Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і система Особливої ??частини кримінального права


Кримінальне право складається з Загальної та Особливої ??частин. Та-де будова є традиційним, характерним для всіх від-раслей права не тільки російського, але і в більшості своїй зарубіжного, а також міжнародного права.
Історично спочатку формувалися норми про кримінальну відпові-дальності за окремі види злочинів, тобто з'явилася Особлива частина кримінального права, і в міру накопичення Казу-альних норм, їх аналізу та узагальнення утворилася Загальна частина. В даний час обидві частини кримінального права можуть істота-вать тільки у взаємозв'язку і складають єдине ціле.
Розподіл кримінального права на дві частини - не просто механи-чний акт. По-перше, це прояв законодавчої техніки: інакше в кожній статті Особливої ??частини довелося б вказувати всі ознаки суб'єкта злочину, формулювати положення про незакінченому злочині, співучасті та інших особливостях об'єктивної і суб'єктивної сторін, а також розкривати містить жаніе покарання та ін Це призвело б до нагромадження і по-вторение одних і тих самих положень, що явно недоцільно.
По-друге, наявність Загальної та Особливої ??частин кримінального права відображає тенденції кримінально-правової політики государ-ства: дві нерозривні складові у вигляді диференціації уго-ловний відповідальності та індивідуалізації кримінального покарання шляхом вдосконалення норм про систему покарань , інші заходи кримінально-правового характеру, про окремі види покарань, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, з одного боку, та криміналізації та декриміналізації - з іншого.
Особлива частина кримінального права містить норми, описи-вающие ознаки конкретних складів злочинів і передба-чає певні види покарань (їх терміни, розмі-ри), які вправі застосувати суд до особи, визнаної винов-ним у їх вчиненні.
Сучасне реформування кримінального законодавства відображає процес функціонального розширення норм Особливої ??

частини кримінального права. У ній росте число норм-дефініцій, які розкривають поняття, що використовуються у статті про таких нормах або чолі Кодексу або в цілому в Кримінальному кодексе1. Ці нор-ми, як правило, формулюються в примітках до статей, на-приклад, поняття тортури - у примітці до ст. 117 КК, житла - до ст. 139 КК, фінансування тероризму - до ст. 2051 КК і т.д. У статті 331 КК розкривається поняття злочинів проти військо-вої служби. Тут простежується традиція: як і в попе-дущих кодексах, поняття військового злочину дано в окремих на ної статті Особливої ??частини КК.
Іншою тенденцією сучасного кримінального права є зростання в Особливої ??частини КК числа заохочувальних норм про спеці-альних видах звільнення від кримінальної відповідальності за наявності умов, передбачених у примітках до відповідним статтям (своєчасне повідомлення органам влади про підготовці акту тероризму - примітка до ст. 205 КК, добро-вільне звільнення потерпілого і сприяння розкрив-тію торгівлі людьми - примітка до ст. 1271 КК та ін.)
Позитивною зміною Особливої ??частини КК слід на-
кликати і скорочення останнім часом оціночних понять про раз-мірі заподіяної шкоди або кількісної характеристиці суспільно небезпечного діяння як ознаки об'єктивної сторони складу злочину. До них відносяться: поняття великого та особливо великого розміру, збитку, доходу або заборгованості у великому або особливо великому розмірі в статтях про економічні переступив-лениях - примітка до ст. 169, 174, 178, 185, 193, 194, 198, 199
КК; великого та особливо великого розміру незаконного використання ня об'єктів авторського права чи суміжних прав, придбання, зберігання, перевезення контрафактних примірників творів або фонограм з метою збуту - примітка до ст. 146 КК та ін
Особлива частина - це певною мірою самостійна і цілісна складова кримінального права. Вона містить ис-вичерпується перелік злочинних діянь і покарань за їх вчинення. Інші нормативні правові акти - внутрігосудар-недержавні, зарубіжних країн або міжнародного співтовариства -
1 Визначення поняття для всього Кримінального кодексу переважний-
неї, оскільки дозволяє уніфікувати поняття кримінального права .

