| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і види злочинів проти власності |
||
|
Під злочинами проти власності слід поні-мати передбачені гол. 21 КК умисні або необережні діяння, поєднані з порушенням права володіння або з іншими способами заподіяння власнику майнового збитку або зі створенням загрози заподіяння такої шкоди. Родовим об'єктом злочинів проти власності, ко-торие входять в розділ КК про злочини у сфері економіки, визнається група суспільних відносин, що забезпечують нормальне функціонування економіки Російської Федеративної-ції як цілісного народногосподарського комплексу. Видовим об'єктом є відносини власності в це-лом, що включають права будь-якого власника щодо володіння, поль-зованию і розпорядженню своїм майном. Ці ж права служать об'єктом злочину і у випадку, коли діяння відбувається щодо майна не власника, а іншого законного вла-ділка. На думку деяких учених, родовий об'єкт злочини ний проти власності збігається з відовим1. Видається, що для такого висновку немає достатніх підстав. Безпосередній об'єкт даної групи злочинів - це конкретна форма власності, визначається належність-стю майна, тобто приватна, державна, муніципальна, власність громадських об'єднань чи інша. Встановлено-ня безпосереднього об'єкта злочинів проти власності, хоча він і не впливає на кваліфікацію, необхідно для вирішення питань про визнання потерпілим або цивільним позивачем, про порядок відшкодування шкоди та ін. Предметом розкрадання та інших злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена нормами гл. 21 КК, є-ється чуже, тобто не знаходиться у власності чи законному 1 Див: Кочои С.М. Відповідальність за корисливі злочини проти власності за законодавством Росії. Автореф. дис. ... Докт. юрид. на-ук. М., 1999. С. 21. Володінні винного майно. Таким чином, предмет Престо-полон проти власності не тотожний об'єкту права власності, до якого крім майна відносяться природний-ні багатства, інтелектуальна власність і т.д.1 Серед криміналістів усталилася думка, що під предметом розкрадань розуміється не будь-який об'єкт права власності, а лише такий, який має: 1) речовим ознакою, тобто має певну фізичну форму; 2) економічним ознакою, тобто об'єктивної економіч- ської цінністю; 3) юридичною ознакою, тобто є для винного чужім2. Це думка не враховує специфіку такої форми розкрадання, як шахрайство, має своїм предметом не тільки иму-суспільством, а й право на майно. Тому перший з перерахованих ознак предмета розкрадання потребує уточнення: деякі різновиди предмета шахрайства можуть і не носити речової форми. Крім того, злочини проти собст-ності не вичерпуються тільки розкраданнями, тому й перед-мет злочинів проти власності ширше предмета хіще-ня: він включає крім майна ще й право на майно, а також дії майнового характера3. Об'єктивна сторона злочинів проти власності характеризується в основному діями. Лише деякі види необережного знищення або пошкодження майна можуть вчинятися шляхом бездіяльності. Більшість злочинів проти власності мають ма- ріальних склад. Склади розбою, вимагання та неправомірного заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання є формальними; злочину визнаються закінченими 1 Ототожнення об'єкта права власності та предмета розкрадання допускає З. А. Незнамова (див.: Кримінальне право. Особлива частина / Відп. Ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова, Г.П. Новосьолов. М., 2001. С. 262). 2 Див: Курс кримінального права. У 7 т. Т. 3. Особлива частина / За ред. Г.Н. Бор-Зєнкова і В.С. Коміссарова. М., 2002. С. 410, 411; Російське кримінальне пра-во. Особлива частина / За ред. В.С. Коміссарова. СПб.: Питер, 2008. С. 188. 3 Детальніше це питання буде розглянуто при аналізі складів мо- шеннічества та здирництва. З моменту вчинення зазначеного в законі протиправного діяль- ня незалежно від настання шкідливих наслідків. Суб'єктивну сторону переважного числа злочинів проти власності характеризує вина у вигляді прямого умислу. Знищення або пошкодження чужого майна може бути скоєно з будь-яким видом наміру чи з необережності. Обов'язкові ознаки більшості злочинів проти власності - корисливий мотив і мета вилучення незакон-ної наживи. Суб'єкт крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, викрадення транс-кравця кошти та умисного знищення або пошкодження чужого майна за обтяжуючих обставин - особа, дос-тігшее віку 14 років. Відповідальність за інші переступив-лення проти власності настає з 16-річного віку. Види передбачених законодавством злочинів проти власності звичайно виділяються з мотивів і способу вчинення. Залежно від наявності або відсутності корисливого мотиву всі злочини, передбачені гол. 21 КК, класифікують-ся на корисливі та некорисливих. У свою чергу, корисливі пре-ступления поділяються на дві групи: розкрадання та інші кори-стние злочини проти власності. Розкрадання відрізняються тим, що механізм скоєння злочину з'єднаний з порушен-ням права володіння майном, а інші корисливі злочини не обов'язково порушують це право. Однак особлива конструкція складу розбою, яке визнається однією з форм розкрадання, винуж-дає робити застереження: розбій - це особлива форма розкрадання, що не поєднана з порушенням права володіння, а лише переслідую-щая мета розкрадання чужого майна. До розкраданням відносяться крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, привласнення або розтрата, а також розкрадання предметів, що мають особливу цінність, яке може відбуватися в різних формах. Групу інших корисливих злочинів проти власності утворюють вимагання, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, а також неправо-мірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним середовищ-ством без мети розкрадання. Спірним є питання про обгрунтований-ності включення в цю групу злочину, передбаченого ст. 166 КК (заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання), оскільки воно не обов'язково со-вершается з корисливих спонукань. Однак корисливість є характерною для цього злочину, що і дає підставу віднести його до корисливим. До некорисливих злочинів проти власності відно-сятся умисне і необережне знищення або по-пошкоджень чужого майна. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і види злочинів проти власності " |
||
|
||