|
. В якості предмета договору доручення виступають дії повіреного, які повинні бути вчинені від імені та за рахунок довірителя. Серед таких дій можуть фігурувати як правосделочние акти (наприклад, волевиявлення в договорі купівлі-продажу належної довірителю речі - п. 1 ст. 454 ГК; заяву про залік вимоги третьої особи проти довірителя - ст. 410 ЦК), так і дії, в яких виявляється воля повіреного, але правові наслідки яких визначаються не цією волею, а законом (наприклад, визнання боргу довірителя перед третьою особою - абз. 1 ст. 203 ЦК; повідомлення боржника довірителя про відступлення ним вимоги - п. 3 ст. 382 ЦК). При цьому повірений не може зобов'язатися за договором доручення до вчинення дій, перерахованих в п. 4 ст. 182 ЦК.
У ході виконання доручення повірений здійснює деякі дії від власного імені (зокрема, повідомляє довірителю необхідні відомості, передає йому отримані по угоді речі і т.д.). На думку Б.С. Антимонова, предмет аналізованого договору надолужити визначати з урахуванням і цих дій * (811). Але у відносинах з договору доручення зазначені дії на відміну від дій, скоєних від імені довірителя, не є основними, а допоміжними. Крім того, вони можуть супроводжувати виконанню основної обов'язки не тільки повіреним, а й, наприклад, комісіонером (п. 1 ст. 990 ЦК). Тому дії, що здійснюються повіреним від власного імені, не повинні враховуватися при визначенні предмета договору доручення.
|
- § 5. Доручення
предмет договору. У договорі доручення беруть участь дві сторони: довіритель і повірений. Довіритель доручає вчинення певних дій повіреному. При цьому такі дії завжди носять юридичний характер і здійснюються повіреним не від власного імені, а від імені довірителя. Повірений не стає стороною угоди, що укладається ним для довірителя. Тим самим права та обов'язки,
- § 1. Поняття і предмет договору доручення
предмета договору доручення виступають дії повіреного, які повинні бути вчинені від імені та за рахунок довірителя. Серед таких дій можуть фігурувати як правосделочние акти (наприклад, волевиявлення в договорі купівлі-продажу належної довірителю речі - п. 1 ст. 454 ГК; заяву про залік вимоги третьої особи проти довірителя - ст. 410 ЦК), так і дії, в яких
- § 4. Припинення доручення
предмет договору доручення, і кореспондуючий йому обов'язки повіреного. Оскільки ці право і обов'язок не є зобов'язальними, пряме застосування приписів гл. 26 ЦК про припинення зобов'язань у даному випадку виключено. Однак деякі з приписів цієї глави про загальні підстави припинення зобов'язань тут можуть застосовуватися за аналогією. Так, обов'язок повіреного
- 75. ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ
договір, за яким одна сторона (довіритель - mandans) доручала зробити небудь у своїх інтересах, а інша сторона (повірений - mandator) безоплатно брала на себе виконання доручення. Предмет договору доручення - непротівоправние дії як юридичного характеру (укладення угоди), так і фактичного (одержання купленої довірителем речі). Під цей договір підпадали послуги
- 2. Поняття договору доручення
предметом договору доручення є вчинення однією особою від імені іншої певних юридичних дій, найчастіше угод, стороною яких стає повірений (представник) , а довіритель (представлений). --- Строго кажучи, поняття юридичних дій ширше поняття угод, бо охоплює також, наприклад, дії судового представника по
- 3. Договір надання послуг і суміжні договори
предметом права організації, яка уклала договір про надання інформаційних, консультаційних та посередницьких послуг на отримання винагороди, вказав на те, що в даному випадку має викликати сумнів саме існування уступаемого права. При цьому він послався на те, що "немає в справі доказів фактичної діяльності виконавця, передбаченої договором на надання послуги, і
- 1. Поняття договору доручення
предмет надання послуг "за завданням" замовника, а ст. 845 ГК називає як предмета договору банківського рахунку "виконання розпоряджень клієнта", обидва терміни - "завдання "і" розпорядження "- є по суті справи лише синонімами доручення. --- Однією зі сторін в цих відносинах є банк, що діє за дорученням платника (п. 1 ст. 867 ЦК).
- 2. Договір доручення в Цивільному кодексі РФ
предмет договору доручення заслуговує особливої розгляду. Під "юридичними діями", про які йде мова в легальному визначенні договору, то йдеться насамперед угоди, скоєних представником від імені довірителя. Однак не можна погодитися з тими, хто вважав, ніби "в цивільному праві (при цьому не має значення, було Чи це до або після застосування чинного ЦК) можуть
- 3. Договір доручення і суміжні договори
предмет регулювання для норм, які перебувають у зазначених розділах, складають відносини між тим , хто здійснює відповідні дії, та особою, за рахунок та в інтересах якого ці дії здійснюються. Однак поряд з цими "внутрішніми" відносинами Кодекс в кожній з перерахованих глав охоплює принаймні непрямим чином і відносини зовнішні - ті, що складаються між однією з
- 5. Сторони у договорі
предметний покажчик. М., 1996. С. 506). З вказаної точки зору в певному сенсі стирається відмінність між довірителем дієздатним і недієздатним. --- О.С. Іоффе відповідно підкреслював: "Якщо будь-яка особа бере участь у цивільному обороті через представника, то це означає, що воно, будучи правоздатним, або позбавлене дієздатності, або з тих
|