Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону "Про військовий обов'язок і військову службу", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 2

4. Військовослужбовці проходять військову службу як у мирний час, так і при введенні надзвичайного стану та воєнного стану, а також в умовах збройних конфліктів з урахуванням особливостей, визначених федеральними конституційними законами, федеральними законами, Положенням про порядок проходження військової служби та іншими нормативними правовими актами.
5. Режим воєнного стану визначається Федеральним конституційним законом "Про військовому становищі" від 30 січня 2002 р. N 1-ФКЗ (див. п. 9 коментарю до ст. 1).
6. Надзвичайний стан означає що вводиться відповідно до Конституції Російської Федерації і Федеральним конституційним законом "Про надзвичайний стан" від 30 травня 2001 р. N 3-ФКЗ на всій території Російської Федерації або в її окремих місцевостях особливий правовий режим діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування , організацій незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, їх посадових осіб, громадських об'єднань, що допускає встановлені зазначеним Федеральним конституційним законом окремі обмеження прав і свобод громадян Російської Федерації, іноземних громадян, осіб без громадянства, прав організацій та громадських об'єднань, а також покладання на них додаткових обов'язків (ст. 1 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан").
Введення надзвичайного стану є тимчасовим заходом, що застосовується виключно для забезпечення безпеки громадян і захисту конституційного ладу Російської Федерації.
Надзвичайний стан може вводитися лише в умовах, коли обставини, що служать підставою для введення надзвичайного стану, являють собою реальну, надзвичайну і неминучу загрозу безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої неможливо без застосування надзвичайних заходів.
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності обставин, які являють собою безпосередню загрозу життю і безпеці громадян або конституційному ладу Російської Федерації і усунення яких неможливе без застосування надзвичайних заходів. До таких обставин відповідно до ст. 3 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан" належать:
а) спроби насильницької зміни конституційного ладу Російської Федерації, захоплення або присвоєння влади, збройний заколот, масові заворушення, терористичні акти, блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або окремих місцевостей, підготовка і діяльність незаконних збройних формувань, міжнаціональні, міжконфесійні та регіональні конфлікти, що супроводжуються насильницькими діями, що створюють безпосередню загрозу життю і безпеці громадян, нормальної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
б) надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру, надзвичайні екологічні ситуації, у тому числі епідемії та епізоотії, що виникли в результаті аварій, небезпечних природних явищ, катастроф, стихійних і інших лих, що спричинили (можуть спричинити) людські жертви, нанесення шкоди здоров'ю людей та навколишньому природному середовищі, значні матеріальні збитки та порушення умов життєдіяльності населення і потребують проведення масштабних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Відповідно до ст. 8 Федерального закону "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" від 21 грудня 1994 р. N 68-ФЗ (з наступними змінами) Президент Російської Федерації вводить згідно ст.ст. 56 і 88 Конституції Російської Федерації на території Російської Федерації або в окремих її місцевостях надзвичайний стан при надзвичайних ситуаціях і може приймати рішення про залучення при необхідності до ліквідації надзвичайних ситуацій Збройних Сил Російської Федерації, інших військ і військових формувань.
7. На період надзвичайного стану можуть встановлюватися особливі заходи, передбачені ст.ст. 11-15 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан", наприклад:
- посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;
- обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
- комендантська година, тобто заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих пропусків і документів, що засвідчують особу, у встановлений час доби;
- перевірка документів у місцях скупчення громадян, а у виняткових випадках при наявних даних про наявність у громадян зброї - особистий огляд, огляд речей, житла і транспортних засобів;
- обмеження або заборона продажу зброї, отруйних речовин, спиртних напоїв; у виняткових випадках допускається тимчасове вилучення у громадян вогнепальної та холодної зброї та боєприпасів, отруйних і вибухових речовин, а у підприємств, установ і організацій також і навчальної військової техніки і радіоактивних речовин та ін
У разі введення надзвичайного стану для ліквідації стихійних лих, епідемій, епізоотій, великих аварій , що ставлять під загрозу життя і здоров'я населення та вимагають проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт на додаток до вищевказаних можуть застосовуватися такі заходи:
а) тимчасове виселення (евакуація) громадян з районів, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових житлових приміщень;
б) введення особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності;
в) встановлення карантину та проведення інших санітарно- протиепідемічних заходів;
г) мобілізація ресурсів державних підприємств, установ і організацій, зміна режиму їх роботи, переорієнтація на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;
д) відсторонення від роботи на період надзвичайного стану керівників державних установ, підприємств та організацій при неналежному виконанні ними своїх обов'язків і призначення тимчасово виконуючими обов'язки зазначених керівників інших осіб;
е) у виняткових обставинах, пов'язаних з необхідністю невідкладного проведення аварійно-рятувальних робіт, допустима мобілізація працездатного населення і транспортних засобів громадян для проведення зазначених робіт при обов'язковому забезпеченні безпеки праці.
