| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5. Права та обов'язки сторін |
||
|
--- "*" Хоча у визначенні договору побутового підряду в ст. 730 ЦК та відсутня вказівка на "результат", саме про результат робіт йде мова в окремих статтях § 2 гл. 37. Зокрема, "результати робіт" є критерієм при оцінці виконання зобов'язання підрядником (див. ст. 737 ЦК). Див також ст. 736 і 738 ЦК. Робота повинна бути виконана підрядником, якщо інше не передбачено договором, з матеріалів замовника і його ж засобами (ст. 34 Закону). Наполягати на передачі йому матеріалу замовником підрядник не має права. Разом з тим відсутність у підрядника можливості надати матеріали може стати підставою для звільнення його від встановлених законом стосовно до публічних договорів несприятливих наслідків відмови від укладення договору. При прийнятті підрядником на себе обов'язки надати матеріал його оплата повинна проводитися при укладенні договору або повністю, або у певній, зазначеної в ньому частини. В останньому випадку остаточний розрахунок здійснюється між сторонами при отриманні замовником результату виконаної роботи. Допускається встановлення в договорі умови, за яким підрядником надається замовнику кредит, що виражається в тому, що розрахунки за матеріал вироблятимуться в розстрочку (п. 1 ст. 733 ЦК). При цьому на всі можливі форми оплати матеріалу замовником поширюється загальна норма (п. 2 ст. 733 ЦК). З метою додання договором необхідної визначеності нею встановлено: як би не змінювалися після укладення договору ціни на надані підрядником матеріали, це не тягне за собою необхідності перерахунку. Надати матеріали підрядник несе відповідальність за їх якість. Зазначене наслідок настає за правилами про відповідальність за продаж товарів неналежної якості. У випадках, коли робота виконується з матеріалів замовника, точну їх найменування (опис) і ціна фіксуються в квитанції або іншому документі, який вручається підрядником при укладенні договору. Якщо ж згодом замовник вважатиме, що вартість матеріалів завищена, він має право її оскаржити (ст. 734 ЦК). При виявленні в момент приймання від замовника матеріалів їх неналежної якості або непридатності для виконання роботи з інших причин підряднику необхідно повідомити про це замовника. І якщо на таке попередження замовник не реагував, наслідки втрати або пошкодження з зазначеної причини матеріалів з підрядчика знімаються. Підрядник, не попередив замовника, який представив матеріали, про особливі їх властивості, які здатні спричинити за собою повну або часткову втрату або пошкодження результату роботи, не може згодом, якщо це дійсно відбулося, посилатися на те, що він не знав про такі властивості, що вимагають, зокрема, прийняття при роботі з матеріалами особливих заходів обережності. Таким чином, ризик, пов'язаний з використанням володіють вказаними властивостями матеріалів замовника, лежить на підряднику. У подібних випадках діє безперечна презумпція: підрядник - фахівець, а тому знав або повинен був принаймні знати про недоліки матеріалів. За підрядником зберігається тільки одна можливість: посилатися на те, що і при належної приймання матеріалів він не міг би виявити зазначені їхні властивості. Підрядник несе відповідальність за збереження і правильне використання наданих йому матеріалів. При їх втраті та пошкодженні він повинен за згодою замовника замінити матеріали аналогічними і виконати роботу з заміненого матеріалу в розумний термін. У ситуації, коли у нього не залишається для заміни однорідних матеріалів (речей аналогічної якості), йому доведеться виплатити дворазову вартість втраченого (пошкодженого) матеріалу (речі), а також відшкодувати замовнику понесені останнім витрати (ст. 35 Закону). У подібних випадках при відсутності вказівки в договорі вартості матеріалів вона повинна визначатися за ціною, яка у місці, в якому вимога замовника повинно було бути задоволено підрядником. І в день добровільного задоволення вимоги. А якщо задоволення так і не послідувало - в день винесення відповідного рішення судом. Підрядник зобов'язаний