Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. Цивільне право: підручник: у 3-х томах
Том 2. Частина 2., 2010 - перейти до змісту підручника

§ 5. Припинення договору простого товариства

Підстави припинення договору простого товариства. Поряд із загальними підставами припинення зобов'язань гл. 55 ЦК встановлює спеціальні підстави припинення договору простого товариства, наявність яких зумовлена ??фідуціарні характером взаємовідносин сторін. Враховуючи сказане, підстави припинення договору простого товариства можна умовно розділити на наступні чотири групи:
1) підстави, пов'язані з такою втратою хоча б одним з товаришів правосуб'єктності, яка позбавляє його можливості самостійно брати участь у цивільному обороті. Зокрема, мова йде: а) про оголошення кого з товаришів недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; б) смерті товариша або ліквідації чи реорганізації бере участь у договорі юридичної особи (абз. 4 п. 1 ст. 1050 ЦК);
2) підстави, пов'язані з погіршенням фінансового становища хоча б одного з товаришів, яке може бути обумовлене як: а) оголошенням товариша неспроможним (банкрутом) (абз. 3 п. 1 ст. 1050 ЦК), так і б) виділом частки товариша у спільному майні відповідно до правил ст. 255 ГК на вимогу його кредитора (ст. 1049 ЦК);
3) підстави, пов'язані з виходом хоча б одного товариша з безстрокового договору або договору, укладеного на визначений строк або з зазначенням мети як отменітельного умови. Зокрема, відмову від безстрокового договору визнається правомірним дією і можливий у будь-який час на основі відповідної заяви товариша, зробленого не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору (ст. 1051 ЦК). За змістом закону строк повідомлення може бути тільки збільшений договором, але не зменшений. Будь-які угоди, що обмежують право товариша на відмову від безстрокового договору, є нікчемною.
У свою чергу, вихід з строкового договору до закінчення терміну або досягнення мети визнається порушенням (зрозуміло, якщо вимога про розірвання договору не обумовлено невиконанням або неналежним виконанням договору іншими товаришами або істотною зміною обставин) і тому тягне виникнення у товариша обов'язку виплатити штрафні санкції, якщо вони передбачені договором, та / або відшкодувати іншим учасникам договору завдані такою відмовою збитки в повному обсязі на основі загальних положень цивільного законодавства * (948). Винятком з цього правила про розмір відшкодування є відмова від договору з поважної причини, коли товариш зобов'язаний відшкодувати іншим учасникам збитки тільки у розмірі реального збитку (ст. 1052 ЦК). Однак поняття поважної причини є оціночним, оскільки не розкривається в гол. 55 ГК. Разом з тим, оскільки достроковий відмова від строкового договору зазвичай визнається дією неправомірним, остільки поважними повинні визнаватися лише ті обставини, що не залежать від волі товариша і не могли передбачатися з урахуванням презумпції розумності та добросовісності всіх учасників цивільного обороту (наприклад, хвороба, з- за якої товариш не може брати участь у спільній діяльності) * (949);
4) інші правомірні підстави припинення договору простого товариства, зокрема, у зв'язку з досягненням мети, закінченням строку або настанням інших прекращающих зобов'язання обставин, передбачених загальними положеннями цивільного законодавства (гл. 26, 29 ЦК).
У разі виникнення зазначених вище обставин договір простого товариства за загальним правилом автоматично припиняється. При цьому відносно перших трьох груп підстав момент припинення договору цілком може, як видається, або фактично збігатися з виникненням в реальності підстав припинення договору, або, якщо це передбачено договором, бути обумовленим відповідним волевиявленням інших товаришів. Пояснюється це тим, що перші три групи підстав пов'язані з суб'єктним складом договору простого товариства (і в цьому сенсі ці підстави відносні за своїм характером) і діють лише у випадку, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору щодо інших учасників , у тому числі з заміщенням померлого товариша (ліквідованої або реорганізованої юридичної особи) його спадкоємцями (правонаступниками). Подібне законодавче регулювання логічно і враховує довірчий характер взаємовідносин товаришів.
Наслідки припинення договору простого товариства. Припинення договору простого товариства тягне два ряди наслідків, пов'язаних: 1) з порядком несення відповідальності перед третіми особами (це питання розглянуто в § 4 цієї глави), 2) з визначенням долі спільного майна.
Зокрема, п. 2 ст. 1050 ЦК передбачені наступні правила.
