Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Загальна характеристика злочинів проти сім'ї та неповнолітніх


Теоретичною основою відокремлення будь-якої сукупності норм в самостійний розділ або в окрему главу Особен-ної частини КК служить вчення про об'єкт преступленія1. Це уче-ня дозволяє певним чином виділити групу гро-ських відносин, одним з учасників якого є несо-вершеннолетніе - представник підростаючого покоління, який вимагає особливої ??турботи з боку суспільства та держа-ви. Принцип 2 Декларації прав дитини 1959 свідчить, що дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі-ні умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і достоінст-ва. Ці цілі конкретизовані в ст. 6 і 7 Федерального закону від 24 липня 1998 р. № 124-ФЗ «Про основні гарантії прав ди-тини в Російській Федерації» 2.
Умови формування особистості дитини у вирішальній ступеня-
ні залежать від міцності шлюбу і благополуччя родини. Тому питання про охорону його особистості органічно пов'язаний з питанням про охорону сімейних відносин, у тому числі й кримінально-правовими засобами. У силу цієї обставини в гол. 20 КК сосредото-чени норми, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти сім'ї та неповнолітніх. Ця глава розташована в розд. VII КК, названому «Злочини проти особи», і включає норми про кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітнього у вчинення злочину (ст. 150); втягнення неповнолітнього у вчинення анти-суспільних дій (ст. 151); підміну дитини (ст. 153); НЕ-законне усиновлення (удочеріння) (ст. 154); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 155); невиконання обов'язків
1 При аналізі складів злочинів даної групи викладена автор-
ська концепція щодо об'єкта та класифікації злочинів.
2 СЗ РФ. 1998. № 31. Ст. 3802.

По вихованню неповнолітнього (ст. 156); злісне ухилі-ня від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатності-них батьків (ст. 157).
Зауважимо, що назва гол. 20 КК страждає деякою неточно-стю. Справа в тому, що сім'я в соціологічному аспекті - це союз осіб, заснований на шлюбі, спорідненості (або тільки спорідненість), прийнятті дітей на виховання, а в юридичному - коло осіб, пов'язаних взаємними правами та обов'язками, що випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення чи іншої форми прийняття дітей на воспітаніе1. Очевидно, що поняття особистості, яке є-
ється головним і визначальним у назві розд. VII Особливої ??
частини КК, куди входить і згадана гл. 20, і поняття сім'ї - абсолютно різні за своїм змістом, і тому Престо-ння проти сім'ї не можуть бути складовою частиною масиву норм про злочини проти особистості. Словом, в гол. 20 йдеться не про злочини проти сім'ї, а про злочини проти особистості, але особистості особливою. Ця особливість виявляється у тому, що потерпілий від суспільно небезпечних посягань перебуває у врегульованих сімейним законодавством (СК РФ) відносинах спорідненості. Значить, точніше було б говорити про злочином проти особистості неповнолітніх, вчинених у сфері сімейно-правових відносин.
Видовим (чи груповим) об'єктом злочинів, передбачених гл. 20 КК, виступають суспільні відносини, забезпечують-вающие як матеріальні, так і нематеріальні умови для нормального фізичного, інтелектуального і морального формування особистості неповнолітнього, а також нормаль-ве існування, але непрацездатних дітей та непрацездатності-них батьків.
Безпосереднім об'єктом можуть бути конкретні суспільні відносини, що складаються з приводу формування особистості неповнолітніх або нормального матеріального і нематеріального існування непрацездатних батьків або дорослих дітей.
Об'єктивна сторона в переважній більшості переступив-лений даної глави передбачає вчинення дій; неиспол-ня обов'язків по вихованню неповнолітнього (ст. 156
1 Див: Рясенцев В. А. Сімейне право. М., 1971. С. 43, 45.

КК) являє собою бездіяльність. Причому як дію, так і бездіяльність в цих складах не передбачають настання конкретних суспільно небезпечних наслідків. Злочини проти неповнолітніх мають формальні склади.
У деяких злочинах обов'язковою ознакою являє-ся спосіб вчинення злочину. Прикладом може бути ст. 150 КК, в якій перераховуються найбільш типові способи втягнення неповнолітніх у вчинення злочинів - обман, погрози або інші способи. Для відповідальності за вовле-чення неповнолітнього в антигромадські дії требу-ється систематичність злочинної поведінки (ст. 151 КК).
Суб'єктивна сторона у злочинах проти досконалий-нолетних характеризується виною у формі умислу. Свідомістю винного охоплюється характер протиправних дій або бездіяльності (втягнення неповнолітніх у вчинення пре-ступления, підміна дитини і т.д.), вольовий елемент умислу ха-теризується бажанням вчинення дії (бездіяльності). При цьому в більшості випадків дії цілеспрямовані, тобто ці злочини вчиняються з прямим умислом.
Норми про відповідальність за деякі злочини скон-струіровани таким чином, що для наявності складу злочини ня обов'язково встановлення мотивів, цілей. Так, підміна ре-бенка і розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) кримінально карані за наявності корисливих або інших низинних спо-дений (ст. 153, 155 КК).
Суб'єктом аналізованих злочинів, за загальним правилом, є будь-осудна особа, яка досягла 16 років. Тільки у двох складах - втягнення неповнолітніх у вчинення пре-ступления або антигромадських дій (ст. 150 і 151 КК) - винним може бути особа, яка досягла 18-річного віку. Раз-ошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 155 КК) може бути скоєно як спеціальним суб'єктом - особою, зобов'язаний-ним зберігати в таємниці факт усиновлення (удочеріння), так і лю-бим іншою особою.
У деяких злочинах спеціальний суб'єкт виступає в якості кваліфікуючої ознаки (ч. 2 ст. 150 КК; ч. 2 ст. 151 КК). За злочин, передбачений ст. 157 КК, відпові-дальність несуть тільки батьки або повнолітні трудо-здібні діти.

