Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Скасування дарування. |
||
Дарувальник має право скасувати дарування, якщо обдаровуваний вчинив замах на його життя, життя кого-небудь з членів його сім'ї чи близьких родичів або зумисне завдав дарувальнику тілесні ушкодження (абз. 1 п. 1 ст. 578 ГК). Крім того, дарувальник за угодою з обдаровуваним може обумовити за собою таке право на випадок смерті обдаровуваного (п. 4 ст. 578 ЦК). На відміну від права на скасування, передбаченого абз. 1 п. 1 ст. 578 ГК, яке відноситься до числа охоронних суб'єктивних цивільних прав, однойменне право, про яке йдеться в п. 4 тієї ж статті, має регулятивний характер. Будучи правом на свою поведінку, і охоронне, і регулятивне право на скасування дарування здійснюється за допомогою одностороннього волевиявлення дарувальника, зверненого відповідно до обдаровуваного або його спадкоємцю. Судова скасування дарування можлива в наступних випадках: 1) при умисному вбивстві дарувальника обдаровуваним (абз. 2 п. 1 ст. 578 ЦК); 2) при виникненні загрози загибелі подарованої речі, представляє для дарувальника велику немайнову цінність, внаслідок неналежного поводження з нею обдаровуваного (п. 2 ст. 578 ЦК); 3) при здійсненні дарування індивідуальним підприємцем або юридичною особою в порушення приписів закону про неспроможність за рахунок коштів, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, протягом шести місяців, що передували оголошенню такої особи неспроможним (п. 3 ст. 578 ЦК). У першому випадку домагання на скасування дарування прочитується спадкоємцям дарувальника, у другому - дарувальнику, в третьому - кредиторам дарувальника. Будучи преосвітнім домаганням, вказане домагання пов'язує свого носія, не з обдаровуваним, а з судом. Давностний термін по домаганню на скасування дарування становить три роки. З відміною дарування надання дарувальника стає безпідставним (sine causa). Тому дар може бути витребуваний назад згідно з приписами гл. 60 ГК. Якщо предметом надання виступала річ, то обдаровуваний зобов'язаний повернути її дарувальнику (п. 5 ст. 578, п. 1 ст. 1104 ЦК), а при неможливості зворотної передачі речі у власність - відшкодувати її вартість у грошах (п. 1 ст. 1105 ЦК). При скасуванні дарування, що складався в передачі вимоги, у дарувальника (цедента) виникає домагання, за допомогою якого він може домогтися зворотного переходу відступленого вимоги * (120). Яка природа цього домагання? На думку A. Tура (A. Tuhr), воно є спрямованим проти цессионария (обдаровуваного) правом вимагати здійснення зворотної поступки * (121). Але якби справа йшла таким чином, то зворотний перехід відступленого вимоги виявився б проблематичним, оскільки кореспондуючий сформульованому A. Tуром домаганню охоронна обов'язок цессионария зробити зворотну поступку не може бути реалізована всупереч його волі органами виконання в порядку виконавчого провадження. Задоволення інтересу дарувальника (цедента) в зворотному переході відступленого вимоги не буде пов'язано умонастроєм обдаровуваного (цессионария) лише в тому випадку, якщо ми визнаємо, що надане йому домагання є не чим іншим, як правом вимагати від суду переведення на себе належить обдаровуваному вимоги, т . е. преосвітнім домаганням, здійснюваним актом судового рішення * (122). Скасування дарування, що складався в прощенні боргу, спричиняє виникнення у дарувальника домагання проти обдаровуваного на відновлення прощеної вимоги * (123). При цьому відновлення відбувається через (договірне) повторне обгрунтування вимоги того ж змісту * (124) і з тими ж або рівноцінними забезпеченнями * (125). Однак таке вирішення питання, яке з необхідністю випливає з чинного законодавства, страждає рядом недоліків. По-перше, воно абсолютно неприйнятно в тих випадках, коли дарування складалося в прощенні вимоги, виниклого з правопорушення (наприклад, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної майну), так як це вимога не може бути обгрунтоване через договір між дарувальником і обдаровуваним. По-друге, воно не враховує ту обставину, що дарувальник і обдаровуваний самі по собі не можуть встановити раніше існувало для прощеної вимоги забезпечення у вигляді поруки або застави, при якому заставодавцем є третя особа. По-третє, воно не забезпечує ефективного захисту інтересу дарувальника у відновленні його матеріально-правового положення, тому що лежить на одаряемом охоронна обов'язок відновити прощання вимога не може бути здійснена всупереч його волі органами виконання в порядку виконавчого провадження. З урахуванням сказаного законодавцю слід було б відмовитися від конструкції "кондікціі вибачення" шляхом введення до Цивільного кодексу спеціальної норми, яка б надавала колишньому кредитору по безпідставно Прощення вимогу перетворювальне домагання, яке зобов'язує суд поновити прощання вимога з що існували на момент його припинення забезпеченнями * (126). Приписи ст. 578 ГК про скасування дарування не застосовуються до дарування, що складається в наданні, вартість предмета якого не перевищує п'яти встановлених законом мінімальних розмірів оплати праці (ст. 579 ЦК). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Скасування дарування. " |
||
|