Не містять кримінально-правових норм про злочин. Единст-венним джерелом російського кримінального права є карного кодекс, заснований на Конституції РФ і загальновизнаний-них принципах і нормах міжнародного права. Ратифікують-ванні Російською Федерацією міжнародно-правові норми мають бути імплементовані до Кримінального кодексу; тільки після цього вони можуть застосовуватися на практиці.
Особлива частина кримінального права - це система кримінально-правових норм, що встановлюють вичерпний перелік пре-ступленій і покарань за їх вчинення, що передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності і розкривають зміст і сенс окремих кримінально-право- вих положень.
Особлива частина кримінального права характеризується наступ-щим: 1) це - сукупність кримінально-правових норм; 2) причому систематизована сукупність, 3) в нормах дано ознаки конкретних злочинних діянь; 5) в нормах вказані заходи нака-зания за їх вчинення; 6) у деяких нормах передбачені спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності;
7) у ряді норм мається тлумачення понять, що використовуються в статтях Особливої ??частини КК.
Особлива частина кримінального права є постійно розви-тогочасної складової кримінального законодавства. Реформи-вання норм Особливої ??частини КК за станом на 2008 р. по-свящ 50 з 53 федеральних законів про внесення змін і доповнень до чинного КК.
Норми Особливої ??частини розташовані в певній після-послідовності, системно. Ця системність впливає на закріплення в КК внесених змін. Вищеназвані зміни знайшли своє місце не в кінці КК, а кожне - в тому місці Кодексу, як це встановлено правилами: його побудови; відображення в ньому відповідних коректив кримінально-правових приписів.
Особлива частина КК складається з шести розділів (з 7 по 12), зі-тримають 19 глав. Ділення Особливої ??частини на розділи і глави здійснено по об'єкту злочину. Розділи побудовані по родовому об'єкту злочину, а глави - по видовому об'єкту.
Розділ VII «Злочини проти особи» складається з п'яти розділів, з 16 по 20, в яких формулюються норми про злочини

проти особистості, починаючи від вбивства і закінчуючи злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатності здатних батьків.
Розділ VIII «Злочини у сфері економіки» включає три глави. У главі 21 розкриваються форми і види розкрадань, інші корисливі, а також некорисливих злочину. Глава 22 присвячена-на злочинам у підприємницької та іншої економічної діяльності. Злочини проти інтересів служби в комерційних чеських та інших організаціях розглядаються в гл. 23 КК.
Розділ IX «Злочини проти громадської безпеки та громадського порядку» підрозділяється на п'ять розділів. Глава 24 розкриває види злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку: терористичний акт, захоплення заложні-ка, піратство, хуліганство, порушення різних спеціальних правил на небезпечних виробництвах або поводження з загальнонебезпечним-ми предметами та ін Злочини проти здоров'я населення і суспільної моралі розглядаються в гл. 25 КК. Екологічним злочинів присвячена гл. 26 КК, а в гол. 27 розділу дано транспортні злочини. Злочини у сфері комп'ютерної інформації передбачені гл. 28 КК.
У розділі X «Злочини проти державної влади» є чотири глави. У гол. 29 КК закріплені злочини проти основ конституційного ладу і безпеки держа-ви. Глава 30 КК передбачає злочини проти державної влади, інтересів державної служби та служ-би в органах місцевого самоврядування. Зокрема, в ній дані поняття зловживання і перевищення посадових полномо-чий, отримання і дачі хабара. Злочини проти правосуддя визначені у гл. 31 КК. Завершує розділ гл. 32 КК, в якій передбачені злочинні посягання на порядок управління.
Розділ XI «Злочини проти військової служби» та одно-іменна гл. 33 КК розкривають ознаки військових злочинів, скоєних в мирний час. Кримінальна відповідальність за пре-ступления проти військової служби, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, визначається законодавством РФ військового часу1.
1 В даний час такого спеціального кримінального законодавства немає.