За безпосереднього об'єкту посягання все переступив-лення, передбачені нормами гл. 20 КК, можна розділити на дві групи: до першої належать вчинені у сфері сімейно-правових відносин злочини проти особистості несовер-шеннолетних (ч. 2 ст. 150 та ч. 2 ст. 151 УК1, ст. 153, 154, 155, 156 і 157 КК), а до другої - злочини проти особистості несо-вершеннолетніе, вчинені поза сферою сімейно-правового регулювання (ч. 1 ст. 150 КК, ч. 1 ст. 151 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Загальна характеристика злочинів проти сім'ї та неповнолітніх "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    спільна. Т. 1. СПб., 1911. С. 425. Давнім походженням поділу прав речових і зобов'язальних, на думку К.І. Скловського, пояснюється як насилу раціонально уловлюється, так і інтуїтивно котрого уявляємо, безперечний, характер цього розподілу (Скловський К.І. Власність в цивільному праві: Навчальний практ. Посібник. 3-е изд. М., 2002. С. 116 -117). * (651) Див: Покровський І.А. Історія римського
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    спільна. Душанбе, 1972. С. 79). * (420) Детальніше про множинність осіб у зобов'язанні див.: Новицький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. М., 1950. С. 202-219 (автор глави - І.Б. Новицький). * (421) Детальніше про поняття і сутності толінгу див.: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Кн. 3. М., 2002. С. 32-34; Цивільний кодекс РФ. Ч. 1: наук.-практ. коммент. / Під ред. тобто
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    спільна власність відносно подільної речі можлива тільки у випадках, передбачених законом або договором (абз. 2 п. 4 ст . 244 ЦК), прикладом такої подільної речі якраз і виступає наслідуваний ділянку. * (562) Див: Федеральний закон від 13 грудня 1996 р. N 150-ФЗ "Про зброю" (з ізм.) / / СЗ РФ. 1996. N 51. Ст. 5681. * (563) Див також: постанова Уряду РФ від 5 грудня 2005 р. N 718
  4. § 2. Загальні положення тактики допиту
    характеристики. «Наприклад, випробуваному з яскраво вираженим пікнічеський габітусом (округлі риси обличчя, порівняно короткі кінцівки, широкий тазовий пояс і т. д.) висловлювалося, що саме йому притаманні особливі характеристики, що відрізняють його від інших. Він, напевно, звертав увагу на те, що у нього бувають періоди, коли настрій у нього піднесений, йому радісно, ??все вдається, і, навпаки, коли
  5. § 2. Основні характеристики (показники) злочинності
    загальна характеристика кримінальної ситуації на певній території в певний час, місце, а також значення злочинності в числі соціальних проблем. Однак у вітчизняній кримінологічної літературі минулих років під станом злочинності нерідко розумілося те, що сьогодні частіше називається
  6. Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
    загальна декларація прав людини, проголошена ООН, встановлює, що ніхто не може бути засуджений за діяння, яке лише після його вчинення стало кваліфікуватися як злочин. При виявленні такого факту засуджений підлягає негайному звільненню, реабілітації і відшкодування збитку виходячи з міжнародно-правових зобов'язань Росії. Треба мати на увазі, що і багато інших норм
  7. 1. Озброєна злочинність в системі кримінального насильства
    характеристик різних видів (або типів) злочинів-насильницьких, необережних, економічних і проч. Аргумент про те, що класифікується (або типологизируют) злочинність як наслідок соціальних умов, а кримінологів цікавить причина, представляється недостатньо переконливим для відмови від досліджень за допомогою класифікації як мають обмежені пізнавальні можливості.
  8. Виноски
    спільна. Т. I-II. М.: Наука, 1994. * (20) Див: Підручник кримінального права. Загальна частина. М.: Спарк, 1997. С. 48. * (21) Цит. по: Історія радянського кримінального права. М., 1948. С. 47. * (22) Див докладніше: Мішутіна П.Г. Нариси з історії радянського кримінального права. 1917-1918. М., 1954. * (23) Див докладніше: Ісаєв І.А. Указ. соч. С. 307-318. * (24) Лацис М.Я. Надзвичайні комісії з боротьби з
  9. 3. Загальна характеристика структури Особливої ??частини Кримінального кодексу РФ
    характеристика родового об'єкта в розділі VII КК РФ підлягає розширювальному тлумаченню: "Проти людини, особистості і громадянина". Глава 20 "Про злочини проти сім'ї та неповнолітніх", строго кажучи, випадає з групи злочинів з родовими об'єктами "особистість". Напевно, її доречніше перенести в гол. 25 і назвати "Про злочини проти сім'ї, неповнолітніх, здоров'я населення та
  10. 2. Загальна характеристика і класифікація злочинів проти сім'ї та неповнолітніх
    злочинах проти сім'ї та неповнолітніх, вперше з'явилася в КК РФ (гл. 20), є однією з форм здійснення принципів, зазначених у ст. 38 Конституції РФ. Родовим об'єктом злочинів, передбачених в гол. 20 КК 1996 р., є суспільні відносини, що забезпечують нормальний розвиток і виховання неповнолітніх та охорону сім'ї. Потерпілими є, як правило,