| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коментар до п. 1 |
||
|
У розвиток конституційно-правових норм, а також норм законодавства про державну службу коментована стаття була змінена Федеральним законом "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Російської Федерації" від 11 листопада 2003 р. N 141 -ФЗ, який набув чинності з 18 листопада 2003 Даним Федеральним законом найменування ст. 33, а також пп. 2-4 після слова "громадянин" доповнено словами "(іноземний громадянин)". Таким чином, відповідно до зазначених змін іноземним громадянам дозволяється вступати на військову службу за контрактом у Збройні Сили Російської Федерації, інші війська, військові формування та органи. Відповідно до ст. 1 Федерального закону "Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації" від 25 липня 2002 р. N 115-ФЗ іноземний громадянин - це фізична особа, яка не є громадянином Російської Федерації і має докази наявності громадянства (підданства) іноземної держави. Тимчасове перебування іноземних громадян на території Російської Федерації має певні особливості, в тому числі і стосовно тих іноземних громадян, які надходять на військову службу за контрактом у Збройні Сили Російської Федерації. Пунктом 6 ст. 5 Федерального закону "Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації" від 25 липня 2002 р. N 115-ФЗ передбачено, що термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію і що надходить на військову службу за контрактом, встановлюється у порядку , визначеному Урядом Російської Федерації. Постановою Уряду Російської Федерації "Про термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземних громадян, що надходять на військову службу за контрактом, і порядку їх реєстрації та обліку" від 30 грудня 2003 р. N 793 передбачено, що термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземних громадян, які прибули в Російську Федерацію і вступників на військову службу за контрактом, визначається виходячи з часу, необхідного для оформлення вступу на військову службу, і встановлюється Міністерством оборони Російської Федерації за узгодженням з федеральними органами виконавчої влади, в яких передбачена військова служба. При цьому, реєстрація іноземних громадян, які в'їхали в Російську Федерацію і звернулися із заявою про прийом на військову службу за контрактом, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації за узгодженням з федеральними органами виконавчої влади, в яких передбачена військова служба, а облік іноземних громадян, що надходять на військову службу за контрактом і проходять військову службу, здійснюється в порядку, що визначається відповідно Міністерством оборони Російської Федерації і федеральними органами виконавчої влади, в яких передбачена військова служба. Наказом міністра оборони Російської Федерації "Про термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземних громадян, що надходять на військову службу за контрактом" від 2 квітня 2004 р. N 101 визначено, що термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземних громадян, які прибули в Російську Федерацію і вступників на військову службу за контрактом, визначається виходячи з часу, необхідного для оформлення надходження на військову службу, і не може перевищувати 90 діб з дня звернення громадянина до військового комісаріату суб'єкта Російської Федерації з заявою про бажання проходити військову службу за контрактом. Відповідно до наказу МВС Росії "Про організацію діяльності органів внутрішніх справ Російської Федерації з реєстрації іноземних громадян, що надходять на військову службу за контрактом" від 6 вересня 2004 р. N 553 в системі органів внутрішніх справ Російської Федерації функції з реєстрації іноземних громадян, які в'їхали в Російську Федерацію і звернулися із заявою про прийом на військову службу за контрактом, здійснюють паспортно-візові підрозділи ГУВДРО СВБ МВС Росії, МВС, ГУВС, УВС суб'єктів Російської Федерації, управлінь (відділів) внутрішніх справ у закритих адміністративно-територіальних утвореннях, на особливо важливих і режимних об'єктах. Реєстрація іноземних громадян, які в'їхали в Російську Федерацію і звернулися із заявою про прийом на військову службу за контрактом, проводиться за їх письмовою заявою, поданою особисто, при поданні документа, що посвідчує особу, міграційної карти, що має відмітку органу прикордонного контролю про в'їзд в Російську Федерацію, копії заяви про прийом на військову службу за контрактом, завіреної гербовою печаткою військового комісаріату суб'єкта Російської Федерації, на строк, необхідний для розгляду даної заяви, але не більше ніж на 90 діб. 2. У п. 2 ст. 2 коментованого Федерального закону закріплено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами - за призовом і в добровільному порядку (за контрактом); іноземними громадянами - за контрактом на військових посадах, що підлягають заміщенню солдатами, матросами, сержантами і старшинами в Збройних Силах Російської Федерації, інших військах, військових формуваннях і органах (див. коментар до ст. 2). Таким чином, оскільки законодавство Російської Федерації вказує на те, що доступ до військової служби, яка є видом державної служби, мають не тільки громадяни Російської Федерації, а й іноземні громадяни, остільки громадянство Російської Федерації не є перешкодою для заняття іноземними громадянами окремих військових посад у Збройних Силах Російської Федерації, інших військах, військових формуваннях та органах. 