| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти миру і безпеки людства |
||
|
Сучасне міжнародне право визнає тільки індиві-дуальну кримінальну відповідальність фізичних осіб за вдосконалення-шенние ними злочину проти миру і безпеки чоловіча-ства. Якщо злочинні діяння таких осіб пов'язані із злочинною діяльністю держав, останні повинні нести міжна-рідну відповідальність, а фізичні особи - кримінальну. Особа, яка вчинила злочин на виконання наказу свого прави-тва або начальства, не звільняється від кримінальної відпові-дальності. Офіційний статус особи (глава держави або уряди) також не може служити підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Слід, однак, мати на увазі, що багато злочинів проти миру і безпеки людства не пов'язані з політикою відповідних держав та їх урядів (найманство, геноцид, екоцид та ін.) За вчиненням таких злочинів може стояти не держава, а яка-небудь група осіб, організація, партія або громадський рух. Злочини проти миру і безпеки людства від-носяться до міжнародних злочинів, які посягають на ос-новні принципи міжнародного права, що забезпечують мир і безпеку людства. Джерелами норм про відповідальність за злочини ука-занной групи в міжнародному праві вважаються: Статут Між-народного військового трибуналу у справі головних військових злочинцями в Німеччині, винних у розв'язанні Другої миро-вої війни, а також Статут Токійського міжнародного військового трибуналу. Визначення злочинів проти людства ці Статути не містять, але визначають підстави кримінальної відпові-дальності за вчинення таких діянь та їх класифікацію. Загальне значення Статутів Нюрнберзького і Токійського трибу-злови було підтверджено спеціальними резолюціями Гені-ральної Асамблеї ООН 1946 і 1947 рр.., А також (з певними уточненнями) статутами міжнародних трибуналів для Югославії і Руанди і Статутом міжнародного кримінального суда1. Відповідно до ст. 6 Статуту Нюрнберзького трибуналу пре-ступления проти миру і безпеки людства діляться на три групи: 1) злочини проти миру: планування, підготовка, раз-вязиваніе та ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних документів, угод або запевнень чи навчаючи-стіе в загальному плані або змові, спрямованих до здійснення нию будь-якого з перерахованих вище дій; 2) військові злочини: порушення законів чи звичаїв війни (вбивство, катування, відведення в рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території; вбивство або катування військовополонених; вбивство заручників; пограбування громадської чи приватної власності та ін.) Перелік військових злочинів був доповнений і конкретізуется-ваний Статутом Міжнародного трибуналу для судового пре-слідування осіб, відповідальних за серйозні порушення між-народного гуманітарного права, скоєні на території колишньої Югославії з 1991 р., а також Статутом Міжнародного кримінального трибуналу для судового переслідування осіб, відпові-ських за геноцид та інші серйозні порушення международ-ного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид та інші подібні порушення, скоєні на території сусідніх держав у період з 1 січня по 31 грудня 1994 В даний перелік були включені біологічні експери-менти; примус військовополоненого або цивільної особи служити у збройних силах ворога; взяття цивільних осіб в якості заручників та ін; 3) злочини проти людяності (вбивство, винищуючи-ня, поневолення, заслання та інші жорстокості), вчинені щодо цивільного населення до або під час війни, або переслідування за політичними, расовими чи релігійними 1 Текст приводяться в главі 20 міжнародно-правових документів див.: Міжнародне право в документах / Упоряд. Н.Т. Блатова, Г.М. Мєлков. М., 2003. Мотивами з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким преступлени-ем, підлягає юрисдикції Трибуналу незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішньодержавного права країни, де вони були вчинені. Статути міжнародних трибуналів для Югославії і Руанди доповнили цей перелік, включивши в нього такі злочини, як тортури, ув'язнення в тюрь-му, згвалтування і тероризм. Список злочинів проти людства був розширений Ме-ждународного-правовими документами, прийнятими після Нюрн-Бергського і Токійського процесів, в яких до числа таких пре-ступленій були віднесені геноцид (Конвенція про предупрежде-ванні злочину геноциду і покарання за нього 1948 р.), колоніалізм (Декларація про надання незалежності коло-ніальним країнам і народам 1960 року), застосування ядерної ору-жия (Декларація Генеральної Асамблеї ООН 1961 про забороняє-щении застосування ядерної зброї для цілей війни) , расизм і расова дискримінація (Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р.), апартеїд (Конвенція про присікти-ванні злочину апартеїду і покарання за нього 1973 р.). 