Розділ XII «Злочини проти миру і безпеки чоло-вечества» і гол. 34 КК з такою ж назвою розкривають поняття восьми міжнародних злочинів (злочинів проти миру і безпеки людства). Ці злочини вперше передбачено в кримінальному законодавстві РФ. Включення міжнародних злочинів до Кримінального кодексу обумовлюючи-ється необхідністю боротьби з небезпечними злочинами про-тив міжнародного співтовариства і свідчить про виконання Російською Федерацією своїх міжнародно-правових зобов'язань у боротьбі з міжнародною злочинністю.
Особлива частина КК починається з гл. 16 «Злочини проти життя і здоров'я», на відміну від всіх попередніх КК, які відкривалися главою про злочини проти держави і дер-жавної безпеки. Захист прав, свобод і законних ін-тересов особистості є невід'ємною властивістю будь-якого де-мократического держави. У цьому зв'язку можна сказати, що захист інтересів особистості державою всіма законними способами, включаючи заходи кримінально-правового характеру, дозволяє забезпечити людині необхідні умови для реалізації своїх можливостей у вільному суспільстві.
Завершення Особливої ??частини КК гл. 34 «Злочини проти миру і безпеки людства» отримало різну оцінку як у Російській Федерації, так і за її межами. Питання про місце злочинів проти миру і безпеки людства в уго-ловного законодавстві держави був і продовжує оста-тися в науці кримінального права дискусійним.
Професор Ю.В. Баулін, кажучи про знаходження міжнародних злочинів в кінці Особливої ??частини КК України, вважає, що немає підстав говорити про «недооцінку ступеня суспільної безпеки передбачених у ньому злочинів. Розробники Кодексу виходили з того, що названі злочини - явище досить рідкісне, а КК призначений в першу чергу для захисту національних інтересів »1. По-іншому розглядають цей по-прос професор А.І. Коробеев2. Н.Ф. Кузнєцова вважає, що
1 Баулін Ю.В. Кримінальне право України: Сучасний стан і пер-
спективи розвитку / / Кримінальне право в XXI столітті. М., 2002. С. 31.
2 Див: Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина / За ред. Л.В. Іногамовой-Хегай. М., 2005 (автор глави - А.І. Коробеев). С. 15.

Найнебезпечнішими злочинами, які посягають на умови су-ществованія людства, збереження цивілізації і які набули транснаціонального характеру, переважніше відкритому-вать Особливу частину кримінального закона1. В.Ю. Калугін наголоси-киває виконання державою міжнародно-правових зобов'язань, обгрунтовуючи розташування злочинів проти миру і безпеки людства на початку Особливої ??частини Кримінального кодексу Білоруської Республікі2.
Питання про значущість міжнародних злочинів ні в кого не викликає сумнівів. Усі згодні з тим, що розглянута категорія злочинів характеризується підвищеною гро-ної небезпекою. Однак місце розташування в національному за-коні злочинів проти миру і безпеки людства, очевидно, буде викликати неоднакову оцінку, яка пов'язана, зокрема, з тим, яке завдання ставили перед собою законодавці, вирішуючи питання про побудову Особливої ??частини кримінального закону.
Значення Особливої ??частини кримінального права виявляється в тому,
що її норми:
направлені на охорону найбільш важливих суспільних відно-
шений;
реалізують принцип законності, оскільки злочинність і на-казуемость суспільно небезпечного діяння визначається нормами, передбаченими в Особливої ??частини КК, а аналогія закону неприпустима (ст. 3, 14 КК);
забезпечують реалізацію кримінальної політики держави;
дозволяють застосовувати кримінальний закон і кваліфікувати про-громадської небезпечні діяння, забезпечуючи диференціацію уголов-ної відповідальності та індивідуалізацію кримінального покарання.
Система Особливої ??частини кримінального права як галузі рос-сийского права yже системи курсу Особливої ??частини кримінального права. Предмет Особливої ??частини кримінального права як навчальної дисципліни і як науки кримінального права крім відпо-вующей системи кримінально-правових норм охоплює: історію розвитку кримінального законодавства; наукову систематизацію
1 Див: Кузнєцова Н.Ф. Головні тенденції розвитку кримінального законо-
дательства / / Кримінальне право в XXI столітті. М., 2002. С. 10 та ін
2 Див: Калугін В.Ю. Злочини проти миру і безпеки чоловіча-
ства і військові злочини: кримінально-правовий аналіз. Мінськ, 2002. С. 5.

