|
У XX в. в БГБ було внесено низку суттєвих змін, частина яких була оформлена у вигляді додаткових статей до Кодексу, частина у вигляді окремих законів і норм, доповнених правотворчеством суддів, що особливо посилився в цей час у сфері приватного права.
Так, наприклад, в судах стало складатися нове розуміння інституту цивільно-правової відповідальності. Принцип свободи договору модифікується за допомогою посилення договірної відповідальності, що розглядається як правового засобу соціального захисту населення. Передбачається відповідальність за "culpa in contrahento" (недбалість при укладанні договору). Вже одне ухилення від переговорів тягло за собою обов'язок відшкодувати збитки. У 50-х рр.. в рамках суддівського правотворчості утвердилася практика, що договори не повинні обмежувати права третіх осіб. Посилення захисної функції договору щодо третіх осіб можна проілюструвати наступним прикладом.
У 1976 році до цивільно-правової відповідальності був притягнутий власник магазину, в якому дитина, поки його мати розплачувалася в касі, послизнувся і отримав травму. Підставою для призначення судом цивільно-правової відповідальності в даному випадку став не укладений, а лише мається на увазі договір, виходячи з доктрини "обов'язки громадської дбайливості". Посилення ролі квазідоговорной відповідальності (без укладання договору) стало наслідком розробки німецькими юристами поняття "фактичних договірних відносин", визнаного згодом "виразом зміненої соціальної функції інститутів приватного права".
Це поняття насамперед стало застосовуватися при визнанні договору недійсним або нікчемним. Німецькі юристи стали виходити з того факту, що якщо йдеться про тривалі договірних відносинах, то при визнанні договору нікчемним він не вважається таким до моменту припинення його дії. Іншу групу "фактичних договірних відносин" утворюють випадки відповідальності за договором чинності "соціально-типових ситуацій" (наприклад, при настанні відповідальності водія, який займає стоянку, не сплачуючи за неї, та ін.) Тут до уваги приймається не укладення окремого договору, а масовий характер подібних ситуацій.
Особливістю розвитку сучасного німецького цивільного права стало також розширення поняття збитків, що підлягають відшкодуванню, введення поняття "фіктивних збитків". Так, власнику пошкодженого транспортного засобу повинна бути не тільки виплачена вартість ремонту його автомашини, а й оплачено користування іншим автотранспортом під час ремонту, навіть якщо він у цей час вважав за краще ходити пішки. Стала загальноприйнятої і практика грошового відшкодування лише за просту загрозу настання делікту.
У сфері речового права принципові зміни торкнулися самого визначення права власності. "Власність зобов'язує. Здійснення права власності має служити в теж час загальному благу" - йдеться в Веймарської конституції 1919 Основний закон ФРН 1949 р., закріплюючи в ст. 14 класичний принцип свободи власності, у другому абзаці, проте, відтворює це положення Веймарської конституції.
Таким чином, основним напрямком розвитку права власності в Німеччині в XX в., Як і всього цивільного права, стає його соціалізація.
Додатки були внесені і в положення Кодексу, присвячені регулювання права власності на землю. У 1960 р. був прийнятий Закон про будівництво, в 1961 р. - спеціальний Закон про оборудки з землею, що встановив правову обов'язок власника раціонально використовувати землю. У свою чергу Закон про будівництво підпорядкував будівництво в містах і селах загальному плану градоустройства, проте рішення забудовувати або забудовувати свою ділянку і раніше належало власнику земельної ділянки.
Найбільш значні зміни в Кодексі торкнулися норм зобов'язального і шлюбно-сімейного права. Були переглянуті положення БГБ про договір майнового, насамперед житлового найму, які суттєво розширили права наймача. Положення про зрівняння трудових прав чоловіків і жінок: у прийомі на роботу, при її оплаті і при звільненні - склали зміст зміненого § 611 (1-3) Кодексу.
Незважаючи на те, що ст. 2 Основного закону ФРН 1949 проголосила рівноправність чоловіків і жінок, перший закон про рівноправність чоловіка і дружини в сімейних відносинах був прийнятий лише в 1957 р. Цей закон встановив роздільний режим майна подружжя. Майно ж, придбане в шлюбі, є спільною власністю, що підлягає розділу на рівні частки при розлученні.
Зміни в шлюбно-сімейному праві торкнулися і умов визнання дійсності шлюбу і розлучення, і правового статусу позашлюбних дітей.
