Головна |
« Попередня | Наступна » | |
12. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань |
||
При застосуванні принципу часткового або повного складання покарань нерідко виникає необхідність складання різних покарань. Порядок визначення строків при додаванні різних видів покарань вперше визначений у спеціальній окремій нормі (ст. 71 КК), яка встановлює правило часткового і повного складання різних покарань. Принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим при сукупності злочинів не представляє великої складності, у зв'язку з чим ст. 71 КК залишає це питання без уваги. Більш детально закон регулює питання повного і часткового складання різних покарань при сукупності злочинів і сукупності вироків. Кримінальним кодексом передбачені види покарань, які при певному поєднанні не можуть бути приєднані один до одного або замінені одні іншими. Із змісту ст. 71 КК випливає, що у всіх випадках складання покарань необхідно менш суворий вид покарання переводити в більш суворий (наприклад, виправні роботи - у позбавлення волі, обмеження волі), а не навпаки, щоб складання покарань не приводило в результаті до його пом'якшення. Так, при частковому або повному складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту або один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Наприклад, за вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 213 КК) особі було призначено покарання у вигляді чотирьох місяців арешту, а за умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 112 КК) - у вигляді двох років позбавлення волі. При сукупності злочинів шляхом повного складання покарань остаточно засудженому може бути призначено два роки і чотири місяці позбавлення волі. При додаванні покарання у вигляді позбавлення волі та обмеження волі, виправних робіт, обмеження по військовій службі, обов'язкових робіт - одному дню позбавлення волі відповідають: - два дні обмеження волі; - три дні виправних робіт або обмеження по військовій службі; - вісім годин обов'язкових робіт. Основні види покарань, правила додавання яких не передбачені в законі, не складаються, а виконуються самостійно. Так, покарання у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород, а також конфіскація майна при додаванні їх з позбавленням волі, арештом, вмістом у дисциплінарної військової частини, виправними роботами, обмеженням по військовій службі, обмеженням волі, обов'язковими роботами приводяться у виконання самостійно. Виходячи зі змісту закону додаванню підлягають тільки однорідні додаткові покарання. невідбутої за попереднім вироком додаткове покарання частково або повністю приєднується в якості такого до остаточного основного покарання або частково або повністю складається з призначеним за новим вироком додатковим покаранням того ж виду в межах терміну, встановленого для даного виду додаткового покарання. Додаткові покарання перетворюватися в основні не можуть. У судовій практиці мають місце випадки, коли особою вчиняється новий злочин при від'їзді їм основного покарання за попереднім вироком, але при частково невідбутого додатковому покаранні. У цих випадках до новопризначеного покаранню приєднується тільки невідбуту частину додаткового покарання * (150). Додаткові ж покарання різних видів виконуються самостійно. Наприклад, якщо засудженому в якості додаткового покарання за першим вироком була визначена конфіскація майна, а додатковим покаранням за другим вироком він був позбавлений права займатися певною діяльністю, то ці покарання приєднуються до остаточного основного покарання, призначеного за сукупністю і виконуються самостійно. Порядок визначення термінів покарання при складанні покарань слід відрізняти від заміни цих же видів покарань іншими покараннями за злісне ухилення від їх відбування засудженими. Незважаючи на гадану схожість порядку складання покарань та їх заміни - це зовсім різні підстави. Відповідність позбавлення волі арешту, утримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, виправних робіт, обмеження по військовій службі і обов'язкових робіт - проводиться в порядку призначення покарання у стадії винесення вироку. Заміна ж штрафу (ч . 5 ст. 46 КК), обов'язкових робіт (ч. 3 ст. 49 КК), виправних робіт (ч. 3 ст. 50 КК), обмеження волі (ч. 3 та 4 ст. 53 КК) іншими видами покарань проводиться в випадках злісного ухилення засудженого від відбування цих покарань в процесі виконання вироку. _ |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "12. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань" |
||
|