| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права |
||
|
Кримінальне право складається з Загальної та Особливої частин. Та-де будова є традиційним, характерним для всіх від-раслей права не тільки російського, але і в більшості своїй зарубіжного, а також міжнародного права. Історично спочатку формувалися норми про кримінальну відпові-дальності за окремі види злочинів, тобто з'явилася Особлива частина кримінального права, і в міру накопичення Казу-альних норм, їх аналізу та узагальнення утворилася Загальна частина. В даний час обидві частини кримінального права можуть істота-вать тільки у взаємозв'язку і складають єдине ціле. Розподіл кримінального права на дві частини - не просто механи-чний акт. По-перше, це прояв законодавчої техніки: інакше в кожній статті Особливої частини довелося б вказувати всі ознаки суб'єкта злочину, формулювати положення про незакінченому злочині, співучасті та інших особливостях об'єктивної і суб'єктивної сторін, а також розкривати містить жаніе покарання та ін Це призвело б до нагромадження і по-вторение одних і тих самих положень, що явно недоцільно. По-друге, наявність Загальної та Особливої частин кримінального права відображає тенденції кримінально-правової політики государ-ства: дві нерозривні складові у вигляді диференціації уго-ловний відповідальності та індивідуалізації кримінального покарання шляхом вдосконалення норм про систему покарань , інші заходи кримінально-правового характеру, про окремі види покарань, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, з одного боку, та криміналізації та декриміналізації - з іншого. Особлива частина кримінального права містить норми, описи-вающие ознаки конкретних складів злочинів і передба-чає певні види покарань (їх терміни, розмі-ри), які вправі застосувати суд до особи, визнаної винов-ним у їх вчиненні. Сучасне реформування кримінального законодавства відображає процес функціонального розширення норм Особливої частини кримінального права. У ній росте число норм-дефініцій, які розкривають поняття, що використовуються у статті про таких нормах або чолі Кодексу або в цілому в Кримінальному кодексе1. Ці нор-ми, як правило, формулюються в примітках до статей, на-приклад, поняття тортури - у примітці до ст. 117 КК, житла - до ст. 139 КК, фінансування тероризму - до ст. 2051 КК і т.д. У статті 331 КК розкривається поняття злочинів проти військо-вої служби. Тут простежується традиція: як і в попе-дущих кодексах, поняття військового злочину дано в окремих на ної статті Особливої частини КК. Іншою тенденцією сучасного кримінального права є зростання в Особливої частини КК числа заохочувальних норм про спеці-альних видах звільнення від кримінальної відповідальності за наявності умов, передбачених у примітках до відповідним статтям (своєчасне повідомлення органам влади про підготовці акту тероризму - примітка до ст. 205 КК, добро-вільне звільнення потерпілого і сприяння розкрив-тію торгівлі людьми - примітка до ст. 1271 КК та ін.) Позитивною зміною Особливої частини КК слід на- кликати і скорочення останнім часом оціночних понять про раз-мірі заподіяної шкоди або кількісної характеристиці суспільно небезпечного діяння як ознаки об'єктивної сторони складу злочину. До них відносяться: поняття великого та особливо великого розміру, збитку, доходу або заборгованості у великому або особливо великому розмірі в статтях про економічні переступив-лениях - примітка до ст. 169, 174, 178, 185, 193, 194, 198, 199 КК; великого та особливо великого розміру незаконного використання ня об'єктів авторського права чи суміжних прав, придбання, зберігання, перевезення контрафактних примірників творів або фонограм з метою збуту - примітка до ст. 146 КК та ін Особлива частина - це певною мірою самостійна і цілісна складова кримінального права. Вона містить ис-вичерпується перелік злочинних діянь і покарань за їх вчинення. Інші нормативні правові акти - внутрігосудар-недержавні, зарубіжних країн або міжнародного співтовариства - 1 Визначення поняття для всього Кримінального кодексу переважний- неї, оскільки дозволяє уніфікувати поняття кримінального права . Не містять кримінально-правових норм про злочин. Единст-венним джерелом російського кримінального права є карного кодекс, заснований на Конституції РФ і загальновизнаний-них принципах