|
Питання застосування порівняльного методу в дослідженні государ ства і права. Будапешт, 1977. Т. 1.
2. Давид Р. Основні правові системи сучасності. М., 1988.
3. Давид Р., Жоффре-Спінози К. Основні правові системи современ ності. М., 1996.
4. Марченко М.Н. Об'єкт і предмет порівняльного права / / Укр. МГУ: Сер. Право. 1999. № 2.
5. Марченко М.Н. Поняття порівняльного права (порівняльного пра Вові-дення) / / Укр. МГУ: Сер. Право. 1999. № 1.
Ь. Нариси порівняльного права / Відп. ред. В.А. Туманов. М., 1981.
7. Саїдов А.Х. Введення в порівняльне правознавство. М., 1988.
8. Саїдов А.Х. Порівняльне правознавство та юридична географія світу. М., 1993.
9. Саїдов А.Х. Порівняльне правознавство на порозі XXI століття: підсумки та перспективи / / Хукук-Право-Law. 1999. № 2.
10. Порівняльне правознавство: Зб. статей / Відп. ред. В.А. Туманов. М., 1978.
11. Тілле А.А. Соціалістичне порівняльне правознавство. М., 1975.
12. Туманов В.А. Про розвиток порівняльного правознавства / / Рад. дер жава і право. 1982. № 11.
13. Цвайгерт К., КетцХ. Введення в порівняльне правознавство в сфері приватного права. Т. I: Основи. М., 1998.
14. Ancel M. Utilite et methodes du droit compare: Elements d'introduction generale a 1'etude comparative des droits. Neuchatel, 1971.
15. Bogdan M. Comparative Law. Kluwer, 1994.
16. David R. Traite elementairc de droit civil compare: Introduction a 1'etude des droits etrangers et a la methode comparative. P., 1950.
17. De Cruz P. A Comparative Law in Changing World. L., 1995.
18. De Cruz P. A Modern Approach to Comparative Law. Boston, 1993.
19. Gutteridge H.C. Comparative Law: Introduction to the Comparative Method of Legal Study and Research. L.; Cambridge, 1949.
20. Maridakis G. Droit, droit mondial, droit compare / / Problemes contem-poraines de droit compare. Tokyo, 1962. Vol. 2.
21. Rheinstein M. Einfuhrung in die Rechtsvergleichung. Miinchen, 1974.
22. Rodiere R. Introduction en droit compare. P. 1979.
23. Tumanov W.A. Zur Entwicklung der vcrgleichenden Rechtswisscnschaft (Thesen) / / Die Rollc dcr Rechtsvergleichung in der Rcchtswissenschaft, Rechlsausbildung und Rechtspraxis dcr DDR Sowict in der ideologischen Ausei-nandersetzung. Potsdam; Rabelsberg, 1982.
24. Van der Helm A.J., Meyer V.M. Comparer en droit: Essai methodologique. Strasbourg, 1991.
|
- Ігнатюк Наталія Олександрівна, Павлушкін Олексій Володимирович. МУНІЦИПАЛЬНОЇ ПРАВО. Навчальний посібник. , 2007
Навчальний посібник підготовлено відповідно до програми курсу "Муніципальне право" з урахуванням вимог Міністерства освіти Російської Федерації. У книзі використані розробки провідних вчених: істориків, конституціоналістів, административистов, фінансистів та ін, широко освітлено чинне законодавство Російської Федерації та положення Федерального закону "Про загальні принципи
- § 3. Джерела муніципального права.
Джерелами муніципального права є: 1. Конституція Російської Федерації, яка закріпила місцеве самоврядування як одну з основ конституційного ладу, а також встановила, що органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади (ст. 12). правовому регулюванню місцевого самоврядування в Конституції Російської Федерації присвячена гл. 8 "Місцеве
- § 5. Місце муніципального права в правовій системі Російської Федерації
У різних країнах муніципальне право є або комплексною галуззю права, або подотраслью конституційного права чи адміністративного права. При визначенні місця муніципального права в правовій системі Російської Федерації необхідно враховувати ряд обставин. Насамперед, як уже зазначалося, це комплексний характер галузі муніципального права. Тому муніципальне право
- § 2. Зарубіжні муніципальні системи.
У зарубіжних країнах накопичений значний досвід дії різних моделей місцевого самоврядування. Ці моделі відрізняються по порядку формування органів місцевого самоврядування, предметів відання місцевого самоврядування, характеру та особливостям взаємовідносин органів місцевого самоврядування з органами державної влади тощо Знання та узагальнення зарубіжного досвіду організації місцевого
- § 3. Самоврядування в дореволюційної Росії.
У сучасній науці не склалося єдиної думки про час зародження російського самоврядування. Ряд авторів відносять зародження общинного самоврядування в Росії до часу становлення та розвитку общинного ладу у слов'ян, об'єднання виробничих громад в союзи громад і міські поселення, поділу влади на центральну і місцеву. --- Див: Постовий Н.В.
- § 4. Організація місцевої влади в радянський період. Місцеве самоврядування в пострадянський період
З перших днів свого існування Ради депутатів прагнули або змінити органи місцевого самоврядування, або поставити їх під свій контроль. Поступово Ради депутатів змінювали на місцях органи земського і міського самоврядування. Конституція РРФСР 1918 р. встановила принцип єдності Рад як органів державної влади з жорсткою підпорядкованістю нижчих органів вищестоящим. В
- § 2. Основні тенденції розвитку місцевого самоврядування в Росії.
Як вже зазначалося в попередньому розділі, практика застосування законодавства 90-х рр.. XX в. виявила цілу низку проблем, пов'язаних із здійсненням місцевого самоврядування в Росії. Це викликало необхідність подальшого вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування на федеральному рівні. З метою вирішення наявних проблем Президентом Російської Федерації в 2002 р. була
- § 4. Організація місцевого самоврядування на прикордонних територіях.
Особливості здійснення місцевого самоврядування на прикордонних територіях мають визначатися спеціальним законом. В даний час таким законом є Закон Російської Федерації від 1 квітня 1993 р. N 4730-1 "Про Державну кордоні Російської Федерації". Це обумовлено тим, що захист Державного кордону Російської Федерації повинна бути заснована на узгодженої діяльності
- Глава 5. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Гарантії здійснення місцевого самоврядування в Російській Федерації визначаються і забезпечуються державою в особі федеральних і регіональних органів державної влади. Вони мають різноманітний характер і можуть бути об'єднані в дві основні групи: загальні гарантії місцевого самоврядування та спеціальні (юридичні) гарантії місцевого самоврядування. У статті 12 Конституції Російської
- § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
|