3. Пункт 1 ст. 33 коментованого Федерального закону, незалежно від громадянства, встановлює обов'язкові вимоги до громадян (іноземним громадянам), що надходять на військову службу за контрактом: володіння державною мовою Російської Федерації; відповідність медичним вимогам, а також відповідність професійно-психологічним вимогам військової служби до конкретних військово-обліковими спеціальностями. При системному тлумаченні (зокрема, п. 5 коментованої статті) можна зробити висновок, що вимоги до громадян (іноземним громадянам), що надходять на військову службу за контрактом, визначаються нормативними правовими актами, що мають юридичну силу вище, ніж нормативні правові акти Міністерства оборони Російської Федерації (іншого федерального органу виконавчої влади, в якому законом передбачена військова служба). Відповідно зазначені вимоги можуть встановлюватися нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації, Президента Російської Федерації та інших органів і посадових осіб. 4. Стаття 68 Конституції Російської Федерації встановлює, що державною мовою України на всій її території є російська мова. У розвиток даної норми було прийнято Федеральний закон "Про державну мову Російської Федерації" від 1 червня 2005 р. N 53-ФЗ. Даний Федеральний закон встановлює, що державна мова Російської Федерації є мовою, що сприяє взаєморозумінню, зміцненню міжнаціональних зв'язків народів Російської Федерації в єдиному багатонаціональній державі. При цьому, законодавцем спеціально обумовлено, що обов'язковість використання державної мови Російської Федерації не повинна тлумачитися як заперечення або применшення права на користування державними мовами республік, що перебувають у складі Російської Федерації, і мовами народів Російської Федерації. На підтвердження цього ст. 26 Конституції Російської Федерації також закріплює, що кожен має право на користування рідною мовою, на вільний вибір мови спілкування, виховання, навчання і творчості. 5. Відповідність медичним вимогам, як було зазначено вище, визначається нормативними правовими актами, що мають юридичну силу вище, ніж акти Міністерства оборони Російської Федерації (іншого федерального органу виконавчої влади, в якому законом передбачена військова служба). У зв'язку з цим постановою Уряду Російської Федерації від 25 лютого 2003 р. N 123 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу. Дане Положення введено в дію з 1 липня 2003 р. У розвиток постанови Уряду Російської Федерації від 25 лютого 2003 р. N 123 видано наступні нормативні правові акти: - Інструкція про порядок проведення військово-лікарської експертизи в Збройних Силах Російської Федерації (затверджена наказом міністра оборони Російської Федерації від 20 серпня 2003 р. N 200 ;). - Інструкція про військово-лікарську експертизу в органах федеральної служби безпеки і прикордонних військах (затверджена наказом ФСБ Росії від 29 червня 2004 р. N 457); - Інструкція про порядок проведення військово-лікарської експертизи в органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин (затверджена наказом Держнаркоконтролю Росії від 13 квітня 2004 р. N 115); - Інструкція про порядок проведення військово-лікарської експертизи в митних органах Російської Федерації (затверджена наказом ГТК Росії від 4 червня 2003 р. N 620). Військово-лікарська експертиза проводиться в мирний і воєнний час у Збройних Силах Російської Федерації, у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, підрозділах Державної протипожежної служби Міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, військах цивільної оборони, інженерно-технічних і дорожньо-будівельних військових формуваннях при органах виконавчої влади, Службі зовнішньої розвідки Російської Федерації, Федеральної службі безпеки Російської Федерації, федеральному органі спеціального зв'язку та інформації, федеральних органах державної охорони, федеральному органі забезпечення мобілізаційної підготовки органів державної влади Російської Федерації, органах внутрішніх справ Російської Федерації, органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, органах федеральної митної