і нормах міжнародного права. Ратифікують-ванні Російською Федерацією міжнародно-правові норми мають бути імплементовані до Кримінального кодексу; тільки після цього вони можуть застосовуватися на практиці. Особлива частина кримінального права - це система кримінально-правових норм, що встановлюють вичерпний перелік пре-ступленій і покарань за їх вчинення, що передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності і розкривають зміст і сенс окремих кримінально-право- вих положень. Особлива частина кримінального права характеризується наступ-щим: 1) це - сукупність кримінально-правових норм; 2) причому систематизована сукупність, 3) в нормах дано ознаки конкретних злочинних діянь; 5) в нормах вказані заходи нака-зания за їх вчинення; 6) у деяких нормах передбачені спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності; 7) у ряді норм мається тлумачення понять, що використовуються в статтях Особливої частини КК. Особлива частина кримінального права є постійно розви-тогочасної складової кримінального законодавства. Реформи-вання норм Особливої частини КК за станом на 2008 р. по-свящ 50 з 53 федеральних законів про внесення змін і доповнень до чинного КК. Норми Особливої частини розташовані в певній після-послідовності, системно. Ця системність впливає на закріплення в КК внесених змін. Вищеназвані зміни знайшли своє місце не в кінці КК, а кожне - в тому місці Кодексу, як це встановлено правилами: його побудови; відображення в ньому відповідних коректив кримінально-правових приписів. Особлива частина КК складається з шести розділів (з 7 по 12), зі-тримають 19 глав. Ділення Особливої частини на розділи і глави здійснено по об'єкту злочину. Розділи побудовані по родовому об'єкту злочину, а глави - по видовому об'єкту. Розділ VII «Злочини проти особи» складається з п'яти розділів, з 16 по 20, в яких формулюються норми про злочини проти особистості, починаючи від вбивства і закінчуючи злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатності здатних батьків. Розділ VIII «Злочини у сфері економіки» включає три глави. У главі 21 розкриваються форми і види розкрадань, інші корисливі, а також некорисливих злочину. Глава 22 присвячена-на злочинам у підприємницької та іншої економічної діяльності. Злочини проти інтересів служби в комерційних чеських та інших організаціях розглядаються в гл. 23 КК. Розділ IX «Злочини проти громадської безпеки та громадського порядку» підрозділяється на п'ять розділів. Глава 24 розкриває види злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку: терористичний акт, захоплення заложні-ка, піратство, хуліганство, порушення різних спеціальних правил на небезпечних виробництвах або поводження з загальнонебезпечним-ми предметами та ін Злочини проти здоров'я населення і суспільної моралі розглядаються в гл. 25 КК. Екологічним злочинів присвячена гл. 26 КК, а в гол. 27 розділу дано транспортні злочини. Злочини у сфері комп'ютерної інформації передбачені гл. 28 КК. У розділі X «Злочини проти державної влади» є чотири глави. У гол. 29 КК закріплені злочини проти основ конституційного ладу і безпеки держа-ви. Глава 30 КК передбачає злочини проти державної влади, інтересів державної служби та служ-би в органах місцевого самоврядування. Зокрема, в ній дані поняття зловживання і перевищення посадових полномо-чий, отримання і дачі хабара. Злочини проти правосуддя визначені у гл. 31 КК. Завершує розділ гл. 32 КК, в якій передбачені злочинні посягання на порядок управління. Розділ XI «Злочини проти військової служби» та одно-іменна гл. 33 КК розкривають ознаки військових злочинів, скоєних в мирний час. Кримінальна відповідальність за пре-ступления проти військової служби, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, визначається законодавством РФ військового часу1. 