17 липня 1998 в Римі Дипломатична конференція право-мочного представників під егідою ООН прийняла Римський Ста-тут Міжнародного кримінального суду. У цей документ включе-ни положення, що відносяться до матеріального і процесуального кримінального права, а також до судового устрою та співробітництва держав, що забезпечують діяльність суду. Зазначений Статут містить розгорнутий опис складів найбільш серйозних злочинів, які зачіпають інтереси ме-ждународного співтовариства в цілому (геноцид, злочини про-тив людяності, воєнні злочини, злочини агрес-оці). При цьому підкреслюється, що відносяться до злочину-ям проти людяності дії підпадають під юрисдикцію Суду лише в тому випадку, якщо вони вчинені в рамках широко-масштабних або систематичних нападів на цивільних осіб, а військові злочини - якщо вони вчинені в рамках плану або політики або при великомасштабному скоєнні таких злочинів. До юрисдикції Суду віднесені і військові злочини, що здійснюються в ході збройних конфліктів неміжнародного характеру. Визначення агресії Статут не містить, оскільки государ-ства не змогли його узгодити. Було прийнято рішення, що Суд зможе здійснювати свою юрисдикцію щодо такого пре-ступления лише після домовленості країн-учасниць про визна-леніі агресії і внесення відповідних положень в Статут. В даний час в Комісії міжнародного права ООН проводиться розробка Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства на підставі резолюції 177 Гені-ральної Асамблеї ООН. На своїй 43-й сесії в 1991 р. Комис-ся міжнародного права в попередньому порядку прийняла проект Кодексу і передала його урядам держав з тим, щоб вони висловили свої пропозиції та зауваження. Генераль-ная Асамблея в грудні 1991 р. запропонувала Комісії в рамках роботи над проектом Кодексу провести подальший розгляд та аналіз проблем, що стосуються питання про орган кримінальної юс-тиции, включаючи пропозиції про створення міжнародного карного суду. У Комісії міжнародного права проводиться також робота з удосконалення редакції багатьох статей проекту. У новому тексті ст. 1 цього документа злочином проти миру і без-ки людства пропонується вважати будь-яку дію чи бездіяльність особи, яке саме по собі представляє серйозну і безпосередню загрозу миру і безпеки людства або призводить до їх підриву. У проекті Кодексу передбачає-ся 12 злочинів проти миру і безпеки людства: 1) агресія; 2) загроза агресії; 3) втручання (у внутрішні і зовнішні справи іншої держави), 4) колоніальне панів- ство та інші форми іноземного панування; 5) геноцид; 6) апартеїд; 7) систематичне і масове порушення прав че- ловека; 8) виключно серйозні військові злочини ; 9) вербування, використання, фінансування і навчання найманими-ков; 10) міжнародний тероризм; 11) незаконний обіг нар-котических засобів; 12) навмисний і серйозної шкоди ок-ружа середовищі. Таким чином, на міжнародному рівні класифікація злочинів проти миру і безпеки людства знаходить-ся в стадії формування, що ускладнює прийняття державами національного кримінального законодавства. Проте гол. 34 КК в цілому відповідає діючим і розробляються міжнародно-правовим документам. Родовим об'єктом злочинів проти миру і безпеки людства є суспільні відносини, додають-ся в результаті дотримання норм міжнародного права і забезпе-чує основи існування держав і народів, а також основні принципи забезпечення міжнародного миру і без- пасности (мирне вирішення спорів, незастосування сили, чи не-доторканність кордонів, територіальна цілісність, самооп-ределение народів і невтручання у внутрішні справи інших держав, повага прав людини та сумлінне виконан-ня міжнародних зобов'язань), які в цілому забезпечують мирне врегулювання суперечок і дозвіл конфліктів між народами та державами, а також охороняють безпечні умови існування людства. Оскільки розділ XII КК не під-розділяється на глави, родової і видовий об'єкти розглядає-екпортувати злочинів збігаються. Одним з обов'язкових ознак деяких злочинів проти миру і безпеки людства є предмет пре-ступления (наприклад, у ст. 355 КК - хімічне, биологиче-ське, токсини та інші види зброї масового ураження). Більшість складів злочинів аналізованої глави сконструйовані за типом формальних. Їх об'єктивна сторона в якості обов'язкової ознаки включає тільки вчинення суспільно небезпечного діяння, а настання наслідків лежить за рамками складу. Тільки характеризуючи об'єктивну сторону екоцид, законодавець вказав, що це діяння карається при ус-ловіі, що воно здатне викликати певні суспільно небезпечні наслідки - екологічну катастрофу. Всі злочини проти миру і безпеки людства відбуваються діями. У число обов'язкових ознак об'єк-єктивні боку деяких складів (наприклад, застосування заборонених засобів і методів ведення війни - ст. 356 КК) входить особлива обстановка вчинення злочину - обстановка збройного конфлікту або військових дій. Суб'єктивна сторона всіх злочинів, передбачений- них гл. 34 КК, характеризується виною у вигляді прямого умислу. У деяких складах злочинів проти миру і безпеки людства одним з обов'язкових суб'єктивних ознак є мета їх вчинення (наприклад, в геноциді - мета пів-ного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи). Суб'єктами злочинів проти миру і безпеки чоло- вечества можуть бути особи, які досягли 16 років. Деякі переступив-лення припускають наявність спеціального суб'єкта (наприклад, особа, яка займає вищі державні посади РФ або суб'єкта РФ, - ст. 353 КК, учасник збройного конфлікту - ст. 356 КК). Класифікувати злочину аналізованої групи в за-лежно від їх безпосередніх об'єктів можна таким чином: 1) злочини проти миру (ст. 353-355 КК); 2) військові злочини (ст. 356 КК); 3) злочини проти людяності (ст. 357, 358 КК); 4) посягання на принципи правового регулювання во- збройних конфліктів (ст. 359 КК); 5) посягання на недоторканність осіб та установ, користуються міжнародним захистом (ст. 360 КК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Загальна характеристика і види злочинів проти миру і безпеки людства " |
||
|
||