Головна
Адміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право« Попередня → 
Наступна » В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника
§ 12. Поняття і принципи фінансового контролю

Наявність контрольної функції фінансів об'єктивно забезпе


чивает не тільки планомірне соціально-економічний розви
нення, а й контроль формування, розподілу і використан
ня грошових фондів. Історики вважають, що зародження фі
нансового контролю сходить до стародавніх цивілізацій Близького
Сходу, коли правителі займалися урахуванням доходів і витрат,
збором податків, мит. Ще в V ст. до н.е. в Стародавній Греції
Народні збори контролювало доходи і витрати держави
ства. У Римській республіці державні фінанси перебували
під контролем сенату, а державний бюджет перевірявся
штатом контролерів під наглядом скарбника. Особливу ува
ня фінансовому контролю приділялася в англомовних країнах
(Англії і Шотландії), а також у Франції та в Італії. У XII-
XVIII вв. в цих країнах зустрічаються згадки про облікові доку
ментів, організації контролю управління державним иму
ществом.
Питання фінансового контролю досліджувалися ще до виник
новения науки фінансового права. Французький правознавець Ж. Бо
рен (XVI ст.), Розглядаючи у своєму творі «Шість книг про го
сударство» основні джерела фінансових доходів держави,
вказував і на необхідність постійного контролю їх надхо
ня. Пізніше в роботах Г. Еллинека (Австрія), М. Сперанського (Рос
ся) досліджувалися принципи і форми контролю коштів держав
жавного бюджету. Все вищезазначене свідчить про
значенні фінансового контролю в економічній та фінансовій
системі держави. «Соціалізм є в першу чергу контроль

та облік», - писав В. І. Ленін у перші роки становлення рада
ської влади в Россіі1.
В даний час фінансовий контроль поширюється на
всі сфери фінансової діяльності і є важливим елементом
тому державного управління. Його роль полягає в содей
ствии реалізації фінансової політики держави, рішенням
соціальних завдань, у забезпеченні процесу формування і еф
тивного використання фінансових ресурсів, а також про
цесса розширеного відтворення. В умовах ринкових від
ношений фінансовий контроль спрямований на забезпечення
динамічного розвитку суспільного та приватного виробництва. Він
охоплює виробничу і невиробничу сфери, на
цілісний на підвищення економічного стимулювання, раціонального
ве використання матеріальних, трудових, фінансових ресур
сов, природних багатств, на скорочення непродуктивних рас
ходів і втрат. Слід зазначити, що фінансовий контроль фі
нансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів не виключає, а передбачає необхідність здійснення і дру
гих видів контролю (наприклад, адміністративного, екологічн
ського та ін.)
Об'єктом фінансового контролю є грошові середовищ
ства, розпорядчі процеси при формуванні та викорис
зовании фінансових ресурсів держави. Безпосереднім
предметом контролю виступають різні фінансові (вар
мостние, кількісні) показники, такі як прибуток, до
ходи, витрати, податки і збори, різні відрахування до фондів
та ін Фінансовим контролем охоплюються практично все про
хто водиться фінансові операції (угоди) як з використанням
грошових коштів, так і без них (бартерні угоди, безвозмезд
ві послуги тощо). Водночас фінансовий контроль содей
ствует розвитку окремих напрямків похідного характе
ра, таких як:
-збалансованість між потребою і наявністю фінан
сових ресурсів;
- повнота і своєчасність виконання фінансових зобов'язань
нізацією перед державою;
- виявлення внутрішніх резервів виробництва і зниження
собівартості;
1 В умовах планової економіки значення контролю та обліку різко віку
ет , оскільки держава бере під свій контроль і регулювання все еконо
вів економічні та соціальні процеси. Однак це не означає, що при іншому загально
ного-економічному ладі контроль фінансових ресурсів слабшає і не
є першочерговим завданням держави. Наприклад, в економічно розви
тих країнах Європи, США присутня досить жорсткий державний
контроль в бюджетній сфері та оподаткуванні. - Прямуючи. авт.
- Раціональне використання матеріальних та грошових
засобів;