1 В даний час такого спеціального кримінального законодавства немає. Розділ XII «Злочини проти миру і безпеки чоло-вечества» і гол. 34 КК з такою ж назвою розкривають поняття восьми міжнародних злочинів (злочинів проти миру і безпеки людства). Ці злочини вперше передбачено в кримінальному законодавстві РФ. Включення міжнародних злочинів до Кримінального кодексу обумовлюючи-ється необхідністю боротьби з небезпечними злочинами про-тив міжнародного співтовариства і свідчить про виконання Російською Федерацією своїх міжнародно-правових зобов'язань у боротьбі з міжнародною злочинністю. Особлива частина КК починається з гл. 16 «Злочини проти життя і здоров'я», на відміну від всіх попередніх КК, які відкривалися главою про злочини проти держави і дер-жавної безпеки. Захист прав, свобод і законних ін-тересов особистості є невід'ємною властивістю будь-якого де-мократического держави. У цьому зв'язку можна сказати, що захист інтересів особистості державою всіма законними способами, включаючи заходи кримінально-правового характеру, дозволяє забезпечити людині необхідні умови для реалізації своїх можливостей у вільному суспільстві. Завершення Особливої частини КК гл. 34 «Злочини проти миру і безпеки людства» отримало різну оцінку як у Російській Федерації, так і за її межами. Питання про місце злочинів проти миру і безпеки людства в уго-ловного законодавстві держави був і продовжує оста-тися в науці кримінального права дискусійним. Професор Ю.В. Баулін, кажучи про знаходження міжнародних злочинів в кінці Особливої частини КК України, вважає, що немає підстав говорити про «недооцінку ступеня суспільної безпеки передбачених у ньому злочинів. Розробники Кодексу виходили з того, що названі злочини - явище досить рідкісне, а КК призначений в першу чергу для захисту національних інтересів »1. По-іншому розглядають цей по-прос професор А.І. Коробеев2. Н.Ф. Кузнєцова вважає, що 1 Баулін Ю.В. Кримінальне право України: Сучасний стан і пер- спективи розвитку / / Кримінальне право в XXI столітті. М., 2002. С. 31. 2 Див: Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина / За ред. Л.В. Іногамовой-Хегай. М., 2005 (автор глави - А.І. Коробеев). С. 15. Найнебезпечнішими злочинами, які посягають на умови су-ществованія людства, збереження цивілізації і які набули транснаціонального характеру, переважніше відкритому-вать Особливу частину кримінального закона1. В.Ю. Калугін наголоси-киває виконання державою міжнародно-правових зобов'язань, обгрунтовуючи розташування злочинів проти миру і безпеки людства на початку Особливої частини Кримінального кодексу Білоруської Республікі2. Питання про значущість міжнародних злочинів ні в кого не викликає сумнівів. Усі згодні з тим, що розглянута категорія злочинів характеризується підвищеною гро-ної небезпекою. Однак місце розташування в національному за-коні злочинів проти миру і безпеки людства, очевидно, буде викликати неоднакову оцінку, яка пов'язана, зокрема, з тим, яке завдання ставили перед собою законодавці, вирішуючи питання про побудову Особливої частини кримінального закону. Значення Особливої частини кримінального права виявляється в тому, що її норми: направлені на охорону найбільш важливих суспільних відно- шений; реалізують принцип законності, оскільки злочинність і на-казуемость суспільно небезпечного діяння визначається нормами, передбаченими в Особливої частини КК, а аналогія закону неприпустима (ст. 3, 14 КК); забезпечують реалізацію кримінальної політики держави; дозволяють застосовувати кримінальний закон і кваліфікувати про-громадської небезпечні діяння, забезпечуючи диференціацію уголов-ної відповідальності та індивідуалізацію кримінального покарання. Система Особливої частини кримінального права як галузі рос-сийского права yже системи курсу Особливої частини кримінального права. Предмет Особливої частини кримінального права як навчальної дисципліни і як науки кримінального права крім відпо-вующей системи кримінально-правових норм охоплює: історію розвитку кримінального законодавства; наукову систематизацію 1 Див: Кузнєцова Н.Ф. Головні тенденції розвитку кримінального законо- дательства / / Кримінальне право в XXI столітті. М., 2002. С. 10 та ін 2 Див: Калугін В.Ю. Злочини проти миру і безпеки чоловіча- ства і військові злочини: кримінально-правовий аналіз. Мінськ, 2002. С. 5. Злочинів; порівняльно-правовий аналіз кримінального законодав-ства зарубіжних держав; розробку та обгрунтування змін окремих кримінально-правових приписів і т.п. Одним із завдань побудови системи Особливої частини уголов-ного права є створення можливості для суддів, правоохра-навчих органів, інших органів та осіб застосувати норми карного права, правильно кваліфікувати суспільно небезпечне діяння винного. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права" |
||
|
||