| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Відповідальність за договором простого товариства |
||
|
Відповідальність товаришів у внутрішніх відносинах. Глава 55 ЦК не містить спеціальних правил про несення товаришами відповідальності один перед одним за невиконання або неналежне виконання обов'язків у рамках договору простого товариства. Тому, якщо інше прямо не передбачено договором, застосовуються загальні положення цивільного законодавства: кожен товариш в пайовому порядку самостійно несе відповідальність за рахунок власного майна перед всіма іншими учасниками договору незалежно від розміру вкладу. Виняток з цього правила, коли відшкодуванню підлягає лише реальний збиток, встановлено для випадків дострокової відмови товариша від договору, укладеного із зазначенням строку або зазначенням мети як отменітельного умови (ст. 1052 ЦК). При цьому несення відповідальності необхідно відрізняти від участі кожного товариша в покритті загальних витрат і збитків, яке здійснюється за загальним правилом пропорційно вартості вкладу (ст. 1046 ЦК) за рахунок загального майна, а в разі його нестачі - власного майна учасників договору і входить у зміст договору простого товариства (інакше кажучи, відноситься до належного виконання договору, а не до його порушення). Відповідальність товаришів у зовнішніх відносинах. Порядок несення товаришами відповідальності перед третіми особами (в першу чергу - за рахунок загального майна, а при його нестачі - за рахунок власного майна кожного товариша) залежить від: а) виду простого товариства і б) підстав виникнення зобов'язань. Так, в комерційних товариствах за всіма спільними зобов'язаннями товариші відповідають солідарно як за договірними, так і по поза-договірним зобов'язанням (п. 2 ст. 1047 ЦК). Це означає, що третя особа (кредитор) має право звернутися зі своїми вимогами не тільки до всіх одночасно товаришам, але й лише до одного або декількох з них (див. також ст. 323 ЦК). Після задоволення таких вимог залучені до відповідальності товариші зможуть пред'явити регресні вимоги до інших учасників договору простого товариства в обсязі, пропорційному вартості вкладів відповідних товаришів у спільну справу. Якщо договір простого товариства носить некомерційний характер, то відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань товариші несуть в пайовому порядку, відповідаючи всім своїм майном, але пропорційно вартості внеску в загальну справу. З цього випливає, що кредитор не має права вимагати від одного або навіть декількох товаришів погашення боргу в повному обсязі. Навпаки, за спільними зобов'язаннями внедоговорного характеру всі товариші несуть відповідальність солідарно. Крім того, раніше вказувалося на те, що цілком допустима ситуація, коли просте товариство здійснює діяльність як підприємницького, так і непідприємницького характеру. За змістом закону в цьому випадку порядок несення товаришами відповідальності в кожному окремому випадку визначається відповідно правилами про комерційні і некомерційні товариствах залежно від того, в рамках якої діяльності (комерційної або некомерційної) виникло зобов'язання * (946). У разі укладення негласного договору простого товариства відповідальність перед третьою особою несе самостійно лише той товариш, який є безпосередньо стороною виниклого договірного або внедоговорного зобов'язання (пояснюється це тим, що існування договору простого товариства не розкривається для третіх осіб - п. 1 ст. 1054 ЦК). Після задоволення зазначених вимог такий товариш має право пред'явити регресні вимоги до всіх іншим учасникам негласного товариства, які несуть перед ним відповідальність у пайовому порядку, якщо тільки договором прямо не встановлений солідарний порядок несення відповідальності * (947). Відповідальність товаришів при припиненні договору простого товариства. Дострокове припинення договору простого товариства змінює вказаний вище порядок несення відповідальності у зовнішніх відносинах такий спосіб. По-перше, дострокове припинення договору простого товариства для всіх його учасників тягне трансформацію часткової відповідальності в солідарну по всіх невиконаним на момент припинення договору договірним зобов'язанням в рамках некомерційного договору простого товариства (абз. 2 п. 2 ст. 1050 ЦК). По-друге, якщо договір достроково припиняє свою дію тільки відносно того учасника, який заявив про відмову від подальшої участі в договорі або про його розірвання, то товариш, щодо якої дія договору припинилося, відповідає перед усіма третіми особами за зобов'язаннями, що виникли в період його участі в договорі, так, як якщо б договір простого товариства продовжував діяти (ст. 1053 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Відповідальність за договором простого товариства " |
||
|
||