Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Обмежувальні умови

. Договір комерційної концесії є одним з небагатьох видів зобов'язань, для яких Цивільним кодексом прямо передбачена можливість прийняття сторонами договірних обмежень на здійснення підприємницької діяльності. Зазначені обмеження можуть бути передбачені договором у вигляді деяких додаткових обов'язків, які покладаються на одну зі сторін договору (п. 1 ст. 1033 ЦК). З юридичної точки зору більшість обмежувальних умов відноситься до числа так званих негативних зобов'язань, тобто зобов'язань не здійснювати певних дій (п. 1 ст. 307 ЦК). У літературі зазначається, що ст. 1033 ЦК являє собою випадок, коли законом допускається можливість обмеження правоздатності сторін на підставі договору комерційної концесії * (911). Однак така кваліфікація цієї норми є спірною.
Обмежувальні умови в договорі комерційної концесії можуть ставитися до груп товарів і (або) послуг, щодо яких надаються права, до способів і масштабами використання прав. Вони можуть бути адресовані як правовласнику, так і користувачеві. З комерційної точки зору, обговорювані положення надають правовласнику такі інструменти для реалізації стратегічних планів у сфері розвитку і структурування бізнесу, якими завдяки наявності дочірніх підрозділів зазвичай розташовують лише інтегровані холдингові компанії, але не бізнес-оператори, що працюють з юридично незалежними суб'єктами права; а користувачеві - гарантії ексклюзивності.
Найбільш типові обмежувальні умови вказані в ст. 1033 ЦК. Вони діють щодо території концесії та виду діяльності, який є її предметом. Договором можуть бути встановлені:
- заборона прямої конкуренції. Стосовно до правовласнику він означає, що видана ліцензія є виключною, а також неможливість самостійно здійснювати аналогічну діяльність (надавати послуги, поширювати товари і т.д.) в обхід концесіонера. Відносно користувача може передбачатися: 1) неможливість конкурувати з правовласником в даній галузі господарської діяльності під іншою маркою (або зовсім без такої); а одно 2) відмова користувача від ведення в недоговірної діяльності з продуктами правовласника * (912) або з використанням переданого останнім комерційного досвіду;
- ексклюзивність. Таке обмеження передбачає заборону правовласнику надавати аналогічні концесії іншим особам. Для користувача ж воно може означати заборону, по-перше, на укладення концесійних договорів з іншими правовласниками, що працюють на ринку тих же товарів, робіт або послуг по-друге, запретна "суміщення" профільної діяльності за договором комерційної концесії із здійсненням в рамках даного підприємства інших видів діяльності.
Ще раз підкреслимо, що зазначені обмеження мають місце лише у випадках, прямо передбачених договором. Це відповідає загальним правилом про те, що якщо ліцензійним договором не передбачено інше, ліцензія передбачається простий (невиключної) (п. 2 ст. 1236 ЦК).
Ці обмежувальні умови спрямовані на стримування конкуренції по відношенню до товарів (робіт, послуг), реалізованим в рамках договору комерційної концесії, а тому повинні у всіх випадках застосовуватися з урахуванням правил антимонопольного законодавства. Правовласникам і користувачам забороняється укладати угоди або здійснювати узгоджені дії, якщо такі угоди або дії призводять або можуть призвести до фіксування цін, розподіл ринку за територіальним принципом, за асортиментом товарів або за колом контрагентів, до економічно або технологічно які обгрунтованого відмови від укладання договорів з певними контрагентами (ч. 1 ст. 11 Федерального закону від 26 липня 2006 р. "Про захист конкуренції"). Такі угоди недійсні.
Інші угоди та узгоджені дії, які призводять або можуть призвести до обмеження конкуренції за загальним правилом також заборонені (ч. 2 ст. 11 Федерального закону "Про захист конкуренції"). Проте в даному випадку Закон робить виняток: відповідно до ст. 12 Федерального закону "Про захист конкуренції", допускаються "вертикальні" угоди у письмовій формі (за винятком "вертикальних" угод між фінансовими організаціями), якщо ці угоди є договорами комерційної концесії.
