Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Цивільно-правовий статус фізичної особи - підприємця |
||
Особливе місце в числі прав, включених у зміст правоздатності громадянина, займає право на здійснення підприємницької діяльності без утворення юридичної особи. Громадянин може займатися підприємницькою діяльністю лише після державної реєстрації як індивідуального підприємця у встановленому законом порядку. При цьому така реєстрація не дає сама по собі права громадянину займатися будь-яким видом підприємницької діяльності. Відносно окремих видів підприємницької діяльності в силу їх особливої значущості для цивільного обороту і істотного впливу на законні інтереси інших суб'єктів цивільного права законодавець встановлює певні рамки, які або виключають можливість здійснення такої діяльності громадянином - індивідуальним підприємцем (банківська діяльність (1), страхова діяльність (2), діяльність, пов'язана з обігом наркотичних і психотропних речовин (3), діяльність у сфері використання атомної енергії (4) та ін.), або передбачає необхідність отримання дозволу (ліцензії) відповідних державних органів (видають ліцензії) на ті види діяльності, які перераховані у Федеральному законі від 8 серпня 2001 р. N 128-ФЗ "Про ліцензування окремих видів діяльності" (5). --- (1) Див: Федеральний закон від 2 грудня 1990 р. N 395-1 "Про банки і банківську діяльність" / / Відомості Верховної. 1996. N 6. Ст. 492; 1998. N 31. Ст. 3829; 1999. N 28. Ст. 3469; 2001. N 26. Ст. 2586; N 33. Ст. 3424; 2002. N 12. Ст. 1093. (2) Див: Закон РФ від 27 листопада 1992 р. "Про організацію страхової справи в Російській Федерації" / / ВВС РФ. 1993. N 2. Ст. 56; СЗ РФ. 1998. N 1. Ст. 4. (3) Див: Федеральний закон від 8 січня 1998 р. N 3-ФЗ "Про наркотичні засоби і психотропні речовини" / / СЗ РФ. 1998. N 2. Ст. 219. (4) Див: Федеральний закон від 21 листопада 1995 р. N 170-ФЗ "Про використання атомної енергії" / / Відомості Верховної. 1995. N 48. Ст. 4552; 2001. N 29. Ст. 2949; 2002. N 1 (частина I). Ст. 2; N 13. Ст. 1180. (5) СЗ РФ. 2001. N 33 (частина I). Ст. 3430; 2002. N 11. Ст. 1020; N 12. Ст. 1093. Закон прямо не встановлює вік, починаючи з якого громадяни можуть займатися індивідуальною підприємницькою діяльністю. Однак у зв'язку з тим, що індивідуальна підприємницька діяльність зазвичай здійснюється особисто, для заняття нею громадянин повинен володіти повною цивільною дієздатністю, за винятком випадків, коли закон допускає здійснення підприємницької діяльності до досягнення 18 років (наприклад, за згодою батьків, починаючи з 16 років, відповідно до ст. 27 ЦК). Відповідно до ст. 23 ГК до підприємницької діяльності громадян, здійснюваної без утворення юридичної особи, відповідно застосовуються правила ЦК, які регулюють діяльність юридичних осіб - комерційних організацій, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів чи істоти правовідносин. З метою спонукання громадян до дотримання встановлених законом правил здійснення індивідуальної підприємницької діяльності (а саме державної реєстрації), а також з метою захисту контрагентів таких громадян по операціях ця ж стаття Цивільного кодексу закріплює, що громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи з порушенням вимоги закону про державну реєстрацію як індивідуального підприємця, не вправі посилатись відносно укладених ним при цьому угод на те, що він не є підприємцем. Суд може застосувати до таких оборудок правила ДК про зобов'язання, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Серйозним побудником до виконання вимог закону про реєстрацію як індивідуального підприємця і отриманні ліцензії на зазначені законом види підприємницької діяльності служить і передбачена ст. 171 КК відповідальність за незаконне підприємництво, до якого віднесено здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації та без ліцензування. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Цивільно-правовий статус фізичної особи - підприємця " |
||
|