|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Загальні положення про форму угод
|
|
Угода породжує права і обов'язки за умови дотримання необхідної форми. Угоди можуть відбуватися усно, у письмовій формі (простій чи нотаріальній), шляхом здійснення конклюдентних дій, мовчання (бездіяльності).
Усна форма угод полягає в тому, що сторони виражають волю словами (при зустрічі, по телефону), завдяки чому воля сприймається безпосередньо. У загальному вигляді правило про сферу застосування усної форми угод формулюється наступним чином - угода, для якої законом або угодою сторін не встановлено письмова (проста або нотаріальна) форма, може бути здійснена усно (п. 1 ст. 159 ЦК). Цим самим суб'єктам, укладає угоду, надана свобода вибору між усною і письмовою формами.
Усно можуть вчинятися всі угоди, що виконуються при самому їх скоєнні. При цьому не береться до уваги сума, на яку здійснюється операція. Прикладом такої операції може служити придбання товару в магазині, де його передача і оплата відбуваються одночасно. В даному випадку і подібних йому усної форми достатньо, бо виконання угод при їх вчиненні означає припинення їх дії з цього моменту. З наведеного правила є виняток - угоди, що виконуються при самому їх скоєнні, не можуть бути вчинені усно, якщо для них встановлена нотаріальна форма або якщо щодо таких операцій встановлено, що порушення простої письмової форми тягне їх недійсність (ст. 159 ЦК). В усній формі укладаються угоди громадян на суму, що не перевищує в десять разів мінімальний розмір оплати праці, встановлений законом (пп. 2 п. 1 ст. 161 ЦК).
У законодавстві (п. 3 ст. 159 ЦК) передбачена можливість використання угод, скоєних усно, на виконання договору, укладеного в письмовій формі, якщо це не суперечить закону, іншим правовим актам і договором. Подібне має місце, коли відповідно до письмовим договором поставки протягом року буде проводитися відпустку товарів в міру виникнення потреби покупця на основі його усній заявки.
Виконання угод, скоєних в усній формі, може супроводжуватися видачею документів, що підтверджують їх виконання (товарних чеків, довідок про купівлю товарно-матеріальних цінностей тощо). Але це не змінює суті усної форми. До випадків здійснення угод в усній формі також можна віднести купівлю квитка в театр, місячного проїзного на проїзд в метро і т.п.
Операція, яка може бути здійснена усно, може відбуватися також шляхом здійснення особою конклюдентних дій (п. 2 ст. 158 ЦК). Конклюдентні дії (від лат. Concludere - укладати) - поведінка, за допомогою якого виявляється намір особи вступити в угоду. Так, опускаючи в автомат гроші, особа виявляє волю на купівлю товару, що міститься в автоматі.
Мовчання може мати правообразующей силу, якщо законом або угодою сторін йому надається таке властивість. Тільки в цих випадках мовчання свідчить про висловлення волі суб'єкта породити або допустити правові наслідки. Так, якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку орендодавця, договір вважається поновленим на тих самих умовах на невизначений термін. Даний приклад цікавий і тим, що воля орендодавця на продовження орендних відносин виражається мовчанням, а воля орендаря на це виражається шляхом здійснення конклюдентних дій (продовження користування орендованим майном).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Загальні положення про форму угод " |
- 1. Загальні положення про форму угод
формі (простій чи нотаріальній), шляхом здійснення конклюдентних дій, мовчання (бездіяльності). Усна форма угод полягає в тому, що сторони виражають волю словами (при зустрічі, по телефону), завдяки чому воля сприймається безпосередньо. У загальному вигляді правило про сферу застосування усної форми угод формулюється наступним чином - угода, для якої законом або угодою
- 1. Загальні положення про форму угод
положеннях законодавець досить чітко розрізняє форму документа та його реквізити. Разом з тим в абз. 3 п. 1 ст. 160 ГК вказується, що законом, іншими правовими актами та угодою сторін можуть встановлюватися додаткові вимоги, яким повинна відповідати форма угоди (вчинення на бланку певної форми, скріплення печаткою і т.п.), і передбачатися наслідки недотримання
- § 1. Поняття комерційного права
загальні (родові), властиві будь-якій вільній (приватної) діяльності, у тому числі підприємницької (це її самостійний і ризиковий характер), і специфічні ознаки підприємницької діяльності (це її спрямованість на систематичне одержання прибутку і необхідність державної реєстрації). Слід підкреслити, що ознака державної реєстрації не є внутрішньо
- § 4. Акціонерні товариства
загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є предметом спеціального законодавства, де центральне місце займає Закон РФ від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» [1]. Цей закон
- § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
положення кредитора більш стійким, йому надається можливість різними способами захищати порушене право (ст. 12 ЦК). Ряд цих способів, таких, як стягнення збитків, носить загальний характер, інші, такі, як неустойка, заставу, застосовуються лише у випадках, спеціально обумовлених законом або договором. Заходи, що мають спеціальний, додатковий характер, стимулюючі боржника до
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
загальні положення про договір купівлі-продажу. Сторонами договору контрактації є виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельник. Виробником може бути комерційна організація, яка виробляє сільськогосподарську продукцію, громадянин, який займається цим видом Ц підприємницької діяльності, у тому числі селянське (фермерське) господарство. Заготівельником також є
- § 2. Розрахунки і кредитування
загальні ознаки різноманітних договорів в сфері розрахунків і кредитування і типізувати їх не представляється можливим. У частині другій ДК ці договори не об'єднані в один підрозділ або одну главу, як це зроблено з договорами купівлі-продажу, оренди та підряду, проте весь нормативно-правовий матеріал, присвячений спеціально кредитування та розрахунками, розподілений по п'яти головам, розташованим
- § 7. Агентування
загальні норми гл. 25. Припинення агентського договору. Крім загальних підстав, передбачених для припинення зобов'язань, ст. 1010 ЦК встановлено спеціальні правила, відповідно до яких агентський договір припиняється внаслідок: відмови однієї із сторін від виконання договору, укладеного без визначення терміну закінчення його дії; смерті агента, визнання його недієздатним, обмежено
- § 10 . Просте товариство
загальні справи, має право знайомитися з усією фінансово-господарської та іншої документацією товариства. Це право не може бути обмежене ніякою угодою товаришів, якщо ж така угода все-таки відбулося, воно вважається недійсним. Основна мета створення простого підприємницького товариства - це отримання прибутку. Порядок розподілу товаришами прибутку є одним з головних
- § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
загальні принципи оподаткування і зборів встановлюються федеральним законом, Конституційний Суд визнав постанову Уряду РФ від 28.02.95 р. № 197 не відповідає Конституції РФ. З урахуванням того, що вказаний ліцензійний збір є джерелом доходної частини федерального бюджету, Конституційний Суд постановив, що постанова Уряду РФ від 28.02.95 р. № 197 втрачає чинність
|