Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Підпризначення спадкоємця

. Закон надає заповідачеві право розпорядитися, до кого перейде його майно, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини або не прийме її (ст. 536 ЦК УРСР).
Наприклад, заповідач може вказати, що він усе своє майно заповідає дружині, а якщо б вона померла до відкриття спадщини чи відмовилася від неї, він майно заповідає брату. Таке розпорядження називається підпризначенням спадкоємця.
Не можна в заповіті підпризначати спадкоємця до того спадкоємця, який прийме спадщину. Так, нотаріус не повинен посвідчувати заповіт, у якому майно було б заповідане певному спадкоємцю за умови, що це майно після смерті спадкоємця перейшло б до тієї чи іншої особи.
Якщо такий заповіт був би посвідчений, його необхідно було б визнати недійсним у частині підпризначення спадкоємців до спадкоємця, оскільки таке розпорядження є угодою, спрямованою на обмеження правоздатності спадкоємця, а саме - на позбавлення його такого елемента правоздатності, як право заповідати майно1.
Право заповідача на підпризначення спадкоємця передбачено в ст. 1263 ЦК України.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Підпризначення спадкоємця"
  1. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    підпризначення спадкоємця (спадкова субституція) - ст. 536, покладання на спадкоємця виконання дій для загальнокорисної мети - ст. 540, покладання на спадкоємця обов'язку надання іншій особі права довічного користування будинком - ст.
  2. § 2. Зміст заповіту
    підпризначення спадкоємця (субституція); 2) заповідальний відказ (легат); 3) покладення; 4) встановлення сервітуту. Крім того, заповідач вправі зробити розпорядження, що стосуються організації похорону, увічнення його пам'яті; розпорядження його особистими паперами. Суть підпризначення спадкоємця (субституції) полягає в тому, що заповідач не тільки призначає спадкоємця на свій розсуд,
  3. § 2. Відмова від прийняття спадщини
    підпризначеного спадкоємця. Прийняття "адресатом" спадщини, від якої спадкоємець відмовився на його користь, є його правом, а не обов'язком. Тому спадкоємець, на користь якого відбулася відмова від спадщини, має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Відмова від спадщини на користь іншого спадкоємця є одностороннім правочином. Тому
  4. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Н-П
    спадкоємцеві при спадкоємстві за законом), яку успадковують неповнолітні або непрацездатні діти спадкоємця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці незалежно від змісту заповіту. Обхід закону в міжнародному приватному праві - усвідомлене створення хоча б однією стороною правовідносин підстав для застосування закону тієї правової системи, яка
  5. Заповіт подружжя
    підпризначення спадкоємця). По-друге, той з подружжя, що залишився живим, не має права не тільки продати майно, що було предметом спільного заповіту, а й не може скасувати спільний заповіт щодо майна, зазначеного в заповіті подружжя. Так, у ч. З ст. 1262 ЦК України зазначено, що "за життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає
  6. Спадкоємці.
    підпризначеним (в силу закону) спадкоємцем1. Іншою істотною ознакою вказаного переходу є незалежність його від волі держави-спадкоємиці: на відміну від інших спадково-правових відносин, держава не вправі усунути даний спадковий перехід, відмовившись від прийняття відумерлого майна. Правове положення держави у цьому аспекті перекликається зі становищем підвладних в римському праві - подібно до
  7. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    спадкоємців і обсягу прав, що передаються у спадок (спадкове майно переходило до спадкоємців у користування, а не у власність). ЦК більш ліберально підходив до розв'язання цих питань, передбачивши, що майно переходить (може перейти) до спадкоємців на праві власності, якщо наявні дві умови: 1) сума спадщини не перевищує 10 тис. крб.; 2) спадкоємцями є дружина (чоловік), діти, онуки, праонуки,
  8. 2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин
    спадкоємцем; 6) сімейна дієздатність - здатність виступати самостійним учасником сімейних відносин та вчиняти у цій сфері дії з правовими наслідками. Що стосується юридичної особи, то оскільки її правосуб'єктність охоплює і правоздатність, і дієздатність, стосовно неї можна вести мову про різні види правосуб'єктності (диференціацію правосуб'єктності). Правосуб'єктність у таких випадках
  9. § 6. Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
    спадкоємцем (теста- ме нтоздатність); 4) можливість обирати собі представника та самому виступати як представник (трансдієздатність); 5) можливість займатися підприємницькою діяльністю (бізнес- дієздатність). Доцільність виокремлення такого елементу дієздат- пості зумовлена тим, що цей елемент загального поняття дієздатності не обмежується лише загальним правом вчиняти правочини, але й
  10. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    спадкоємцем за заповітом). Поряд із внутрішніми цивільними відносинами держава може брати участь і у зовнішньому обігу. Це має місце у тих випадках, коли зовнішньоторговельні відносини встановлюються через торговельні представництва України за кордоном і через інші спеціально уповноважені органи. Права та обов'язки у цьому разі набуває безпосередньо держава, котра виступає як суб'єкт цивільного
© 2014-2022  yport.inf.ua