- правильне ведення бухгалтерського обліку і звітності та ін
Фінансовий контроль пов'язаний з відповідальністю суб'єктів
фінансово-господарської діяльності за неналежне виконан
нання законів та інших нормативних правових актів. Ця відповідь
ственность виражається як в адміністративних, так і в фінан
сових заходи впливу на порушників.
Таким чином, фінансовий контроль є різновидом
загальнодержавного контролю і здійснюється органами дер
жавної влади та управління, а також спеціальну контрольну
ми органами в цілях перевірки законності і доцільності дей
ствий держави і господарюючих суб'єктів у процесі утворення
ня, розподілу і використання грошових фондів .
Фінансовому контролю властиві ті ж принципи, що й
фінансової діяльності, оскільки він є її складовою
частиною. Однак фінансовому контролю притаманні і специфічні
принципи. Вони викладені в Лімської декларації ІНТОСАІ (Між
дународного організації контрольних органів) 1977 Це связа
але з тим, що в даний час формується єдина междуна
рідна система стандартизації фінансового контролю, метою
якої є розробка загальних принципів і правил діяч
ності контрольних органів міжнародного характеру. А так як
в діяльності цих органів беруть участь держави та їх конт
рольні органи, то розроблені принципи і правила стано
вятся основними в системі внутрішньодержавного контролю1.
Принципами фінансового контролю є:
1) принцип незалежності. Даний принцип відображає вимоги
ня, за якими органи фінансового контролю повинні володіти
організаційної, функціональної, матеріальної та іншої ха
рактера самостійністю , особливо від юридичних і фі
зических осіб, чию діяльність вони перевіряють. Статус конт
рольних органів має бути закріплений в законодавстві. Осо
бій значення для незалежності контрольних органів має їх
фінансова самостійність, а також самостійний вибір
форм і методів контролю;
2) принцип об'єктивності. Він має на увазі виключення пред
взятості і схильності, а також будь-яких особливих мо
тивов (політичних, особистих тощо) у ході здійснення конт
рольної діяльності. Так, вже на стадії планування конт
рольних заходів та їх проведення повинні бути виключені
будь-які упередження про первинному наявності негативних
аспектів або їх повній відсутності. Результати та висновки по про
Вєрки повинні бути обгрунтовані і підтверджені відповідними-
1 Див: Румянцев А.В. Фінансовий контроль. - М., 2003. - С. 18.
Ющими даними, матеріалами, що містять об'єктивну і ка
няними інформацію. Істотною гарантією об'єктивно

