|
1. Головний розподіл зобов'язань за ознакою підстави їх виникнення зводиться до протиставлення зобов'язань з договору (ex contractu) зобов'язаннями з правопорушень (ex delicto). Юрист II ст.н.е. Гай, приводячи цю класифікацію у своїх Інституціях (3.38), називав її найголовнішим діленням зобов'язань (summa divisio). Зобов'язання з приватних правопорушень (delicta privata), протиставлялися crimina (кримінальних злочинів), були більш давнього походження в порівнянні з договірними зобов'язаннями. Навіть в розвиненому римському праві в деліктних зобов'язаннях видна ідея штрафу, покарання; в древнереспубліканском праві мета покарання, штрафу мала в деліктних зобов'язаннях основне значення. Вона виражалася, наприклад, в тому, що в той час, як зобов'язання за договорами переходили у спадок, зобов'язання з деліктів по суті не переходили на спадкоємців; тільки в тому випадку, якщо до спадкоємця надходило збагачення, здобуте правопорушенням даної особи, можна було витребувати від спадкоємця суму цього збагачення.
2. Однак договорами та правопорушеннями не вичерпувалися всі ті випадки, коли в житті виникали зобов'язання. Зустрічалося багато найрізноманітніших казусів, коли не було ні правопорушення, ні договору, а між тим таки виникало зобов'язання. Класичні юристи не виробили певної класифікації всіх різноманітних видів зобов'язань. Той же юрист Гай (в іншому своєму творі - «Aurea»), виділивши зобов'язання, що виникають з договорів та з деліктів, усі інші випадки позначають загальним ім'ям, зобов'язань, що виникають ex variis causarum figuris, тобто з різних видів підстав; Гай з'єднує їх в одну загальну групу. Тим самим Гай по суті відмовляється від якої б то не було класифікації. Правда, в іншому місці того ж твору, наведеному в Дигестах 1, Гаю приписана чотиричленна класифікація зобов'язань: 1) з договору; 2) ніби з договору (quasi ex contractu), 3) з делікту; 4) ніби з делікту (quasi ex delicto). Однак, по-перше, справжність цього фрагмента Дигест досить сумнівна. Мабуть, укладачі цього збірника допустили тут інтерполяцію (див. розд. I, § 5, п. 6) під впливом виникла в праві пізньої імперії (під грецьким впливом) тенденції до систематизації. По-друге, чотиричленна класифікація (яка трапляється і в Інституціях Юстиніана) не є скільки-небудь точної і ясною. Вказівка, що зобов'язання виникає «начебто» з договору, «начебто» з делікту, ще не визначає сутності такого джерела зобов'язання. Це не визначення, а порівняння: вживаючи таку назву, хочуть сказати, що бувають випадки, коли договору немає і проте виникає зобов'язання, що дуже нагадує договірне. Наприклад, якщо особа, якій інше особа не доручав ні спільного управління своїм майном, ні виконання якого-небудь певного справи, береться за своєю ініціативою за ведення справи цього іншої особи, то при відомих умовах між ними виникає зобов'язання, аналогічне тому, яке встановлюється договором доручення (див. розд. VII, гл.V11, § 2). Рівним чином до зобов'язань як би з деліктів відносили такі зобов'язання, які виникали з дій неправомірних, але не підходили ні під один з деліктів, передбачених чинним правом.
|
- § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
підставі закону, якщо законом не встановлено інше. На відміну від неустойки, де сторонами забезпечувального зобов'язання є сторони основного зобов'язання, в заставі тільки одна особа, заставодержатель, завжди є кредитором основного зобов'язання. Заставодавцем ж може бути не тільки боржник, але будь-яке інше обличчя (третя особа по відношенню до основного зобов'язання). Заставодавцем
- § 10. Просте товариство
підставах. Режим цього майна спеціальний, воно Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 431 використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд з майном, які у їх спільній власності, спільне майно товаришів. Користування спільним майном товаришів здійснюється за їх спільною згодою,
- § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
підстав. Наприклад, за джерелами походження зобов'язання поділяються на чотири види. Так, у ст. 1370 Французького цивільного кодексу зазначено, що зобов'язання виникають із закону (легальні зобов'язання), з договору (договірні, або контрактні, зобов'язання), з договору на користь третьої особи (квазі-контрактні зобов'язання), з правопорушення (деліктні, або квазіделіктние,
- Глава 26. Поняття, види і підстави виникнення зобов'язань
підстави виникнення
- § 2. Підстави виникнення зобов'язань
підставами виникнення зобов'язань. В якості підстав виникнення зобов'язальних правовідносин можуть виступати найрізноманітніші юридичні факти (п. 2 ст. 307 ЦК), з яких провідну роль відіграє договір * (1094). З урахуванням рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників цивільно -правових відносин такий підхід законодавця виглядає не випадковим. Договір
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] - причина, справа, підставу, міркування 8. CASUS BELLI [казус беллі] - формальний привід до оголошення війни і початку військових дій 9. CETERIS PARIBUS [цетеріс парібус] - при інших рівних умовах 10. COMITAS GENTIUM
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
засновані на специфіці об'єкта (цінні папери, валютні цінності, окремі види товарів, майнові права), не відокремлені в самостійні параграфи: відповідні відносини регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж (§ 1 гл. 30 ЦК), якщо це не суперечить правилам спеціального законодавства (див. п . 2, 3 ст. 454 ЦК), утримання чи характеру відчужуваного блага (див. п. 4 ст. 454
- § 4. Відповідальність за договором простого товариства
підстав виникнення зобов'язань. Так, в комерційних товариствах за всіма спільними зобов'язаннями товариші відповідають солідарно як за договірними, так і по поза-договірним зобов'язанням (п. 2 ст. 1047 ЦК). Це означає, що третя особа (кредитор) має право звернутися зі своїми вимогами не тільки до всіх одночасно товаришам, але й лише до одного або декількох з них (див. також ст. 323 ЦК).
- § 1. Загальні положення про зобов'язання з односторонніх дій
підстава виникнення, в якості якого виступають односторонні правомірні дії. Відповідно до чинного законодавства до числа таких зобов'язань можна віднести зобов'язання, що виникають з дій в чужому інтересі без доручення, зобов'язання з публічної обіцянки нагороди і зобов'язання з публічного конкурсу * (951). Зобов'язання з дій в чужому інтересі без
- § 2. Дії в чужому інтересі без доручення
підстави виникнення зобов'язання означало таке ставлення, коли одна особа (gestor) вело справу іншої особи (dominus), управляв його майном, не маючи на те доручення від іншої особи * (955). Дії без доручення, іншої вказівки або заздалегідь обіцяного згоди зацікавленої особи з метою запобігання шкоди його особистості або майну, виконання його зобов'язання або в інших
|