служби, установах і органах Федеральної служби виконання покарань і створюваних на воєнний час спеціальних формуваннях з метою визначення категорії придатності громадян Російської Федерації за станом здоров'я до військової служби, службі у вищевказаних органах, а також з метою визначення причинного зв'язку отриманих громадянами каліцтв (поранень, травм і контузій), захворювань з проходженням ними військової служби (військових зборів), служби у названих органах. Необхідно відзначити, що даний перелік органів, в яких проводиться військово-лікарська експертиза, набагато ширше, ніж перелік органів, зазначених у ст. 2 коментованого Федерального закону (у даній статті перераховані федеральні органи виконавчої влади, в яких законом передбачена військова служба). У зв'язку з цим видається, що військово-лікарська експертиза проводиться не тільки відносно громадян, які мають статус військовослужбовців, але також щодо громадян, що проходять державну цивільну службу в інших міністерствах і відомствах (наприклад, в органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, органах федеральної митної служби, установах, органах Федеральної служби виконання покарань). Для проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду у Збройних Силах Російської Федерації, інших військах, військових формуваннях та органах створюються військово-лікарські комісії і лікарсько-льотні комісії. В окремих випадках військово-лікарські комісії можуть створюватися у порядку, що визначається федеральними органами виконавчої влади, в яких законом передбачена військова служба, за погодженням з федеральним органом виконавчої влади, що здійснює вироблення державної політики та нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я і соціального розвитку, в установах державної і муніципальної систем охорони здоров'я, в яких проводяться медичне обстеження та лікування громадян, що проходять військову службу, службу в органах. 6. Професійно-психологічні вимоги визначаються залежно від конкретної військово-облікової спеціальності. Так, наприклад, такі професійно-психологічні вимоги встановлені Керівництвом з професійного психологічного відбору у Збройних Силах Російської Федерації, затвердженим наказом міністра оборони Російської Федерації від 26 січня 2000 р. N 50. Зокрема, в даному Керівництві наведена психологічна класифікація військових посад, які заміщаються солдатами, матросами, сержантами і старшинами. Наприклад, на командні (організаторські) військові посади можуть бути призначені громадяни (військовослужбовці) з розвиненими організаторськими та інтелектуальними здібностями, з умінням орієнтуватися в складній обстановці, виділяти головне і приймати правильні рішення в короткий термін, ініціативні, відповідальні, вимогливі, принципові, самостійні, з ясною і розбірливою промовою. Особливі професійно важливі психологічні якості не потрібні для наступних військових посад: що заряджає, комірник, писар, кухар, помічник гранатометника, стрілок, кресляр і ін Професійно-психологічні вимоги в Збройних Силах Російської Федерації також встановлені директивою міністра оборони Російської Федерації "Вимоги до громадян, що надходять на військову службу за контрактом" від 13 серпня 1993 р. N Д-78. Даною директивою, зокрема, встановлено, що громадяни, вперше надходять на військову службу, повинні успішно пройти соціально-психологічне вивчення й психологічне і психофізіологічне обстеження, що проводиться групами (фахівцями) військово-професійної орієнтації та профвідбору військових комісаріатів, військових частин, з'єднань і військових освітніх установ відповідно до Керівництва з професійного психологічного відбору у Збройних Силах Російської Федерації та відповідними настановами з професійного відбору військових фахівців видів Збройних Сил Російської Федерації і родів військ. При вивченні соціально-демографічних, морально-психологічних і ділових якостей кандидатів визначаються умови виховання і розвитку особистості, особливості спілкування і поведінки в колективі. Виявляються особи, які бажають стати молодшими командирами або вступити до вищих військово-навчальних закладів. З урахуванням особливостей вступу на військову службу та її проходження в окремих військових формуваннях і органах видані окремі нормативні акти (наприклад, наказ Федеральної служби охорони Російської Федерації "Про вимоги, що пред'являються до громадян, що надходять на військову службу за контрактом у федеральні органи державної охорони" від 22 липня 2005 N 284 та наказ Федеральної служби безпеки Російської Федерації "Про вимоги, що пред'являються до громадян, що надходять на військову службу за контрактом до органів федеральної служби безпеки" від 31 грудня 1999 р. N 714). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Коментар до п. 1" |
||
|
||