« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Порушення правил охорони і використання надр (ст. 255 КК).
|
Відносини, що виникають в процесі використання і ох- рани надр, регулюються Законом РФ від 21 лютого 1992 № 2395 -I «Про надра».
Цей акт містить правові та економічні основи ком- комплексного раціонального використання та охорони надр. Надра є частиною земної кори, що розташована нижче грунтового шару і дна водойм, тягнеться до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Предмет злочину - вміст надр: корисні иско-паєм, видобуток і використання яких природопользователя-ми вимагають спеціального дозволу, в тому числі вугілля, нафта, руди, дорогоцінні метали і дорогоцінні камені. Предметом даного складу можуть бути і дорогоцінні камені, які знаходяться в природному природному стані у вигляді природного ресурсу в надрах землі. Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні правил охорони і використання надр: 1) при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в експлуатацію, а також експлуатації гірничодобувних під-приємств або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; 2) самовільної забудови площ залягання корисних ис-копалин, якщо ці діяння призвели до заподіяння значної шкоди. Стаття 255 КК є спеціальною нормою по відношенню до ст. 246 КК і формулює ознаки кількох складів пре-ступления, що розрізняються між собою за характером об'єктив-ної сторони. Промислову розробку надр виробляють державні та інші підприємства та громадяни на підставі ліцензії, сподоби-вірячи гірничий відвід. Детальний виклад переліку діянь, пов'язаних з порушен-ням правил охорони і використання надр, визначено в Законі про надра, де вказані основні права і обов'язки пользовате-ля надр, вимоги щодо раціонального використання та охорони надр, з безпечного ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами. Найбільш часто зустрічаються порушеннями правил розроб-лення надр слід вважати: самовільну розробку месторож-дений корисних копалин за відсутності ліцензії; разработ-ку надр поза межами наданого користувачеві гірського
відводу; здійснення таких видів користування надрами, кото-які не вказані в ліцензії, видобуток сировини понад встановлений в ліцензії та ін Самовільна забудова площ залягання корисних иско-паєм - це зведення будь-яких споруд, включаючи непроиз - вальних, без відповідного дозволу спеціально уповноважених органів, якщо обов'язковість такого дозволів ня встановлена нормативно-правовими актами. При цьому со-блюдение правил власне забудови при відсутності вказано-го дозволу не усуває її незаконність. Склад злочину матеріальний. Обов'язковою призна-ком об'єктивної сторони є настання наслідки - заподіяння значної шкоди. Значний збиток пов'язаний з виведенням з експлуатації родовищ корисних копалин, втратами запасів, їх еко-логічної значущості, можливості подальшого користування надрами і відновлення порушених природних властивостей надр. Між зазначеними в законі порушеннями і значним збитком повинна бути встановлено причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона характеризується умислом або неос- торожности. Суб'єкт - особа, яка здійснює проектування, размеще- ня, будівництво гірничодобувних підприємств і досягла 16 років.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " Порушення правил охорони і використання надр (ст. 255 КК). " |
- 11.1. Загальні положення
порушенням. Водночас Конституція РФ (ст. 58) встановлює й обов'язок кожного зберігати природу і навколишнє природне середовище, дбайливо ставитися до природних багатств. Конституційні основи екологічного права отримують подальший розвиток і закріплення у федеральних законах, в тому числі в Законі РРФСР «Про охорону навколишнього природного середовища» *, Федеральному законі «Про екологічну
- 5. Зазіхання на землю та її надра
порушення законодавства про континентальний шельф про виключній економічній зоні Російської Федерації (ст. 253) * (593), псування землі (ст. 254) та порушення правил охорони і використання надр (ст. 255). Ступінь небезпеки злочинів даної групи неоднорідна, як неоднорідні посягання на перелічені об'єкти (компоненти) навколишнього природного середовища. Всі ці злочини віднесені
- § 1. Загальна характеристика екологічних злочинів
порушення »в п. 1 визначило необхідність« звернути увагу судів на важливість забезпечення правильного, однакового та ефективного застосування законодавства про відповідальність за скоєння екологічних правопорушень. Високий ступінь суспільної небезпеки цього виду правона-рушень обумовлена тим, що об'єктом їх посягання є-ються стабільність довкілля та
- § 4. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього середовища, екології, природокористування, землекористування та надрокористування
порушення положень законодавства; 5) контроль за використанням та охороною надр при видобутку загальнопоширених корисних копалин, а також при будівництві підземних споруд , не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. У сфері земельних відносин до повноважень органів місцевого самоврядування належать вилучення, у тому числі шляхом викупу, земельних ділянок для муніципальних потреб,
- § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
порушенням і тягне застосування передбачених у законі санкцій. Земельна ділянка може бути конфіскована у громадянина на підставі рішення суду у вигляді санкції за правопорушення. У разі виникнення надзвичайних обставин земельна ділянка може підлягати реквізиції, тобто тимчасовому вилученню у власника публічними органами з метою захисту прав та інтересів громадян, організацій,
- § 1. Звернення громадян
порушенням (ст. 42). Названим прав відповідає обов'язок кожного зберігати природу і навколишнє середовище, дбайливо ставитися до природних багатств (ст. 58). Можливості захисту екологічних прав доцільно розглядати, головним чином, стосовно до вузлових проблем і стадіях охорони навколишнього середовища - прийняттю екологічно значимих рішень, контролю за їх здійсненням, за
- § 2. Роль місцевого самоврядування
порушення екологічних норм; забороняти на підставі висновку органів санітарно-епідеміологічного нагляду та охорони навколишнього середовища проведення заходів, які можуть викликати несприятливі екологічні зміни; встановлювати зони санітарної охорони водних об'єктів відповідно до вимог санітарних норм; інформувати населення про екологічну обстановку, приймати в
- § 2. Адміністративна відповідальність
порушень; адміністративні стягнення; ефективність адміністративної відповідальності в галузі охорони навколишнього середовища.) Згідно КпАП РРФСР адміністративним проступком визнається посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, за
- § 4. Кримінальна відповідальність
порушення правил охорони навколишнього середовища при виробництві робіт, порушення правил поводження з екологічно небезпечними речовинами та відходами, порушення правил безпеки при поводженні з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами, порушення режиму особливо охоронюваних природних територій і природних об'єктів (ст. 246-248, 262). Посягання на суспільні відносини в
- § 4. Договірні форми
порушення екологічних, санітарних, будівельних норм; визначають порядок вилучення та надання земельних ділянок та порядок розпорядження землею, надають і вилучають земельні ділянки; оголошують природні та інші об'єкти місцевого значення, що представляють собою екологічну, історичну та іншу цінність, пам'ятками природи, історії та культури, визначають правила їх охорони та використання.
|