По-перше, розділ майна, що перебувало у спільній власності товаришів і залишилося після задоволення вимог, здійснюється в порядку, встановленому ст. 252 ГК. У найзагальнішому вигляді це означає, що при розділі майна так чи інакше враховується частка кожного товариша у спільній власності, яка залежить від розміру вкладу.
По-друге, товариш, який вніс у спільну власність індивідуально певну річ, вправі при припиненні договору простого товариства вимагати повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших товаришів і кредиторів. При цьому гарантій задоволення такої вимоги не існує, оскільки зазначене питання про дотримання інтересів багато в чому носить оцінний характер.
По-третє, речі, передані у спільне володіння та / або користування товаришів (тобто надійшли у спільне майно, але не у спільну власність), повертаються надали їх товаришам без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін. Таке правило цілком виправдано, оскільки передбачається, що передача майна в користування та / або володіння здійснюється в рамках обов'язку по внесенню вкладу, якої кореспондують аналогічні обов'язки інших товаришів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 5. Припинення договору простого товариства "
  1. § 10. Просте товариство
    Договір простого товариства є різновидом загальної групи договорів про спільну діяльність. Гол. 55 ГК вперше докладно регламентує цей вид договорів. За договором простого товариства двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої не суперечить закону мети.
  2. § 2. Поняття права власності
    Загальні положення. Ми не знайдемо визначення права власності в чинному законодавстві. Для досягнення цієї мети слід самим, в доктринальному порядку, відшукати родові ознаки, притаманні праву власності як речовому праву, і видообразующие ознаки, що відрізняють його від інших речових прав. Звичайно, на пам'ять приходить попередження римських юристів: "Всяка дефініція в цивільному праві
  3. § 1. Поняття, ознаки та види договору простого товариства
    Поняття та ознаки договору простого товариства . Як правовий інститут договір простого товариства відомий з часів римського права. Так, конструкція товариства (societas), в силу якої кілька осіб об'єднували своє майно і зусилля заради досягнення спільної господарської мети, входила до числа консенсуальних контрактів і дозволяла оформляти найрізноманітніші відносини * ( 920). Історія
  4. § 4. Відповідальність за договором простого товариства
    Загальні положення про відповідальність. Підстави притягнення товаришів до відповідальності спеціально не врегульовані гл. 55 ЦК. Тому питання про наявність складу цивільного правопорушення (договірного або внедоговорного характеру) вирішується на основі загальних положень цивільного законодавства (ст. 401, 1059 ЦК). Водночас істота переслідуваних цілей у процесі здійснення спільної
  5. 5. Відповідальність товаришів
    Характер і розмір відповідальності товаришів за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що виникли з договору простого товариства, обумовлений специфікою даного договору. По-перше, товариші несуть взаємну майнову відповідальність один перед одним, в тому числі: 1 ) за невнесення або прострочення внесення своїх внесків у майно товариства; 2) за неналежне
  6. § 4. Зміна та припинення договору простого товариства
    § 4. Зміна та припинення договору простого
  7. 1. Підстави зміни та припинення договору простого товариства
    Договір простого товариства може бути змінений відповідно до загальних правил (ст. ст. 450, 451 ЦК РФ) . Припинення договору простого товариства може мати місце внаслідок його розірвання. Підставами для розірвання договору можуть послужити обставини, зазначені в п. 2 ст. 450 ЦК. Крім того, відповідно до ст. 1052 ЦК учасник договору простого товариства, укладеного з
  8. 2. Наслідки припинення договору простого товариства
    Припинення договору тягне за собою розділ майна, що перебувало у спільній частковій власності товаришів, а також виникли у них спільних прав вимоги у порядку, встановленому законом і договором (п. 2 ст. 1050, ст. 252 ЦК). Учасник, який вніс у спільну власність індивідуально-визначену річ, вправі при припиненні договору вимагати повернення йому цієї речі за умови додержання
  9. 3 . Спеціальні випадки припинення договору
    "Спеціальними випадками припинення договорів" можна назвати ситуації, при яких втрачають свою силу при наявності зазначених у законі обставин зобов'язання, що складають зміст договору. Складні при цьому відносини регулюються в основному гл. 29 ЦК, яка поширює свою дію в рівній мірі на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, а значить, і на
  10. 9. Відповідальність сторін у договорі простого товариства
    Оскільки просте товариство не є юридичною особою, відповідальність можуть нести тільки самі товариші і тільки належним їм майном, включаючи їх частки у спільному майні товаришів. Кодексом передбачені різні вирішення питання про відповідальність в залежності від того, чи виникає вона з зовнішніх чи внутрішніх відносин. Мається на увазі, що в першому випадку мова йде про