Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і види злочинів проти власності


Під злочинами проти власності слід поні-мати передбачені гол. 21 КК умисні або необережні діяння, поєднані з порушенням права володіння або з іншими способами заподіяння власнику майнового збитку або зі створенням загрози заподіяння такої шкоди.
Родовим об'єктом злочинів проти власності, ко-торие входять в розділ КК про злочини у сфері економіки, визнається група суспільних відносин, що забезпечують нормальне функціонування економіки Російської Федеративної-ції як цілісного народногосподарського комплексу.
Видовим об'єктом є відносини власності в це-лом, що включають права будь-якого власника щодо володіння, поль-зованию і розпорядженню своїм майном. Ці ж права служать об'єктом злочину і у випадку, коли діяння відбувається щодо майна не власника, а іншого законного вла-ділка. На думку деяких учених, родовий об'єкт злочини ний проти власності збігається з відовим1. Видається, що для такого висновку немає достатніх підстав.
Безпосередній об'єкт даної групи злочинів - це конкретна форма власності, визначається належність-стю майна, тобто приватна, державна, муніципальна, власність громадських об'єднань чи інша. Встановлено-ня безпосереднього об'єкта злочинів проти власності, хоча він і не впливає на кваліфікацію, необхідно для вирішення питань про визнання потерпілим або цивільним позивачем, про порядок відшкодування шкоди та ін.
Предметом розкрадання та інших злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена нормами гл. 21 КК, є-ється чуже, тобто не знаходиться у власності чи законному
1 Див: Кочои С.М. Відповідальність за корисливі злочини проти власності за законодавством Росії. Автореф. дис. ... Докт. юрид. на-ук. М., 1999. С. 21.

Володінні винного майно. Таким чином, предмет Престо-полон проти власності не тотожний об'єкту права власності, до якого крім майна відносяться природний-ні багатства, інтелектуальна власність і т.д.1
Серед криміналістів усталилася думка, що під предметом
розкрадань розуміється не будь-який об'єкт права власності, а лише такий, який має:
1) речовим ознакою, тобто має певну фізичну форму;
2) економічним ознакою, тобто об'єктивної економіч-
ської цінністю;
3) юридичною ознакою, тобто є для винного чужім2.
Це думка не враховує специфіку такої форми розкрадання, як шахрайство, має своїм предметом не тільки иму-суспільством, а й право на майно. Тому перший з перерахованих ознак предмета розкрадання потребує уточнення: деякі різновиди предмета шахрайства можуть і не носити речової форми. Крім того, злочини проти собст-ності не вичерпуються тільки розкраданнями, тому й перед-мет злочинів проти власності ширше предмета хіще-ня: він включає крім майна ще й право на майно, а також дії майнового характера3.
Об'єктивна сторона злочинів проти власності характеризується в основному діями. Лише деякі види необережного знищення або пошкодження майна можуть вчинятися шляхом бездіяльності.
Більшість злочинів проти власності мають ма-
ріальних склад.
Склади розбою, вимагання та неправомірного заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання є формальними; злочину визнаються закінченими
1 Ототожнення об'єкта права власності та предмета розкрадання допускає З. А. Незнамова (див.: Кримінальне право. Особлива частина / Відп. Ред. І.Я. Козаченко, З.А. Незнамова, Г.П. Новосьолов. М., 2001. С. 262).
2 Див: Курс кримінального права. У 7 т. Т. 3. Особлива частина / За ред. Г.Н. Бор-Зєнкова і В.С. Коміссарова. М., 2002. С. 410, 411; Російське кримінальне пра-во. Особлива частина / За ред. В.С. Коміссарова. СПб.: Питер, 2008. С. 188.
3 Детальніше це питання буде розглянуто при аналізі складів мо-
шеннічества та здирництва.