Закон 1974 встановив загальний вік шлюбного повноліття для чоловіків і жінок у 18 років, що виключає право батьків давати згоду на шлюб своїх дітей. Перший закон, зрівняли в правах позашлюбних дітей з дітьми, народженими у шлюбі, був прийнятий в 1969 р. Відтепер законодавчо було встановлено право дітей на отримання аліментів від батька і на їх участь в отриманні спадщини на основі визнання кровної спорідненості з батьком. У силу цього був скасований § 1589 ГГУ, згідно з яким позашлюбна дитина і його батько не вважалися що перебувають у родинних стосунках. Більше прав щодо своїх дітей за цим законом отримала і мати.
У 1946 році було визнано право розлучення з ініціативи одного з подружжя у разі, якщо вони "протягом 3-х років не проживають разом, і шлюбні відносини настільки глибоко розхиталися, що зробили неможливим відновлення шлюбного союзу ". При цьому заперечення проти розлучення іншого чоловіка не враховувалися, якщо "обидва з подружжя вели себе негідно в шлюбі". З 1956 р. Федеральний суд, проте, починає вишукувати можливості якось обмежити розлучення при "крах" сім'ї під впливом католицьких установок про моральному борг подружжя "ділити труднощі порівну".
Широкомасштабна реформа, спрямована на подальшу лібералізацію норм шлюбно-сімейного законодавства, була проведена в 1976 р.
В даний час § 1565 (1-2) БГБ постановляє:
1. "Шлюб може бути розірваний, якщо він не відбувся. Шлюб вважається не відбувся, якщо спільне життя подружжя більше не продовжується і немає підстав припускати, що подружжя її відновлять".
2. Якщо подружжя менше року живуть окремо, то такий шлюб розривається, якщо продовження шлюбу неможливо для чоловіка, який порушив позов про розірвання шлюбу, по причина поведінки іншого чоловіка, що відрізняється винятковою жорстокістю.
§ 1566 (1) виходить з положення про безсумнівність "краху сім'ї", не відбувся шлюбу, якщо подружжя понад один рік живуть окремо і обидва просять про розлучення або якщо подружжя понад 3-х років живуть окремо, навіть при запереченні одного з них проти розлучення.
|
- Стаття 1130. Скасування і зміна заповіту
подальшому заповітом. Заповіт, скасоване повністю або частково наступним заповітом, не відновлюється, якщо подальша заповіт скасовано заповідачем повністю або у відповідній частині. 3. У разі недійсності подальшого заповіту спадкування здійснюється відповідно до колишнього заповітом. 4. Заповіт може бути скасовано також за допомогою розпорядження про його
- Коментар до преамбулі
наступними змінами) в преамбулу коментованого Федерального закону внесені зміни в частині поширення його дії на правове регулювання вступу на військову службу та військової служби в Російській Федерації іноземних громадян. 2. Іноземні громадяни проходять військову службу в Російській Федерації лише в добровільному порядку на підставі укладених контрактів про проходження
- Стаття 342. Наступний заставу
наступний заставу), вимоги наступного заставодержателя задовольняються з вартості цього майна після вимог попередніх заставодержателів. 2. Наступний заставу допускається, якщо він не заборонений попередніми договорами про заставу. 3. Заставодавець зобов'язаний повідомляти кожному наступному заставодержателю відомості про всі наявні застави цього майна, передбачені
- Стаття 829. Наступне відступлення грошової вимоги
наступна поступка грошової вимоги фінансовим агентом не допускається. У разі, коли наступна поступка грошової вимоги допускається договором, до неї відповідно застосовуються положення цієї
- Скасування або зміна заповіту
подальше заповіт. Після скасування заповідачем останнього заповіту без складання нового все заповідане в ньому майно підлягає спадкоємства за законом, за винятком визнання останнього заповіту недійсним у судовому порядку. Якщо останній заповіт скасовано рішенням суду, то попередній заповіт за його наявності залишається дійсним, за відсутності - успадковують спадкоємці за
- 1. НОРМАТИВНІ ПРАВОВІ АКТИ
останніми з-менениями, внесеними Федеральним законом від 08.04.2008 № 43-ФЗ (СЗ РФ. 1996. № 25. Ст. 2954; РГ. 2008. № 80) АПК РФ - Арбітражний процесуальний кодекс РФ від 24.07.2002 c останніми змінами, внесеними Федераль-ним законом від 02.10.2007 № 225-ФЗ (СЗ РФ. 2002. № 30. Ст. 3012; 2007. № 41. Ст. 4845) Бюджетний кодекс РФ - Бюджетний кодекс РФ від 31.07.98 з
- Коментар до п. 4
наступними змінами). Обов'язковій державній дактилоскопічної реєстрації підлягають громадяни Російської Федерації, які призиваються на військову службу (див. примітку до Переліку посад, на яких проходять службу громадяни Російської Федерації, які підлягають обов'язковій державній дактилоскопічної реєстрації, затвердженим постановою Уряду Російської Федерації від 6
- Стаття 453. Наслідки зміни і розірвання договору
