| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Планування, підготовка, розв'язання або ведення аг-рессівной війни (ст. 353 КК). |
||
|
Об'єктивна сторона злочину характеризується здійснений- ням діяння в одній з альтернативно передбачених ст. 353 КК форм: планування, підготовка або розв'язування агрессив-ної війни. Поняття агресивної війни наводиться у рішеннях Генеральної Асамблеї ООН, зокрема в спеціальній резо-Люції 3314/XXIX «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 Відповідно з цим визначенням агресією вважається примі-ня збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалеж-ності іншої держави або яким-небудь іншим чином, несумісним із Статутом ООН. Положення аналогічного з-тримання міститься в проекті Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства. Однак наведене визна-ня сформульовано як керівництво для Ради Безпеки ООН і стосується агресії, яку здійснюють державами, а не від-слушними особами. У зв'язку з цим згідно склалася між-народній практиці, що знайшла відображення у підготовленому про-екте Кодексу злочинів проти миру і безпеки челове-пра, порушення судового переслідування фізичних осіб за агресію можливо лише у випадку, якщо Рада Безпеки сну-чала винесе ухвалу про те , що дана держава вдосконалення-шило акт агресії в обставинах, коли злочин агрес-оці є предметом обвинувачення. Планування агресивної війни являє собою діяльність з розробки стратегічних чи тактичних планів початку або ведення військових дій. Планування зазвичай предшест-яття військовим діям, але може здійснюватися і в період їх ведення. Прикладами планування агресивної війни є складання планів агресії Німеччини проти СРСР під час Другої світової війни, відбите в директиві Генерального штабу сухопутних військ від 31 січня 1941 р. по зосередженню військ (план «Барбаросса»), а також плани нападу і поразки інших країн (Чехословаччини - план «Грюн», Польщі - операція «Вейс», Югославії та Греції - операція «Маріта» тощо). Підготовка агресивної війни полягає у вчиненні дей-наслідком, що забезпечують реалізацію відповідних планів на-чала і ведення війни. Вони можуть складатися в передислокації збройними сил, проведенні спеціальних розвідувальних опера-цій, нарощуванні виробництва військової техніки, збільшенні кількості підрозділів діючої армії, створенні нових армійських підрозділів (наприклад, в ході Другої світової війни на стадії підготовки формувалися спеціальні підрозділи для масового вбивства людей - «ейнзацкоманди» і спецчастини для повсюдного грабежу - штаб «Ольденбург» і т.д.). Під розв'язуванням агресивної війни розуміється здійснений-ня конкретних дій з її початку та здійснення першого акту агресії. У рішеннях Генеральної Асамблеї ООН (і про-екте Кодексу злочинів проти миру і безпеки челове-пра) наводиться перелік можливих проявів агресії, до якого включено: а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вони не носили, які є ре-зультатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка, з примі-нением сили, анексія іншої держави; б) бомбардування збройними силами однієї держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї проти території іншої держави; в) блокада портів або берегів держави збройними си- лами іншої держави; г) напад збройними силами однієї держави на сухопутні, морські або повітряні сили або флоти іншої держави; д) застосування збройних сил однієї держави, знаходячи-трудящих на території іншої держави, по угодою з при-нітрохи державою, в порушення умов, передбачених у угоді, або будь-яке продовження їх перебування на цій території по припинення дії угоди; е) дії держави, що дозволяє, щоб її територія використовувалася іншою державою для здійснення акту агрес-оці проти третьої держави; ж) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти дру- гого держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або його значну участь у ньому; з) будь-які інші дії, що кваліфікуються Радою Безопас-ності ООН як актів агресії відповідно до положе-нями Статуту ООН. З останнього пункту слід, що наведений перелік не є вичерпним. Право кваліфікувати діяння як агресію належить Раді Безпеки ООН, причому будь-яке його визначення наявності акту агресії має обов'язкову силу для національних судів. Склад злочину, передбаченого ст. 353 КК, фор-мінімальний. Воно визнається закінченим з моменту вчинення будь-якого з зазначених у диспозиції кримінально-правової норми дій. Суб'єктивна сторона розглядуваного злочину ха-теризується виною у вигляді прямого умислу. Винний усвідомлює, що своїми діями здійснює планування, підготовку або розв'язування агресивної війни, і бажає вчинити ці дії. Мотиви і цілі можуть бути різними, і на квалифи-кацію скоєного не впливають. Суб'єктом цього злочину може бути особа, займаю- щее вищу державну посаду РФ або суб'єкта РФ. Частина 2 ст. 353 КК встановлює кримінальну відповідальність за найбільш небезпечну форму вчинення аналізованого Престо-ння - ведення агресивної війни. На відміну від розв'язуючи-ня війни, що представляє собою початок здійснення акту агресії, ведення передбачає широкомасштабні операції військового характеру, пов'язані, як правило, з реалізацією пре-ступнях планів, розроблених в стадії планування і підго-товки. Можна погодитися з думкою, що ведення агресивної війни є самостійною формою розглянутого діяль-нія1. Даний злочин відноситься до триваючим і вчиняється протягом більш-менш тривалого періоду. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Планування, підготовка, розв'язання або ведення аг-рессівной війни (ст. 353 КК). " |
||
|
||