Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Поняття та склад об'єктів довірчого управління майном

. При розгляді об'єктів довірчого управління неприпустимо ототожнювати цей термін з поняттям "предмет договору", які виступають як різні правові категорії. Предмет довірчого управління - це те, з приводу чого сторони досягли згоди, тобто діяльність управителя, спрямована на певний об'єкт управління.
За змістом ЦК України установник управління передає довірчому управителю майно для здійснення юридичних та фактичних дій, вчинюваних з цим майном довірчим управителем від свого імені в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача).
Таким чином, під об'єктом довірчого управління майном необхідно розуміти сукупність переданих довірчому управителю майна та/або майнових прав, а також плодів та доходів, пов'язаних з ними суб'єктивних прав та обов'язків, що виникли або отримані в результаті вчинення дій щодо здійснення довірчого управління.
Відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України предметом договору довірчого управління можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Права, набуті довірчим управителем у результаті вчинення дій щодо довірчого управління, включаються до складу майна, переданого у довірче управління, а обов'язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна.
Отже, будь-який приріст і збитки відносяться на результати діяльності з довірчого управління, зменшують, збільшують або змінюють склад майна, яке перебуває у довірчому управлінні. Оскільки власником такого майна залишається установник управління, то плоди, продукція і доходи від використання майна також надходять у його власність. Тобто, крім майна, переданого у довірче управління, довірчий управитель зобов'язаний повернути установнику плоди, продукцію і доходи, якщо вони не були передані, виплачені або іншим чином відчужені в процесі управління, у тому числі у вигляді доходів, адресованих виго-донабувачу.
Майно, передане у довірче управління, має бути відокремлене від іншого майна установника і від майна довірчого управителя. Це досягається двома способами - технічним та юридичним відокремленням.
Технічне відокремлення майна, що перебуває у довірчому управлінні, здійснюється шляхом його відображення на окремому балансі. Щодо нього має вестися самостійний облік. Для розрахунків за діяльністю, пов'язаною з довірчим управлінням, довірчому управителеві відкривається окремий банківський рахунок. На думку Є. А. Суханова, виключається передача у довірче управління звичайних рухомих речей споживчого призначення саме тому, що відокремити їх в юридичному значенні (шляхом відкриття окремого балансу) нереально1.
Юридичне відокремлення майна досягається за правилом ст. 1059 ЦК України, згідно з яким допускається обмежений порядок звернення стягнення на майно, передане у довірче управління, за вимогою кредитора установника управління.
Враховуючи обмежену правоздатність кредитних організацій, вони можуть здійснювати довірче управління лише щодо незначного кола наведених вище об'єктів. Так, згідно з законодавством Російської Федерації2 об'єктами довірчого управління для кредитної організації можуть бути грошові кошти у національній валюті та в іноземній валюті, цінні папери, природне коштовне каміння та дорогоцінні метали, похідні фінансові інструменти, належні резидентам на правах власності. Кредитна організація, яка виступає як установник довірчого управління, має право передавати у довірче управління всі види майна, перераховані вище, за винятком грошових коштів у національній валюті та в іноземній валюті. Кредитна організація не може інвестувати під умови гарантій самої кредитної організації і взаємопов'язаних з нею юридичних осіб кошти, отримані у довірче управління. Кредитна організація - довірчий управитель не може видавати кредити (позики) за рахунок майна, яке перебуває в управлінні, а також отримати кредити (позики) як довірчий управитель3.
Суханов Е. А. Агентирование, доверительное управление имуществом, коммерческая концес-сия. Комментарий ГК РФ // Хозяйство й право. - 1996. - № 11. - С. 9;
Суханов Е. А. Договор доверительного управлення имуществом // Правовеє регулирование банковской деятельности. - М.: ЮрИнфор, 1997. - С. 87-88.
Инструкция ЦБ РФ от 2 июля 1997 г. № 63 "О порядке осуществления операций доверительного управлення й бухгалтерском учете зтих операций кредитними организациями Россий-ской Федерации" // Вестник Банка России. - 1997. - № 43.