Для забезпечення режиму надзвичайного стану використовуються сили і засоби органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, федеральних органів безпеки, внутрішніх військ, а також сили і засоби органів у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих (ст.ст. 15-16 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан").
У виняткових випадках на підставі указу Президента Російської Федерації на додаток до зазначених силам і засобам для забезпечення режиму надзвичайного стану можуть залучатися Збройні Сили Російської Федерації, інші війська, військові формування та органи. Прикордонні органи залучаються для забезпечення режиму надзвичайного стану тільки з метою охорони Державного кордону Російської Федерації.
Збройні Сили Російської Федерації, інші війська, військові формування та органи залучаються для виконання наступних завдань:
а) підтримання особливого режиму в'їзду на територію, на якій введено надзвичайний стан , і виїзду з неї;
б) охорона об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та функціонування транспорту, та об'єктів, що становлять підвищену небезпеку для життя і здоров'я людей, а також для навколишнього природного середовища;
в) роз'єднання протиборчих сторін, що беруть участь у конфліктах, що супроводжуються насильницькими діями з застосуванням зброї, бойової та спеціальної техніки;
г) участь у припиненні діяльності незаконних збройних формувань;
д) участь у ліквідації надзвичайних ситуацій та рятуванні життя людей у складі сил Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій.
При цьому, на військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів поширюються положення федерального законодавства про внутрішні війська в частині, що стосується умов, порядку і меж застосування фізичної сили, спеціальних засобів, зброї , бойової та спеціальної техніки, гарантій особистої безпеки військовослужбовців та членів їх сімей, гарантій їх правового і соціального захисту.
8. У п. 3 ст. 2 Положення про порядок проходження військової служби (у редакції Указу Президента Російської Федерації "Питання проходження військової служби за призовом" від 15 жовтня 1999 р. N 1366) визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом, можуть бути спрямовані (у тому числі в складі підрозділу, військової частини, з'єднання) для виконання завдань в умовах збройних конфліктів (для участі в бойових діях) після проходження ними військової служби протягом не менше шести місяців і після підготовки за військово-обліковими спеціальностями.
Дана норма не поширюється на участь у бойових діях в період воєнного стану.
9. Додаткові пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом Російської Федерації "Про додаткові гарантії і компенсації військовослужбовцям, які проходять військову службу на територіях держав Закавказзя, Прибалтики та Республіки Таджикистан, а також виконують завдання в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах" від 21 липня 1993 р . N 5481-I (в редакції Федерального закону від 19 листопада 1997 р. N 146-ФЗ), надаються військовослужбовцям військових частин, підрозділів, спеціально створюваних штабів, оперативних і інших груп та особам рядового і начальницького складу, курсантам і слухачам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, в тому числі направленим у складі військових частин, підрозділів і груп або відрядженим на територію, де введено надзвичайний стан, або в зони збройних конфліктів, виконуючим завдання:
- по нормалізації обстановки, відновлення законності і правопорядку на території, де відповідно до законодавства Російської Федерації введено надзвичайний стан, або на територіях держав - республік колишнього СРСР в умовах надзвичайного стану відповідно до міжнародних договорів (угод);
- в місцевостях (у тому числі за межами Російської Федерації), віднесених до зон збройного конфлікту рішеннями Уряду Російської Федерації за поданням Міністерства оборони Російської Федерації, Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, Міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, Федеральної прикордонної служби Російської Федерації, інших міністерств і відомств, в яких законом передбачена військова служба.
