Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально -процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Поняття та ознаки розкрадання чужого майна


«Під розкраданням в статтях цього Кодексу розуміються скоєні з корисливої ??метою протиправні безплатне вилучення і (або) звернення чужого майна на користь винне-го або інших осіб, які заподіяли збитки власнику чи іншому власникові цього майна »(примітка 1 до ст. 158 КК).
З наведеного визначення випливають основні ознаки розкрадання чужого майна.
Видовим об'єктом виступають відносини власності як родове поняття по відношенню до всіх форм власності, а безпосереднім об'єктом - та конкретна форма собст-ності, яка визначається приналежністю майна: державно-го, приватна, муніципальна або власність загально - дарських об'єднань.
Предметом розкрадання може бути тільки майно (за винятком шахрайства), тобто речі та інші предмети матері-ального світу, в створення яких вкладена праця людини і кото-які володіють об'єктивною матеріальної чи духовної цінно-стю, а також гроші та цінні папери, службовці еквівалентом уречевленої людської праці. Майно є у всіх випадках чужим для винного, який не має на нього жодних прав. Предметом шахрайства може бути також пра-во на чуже майно.
На відміну від інших злочинів предметом грабунку не мо-гут служити предмети, хоча і володіють об'єктивною цінно-стю, але не створені працею людини. Так, природні при-рідні багатства можуть бути предметом деяких злочинів

у сфері економічної діяльності або екологічних Престо-
полон, але не предметом розкрадання.
Не можуть бути предметом розкрадання різні накладні, кві-танции та інші документи, що дають право на отримання імущест-ва, так як самі по собі вони не представляють матеріальної цінно-сті. Протиправне заволодіння такими документами з метою по-одержанні по них чужого майна має кваліфікуватися як готування до розкрадання. Протизаконне заволодіння докумен-тами, що не дають права на одержання майна, утворюють склад самостійного злочину, передбаченого ст. 325 КК.
Предметом розкрадання у формі шахрайства та привласнення може бути як рухоме, так і нерухоме майно (житлові приміщення, підприємства тощо).
Об'єктивна сторона розкрадання характеризується діями, виразилися в протизаконних безоплатному вилученні та (або) зверненні чужого майна на користь винного або інших осіб і в заподіянні майнової шкоди власнику чи іншому власникові цього майна.
Вилучення чужого майна означає переклад цього імущест-ва з володіння власника або іншого власника у фактичне володіння винного.
Обов'язковий ознака розкрадання - незаконний характер вилучили-ку чужого майна, тобто його переклад у фактичне володіння винного без будь-яких законних підстав і без згоди власника або іншого власника.
Суттєвою ознакою розкрадання служить безплатність вилучення чужого майна. Вилучення вважається безоплатним, якщо воно проводиться без відповідного відшкодування, тобто безкоштовно або з символічним або неадекватним відшкодуванням-ем. Так, є розкраданням заволодіння майном шляхом заме-ни його на свідомо менш ценное1.
Безплатність вилучення чужого майна нерозривно связа-
на з настанням в результаті цього злочину суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння власнику чи іншому власникові майнової шкоди, під яким розуміються прямі збитки , вимірювані вартістю викраденого майна.
1 БВС СРСР. 1992. № 1. С. 12.

Саме з настанням таких наслідків зв'язується момент закінчення розкрадання. Тому розкрадання чужого майна поса-але зізнаватися закінченим злочином з моменту його фактичного вилучення незалежно від того, чи вдалося винному розпорядитися викраденим майном як своїм влас-ним: спожити або використовувати іншим чином, продати, пода-рить, передати в борг або в рахунок сплати боргу і т.д. Однак для визнання розкрадання закінченим необхідно, щоб у результаті незаконного вилучення чужого майна винний отримав ре-ально можливість розпорядитися викраденим на свій розсуд (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від
27 грудня 2002 г . № 29 «Про судову практику у справах про крадіжку,
грабежі і розбої» 1).
За загальним правилом, як це випливає з законодавчого оп-
ределения, розкрадання складається з двох елементів:
а) вилучення майна у власника або іншого власника;
б) звернення його на користь винного або інших осіб.
Однак при таких формах розкрадання, як присвоєння і розтрата, розкрадання майна відбувається без його вилучення, оскільки перед-мет злочину вже перебував у володінні винного і був довірений йому по різних підставах (для зберігання, управління, транспортування тощо). У такій ситуації розкрадання складається з одного елемента - з обігу чужого майна на користь винного або інших осіб. Саме цим пояснюється вико-вання законодавцем з'єднувального союзу «і», а в дужках - розділового союзу «або».
Обов'язковий ознака розкрадання - причинний зв'язок між протиправними діями винного і заподіянням собст-Венніка чи іншому власникові реального майнового збитку.
Суб'єктивна сторона всякого розкрадання характеризується ві-
ної у вигляді прямого умислу.
Законодавець включає до складу розкрадання корисливу мету як обов'язкову суб'єктивний ознака. Проте ця ознака ис-пользован некоректно, що не раз наголошувалося в літературе2. Справа в тому, що користь не може означати кінцевого результату, вона
1 БВС РФ. 2003. № 2; 2008. № 2.
2 Див: Кочои С.М. Указ. соч. С. 87, 88.

