|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Поняття здійснення суб'єктивного цивільного права та виконання суб'єктивної цивільного обов'язку
|
|
Будь-яке право, в тому числі суб'єктивне цивільне право, має соціальну цінність, якщо воно здійсненне. Здійснення суб'єктивного цивільного права - це реалізація уповноваженою особою можливостей (правомочностей), укладених у змісті даного права.
Здійснення суб'єктивних цивільних прав відбувається шляхом вчинення суб'єктом певних дій. Слід мати на увазі, що ці дії не завжди є усвідомленими та вольовими. Так, громадянин, визнаний судом недієздатним, може здійснювати повноваження власника будинку, використовуючи його для проживання. Але в абсолютній більшості випадків здійснення суб'єктивних цивільних прав здійснюється внаслідок вольових, усвідомлених дій суб'єктів, які переслідують різні соціально-економічні та юридичні мети. Ними можуть бути придбання права власності на майно; вилучення корисних властивостей речі в процесі її використання; закріплення наукового пріоритету в результаті публікації твору або отримання патенту на винахід; відновлення оганьбленого гідності; витребування своєї речі з чужого незаконного володіння; визнання угоди недійсною і т.п .
Тому справедливе твердження, що здійснення суб'єктивного права є предметна діяльність уповноваженої суб'єкта, в результаті якої він на основі наявних у нього юридичних можливостей задовольняє свої матеріальні і духовні потреби.
Формою виконання обов'язку пасивного типу (обов'язок, що випливає з заборони) є її дотримання суб'єктом шляхом утримання від заборонених дій. Обов'язок активного типу (обов'язок вчинити дії в інтересах уповноваженої особи) виконується у формі здійснення зобов'язаною суб'єктом дії відповідно з вимогою, становлять зміст обов'язки.
Між здійсненням суб'єктивних цивільних прав і виконанням цивільних обов'язків мається нерозривний взаємозв'язок. При здійсненні абсолютного суб'єктивного права домінуюче значення має діяльність самого уповноваженої суб'єкта з реалізації можливостей, укладених у змісті даного права. При цьому дотримання заборон третіми особами виступає юридичною гарантією здійсненності абсолютного права.
У відносному цивільному правовідношенні суб'єктивне право здійснюється у формі реалізації уповноваженою особою правомочності вимоги. Тому відносний суб'єктивне право фактично здійснюється при вчиненні зобов'язаною особою дій з передачі майна, виконання робіт і надання послуги, створення твору тощо Так, здійснення права покупця вимагати передачі речі, обумовленої в договорі, є результат дій продавця по виконанню обов'язку передати річ. Як видно, у відносних цивільних правовідносинах виконання обов'язку - засіб задоволення інтересів уповноваженої особи.
Реальність здійснення прав і виконання обов'язків залежить від рівня розвитку економічних, політичних і організаційних гарантій. Під ними слід розуміти здатності економічної, політичної і правової систем суспільства найбільш повним чином забезпечити інтереси і потреби громадян і організацій, створити передумови для їх творчої, вільної та ініціативної діяльності. Тому зміцнення гарантій здійсненності суб'єктивних цивільних прав передбачає:
- створення цивілізованої соціально орієнтованої економічної системи;
- вдосконалення функцій держави щодо забезпечення громадської стабільності і захисту інтересів членів суспільства;
- прийняття і застосування правових актів, максимально розширюють можливості суб'єктів в економічному обороті і в сфері духовної творчості;
- формування високої правової культури суспільства, заснованої на законослухняності громадян і організацій .
Одну з головних гарантій здійснення суб'єктивних прав становить повна реалізація в законодавстві і в правозастосовчій діяльності принципу безперешкодного здійснення цивільних прав, що означає усунення всяких необгрунтованих перешкод в економічному обороті і всебічну захист нематеріальних благ громадян (докладніше про даний принципі див. § 3 глави 2 томи I цього підручника). Головною гарантією виконання суб'єктами покладених на них цивільно-правових обов'язків є солідарність їхніх інтересів з інтересами контрагентів.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Поняття здійснення суб'єктивного цивільного права та виконання суб'єктивної цивільної обов'язки " |
- § 1. Муніципальні вибори, виборче право і виборча система
поняттям виборів тісно пов'язане поняття виборчої кампанії. Виборча кампанія - діяльність з підготовки та проведення виборів, здійснювана в період з дня офіційного опублікування (публікації) рішення уповноваженого на те посадової особи, державного органу, органу місцевого самоврядування про призначення (проведенні) виборів, до дня подання виборчою комісією,
- § 1. Поняття комерційного права
поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
- § 2. Джерела комерційного права
поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей
- § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (п. 1 ст. 420 ЦК). Договір у сфері підприємництва (торгова угода) - це угода між сторонами, які є суб'єктами
- § 9. Комерційна концесія
поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна сторона (правовласник) зобов'язується надати іншій
- § 1. Загальні положення
поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань призводять до відновленню становища, яке існувало до порушення права: звернення стягнення на заставлене майно - ст. 349 ГК; утримання речі, що знаходиться у кредитора - ст. 359 і 360 ГК;
- § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим
- § 3. Активні операції комерційних банків
поняттю власних коштів (капіталу) стосовно кредитної організації »[3]. Цілям контролю за діяльністю комерційних банків служить певна система бухгалтерського обліку активних банківських операцій. У балансі банку їх активи групуються залежно від рівня ризику та ліквідності активів. Виділяються основні шість груп розміщених коштів в активі балансу комерційного банку:
|