10. Відповідно до п. 3 постанови Уряду Російської Федерації "Про порядок встановлення факту виконання військовослужбовцями та іншими особами завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах і надання їм додаткових гарантій і компенсацій" від 31 березня 1994 р. N 280 військовослужбовці та співробітники органів внутрішніх справ, що виконують відповідно з раніше прийнятими рішеннями завдання щодо встановлення миру і підтримання правопорядку в зоні грузино-осетинського конфлікту, в Придністровському регіоні Республіки Молдова, в Республіці Таджикистан та Республіці Грузія, знаходяться в зонах збройних конфліктів.
Постановою Уряду Російської Федерації від 9 лютого 2004 р. N 65 в п. 3 постанови N 280 внесено зміни, відповідно до яких військовослужбовці, які виконують зазначені завдання на території Республіки Північна Осетія - Аланія і Інгушської Республіки , перестали вважатися знаходяться в умовах надзвичайного стану.
Постановою Уряду Російської Федерації від 29 жовтня 2005 р. N 649 дію постанови N 280 поширене на прокурорських працівників.
Постановою Уряду Російської Федерації "Про зонах збройних конфліктів" від 26 грудня 2001 р. N 896 віднесено:
- виконання завдань військовослужбовцями та співробітниками органів внутрішніх справ на територіях Республіки Північна Осетія - Аланія і Республіки Інгушетія в жовтні-листопаді 1992 р. - до виконання завдань при збройних конфліктах;
- виконання завдань військовослужбовцями, а також особами рядового і начальницького складу, курсантами та слухачами навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації на всій території Чеченської Республіки в період з грудня 1994 по грудень 1996 р. - до виконання завдань у зоні збройного конфлікту.
Періоди виконання військовослужбовцями та співробітниками органів внутрішніх справ завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах оформляються наказами командирів військових частин, начальників штабів, оперативних і інших груп. У послужному списку особових справ військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, військових квитках військовослужбовців, що проходять військову службу за призовом, провадяться записи із зазначенням регіону, у якому військовослужбовець виконував завдання в умовах надзвичайного стану (збройного конфлікту), і періодів виконання цих завдань.
  Переліки військових частин Збройних Сил Російської Федерації, що залучаються для виконання завдань в умовах надзвичайного стану або при збройних конфліктах, а також періоди виконання кожною військовою частиною таких завдань відповідно до п. 3 наказу міністра оборони Російської Федерації від 4 січня 1996 р. N 9 визначаються директивами Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.
  Військовослужбовцям відповідні гарантії і компенсації надаються за умови, що у виданих їм посвідченнях про відрядження вказана мета відрядження для виконання відповідних завдань в умовах надзвичайного стану або при збройних конфліктах і є позначки про терміни виконання військовослужбовцями цих завдань, завірені командирами військових частин та скріплені відбитком гербової печатки військової частини.
  Переліки військових частин органів і військ Федеральної прикордонної служби Російської Федерації (нині прикордонних органів), що залучаються для виконання завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах, а також періоди виконання кожною військовою частиною цих завдань (для надання військовослужбовцям додаткових гарантій і компенсацій) оголошуються наказами Федеральної прикордонної служби Російської Федерації. Контроль за своєчасною підготовкою зазначених переліків та визначенням періодів виконання кожною військовою частиною завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах покладено на Головний штаб Федеральної прикордонної служби Російської Федерації. Періоди фактичного виконання військовослужбовцями завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах оформляються наказами командирів військових частин (п. 2 наказу ФПС Росії "Про надання додаткових гарантій і компенсацій військовослужбовцям Федеральної прикордонної служби Російської Федерації, які пройшли військову службу на територіях держав Закавказзя, Прибалтики та Республіки Таджикистан, а також виконують завдання в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах "від 29 квітня 1998 р. N 207 (з наступними змінами).
  11. Про максимальні терміни напряму (відряджання) військовослужбовців і співробітників органів внутрішніх справ для виконання завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах див. коментар до ст. 43.
