| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Порядок укладення договору |
||
|
На договір побутового підряду поширюється правило про неприпустимість відмови комерційної організації від укладення договору при наявності можливості його виконання під страхом настання наслідків, зазначених у ст. 445 ГК, в тому числі обов'язку відшкодувати завдані таким чином збитки. Дія відповідного правила стосовно договору побутового підряду має особливе прояв. Основоположні на цей рахунок норми містяться в ст. 732 ГК. Насамперед, у ній закріплена загальна обов'язок підрядника до укладення договору надати замовнику інформацію, необхідну і достовірну, про пропоновану роботу, її види та особливості, ціну та форму оплати (а якщо це відповідає характеру роботи, також і про особу, яка безпосередньо буде виконувати відповідні обов'язки) та інші відомості, які замовник має право витребувати, якщо тільки це відноситься до самої роботи і заключаемому на цей рахунок договором (п. 1 ст. 732 ЦК). Та ж ст. 732 ЦК надає замовнику право на випадок, коли він внаслідок отримання від підрядника неповної чи недостовірної інформації укладе договір на виконання роботи, що не володіє тими властивостями, які він мав на увазі, укладаючи договір, зажадати з цих підстав розірвання договору. При цьому замовник може тоді не лише не оплачувати підряднику виконану роботу, але і зажадати відшкодування заподіяних збитків. У грудні 1999 р. ст. 732 ГК була доповнена двома новелами, спрямованими на посилення захисту інтересів замовника. Насамперед мається на увазі наділення його правом на випадок неподання можливості негайно одержати зазначену в цій статті інформацію в місці укладення договору, вимагати від підрядника відшкодування збитків, завданих його необгрунтованим ухиленням від укладення договору. Крім того, покладається тепер на підрядника, що не подає цю інформацію, про яку йдеться, відповідальність і за такі недоліки в роботі, що виникли після її передачі замовнику. Мається на увазі відшкодування збитків, що знаходяться в причинному зв'язку з відсутністю у замовника відповідної інформації. Правилами побутового обслуговування встановлено, що укладений договір повинен бути письмовим. При цьому він може оформлятися у вигляді квитанції чи іншого документа. Якщо ж мається на увазі, що роботи будуть виконані у присутності споживача, допускається оформлення договору шляхом видачі чека (касового чека), що підтверджує одночасно з оплатою і саме наявність між сторонами договору, на виконання якого проведені розрахунки. У всіх випадках втрати документа, яким був оформлений договір, споживачу за його вимогою видається дублікат. Письмова форма не є умовою дійсності договору побутового підряду. Тому, якщо такий договір був укладений усно, сторони можуть скористатися наданим їм п. 1 ст. 162 ГК правом на випадок спору наводити на підтвердження самої угоди та її умов будь-які докази, виключаючи показання свідків. Для договору побутового підряду характерно широке використання розроблених підрядником (значно рідше - замовником) формулярів, а рівно і інших стандартних форм, що містять умови договору. І якщо виявляється, що зроблене таким чином пропозиція (оферта) може бути прийнято іншою стороною лише шляхом приєднання до нього, такий договір підпорядковується спеціальному правовому режиму, закріпленому у ст. 428 ЦК ("Договір приєднання"). Недоліки "договору приєднання", що породили необхідність у зазначеній статті, виражаються в тому, що навіть тоді, коли договір, про який йде мова, не суперечить закону або іншим правовим актам, але здатний позбавити сторону прав, що зазвичай надаються їй за договорами відповідного виду, або виключає або принаймні обмежує відповідальність іншої сторони, яка формуляр (іншу стандартну форму), або містить інші явно обтяжливі для приєдналася боку умови, які вона за інших умов, виходячи зі своїх розумно розуміються інтересів, не прийняла б, якби їй була надана можливість брати участь у визначенні змісту договору, захищаються інтереси сторони, яка приєдналася. Це виражається у визнанні за нею права вимагати або розірвання, або зміни