| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Опіка та піклування. Патронаж |
||
|
1. Той факт, що певна частина правоздатних громадян повністю або частково не володіє дієздатністю, викликав до життя інститут опіки та піклування, який перш за все має на меті заповнити відсутню дієздатність цієї категорії громадян для забезпечення і захисту їхніх інтересів. Цей інститут дозволяє купувати і реалізувати громадянські права і обов'язки (за винятком тих, які носять суто особистий характер і не можуть бути здійснені через представника) недієздатними або не повністю дієздатними людьми за допомогою повністю дієздатних людей, що діють в ролі опікунів і піклувальників. Опіка встановлюється над малолітніми (у віці до 14 років), а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічного розладу. Опікуни є представниками підопічних у силу закону і здійснюють від їх імені та в їх інтересах всі необхідні угоди (ст. 32 ЦК). Піклування встановлюється над неповнолітніми віком від 14 до 18 років, а також над громадянами, обмеженими судом у дієздатності (ст. 33 ЦК). Піклувальник не робить угод замість підопічного, але здійснює контроль шляхом надання згоди на здійснення тих угод, які громадянин, який перебуває під піклуванням, не вправі здійснювати самостійно. Згода піклувальника має бути письмовим, особливо якщо угода вимагає письмової форми. Опікуни, відповідно до ЦК, сприяють підопічним у здійсненні ними своїх прав і виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб. Піклувальник не є законним представником підопічного. Таким чином, можна сказати, що основна відмінність між опікою і піклуванням полягає в обсязі цивільно-правових обов'язків, які закон покладає на опікунів та піклувальників, виходячи з обсягу дієздатності їх підопічних. Органами опіки та піклування є органи місцевого самоврядування. Опікун (піклувальник) призначається постановою голови районної, міської, районної в місті адміністрації за місцем проживання особи, яка потребує опіки (піклування), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Підготовча робота з оформлення опікунства (піклування) і нагляд за діяльністю опікуна (піклувальника) здійснюються відділами або управліннями народної освіти, соціального захисту населення, охорони здоров'я відповідної територіальної адміністрації. Опікуном (піклувальником) може бути призначений тільки повнолітній дієздатний громадянин за його згоди на це. Згода підопічного не є обов'язковою умовою для призначення опікуна (піклувальника), але у випадках, коли це можливо, його бажання виявляється і враховується. Опікунами (піклувальниками) призначаються переважно особи, близькі підопічному. При їх відсутності - за вибором органу опіки та піклування. Закон забороняє призначення опікунами та піклувальниками осіб, позбавлених батьківських прав (ст. 35 ЦК). Опікуни та піклувальники здійснюють надані їм права під наглядом органів опіки та піклування, оскільки закон в цілях недопущення зловживання з боку опікуна (піклувальника) певним чином обмежує права останніх. Так, опікун не має права без попереднього дозволу органу опіки та піклування вчиняти, а піклувальник - давати згоду на вчинення правочинів щодо відчуження, у тому числі обміну або дарування майна, здачі його в оренду (оренду), у безоплатне користування або заставу, розділу майна або виділу з нього частки, угод, що тягнуть відмову від належних підопічному прав (відмова від спадщини, неприйняття майна в дар і т.п.), а також будь-яких інших угод, що тягнуть зменшення майна підопічного (ст. 37 ЦК). Тільки за згодою органів опіки та піклування опікуном можуть витрачатися доходи підопічного, за винятком сум, необхідних для утримання самого підопічного. Закон встановлює певні обмеження дій опікунів і піклувальників щодо підопічних. Опікуни (піклувальники), їх подружжя та близькі родичі не мають права здійснювати операції з підопічними, за винятком безоплатних угод, спрямованих до вигоди підопічного. Неналежне виконання опікунських (опікунських) обов'язків тягне відсторонення опікуна (піклувальника) від виконання цих обов'язків постановою голови місцевої адміністрації. Опіка припиняється: над неповнолітніми - автоматично по досягненні ними 14-річного віку (замінюється піклуванням); над недієздатними душевнохворими - на підставі рішення суду про визнання їх дієздатними у разі одужання. Піклування припиняється: над неповнолітніми - по досягненні ними повноліття, при вступі неповнолітнього в шлюб або в разі емансипації, а над повнолітніми обмежено дієздатними - на підставі рішення суду про скасування обмеження дієздатності. Опіка та піклування припиняються також у разі смерті підопічного або оголошення її померлою. На додаток до опіки і піклування способом заповнення відсутньої дієздатності громадянина та захисту його майнових прав є закріплений законодавцем інститут довірчого управління майном. Якщо при установі опіки чи піклування над громадянином у складі майна підопічного мається нерухомість або цінне рухоме майно, що вимагають спеціальної турботи і управління, орган опіки та піклування укладає з певною особою (керуючим) договір про довірче управління цим майном (ст. 38 ЦК). Майно, передане в довірче управління, на час керування відокремлюється від іншого майна підопічного. Опікун і піклувальник зберігають свої повноваження щодо майна, не переданого в довірче управління. Довірче управління майном припиняється у разі припинення опіки та піклування, а також в інших випадках, передбачених законом для припинення договору про довірче управління майном (ст. 1024 ЦК). Оскільки в даному випадку договір про довірче управління майном є похідним від опіки та піклування, обсяг прав довірчого керуючого не може бути ширше обсягу прав опікунів і піклувальників. 2. Різновидом піклування є патронаж. Специфіка цього виду піклування полягає в тому, що воно встановлюється над дієздатним громадянином з його згоди і навіть за його ініціативою. За змістом п. 1 ст. 41 ГК під патронажем як формою піклування розуміється регулярне надання допомоги у здійсненні прав, їх захист і виконанні обов'язків повнолітньому дієздатній особі, що потребує цьому станом здоров'я: через хворобу, фізичних вад, немочі по старості. Піклувальник (помічник) в такому випадку призначається органом опіки та піклування за заявою даного дієздатної людини. Обов'язкові згода людини на встановлення над ним патронажу і призначення в якості піклувальника конкретної особи. Особливість правового становища піклувальника-помічника полягає в тому, що він виконує свої обов'язки не в силу рішення органу опіки та піклування про його призначення, а на підставі договору доручення або договору про довірче управління майном, який полягає з самим підопічним. Піклувальник-помічник зобов'язаний дбати про підопічного, створення йому необхідних побутових умов, забезпечення лікування. Доходи підопічного (пенсія, допомоги, аліменти) витрачаються для забезпечення його утримання та задоволення побутових потреб піклувальником лише за згодою підопічного. Для здійснення своїх обов'язків піклувальник-помічник не зобов'язаний проживати разом зі своїм підопічним. Органи опіки та піклування здійснюють нагляд за діяльністю піклувальника-помічника з метою уникнення зловживань з його боку. Патронаж над повнолітнім дієздатним громадянином припиняється: на вимогу особи, яка перебуває під патронажем; на прохання попечителя-помічника при наявності поважних причин, що унеможливлюють подальше здійснення його обов'язків (хвороба, зміна сімейного стану, місця проживання, відсутність необхідного контакту з підопічним і т.д.), при звільненні піклувальника від його обов'язків через неналежного їх виконання, у тому числі при використанні патронажу в корисливих цілях (ст. 39 ЦК). У всіх перерахованих випадках для припинення патронажу необхідне рішення органу опіки та піклування (постанова голови місцевої адміністрації). Патронаж припиняється також у зв'язку зі смертю підопічного або піклувальника. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Опіка та піклування. Патронаж " |
||
|
||