виконати договір у строк, передбачений правилами, регулюючими окремі види робіт, або договором. Останній із зазначених варіантів - встановлення строку виконання роботи договором - можливий тільки тоді, коли або самих відносяться до відповідного виду робіт правил взагалі немає, або термін у них відсутня, або сторонами погоджений коротший в порівнянні з правилами термін. Статтею 27 Закону передбачено можливість визначення договором терміну виконання роботи датою (періодом), до якої має бути закінчено виконання роботи, або (та) датою (періодом), з якою виконавець повинен приступити до виконання роботи. У випадках, коли передбачається виконання роботи по частинах, в договорі повинні бути зазначені проміжні терміни (ст. 27 Закону). Якщо виявиться, що підрядник не порушив терміну виконання роботи (при цьому не має значення, чи йде мова про терміни її початку або закінчення або про проміжних термінів), а також у випадках, коли в період виконання роботи стало очевидним, що вона не буде виконана у встановлений термін, у замовника виникає право пред'являти підряднику передбачені в ст. 28 Закону вимоги. Мається на увазі, що він може за своїм вибором або призначити підрядникові новий строк (1), або доручити виконання роботи третім особам за розумну ціну або виконати її своїми силами, зажадавши в тому і в іншому випадку відшкодування понесених витрат (2), або зажадати зменшення ціни за виконання роботи (3), або розірвати договір про виконання роботи (4). При будь-якому з цих варіантів замовник має право вимагати від підрядника у встановлений термін відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані порушенням відповідного терміну. Якщо призначені нові терміни виявляться порушеними знову, у замовника виникає право знову заявити одне з передбачених у ст. 28 Закону вимог. Особливість договору побутового підряду полягає в тому, що при його розірванні замовником внаслідок порушення підрядником терміну виконання роботи останній втрачає право на відшкодування витрат, зроблених ним до моменту припинення роботи, або на оплату виконаної частини. На випадок порушення встановлених термінів виконання робіт в Законі (п. 5 ст. 28) передбачено, що підрядник повинен виплатити неустойку. Вона становить 3% ціни виконання робіт за кожний день прострочення їх завершення. Якщо строк у договорі зазначено в годинах, замовник має право стягнути ті ж 3%, але вже за кожну годину прострочення. Договором може бути передбачена інша неустойка, але тоді неодмінно велика за розміром в порівнянні з вказаною в Законі. Там же встановлені спеціальні правила щодо порядку обчислення неустойки, стягуваної за порушення термінів початку виконання роботи або її етапу. У випадках, коли підряднику вдається довести, що порушення послідувало в результаті дії непереборної сили або винності замовника в порушенні терміну (наприклад, маючи до того можливість, замовник не передав своєчасно необхідний для виконання пошивних робіт приклад) , підрядник від зазначеної відповідальності звільняється. Постановою Пленуму Верховного Суду РФ від 29 вересня 1994 р. N 7 передбачено: "Неустойка (пеня) у розмірі, передбаченому п. 5 ст. 28 Закону, за порушення встановлених термінів початку і закінчення виконання роботи (надання послуги) і проміжних строків виконання роботи (надання послуги), а також призначених споживачем на підставі п. 1 ст. 28 Закону нових термінів, протягом яких виконавець повинен приступити до виконання роботи (надання послуги), її етапу і (або) виконати роботу (надати послугу), її етап, стягується за кожний день (годину, якщо термін визначено у годинах) прострочення аж до початку виконання роботи (надання послуги), її етапу або закінчення виконання роботи (надання послуги), її етапу або до пред'явлення споживачем інших вимог, перерахованих в п. 1 ст. 28 Закону. Якщо виконавцем були одночасно порушені встановлені терміни початку і закінчення роботи (надання послуги), її етапу, неустойка (пеня) стягується за кожне порушення, проте її сума на відміну від неустойки (пені), встановленої ст. 23 Закону, не може