укладеного таким чином договору. Режим, подібний з тим, що встановлений для договорів приєднання, поширюється на замовника навіть і тоді, коли побутової поспіль зазначеними в ст. 428 ГК ознаками договору, укладеного шляхом приєднання, не володіє. Йдеться про одну з гарантій прав замовника при побутовому підряді, яка виражається в тому, що підрядник не має права нав'язувати йому включення в договір умов, що передбачають проведення додаткових робіт і (або) надання додаткових послуг. При цьому за замовником визнається право відмовитися від оплати таких робіт (послуг), які не були передбачені договором (п. 1 ст. 731 ЦК). Реальність подібної гарантії забезпечується, зокрема, тим, що, якщо оплата вже відбулася, замовник має право вимагати повернення відповідної суми (п. 3 ст. 16 Закону). Оскільки у зазначених статтях не передбачено інше, залишається визнати, що замовник зберігає за собою відповідне право навіть тоді, коли підрядник зможе довести корисність, а за певних умов і необхідність подібних робіт. Відповідно до Правил (п. 4) у договорі фіксуються такі умови, як найменування (фірмове найменування) сторін, місце знаходження підрядника, види роботи, її ціна, а також вказівку сторони, яка має надати результат роботи, порядок оплати (повністю або частково), гарантійні терміни та ін Немає підстав вважати всі перераховані умови суттєвими. До числа останніх, у всякому разі, відноситься перш за все неодмінна умова будь-якого договору - його предмет (п. 1 ст. 432 ЦК). Разом з тим одна з особливостей договору побутового підряду, що відображає певним чином інтерес замовника (споживача), полягає в тому, що умова про якість, звичайно розглядається як складова частина конкретизації предмета договору (тим самим як істотна умова договору), в даному випадку таким не є. Підтвердженням цьому може служити те, що Правила (п. 8) передбачають, на випадок відсутності в договорі умови про якість, обов'язок підрядника все ж виконати роботу, придатну для цілей, для яких результат роботи звичайно використовується. Якщо ж підрядник ознайомлений з цілями, які в даному випадку мав на увазі його контрагент-замовник, виконана робота повинна бути придатною для використання у відповідності з цими цілями. Таким чином, відсутність узгодженого сторонами умови про якість не позбавляє договір правової сили. Інша значення надається умовою про ціну. У договорі побутового підряду, на відміну від багатьох інших договорів "*", за цією умовою визнається значення істотного, тобто такого, за яким досягнення згоди сторін є неодмінною. При цьому, якщо ціна встановлюється або регулюється компетентним органом, договір не повинен її перевищити. Залежно від обставин інтереси тієї чи іншої сторони захищаються тим, що умова договору про ціну, яким порушено зазначену вимогу, визнається нікчемним, а замість нього відповідне умова буде діяти в редакції, яка відтворює затверджену ціну. Умова про ціну і в цьому договорі підряду може виражати кошторис. На вимогу замовника підрядник зобов'язаний її скласти, з тим, однак, що вона набуває обов'язкову силу тільки з моменту узгодження її з замовником. Як це передбачено і в Загальних положеннях про підряд, Правила розрізняють тверду і приблизний кошторис. Вміщені на цей рахунок у Законі і Правилах положення в основному збігаються з тими, які передбачені в § 1 гл. 37 ЦК (мається на увазі ст. 709 ЦК). --- "*" Мається на увазі допустимість використання стосовно до цих договорів передбаченого п. 3 ст. 424 ГК правила про оплату, за відсутності умови про ціну, "за ціною, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари, роботи і послуги". Існує і більш загальне правило. Стаття 16 Закону передбачає, що умови договору, якими обмежуються права споживача в порівнянні з правилами, встановленими законами та іншими правовими актами в галузі захисту прав споживачів, визнаються нікчемними. І якщо відповідні умови будуть все ж виконані, споживач має право вимагати відшкодування в повному обсязі виниклих у нього збитків (п. 1 ст. 16 Закону). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Порядок укладення договору " |
||
|
||