Характеризує психологічні причини злочину, його по-буждения. І в усіх інших випадках корисливість характеризує в КК саме спонукання (ст. 105, 126, 153-155, 206, 245) або, що означає те ж саме, зацікавленість (ст. 1451, 181, 183, 285,
292, 325). Тому і розкрадання слід визначити як діяння,
вчинене з корисливих мотивів.
Мета при розкраданні полягає в прагненні отримати фак-тичні можливість володіти, користуватися і розпоряджатися чужим майном як своїм власним. Її можна сформулювати як меті незаконного вилучення майнової вигоди, а ще краще взагалі виключити її з законодавчого визна-лення розкрадання.
При задоволенні особистих матеріальних потреб са-мого викрадача наявність корисливих мотивів не викликає ніяких сумнівів. Але вони є і в тих випадках, коли похи-щенное майно передається іншим особам, у збагаченні ко-торих винний зацікавлений з різних причин (при передачі викраденого майна рідним або близьким винне-го або особам, з якими у нього є майнові від-носіння , наприклад передача в рахунок погашення боргу, або з кото-римі після передачі викраденого виникають майнові відносини, наприклад здача в оренду).
Незаконне вилучення чужого майна без корисливого моті-ва не утворює розкрадання. Саме цим шляхом йде і судова практика. У силу відсутності корисливого мотиву не може кваліфікованим як розкрадання так зване тимчасове запозичаю-вання, коли, наприклад, касир бере в особисте користування день-ги з каси з наміром згодом їх повернути.
Суб'єкт крадіжки, грабежу і розбою - особа, яка досягла 14-років-нього, а шахрайства, привласнення та розтрати - 16-річного віку. Привласнення і розтрата можуть відбуватися тільки спе-них суб'єктом - особою, якій чуже майно було довірено для здійснення обумовлених правомочностей.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Поняття та ознаки розкрадання чужого майна "
  1. § 2. Страхове правовідношення
    ознаками: - є взаємним (сіналлагматіческій) договором, оскільки обидві сторони несуть по відношенню один до одного зустрічні обов'язки. Та обставина, що обов'язок страховика до страхової виплати може не настати, не перетворює цей договір у односторонній, оскільки з його висновком страховик стає умовно зобов'язаним до здійснення страхової виплати; - являє собою
  2. Глава 20 Укладення 1649 р . як звід феодального права
    понятими вирушав на місце події для проведення дізнання. Процесуальними діями були "обшук", тобто допит всіх підозрюваних і свідків. У гол. XXI Соборної Уложення вперше регламентується така процесуальна процедура, як катування. Підставою для її застосування могли послужити результати "обшуку", коли показання свідків розділилися: частина на користь підозрюваного, частина
  3. Глава 24 Формування нової системи права
    поняття злочину, вини , мети покарання, поняття необхідної оборони, крайньої необхідності, перелік пом'якшувальних і обтяжуючих обставин. Юридична техніка цього кодексу досить висока: законодавець вперше прагнути використовувати найбільш ємні й абстрактні юридичні формулювання і відходить від традиційної для російського права казуальної системи. Щоб окрема норма могла увібрати в
  4. 1. Поняття договору зберігання
    поняття detentio і possessio. Підсумовуючи численні висловлювання на цей рахунок, І.А. Покровський приходив до висновку: "Найбільш близьким до істини критерієм є характер - animus possidendi: якщо хто-небудь володіє alieno nomine, від чужого імені (напр., річ дана мені будь-ким ... на збереження ...), то ми будемо мати detentio; якщо ж володіння пов'язане з animus suo nomine possidere, ми будемо
  5. Стаття 17. Сукупність злочинів Коментар до статті 17
    поняття сукупності злочинів, наведене у ст . 17 КК РФ, дозволяє виділити її характерні ознаки. Перший - це вчинення особою двох або більше самостійних злочинів. Про самостійність злочинів свідчать такі обставини, як їх різна об'єктивна сторона, відсутність єдиного умислу на вчинення однорідних дій, різні об'єкти посягань. Ці
  6. Стаття 29. Закінчений та незакінчений злочини Коментар до статті 29
    ознаки складу злочину. Вони є і в незакінченому злочині, який, як зазначалося вище, відрізняється від закінченого злочину лише виконанням об'єктивної сторони складу злочину не в повному обсязі, що на наявність ознак складу злочину не впливає. Таким чином, незакінчена діяння, передбачене кримінальним законом, так само як і закінчений, є злочинним і
  7. Стаття 35. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинним співтовариством (злочинною організацією) Коментар до статті 35
    поняття злочинного співтовариства формувалося стосовно до "загальнокримінальної" злочинності, а поняття "злочинна організація" - до злочинів, що здійснюються з політичних мотивів. Спочатку поняття "злочинне співтовариство" було розроблено для визначення форми співучасті в злочинах, характерною для бандитизму. Проте потім, у зв'язку з посиленням боротьби з бандитизмом, банда стала розумітися
  8. Стаття 61. Обставини, що пом'якшують покарання Коментар до статті 61
    поняття оціночне і залежить від багатьох факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного плану. У цьому відношенні досить повне визначення важких життєвих обставин, хоча і стосовно до специфічних умов життя, наведено в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 3 квітня 2008 р. N 3 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про ухилення від призову на військову службу і
  9. Стаття 105. Вбивство Коментар до статті 105
    ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини або довільні руху мускулатури, незалежно від того, перерізана пуповина і відокремилась чи плацента. Встановлення можливості живорождения в ситуації вбивства під час пологів є обов'язковою умовою правильної кваліфікації скоєного. При констатації об'єктивної неможливості живорождения дитини дії, спрямовані на
  10. Стаття 158. Крадіжка Коментар до статті 158
    поняття, що об'єднує загальні ознаки всіх форм розкрадання: крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства, розтрати та привласнення. Слід зазначити, що поняття розкрадання об'єднує в сутності різні посягання, що зумовлює його правове значення. Відсутність будь-якої ознаки розкрадання виключає кваліфікацію скоєного як розкрадання. Однак наявність цих ознак не завжди дозволяє