Цивільним кодексом встановлено два критерії неприпустимість включення в договір будь-яких обмежень в інтересах тієї чи іншої сторони договору. По-перше, це надання правовласнику можливості визначати ціну продаваних користувачем товарів, виконуваних ним робіт і надаваних послуг. По-друге, покладання на користувача обов'язки обмежувати коло споживачів (покупців, замовників) залежно від їх приналежності до певної категорії або від місця знаходження (проживання) * (913). Такі обмежувальні умови визнаються Цивільним кодексом нікчемними (п. 2 ст. 1033 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Обмежувальні умови "
  1. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  2. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    Загальна характеристика. Розглядаючи ознаки інноваційної діяльності та аналізуючи її особливості, ми мали можливість переконатися в тому, що створення, виробництво і реалізація інноваційного продукту вимагають участі широкого кола суб'єктів: від винахідників, конструкторів і технологів до професійних підприємців і спеціалізованих організацій. Всі вони є учасниками єдиного
  3. § 3. Зміст договору комерційної концесії
    Класифікація прав і обов'язків сторін. Зміст договору комерційної концесії утворюють права і обов'язки сторін, які можуть бути класифіковані по декількох підставах. Насамперед, явно виділяються первинні і поточні права та обов'язки. Перші являють собою, як правило, разові дії, які необхідно вчинити на першому етапі співробітництва сторін, на який
  4. 7.5. Ліцензійні договори на використання патентів і «ноу-хау»
    У сучасному світі ліцензійні договори, які представляють собою угоди, відповідно до яких одна сторона договору (ліцензіар) надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл (ліцензію ) на використання об'єктів промислової власності в обсязі та на умовах, передбачених договором. Основний зміст ліцензійних угод, таким чином, полягає у передачі прав на
  5. 5. Відповідальність сторін за договором продажу підприємства
    Продаж підприємства як бізнесу означає продаж майнового комплексу, чий елементний склад схильний до динамічних змін в результаті використання його в підприємницьких цілях. Це використання нерозривно пов'язане з безліччю соціальних проблем осіб, які працюють на даному підприємстві, і зачіпає публічні інтереси. Внаслідок цього правила цивільного законодавства про
  6. 3. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії
    Концесійний договір може передбачати конкретний обсяг використання отриманих користувачем від правовласника виключних прав і комерційної інформації (наприклад, за вартістю або кількості вироблених товарів або наданих послуг, використанню їх на одному підприємстві або на певному їх кількості і т.п.), причому із зазначенням або без зазначення території використання (наприклад,
  7. § 3. Структура норми права
    Під структурою правової норми розуміється її внутрішню будову, наявність у ній взаємопов'язаних між собою складових частин. Структура юридичної норми - це впорядкована єдність необхідних елементів, що забезпечують її функціональну самостійність. Дана структура показує, з яких частин складається норма і як вони взаємодоповнюють один одного. Взяті в системі, ці частини характеризують
  8. 11. Договір особистого страхування
    Визначення зазначеного договору зводиться до наступного: "За договором особистого страхування одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію), що сплачується іншою стороною (страхувальником), виплатити одноразово чи виплачувати періодично зумовлену договором суму (страхову суму) у разі заподіяння шкоди життю або здоров'ю самого страхувальника або
  9. 7. Права та обов'язки сторін
    При реальному договорі зберігання права та обов'язки сторін виникають лише після передачі речі. Інша річ - договір консенсуальний, коли відносини сторін породжуються самою угодою між ними. У такому договорі можна чітко розділити права і обов'язки, що виникли між контрагентами у зв'язку з передачею речей на зберігання, і ті, для виникнення яких необхідна передача речі. Останні
  10. 5. Зміст договору
    Під змістом цивільно-правового договору розуміється сукупність всіх його умов . У цьому сенсі можна говорити про зміст конкретного договору (сукупності всіх умов, включених сторонами в договір) та про зміст ідеального договору, передбаченого законодавством і віднесеного останнім до того чи іншого типу договірних зобов'язань. Законодавством передбачаються лише