зміни договору зобов'язання сторін зберігаються в зміненому вигляді. 2. При розірванні договору зобов'язання сторін припиняються. 3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання вважаються зміненими або припиненими з моменту укладення угоди сторін про зміну або про розірвання договору, якщо інше не випливає з угоди або характеру зміни договору, а при
- Стаття 102. Продовження, зміна і припинення застосування примусових заходів медичного характеру Коментар до статті 102
подальшому продовження примусового лікування проводиться щорічно. 3. Зміна або припинення застосування примусового заходу медичного характеру здійснюється судом у разі такої зміни психічного стану особи, при якому відпадає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру. 4. Закон дозволяє змінювати примусові заходи медичного характеру
- Стаття 46. Гарантії прав кредиторів при укладенні, зміні та розірвання шлюбного договору
подальшому зміну або розірвання шлюбного договору. У разі ж невиконання цього обов'язку, він відповідає за своїми зобов'язаннями незалежно від змісту шлюбного договору. Слід підкреслити, що чоловік повинен повідомити кредитора не тільки про факти укладання або зміни шлюбного договору, а й про його зміст. 2. У п. 2 коментованої статті закріплено правило, що дозволяє кредитору
- Наслідки зміни і розірвання договору
наслідок розірвання договору є те, що сторони не вправі вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору , якщо інше не встановлено законом або угодою сторін. Якщо підставою для зміни або розірвання договору стало істотне порушення договору однією зі сторін, інша сторона має право вимагати відшкодування
- Стаття 323. Протиправне зміна Державного кордону Російської Федерації Коментар до статті 323
подальшої установки на інше місце. Під переміщенням розуміється зміна місця знаходження прикордонного знака. Переміщення передбачає вилучення прикордонного знака та його подальшу установку в іншому місці. Знищення - це руйнування прикордонного знака, при якому він не підлягає відновленню і не може бути використаний за призначенням. Вчинення будь-якого із зазначених дій утворює
- Стаття 30.10. Принесення протесту на яке не набрало законної чинності постанова по справі про адміністративне правопорушення і подальші рішення
наступні рішення вищестоящих інстанцій за скаргами на цю постанову можуть бути опротестовані прокурором в порядку і в строки, встановлені статтями 30.1 - 30.3 цього Кодексу. 2. Протест прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення і (або) наступні рішення за скаргами на цю постанову розглядаються в порядку та у строки, встановлені статтями 30.4 -
- 20. Форми і види державного та муніципального фінансового контролю.
наступний. Однак деякі вчені не виділяють поточний фінансовий контроль в якості самостійної форми, аргументуючи свою позицію тим, що такі форми фінансового контролю, як попередній та наступний, здійснюються в ході поточної діяльності контрольованих об'єктів і висловлюють зміст поточної оперативної роботи відповідних органів; поточний контроль - це повсякденно
- Стаття 30.10. Принесення протесту на яке не набрало законної чинності постанова по справі про адміністративне правопорушення і подальші рішення
наступні рішення вищестоящих інстанцій за скаргами на цю постанову можуть бути опротестовані прокурором в порядку і в строки, встановлені статтями 30.1, 30.2, частинами 1 і 3 статті 30.3 цього Кодексу. (В ред. Федерального закону від 06.12.2011 N 409-ФЗ) 2. Протест прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення і (або) наступні рішення за скаргами на це
- 3. Наслідки зміни і розірвання договору
подальших або попередніх періодів поставки. Очевидно, що в даному випадку зобов'язання не можуть вважатися зміненими з моменту укладення подібної угоди. У разі, коли зміна або розірвання договору проводиться за рішенням суду, діє імперативне правило про те, що зобов'язання вважаються зміненими або припиненими з моменту вступу рішення в законну силу. Якщо
- 1. Скасування і зміна заповіту
останнього моменту життя (див.: Дженнаро Франчоза. Інституційний курс римського права. М., 2004. С. 258). 2) посвідченням нового заповіту, в якому вказується, що попередній заповіт скасовується; 3) за допомогою розпорядження про скасування заповіту, зробленого у формі, встановленій для вчинення заповіту. Зміна заповіту проводиться шляхом складання нового заповіту, в якому
- Зміна договору
зміні обставин проводиться не зміна договору, а його розірвання, т.к. зміна договору завжди пов'язане з покладенням обов'язку його виконати на явно неприйнятних хоча б для однієї з сторін умовах. Зміна договору при істотній зміні обставин (про істотну зміну обставин див. вище) проводиться тільки у виняткових випадках, передбачених
|