Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Президенти Російської Федерації Б. ЄЛЬЦИН і В.ПУТІН. Цивільний кодекс Російської Федерації (зі змінами від 20.04.2012г.). Частина третя, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 1130. Скасування і зміна заповіту


1. Заповідач має право скасувати або змінити складене ним заповіт в будь-який час після його вчинення, що не вказуючи при цьому причини його скасування або зміни.
Для скасування або зміни заповіту не потрібно чиєсь згоду, в тому числі осіб, призначених спадкоємцями в скасовує або змінює заповіті.
2. Заповідач вправі через нового заповіту скасувати колишнє заповіт в цілому або змінити його за допомогою скасування або зміни окремих містяться в ньому заповідальних розпоряджень.
Подальше заповіт, що не містить прямих вказівок про скасування колишнього заповіту або окремих містяться в ньому заповідальних розпоряджень, скасовує це колишнє заповіт повністю або в частині, в якій воно суперечить подальшому заповітом.
Заповіт, скасоване повністю або частково наступним заповітом, не відновлюється, якщо подальша заповіт скасовано заповідачем повністю або у відповідній частині.
3. У разі недійсності подальшого заповіту спадкування здійснюється відповідно до колишнього заповітом.
4. Заповіт може бути скасовано також за допомогою розпорядження про його скасування. Розпорядження про скасування заповіту має бути зроблено у формі, встановленої цим Кодексом для вчинення заповіту. До розпорядження про скасування заповіту відповідно застосовуються правила пункту 3 цієї статті.
5. Заповітом, вчиненим у надзвичайних обставинах (стаття 1129), може бути скасовано або змінено лише таке ж заповіт.
6. Заповідальним розпорядженням в банку (стаття 1128) може бути скасовано або змінено лише заповідальне розпорядження правами на грошові кошти у відповідному банку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 1130. Скасування і зміна заповіту "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  2. § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
    1130 ЦК). Зміст заповіту може бути конкретним або абстрактним (як у сенсі самого спадщини, так і належного конкретному спадкоємцеві майна - ч. 1 ст. 1120, п. 1 ст. 1122 ЦК), воно може наділяти правами на спадщину будь-яких осіб, позбавляти прав спадкоємців за закону, містити інші розпорядження і навіть вичерпуватися заповідальним відмовою (абз. 1 п. 1 ст. 1119, абз. 3 п. 1 ст. 1137 ЦК).
  3. § 1. Загальні положення про заповіті
    1130 ЦК). На практиці нерідко виникає питання про те, як спадкоємці дізнаються про заповіті, складеному громадянином не з його нинішнього місця проживання (тобто не за місцем потенційного відкриття спадщини). Наприклад, громадянин раніше жив і працював в Курській області, там же здійснив заповіт, а потім, по виході на пенсію, переїхав на Кубань. Кубанський нотаріус (за місцем відкриття спадщини) не 1. Скасування і зміна заповіту
  4. 1130 ЦК). Заповідальним же розпорядженням в банку можна скасувати або змінити тільки заповідальне розпорядження правами на грошові кошти у відповідному банку (п. 6 ст. 1130 ЦК); --- --- До речі, в Стародавньому Римі заповідач в будь-який момент міг скасувати вже складений заповіт саме шляхом складання нового. Римляни стверджували у зв'язку з цим, що воля заповідача
    1. Договір дарування за російським дореволюційному цивільному праву
  5. стаття перераховує ті підстави, за якими всякого роду дарування, саме по собі дійсне, може підлягати скасування на вимогу дарувальника. Ці підстави дійсно розглядалися Комісією в якості особливих юридичних фактів, передбачених законом, які тягнуть за собою скасування дарування, а не як способи припинення дарування. До речі, Редакційна комісія визнала вживане в
    § 1. Колізійні питання спадкування
  6. статтями ГК РРФСР. Проект третій частині ГК РФ закріплює у відомому сенсі ідентичні рішення. Разом з тим слід звернути увагу на деякі деталі, що вносять елементи істотних відмінностей. Наприклад, ст. 1262 проекту, присвячена спадкоємства, виділяє інститут спадкування нерухомих речей в особливу категорію спадкових відносин: «успадкування нерухомого майна визначається за
    § 3. Форма заповіту
  7. стаття Основ цивільного законодавства Союзу РСР і республік 1991 р. (ст. 189), що закріплює тотожні положення російського права, кореспондуватися з матеріальними нормами, що регулюють спадкові відносини, які оперували лише письмовою, нотаріальною формою заповіту. Внаслідок цього перевірка на відповідність форми акта вимогам російського закону могла бути
    Таємниця заповіту
  8. 1130 ЦК). На практиці нерідко виникає питання про те, як спадкоємці дізнаються про заповіті, складеному громадянином не з його нинішнього місця проживання (тобто не за місцем потенційного відкриття спадщини). Наприклад, громадянин раніше жив і працював в Курській області, там же здійснив заповіт, а потім, по виході на пенсію, переїхав на Кубань. Кубанський нотаріус (за місцем відкриття спадщини) не Стаття 1119. Свобода заповіту
    стаття 1149). 2. Заповідач не зобов'язаний повідомляти будь-кому про зміст, вчиненні, про зміну або скасування
  9. § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
    статтях бюджету. У місцевих бюджетах окремо передбачаються доходи, що направляються на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, та субвенції, надані для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування окремих державних повноважень, переданих їм федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, а
  10. § 2. Финансовые ресурсы муниципальных образований
    статьях бюджета. В местных бюджетах раздельно предусматриваются доходы, направляемые на осуществление полномочий органов местного самоуправления по решению вопросов местного значения, и субвенции, предоставленные для обеспечения осуществления органами местного самоуправления отдельных государственных полномочий, переданных им федеральными законами и законами субъектов Российской Федерации, а