перевищувати ціну окремого виду виконання роботи (надання послуги) або загальної ціни замовлення, якщо ціна окремого виду виконання роботи (надання послуги) не визначено договором "" * ". --- "*" Бюлетень Верховного Суду РФ. 2001. N 2. С. 3. Оскільки будь-який договір підряду є двостороннім стосовно і до розглянутої його різновиди, строком визначаються часові параметри поведінки не тільки підрядника, а й замовника. Інша було б несправедливим по відношенню до підрядника, інтереси якого в подібних випадках також повинні захищатися. Відповідно, якщо замовник не з'явиться за отриманням результату роботи або іншим чином ухилиться від його приймання, до нього також застосовуються певні санкції. Мається на увазі, що підрядник має право по завершенні двох місяців з дня такого попередження, повідомивши попередньо письмово споживача (замовника), продати результат роботи за "розумну ціну" (ст. 738 ЦК). Замовник, якому виплачена виручена таким чином підрядником сума, вправі оскаржити її розмір і, посилаючись на те, що ціна була занижена, зажадати з цієї причини різницю між тією, яка складає "розумну ціну", і вирученої ціною. Із суми, отриманої при продажу результату роботи, підрядник може залишити собі все, що належало йому за її виконання, а також вимагати відшкодування витрат, понесених ним при реалізації результату роботи. Залишок він має можливість внести в депозит нотаріуса (суду). Обов'язки підрядника своєчасно і належним чином виконати роботу і передати її результат кореспондує обов'язок замовника у строки та в порядку, передбачені договором, оглянути результат роботи і прийняти його. Правила особливо виділяють необхідність здачі та приймання роботи за участю підрядника. На підрядника покладається обов'язок при здачі попередити замовника про вимоги, які того доведеться дотримуватися для ефективного і безпечного використання результату роботи, а також про шкідливі наслідки, які може спричинити порушення цих вимог для самого замовника і третіх осіб (ст. 736 ЦК). Якщо такий наслідок все ж настане, перед підрядником відкривається в певному випадку можливість звільнитися від відповідальності за завдані замовнику збитки. Для цього йому необхідно буде довести, що той знехтував отриманими попередженнями або відсутність причинного зв'язку між тим, що не було отримано попередження, і виниклими у замовника збитками. Виключається при цьому ситуація, коли особлива, дбайливе ставлення до результату робіт стало необхідним тільки тому, що підрядник порушив які-небудь вимоги, які він повинен був сам дотримуватися при виконанні роботи. Переданий замовнику результат роботи повинен по своїй якості відповідати договору. Якщо ж умова про якість сторонами не було узгоджено, діє правило, в силу якого результат повинен бути придатним для зазвичай використовуваної мети, а в разі, коли при укладенні договору підрядник був повідомлений замовником про конкретну мету, то відповідати їй. Результат не може розходитися з обов'язковими для сторін в силу закону вимогами, включеними в стандарти, санітарні норми і правила, будівельні норми і правила та ін Наслідкам порушення підрядником умов про якість результату роботи присвячена ст. 737 ГК. У зазначеній статті маються на увазі недоліки, виявлені під час приймання результату роботи або, хоча і після цього, але неодмінно в межах визначених строків, що обчислюються з дня передачі результату. Мається на увазі насамперед гарантійний термін. При його відсутності - "розумний строк", який, однак, не може перевищувати двох років, а щодо нерухомості - п'яти років. При дотриманні зазначених строків замовник має право за своїм вибором пред'явити підряднику одна з вимог, які надані замовнику загальними нормами про підряд (мається на увазі ст. 723 ЦК), або заявити вимогу про безоплатне повторному виконанні робіт або про відшкодування витрат, які він поніс на виправлення недоліків своїми засобами або третіми особами. Спеціальні правила встановлені на випадки виявлення замовником вже після приймання недоліків, що відносяться до числа істотних (п. 2 і 3 ст. 737 ЦК) "*". Для