  12. Військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ додаткові пільги, гарантії та компенсації надаються тільки за час фактичного виконання ними завдань на території, де введено надзвичайний стан, або у місцевості, яка віднесена до зони збройного конфлікту (але не раніше дня введення на відповідній території надзвичайного стану або віднесення місцевості до зони збройного конфлікту і не пізніше дня скасування надзвичайного стану або рішення про віднесення до зони збройного конфлікту, визначених Урядом Російської Федерації).
  13. Військовослужбовцям, які виконують завдання в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах, зараховується у вислугу років (трудовий стаж) для призначення пенсій один місяць військової служби в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах за три місяці, про що видаються накази відповідних командирів (начальників).
  Відповідно до ст. 5 Закону Російської Федерації від 21 липня 1993 р. N 5481-1 час виконання завдань в умовах збройного конфлікту неміжнародного характеру в Чеченській Республіці та на безпосередньо прилеглих до неї територіях Північного Кавказу, віднесених до зони збройного конфлікту, зараховується в строк проходження зазначеними військовослужбовцями військової служби у військовому званні на пільгових умовах - один місяць військової служби за три місяці.
  Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, постійно або тимчасово виконуючим завдання в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах, на період виконання цих завдань встановлюються оклади за військовими посадами та оклади за військовими званнями в подвійному розмірі. За військовослужбовцями, направленими у складі військових частин, підрозділів і груп або відрядженими для виконання завдань в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах, зберігаються пільги з виплати підвищених посадових окладів і процентних надбавок за службу у віддалених місцевостях і місцевостях з важкими кліматичними умовами.
  Додаткові заходи щодо соціального захисту членів сімей військовослужбовців, що безпосередньо брали участь у боротьбі з тероризмом в Республіці Дагестан і загиблих або зниклих без вести при виконанні службових обов'язків, встановлені постановою Уряду Російської Федерації від 25 серпня 1999 р. N 936 (з наступними змінами).
  14. Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, який виконує завдання в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах, надається додаткова відпустка - 10 календарних днів за кожні три місяці військової служби. Час проїзду до місця проведення відпустки і назад в термін відпустки не зараховується.
  Військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом, після закінчення шести місяців служби в умовах надзвичайного стану та при збройних конфліктах надається додаткова короткострокову відпустку: старшинам і сержантам - 30 календарних днів, солдатам і матросам - 25 календарних днів. Час проїзду до місця проведення відпустки і назад в термін відпустки не зараховується.
  Військовослужбовцям (крім військовослужбовців, що проходять військову службу за призовом), направленим у складі військової частини або відрядженим для виконання відповідних завдань в умовах надзвичайного стану або при збройних конфліктах (поза пунктами постійної дислокації військової частини, де вони проходять службу), колійне забезпечення (польові гроші або добові) підлягає виплаті за встановленими нормами за весь період відрядження. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Коментар до п. 2"
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
      Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
      Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
      Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
      коментарів. У них не повинно віддаватися переваги якого б то не було кандидату, виборчому об'єднанню, виборчому блоку, в тому числі за часом висвітлення їх передвиборчої діяльності, обсягу друкованої площі, відведеної таким повідомленням. Журналіст, інший творчий працівник, посадова особа організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, що брали участь в
  5. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
      коментар. М., 2002. До глави 3 Богданова Н.А. Система науки конституційного права. М., 2001. Костюков О.М. Муніципальне право як галузь російського права. М., 2003. Феноменологія муніципального права на сучасному етапі розвитку Росії: Матеріали науково-практичного семінару / Відп. ред. А.Н. Костюков. Омськ, 2002. До глави 4 Абрамов В.Ф. Російське земство:
  6. § 1. Поняття комерційного права
      Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  7. § 2. Повні і командитні товариства
      Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  8. § 4. Акціонерні товариства
      коментарів і пояснень. Якщо слідом за законодавцем припустити, що це різні поняття, то різниця може бути в першу чергу пов'язано з їх обсягом. Оскільки змістом як першого, так і другого є певна кількість внесених змін, логічно припустити, що в одному з цих випадків змін вноситься більше, ніж в іншому. Однак просто кількісного критерію тут
  9. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
© 2014-2022  yport.inf.ua