сти фінансового контролю є неухильне дотримання
контрольними органами чинного законодавства;
3) принцип компетентності. Цей принцип являє собою
наявність закріплених прав і обов'язків контрольних органів.
Фінансово-контрольні органи повинні діяти тільки в рам
ках своїх повноважень, не перевищувати і не занижувати їх. Персонал
органів повинен володіти компетентністю в тих сферах, які
підлягають перевірці. Знання законодавства, здатність аналі
зировать діяльність, безпомилково визначати правильність ве
дення обліку та звітності, розбиратися у складних фінансових
операціях та т. п. забезпечать ефективність і якість проведених
контрольних заходів. Компетентність тісно взаємопов'язана
з сумлінністю персоналу органів фінансового контролю,
в іншому випадку навіть ідеально організований контроль не
принесе належних результатів;
4) принцип системності. Він припускає наявність саме сі
стеми органів фінансового контролю. При цьому система як та
ковая не означає створення якоїсь єдиної структури, а допускає
певні самостійні ланки. У взаємодії з ці
ми ланками основні контрольні органи і формують еди
ную систему фінансового контролю в державі;
5) принцип гласності . Результати фінансового контролю поса
ни бути загальнодоступними. Подання звітів про роботу конт
рольних органів до вищестоящих органів і публікація результа
тов перевірок у відкритій пресі дозволяють інформувати загально
ство про реальний стан справ у державі. У той же час не всі
результати фінансових перевірок можуть бути негайно опубли
ковані, якщо має подальший розгляд, виявлення
причин порушень і покарання винних.
У практиці фінансового контролю поряд з вишеперечіслен
вими склалися і інші принципи, такі як збалансований
ність, економічна ефективність, оптимізація. Але все прин
ціпи підпорядковані одній меті - забезпеченню законності фінан
сово-господарської діяльності.
« Попередня
Наступна »
= Перейти до змісту підручника = Інформація, релевантна " § 12. Поняття і принципи фінансового контролю "
§ 2. Система муніципального права
поняття муніципального права як галузі права та наукової дисципліни, його предмет і джерела, історико-теоретичні основи місцевого самоврядування. 2. Поняття, основні принципи місцевого самоврядування, форми безпосередньої демократії, органи місцевого самоврядування. 3. Основи місцевого самоврядування, що включають правові, територіальні та фінансово-економічну основи. 4. Питання
  1. § 1. Загальна характеристика
    принципи і функції, хоча, зрозуміло, між ними є відмінності, часом досить істотні. Витрати на забезпечення діяльності представницького органу передбачаються у місцевому бюджеті окремим рядком відповідно до класифікації витрат бюджетів в Російській Федерації. Це надає представницькому органу фінансово-економічну самостійність. Однак управління, розпорядження
  2. § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
    поняття "засідання". Сесії, засідання дають можливість всебічно враховувати досвід і думку всіх депутатів і представляються ними виборців, приймати рішення, що найповніше відповідають інтересам населення, місцевих умов і традицій. Сесії, засідання представницького органу муніципального району додатково покликані узгоджувати інтереси входять до муніципальний район міських,
  3. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    поняття і терміни. Іркутськ, 1998. Виборче право і виборчий процес в Російській Федерації / Відп. ред. А.А. Вешняков. М., 2003. Князєв С.Д. Виборчий процес: поняття, особливості та структура / / Правознавство. 1999. N 3. Князєв С.Д. Російське виборче право: Підручник. Владивосток, 2001. Князєв С.Д., Гладких Т.В. Правові засади організації та діяльності окружних
  4. § 1. Поняття комерційного права
    поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
  5. § 4. Акціонерні товариства
      поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є предметом спеціального законодавства, де центральне місце займає Закон РФ від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» [1]. Цей закон визначає правове становище всіх акціонерних товариств, як створених, так і
  6. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
      поняттями. Воно полягає в наступному. Терміни «споживчий кооператив», «споживчий союз» і «споживче товариство» використовуються законодавцем як синоніми, тоді як «союз споживчих товариств» характеризує не організацію, а об'єднання, союз організацій розглянутого виду. Установчим документом споживчого кооперативу є статут. Крім загальних відомостей,
  7. § 2. Розрахунки і кредитування
      поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  8. § 4. Страхування
      поняття правоздатності можливість юридичних осіб виступати як страхувальників не викликає особливих складнощів, то допуск тільки дієздатних фізичних осіб виступати в ролі страхувальників, видається, вимагає пояснень, тим більше, що ГК спеціальних вимог до страхувальників, громадянам, не передбачає. Справа в тому, що зазвичай сделкоспособность фізичної особи визначається в
  9. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
  10. § 5. Защита прав и интересов предпринимателя в отношениях в сфере управления; роль прокуратуры и нотариата в правовом обеспечении предпринимательской деятельности
    понятием отношений в сфере управления. Основным элементом содержания этих правоотношений являются обязанности предпринимателей, хотя и в сфере управления предпринимателям предоставляются определенные правовые возможности, которые выше были названы организационно-предпосылочными правами.[1] Обязанности предпринимателей в сфере управления носят общеобязательный характер, т. е. все обязаны платить
© 2014-2022  yport.inf.ua