З моменту вчинення зазначеного в законі протиправного діяль-
ня незалежно від настання шкідливих наслідків.
Суб'єктивну сторону переважного числа злочинів проти власності характеризує вина у вигляді прямого умислу.
Знищення або пошкодження чужого майна може бути скоєно з будь-яким видом наміру чи з необережності.
Обов'язкові ознаки більшості злочинів проти власності - корисливий мотив і мета вилучення незакон-ної наживи.
Суб'єкт крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, викрадення транс-кравця кошти та умисного знищення або пошкодження чужого майна за обтяжуючих обставин - особа, дос-тігшее віку 14 років. Відповідальність за інші переступив-лення проти власності настає з 16-річного віку.
Види передбачених законодавством злочинів проти власності звичайно виділяються з мотивів і способу вчинення.
Залежно від наявності або відсутності корисливого мотиву всі злочини, передбачені гол. 21 КК, класифікують-ся на корисливі та некорисливих. У свою чергу, корисливі пре-ступления поділяються на дві групи: розкрадання та інші кори-стние злочини проти власності. Розкрадання відрізняються тим, що механізм скоєння злочину з'єднаний з порушен-ням права володіння майном, а інші корисливі злочини не обов'язково порушують це право. Однак особлива конструкція складу розбою, яке визнається однією з форм розкрадання, винуж-дає робити застереження: розбій - це особлива форма розкрадання, що не поєднана з порушенням права володіння, а лише переслідую-щая мета розкрадання чужого майна. До розкраданням відносяться крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, привласнення або розтрата, а також розкрадання предметів, що мають особливу цінність, яке може відбуватися в різних формах.
Групу інших корисливих злочинів проти власності утворюють вимагання, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, а також неправо-мірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним середовищ-ством без мети розкрадання. Спірним є питання про обгрунтований-ності включення в цю групу злочину, передбаченого

ст. 166 КК (заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання), оскільки воно не обов'язково со-вершается з корисливих спонукань. Однак корисливість є характерною для цього злочину, що і дає підставу віднести його до корисливим.
До некорисливих злочинів проти власності відно-сятся умисне і необережне знищення або по-пошкоджень чужого майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і види злочинів проти власності "
  1. § 1. Загальні положення
    поняття підприємницької діяльності, законодавець у ч. 3 п. 1 ст. 2 ГК підкреслив, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. [1] У контексті визначення підприємницької діяльності, закріпленому в Законі, ризик підприємця - це не тільки можливість настання несприятливих наслідків внаслідок стихійних лих, випадкового Комерційне право. Ч. I.
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  4. § 2. Спадкодавець, спадкоємці, спадщина
    зрозуміло: відкриття спадщини і виникнення спадкового правовідносини покоїться на факті смерті (неминучому подію чи судовому рішенні), але не на дії особи. Сказане, однак, не поширюється на фігуру заповідача і заповідальне праводееспособность. Оскільки заповіт - прижиттєва угода, яка до того ж має вчинятися тільки особисто (як раз тому на відміну від громадянської
  5. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    понять "успадковується частка" і "майно, відповідне наследуемой доле" загрожує "зіткненням" з ч. 1 ст. 1164 ЦК, згідно з якою загальна власність спадкоємців - завжди часткова. 2) Якщо спадкоємець - не член даного господарства (і не вступає в члени), він має право на компенсацію, розмірну наследуемой їм частці. Детальніше про це - далі. a) Оскільки п. 2 ст. 1179 ЦК присвячено праву
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    зрозуміти, що за інші незаконні дії, вчинені правоохоронними органами і судами щодо юридичних осіб, держава за ст. 1070 ЦК відповідальності не несе, що явно не узгоджується з правилами глави 18 КПК. * (55) В цілому описаний порядок відшкодування шкоди збігається з особливим порядком відшкодування, який раніше був встановлений Положенням від 18 травня 1981 (зрозуміло, з урахуванням
  7. § 4. Кримінальна відповідальність
    поняття конституційного ладу, говорилося вище) від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства (наприклад, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за екоцид), а також попередження злочинів (у тому числі екологічних). Для забезпечення попередження і припинення екологічних злочинів важливе значення мають принципи справедливості залучення до
  8. § 3. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія, протиріччя
    поняття права, але дотримуємося думки, згідно з яким право - це вихідні від держави норми, покликані виражати ідеї гуманізму, моральності, справедливості, природних прав людини , міру свободи особистості; баланс інтересів між різними верствами суспільства. Загалом поняття права, як зауважив ще І.А. Ільїн, впирається в поняття норми. Саме тому жодна із пропонованих нині
  9. § 1. Загальна характеристика політики
    поняття моральності та політики, чи не є ці категорії взаємовиключними? В ідеалі вони, звичайно, не повинні розходитися, але на практиці ми спостерігаємо інше. "Брудні методи" у політичній діяльності стали звичайною справою (у виборчих кампаніях; в боротьбі за владу, пости, посади, вплив; в протиборстві з противниками). Виникають найгостріші колізії між етикою і політикою. Це
  10. Глава 6 Руська Правда як пам'ятка права
    поняття юридичної особи закон ще не знає. З цим пов'язані деякі особливості кодифікації, серед видів злочинів, передбачених Руською Правдою, що не злочинів проти держави. Особистість самого князя, як об'єкт злочинного посягання, розглядалася як фізичної особи, різнився від інших тільки більш високим положенням і привілеями. З конкретними суб'єктами