| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Поняття та ознаки розкрадання чужого майна |
||
|
«Під розкраданням в статтях цього Кодексу розуміються скоєні з корисливої метою протиправні безплатне вилучення і (або) звернення чужого майна на користь винне-го або інших осіб, які заподіяли збитки власнику чи іншому власникові цього майна »(примітка 1 до ст. 158 КК). З наведеного визначення випливають основні ознаки розкрадання чужого майна. Видовим об'єктом виступають відносини власності як родове поняття по відношенню до всіх форм власності, а безпосереднім об'єктом - та конкретна форма собст-ності, яка визначається приналежністю майна: державно-го, приватна, муніципальна або власність загально - дарських об'єднань. Предметом розкрадання може бути тільки майно (за винятком шахрайства), тобто речі та інші предмети матері-ального світу, в створення яких вкладена праця людини і кото-які володіють об'єктивною матеріальної чи духовної цінно-стю, а також гроші та цінні папери, службовці еквівалентом уречевленої людської праці. Майно є у всіх випадках чужим для винного, який не має на нього жодних прав. Предметом шахрайства може бути також пра-во на чуже майно. На відміну від інших злочинів предметом грабунку не мо-гут служити предмети, хоча і володіють об'єктивною цінно-стю, але не створені працею людини. Так, природні при-рідні багатства можуть бути предметом деяких злочинів у сфері економічної діяльності або екологічних Престо- полон, але не предметом розкрадання. Не можуть бути предметом розкрадання різні накладні, кві-танции та інші документи, що дають право на отримання імущест-ва, так як самі по собі вони не представляють матеріальної цінно-сті. Протиправне заволодіння такими документами з метою по-одержанні по них чужого майна має кваліфікуватися як готування до розкрадання. Протизаконне заволодіння докумен-тами, що не дають права на одержання майна, утворюють склад самостійного злочину, передбаченого ст. 325 КК. Предметом розкрадання у формі шахрайства та привласнення може бути як рухоме, так і нерухоме майно (житлові приміщення, підприємства тощо). Об'єктивна сторона розкрадання характеризується діями, виразилися в протизаконних безоплатному вилученні та (або) зверненні чужого майна на користь винного або інших осіб і в заподіянні майнової шкоди власнику чи іншому власникові цього майна. Вилучення чужого майна означає переклад цього імущест-ва з володіння власника або іншого власника у фактичне володіння винного. Обов'язковий ознака розкрадання - незаконний характер вилучили-ку чужого майна, тобто його переклад у фактичне володіння винного без будь-яких законних підстав і без згоди власника або іншого власника. Суттєвою ознакою розкрадання служить безплатність вилучення чужого майна. Вилучення вважається безоплатним, якщо воно проводиться без відповідного відшкодування, тобто безкоштовно або з символічним або неадекватним відшкодуванням-ем. Так, є розкраданням заволодіння майном шляхом заме-ни його на свідомо менш ценное1. Безплатність вилучення чужого майна нерозривно связа- на з настанням в результаті цього злочину суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння власнику чи іншому власникові майнової шкоди, під яким розуміються прямі збитки , вимірювані вартістю викраденого майна. 1 БВС СРСР. 1992. № 1. С. 12. Саме з настанням таких наслідків зв'язується момент закінчення розкрадання. Тому розкрадання чужого майна поса-але зізнаватися закінченим злочином з моменту його фактичного вилучення незалежно від того, чи вдалося винному розпорядитися викраденим майном як своїм влас-ним: спожити або використовувати іншим чином, продати, пода-рить, передати в борг або в рахунок сплати боргу і т.д. Однак для визнання розкрадання закінченим необхідно, щоб у результаті незаконного вилучення чужого майна винний отримав ре-ально можливість розпорядитися викраденим на свій розсуд (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2002 г . № 29 «Про судову практику у справах про крадіжку, грабежі і розбої» 1). За загальним правилом, як це випливає з законодавчого оп- ределения, розкрадання складається з двох елементів: а) вилучення майна у власника або іншого власника; б) звернення його на користь винного або інших осіб. Однак при таких формах розкрадання, як присвоєння і розтрата, розкрадання майна відбувається без його вилучення, оскільки перед-мет злочину вже перебував у володінні винного і був довірений йому по різних підставах (для зберігання, управління, транспортування тощо). У такій ситуації розкрадання складається з одного елемента - з обігу чужого майна на користь винного або інших осіб. Саме цим пояснюється вико-вання законодавцем з'єднувального союзу «і», а в дужках - розділового союзу «або». Обов'язковий ознака розкрадання - причинний зв'язок між протиправними діями винного і заподіянням собст-Венніка чи іншому власникові реального майнового збитку. Суб'єктивна сторона всякого розкрадання характеризується ві- ної у вигляді прямого умислу. Законодавець включає до складу розкрадання корисливу мету як обов'язкову суб'єктивний ознака. Проте ця ознака ис-пользован некоректно, що не раз наголошувалося в літературе2. Справа в тому, що користь не може означати кінцевого результату, вона 1 БВС РФ. 2003. № 2; 2008. № 2. 2 Див: Кочои С.М. Указ. соч. С. 87, 88. Характеризує психологічні причини злочину, його по-буждения. І в усіх інших випадках корисливість характеризує в КК саме спонукання (ст. 105, 126, 153-155, 206, 245) або, що означає те ж саме, зацікавленість (ст. 1451, 181, 183, 285, 292, 325). Тому і розкрадання слід визначити як діяння, вчинене з корисливих мотивів. Мета при розкраданні полягає в прагненні отримати фак-тичні можливість володіти, користуватися і розпоряджатися чужим майном як своїм власним. Її можна сформулювати як меті незаконного вилучення майнової вигоди, а ще краще взагалі виключити її з законодавчого визна-лення розкрадання. При задоволенні особистих матеріальних потреб са-мого викрадача наявність корисливих мотивів не викликає ніяких сумнівів. Але вони є і в тих випадках, коли похи-щенное майно передається іншим особам, у збагаченні ко-торих винний зацікавлений з різних причин (при передачі викраденого майна рідним або близьким винне-го або особам, з якими у нього є майнові від-носіння , наприклад передача в рахунок погашення боргу, або з кото-римі після передачі викраденого виникають майнові відносини, наприклад здача в оренду). Незаконне вилучення чужого майна без корисливого моті-ва не утворює розкрадання. Саме цим шляхом йде і судова практика. У силу відсутності корисливого мотиву не може кваліфікованим як розкрадання так зване тимчасове запозичаю-вання, коли, наприклад, касир бере в особисте користування день-ги з каси з наміром згодом їх повернути. Суб'єкт крадіжки, грабежу і розбою - особа, яка досягла 14-років-нього, а шахрайства, привласнення та розтрати - 16-річного віку. Привласнення і розтрата можуть відбуватися тільки спе-них суб'єктом - особою, якій чуже майно було довірено для здійснення обумовлених правомочностей. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Поняття та ознаки розкрадання чужого майна " |
||
|
||