зброю у конфлікті, який виник на грунті особистих неприязних відносин, поза будь-якого зв'язку з покладеними на нього службовими обов'язками несе кримінальну відповідальність як приватна особа. Перевищення повноважень може бути скоєно посадовою особою як при здійсненні
|