Ефимова Л. Г. Банковские сделки. Комментарий законодательства й арбитражной практики. - М., 2000. - С. 294.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України у довірче управління може бути передане майно, що є предметом договору застави. Установник управління зобов'язаний попередити довірчого управителя про те, що майно, яке передається у довірче управління, є предметом договору застави. Якщо установник не попередив довірчого управителя і сам довірчий управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане у довірче управління, є предметом договору застави, довірчий управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.
Законодавець не наводить виключного переліку об'єктів довірчого управління. У зв'язку з цим поряд з речами та іншим майном об'єктами довірчого управління можуть бути й інші об'єкти цивільних прав. ЦК України застосовує термін "інше майно" в широкому розумінні слова. Під іншим майном, що виступає об'єктом довірчого управління, слід розуміти не лише матеріальні предмети навколишнього світу. В довірче управління можна передавати й нематеріальні блага. Зокрема, законодавець прямо вказує на можливість довірчого управління виключними майновими правами, якими володіє автор та інший володар результатів творчої діяльності.
Враховуючи відкритий перелік об'єктів, у довірче управління можуть передаватися документи, що не є цінними паперами та засвідчують право на управління та одержання відповідної частки прибутку юридичної особи у вигляді паїв та часток у статутному фонді (капіталі) підприємницьких товариств.
Зрозуміло, що не всі суб'єктивні цивільні права можуть передаватися у довірче управління.
Згідно з п. 2 ст. 1049 ЦК України не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Поняття та склад об'єктів довірчого управління майном"
  1. § 4. Поняття і види господарських товариств
    поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Згідно з цими Законами господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Тобто істотною відмінністю
  2. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Д-І
    поняття щодо дієздатності у цивільному праві) - - неповнолітній, який досяг шістнадцяти років, може бути повністю дієздатним, якщо він працює за трудовим договором або бажає займатися підприємництвом, чи записаний батьком дитини до досягнення ним повноліття. Емфітевзис - це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських
  3. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
    поняття субординованого боргу відповідає визначенню Інструкції НБУ № 368. 138.5.3. Витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків. Отже, в даному випадку
  4. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    поняттям «пов'язана особа» є поняття «афілійована особа», що застосовується в банківському та інвестиційному законодавстві. Згідно зі ст. 2 Закону від 07.12.2000 № 2121-Ш «Про банки і банківську діяльність», афілійованою особою банку вважається будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку. Відповідно до ст. 1 Закону від 12.07.2001 № 2664-Ш «Про
  5. Стаття 154. Звільнення від оподаткування
    поняття «перетворення» визначене у ст. 108 ЦК України, відповідно до якої перетворення - це зміна організаційно-правової форми юридичної особи. Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив (ст. 150 ЦК України). Іноді, у визначених Законом випадках, перетворення має імперативний характер. Так, при перевищенні
  6. Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
    поняття «резиденти». Під ним розуміють: а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; в) фізичні
  7. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    поняття гарантійного строку. Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов' язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг (п. 5 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів»). Не включається до загального місячного (річного)
  8. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    поняття ріелтера - як суб' єкта господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов' язану з наданням послуг з оренди нерухомості (до цього поняття «ріелтер» визначалося у Законі України «Про податок на додану вартість»). Посередництво у контексті підпункту слід розуміти як комерційне посередництво (агентську діяльність), що є підприємницькою діяльністю, яка полягає у
  9. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    поняття і підстави виникнення зобов'язань, виконання та способи, що забезпечують виконання їх, відповідальність за порушення зобов'язань, підстави припинення їх. Норми договірного права є переважно диспозитивними, недоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами. Проект надає важливого значення звичаям ділового обороту в регулюванні договірних відносин. 2* До новел книги
  10. Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
    поняттям легалізації, так і той, хто не вчиняв предикатного діяння. Особи, які не виконують об'єктивну сторону легалізації, але умисно сприяють їй шляхом дії або бездіяльності (наприклад, надають можливість скористатись банківським рахунком), можуть притягуватись до відповідальності як пособники із посиланням на ч. 5 ст. 27. Це стосується і працівників суб'єктів первинного фінансового
© 2014-2022  yport.inf.ua