заявлення вимог про їх усунення замовнику необхідно довести, що такі недоліки виникли в дійсності до прийняття ним результату роботи або принаймні з причини, яка виникла до цього моменту. Для заяви замовником у зазначених випадках своїх вимог встановлені терміни, також обчислюються з дня прийняття результату роботи. Подібні вимоги повинні бути заявлені не пізніше двох років (щодо нерухомості - п'яти років), але неодмінно в межах встановленого для результату роботи терміну служби або протягом десяти років з дня його приймання. Визначений спеціальний порядок обчислення строків для випадків, коли недоліки носять істотний характер. Мається на увазі одне певне вимога - безоплатне усунення недоліків. І лише на випадок, якщо зазначена вимога не буде підрядником задоволено, замовник має право в рамках тих же термінів зажадати повернення частини ціни, яка була сплачена за роботу, або відшкодування витрат, витрачених ним на усунення недоліків ним самим або третіми особами, або відмовитися від виконання договору, зажадавши відшкодування завданих збитків (останнє становить новелу, внесену до п. 3 ст. 737 ЦК). --- "*" Визначення істотного недоліку міститься в Законі (Вступі): "... непереборний недолік або недолік, який не може бути усунутий без невідповідних витрат часу, або повернення неодноразово, або проявляється знову після його усунення, або інші подібні недоліки". Стаття 5 Закону передбачає, що термін служби являє собою період, протягом якого виконавець (виробник) приймає на себе обов'язки забезпечувати можливість використовувати товар (роботи) за призначенням і нести відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини. Там же міститься вказівка на те, що такий термін встановлюється на роботи, призначені для тривалого використання. З трьох статей, що регулюють договір роздрібної купівлі-продажу, до яких відсилає ст. 739 ЦК (503, 504 і 505), ст. 503 і 504 мають на увазі відповідальність за неналежну якість, в той час як ст. 505 охоплює питання відповідальності за будь-які порушення договору, включаючи і ті, які виражаються в порушенні умови про якість результату роботи. Стосовно до ст. 739 ГК слід врахувати сам характер відповідної норми. Близька до факультативним нормам, вона все ж ставить можливість застосування положень, до яких відсилає, в залежність від волі тільки однієї сторони. У цьому її відмінність від факультативних норм, для застосування яких необхідно угоду сторін. Стаття 739 ЦК надає на випадок неналежного виконання або невиконання роботи за договором можливість саме замовнику скористатися правами, наданими ст. 503 - 505 ЦК. Інша сторона, тобто підрядник, нормами, до яких відсилає ст. 739 ГК, скористатися не може. Одна із зазначених статей (ст. 503 ЦК) визначає в загальній формі права покупця на випадок продажу йому товарів неналежної якості, в той час як інша (ст. 504 ЦК) має на увазі спеціальні випадки, при яких вимоги покупця виражаються у відшкодуванні різниці в ціні товару при його заміні, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості. Зрозуміло, при зверненні до відповідних статей стосовно подряду використовуваний в них термін "товари" означає "результат роботи". Стаття 505 ЦК передбачає, що відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняють продавця (в силу ст. 739 ЦК - замовника) від виконання зобов'язання в натурі. Посилений захист інтересів споживача виражається, серед іншого, в тому, що для договорів побутового підряду, подібно договорам роздрібної купівлі-продажу, встановлено виняток з дії правил про виконання зобов'язання в натурі. Мається на увазі, що якщо п. 2 ст. 396 ЦК відмовляється розглядати відшкодування збитків та сплату неустойки як відступне тільки щодо неналежного виконання зобов'язання, то при побутовому підряді, як і при роздрібній купівлі-продажу, в силу ст. 505 ГК діє правило, в силу якого сплата неустойки і відшкодування збитків не звільняють підрядника від виконання зобов'язання в натурі (як це має місце при неналежному виконанні зобов'язання). Норм, що встановлюють загальні правила, які визначають