Злочинів; порівняльно-правовий аналіз кримінального законодав-ства зарубіжних держав; розробку та обгрунтування змін окремих кримінально-правових приписів і т.п.
Одним із завдань побудови системи Особливої ??частини уголов-ного права є створення можливості для суддів, правоохра-навчих органів, інших органів та осіб застосувати норми карного права, правильно кваліфікувати суспільно небезпечне діяння винного.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і система Особливої ??частини кримінального права"
  1.  § 2. Джерела комерційного права
      поняттями «комерційне право» і «комерційне законодавство». Комерційне право - це сукупність загальних і спеціальних норм приватного права, що регулюють відносини між підприємцями або за їх участю при здійсненні підприємницької діяльності. Комерційне законодавство - це сукупність комплексних нормативних актів, тобто нормативних актів, що містять норми різних галузей
  2.  § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
      поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
  3.  § 1. Форми прямої демократії як елементи системи місцевого самоврядування
      поняття зборів і сходу громадян. Сход згідно ст. 25 Федерального закону 2003 р. - це форма прямої демократії, за допомогою якої жителі реалізують повноваження представницького органу місцевого самоврядування, в тому числі і віднесені до його виключної компетенції. Сходи можуть скликатися тільки в невеликих муніципальних утвореннях з чисельністю жителів не більше 100 осіб. Схід громадян
  4.  § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
      поняття "форма (джерело) права" та процесу нормативного регулювання суспільних відносин. Тим часом зазначені регулятори мають безпосереднє відношення і приналежність до самостійної системі міжнародного публічного права, а в їх визнанні в якості складової частини правової системи Російської Федерації (і в випливає з цього можливості регулювати національні відносини)
  5.  § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
      поняття пасивної (passive capacity) і активної правосуб'єктності (active capacity), відповідні правоздатності та дієздатності відповідно. Правосуб'єктністю в ряді випадків наділені особи, що не існують на момент закріплення за ними правомочностей. По англійському праву згідно з Актами 1929 і 1976 рр.. дитина ще до свого народження отримує певну правову захист в області
  6.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  7.  § 7. Припинення житлових правовідносин
      понятті "інше благоустроєне житлове приміщення". Відповідно до ст. 89 ЖК надається громадянам у зв'язку з їх виселенням інше благоустроєне жиле приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду про виселення, повинно відповідати таким вимогам: 1) перебувати в межах того ж населеного пункту, в якому розташоване житлове приміщення, з якого виробляється виселення ( тобто в
  8.  § 1. Поняття та ознаки зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
      поняттям і включають в себе крім деліктних та інші зобов'язання. У юридичній літературі досить часто позадоговірні зобов'язання необгрунтовано зводять тільки до деліктних і кондикционного зобов'язаннями. Так, В.С. Ем, розглядаючи позадоговірні зобов'язання, включає в них тільки два види: зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання) та зобов'язання внаслідок
  9.  § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
      поняття * (49). Типовими представниками службовців такого роду є працівники міліції, прокуратури, митниці, представники різних інспекцій і т.д. По-третє, необхідно враховувати, що посадова особа виступає в якості такого, а отже, і має право на прийняття актів влади лише при виконанні службових обов'язків. Коло службових обов'язків посадової особи
  10.  § 1. Правова охорона секрету виробництва (ноу-хау)
      поняття секрету виробництва можуть бути підведені найрізноманітніші відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємця. При цьому секретом виробництва можуть бути оголошені цілком потенційно патентоспроможні рішення, які правовласник з яких-небудь причин не бажає оприлюднювати та патентувати в установленому