підстави і форму відповідальності за порушення сторонами договору побутового підряду, § 2 гл. 37 не містить. Цю прогалину, якщо можна вважати його таким, заповнюють, крім наведених статей § 1 гл. 37, Закон та Правила. Так, Закон (ст. 13) покладає на підрядника при побутовому підряді підвищену відповідальність за допущені ним порушення договору. Цей підвищений характер відповідальності виражається в можливості для підрядника звільнити себе від відповідальності тільки за умови, якщо він доведе, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання сталися внаслідок непереборної сили або провини другого боку - замовника, а також і в тому, що якщо інше не передбачено законом , неустойка (пені), що підлягає сплаті за допущене порушення прав споживача, носить штрафний характер, а значить, збитки підлягають відшкодуванню у повній сумі понад встановленої законом або договором неустойки (пені). При цьому послідовно проводиться принцип реального виконання зобов'язань. Мається на увазі, що сплата неустойки (пені) і відшкодування збитків не звільняють виконавця від виконання покладених на нього зобов'язань перед споживачем у натурі. Правила побутового обслуговування населення підкреслюють ту обставину, що стосовно до розглянутого договором мова повинна йти про повне відшкодування шкоди (див., зокрема, п. 24, 25 і 26). Це означає, зокрема, що належить замовнику право пред'являти позови про відшкодування не тільки реального збитку, але і упущеної вигоди. Законом (ст. 15) передбачена можливість заяви замовником підряднику вимоги, поряд з компенсацією майнової шкоди, також і про відшкодування шкоди морального "*". На відміну від обов'язку відшкодувати збитки, наступаючої незалежно від вини підрядника, для виникнення обов'язку компенсувати моральну шкоду відповідно до загальними на цей рахунок правилами необхідно встановити, що підрядник діяв винне. Таким чином, тут має місце принцип: немає провини - немає і обіцяного відшкодування. У тій же статті Закону міститься вказівка на те, що визначення судом розміру компенсації моральної шкоди не залежить від розміру відшкодування шкоди матеріального. При цьому компенсація моральної шкоди здійснюється незалежно не тільки від заподіяної підрядником відшкодування шкоди матеріального, а й взагалі від наявності у замовника майнової шкоди. На відміну від майнового шкоди стосовно до шкоди моральному у частині першій Кодексу (ст. 151) містяться найзагальніші вказівки. Вони зводяться до необхідності враховувати, по-перше, форму і ступінь вини підрядника (чи порушував він права замовника навмисне, внаслідок грубої або легкої необережності), по-друге, будь-які інші, що заслуговують особливої уваги обставини (так, наприклад, у випадку прострочення виконання роботи з пошиття сукні буде, безсумнівно, враховано, що замовлене вінчальну сукню було отримано тільки після весілля), по-третє, ступінь заподіяних фізичних і моральних страждань, пов'язаних з індивідуальними особливостями особи, якій завдано шкоду. Береться до уваги і ще одна вимога - розумності і справедливості, - про який йде мова в ст. 1101 ЦК. Інакше кажучи, що присуджується відшкодування не повинно бути ні нерозумним, ні несправедливим. --- "*" Див про це: Ерделевскій А.М. Компенсація моральної шкоди в Росії і за кордоном. М., 1997. С. 167 і сл. Постанова Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 20 грудня 1994 р. N 10 роз'яснює, що при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди суди повинні з'ясувати, "чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних і фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані , ступінь вини заподіювача, які моральні або фізичні страждання перенесені потерпілим, в якій сумі чи іншій матеріальній формі він оцінює їх компенсацію та інші обставини, що мають значення для вирішення конкретного спору "" * ". --- "*" Збірник постанов пленумів Верховних Судів СРСР і РРФСР (Російської Федерації) у цивільних справах. М., 2000. С. 309. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "5. Права та обов'язки сторін" |
||
|
||