|
Реєстрація здійснюється органами юстиції при міської (районної) адміністрації за місцем постійного проживання громадянина-підприємця. Для цього громадянин повинен звернутися із заявою в ці органи і прикласти до нього документ про сплату реєстраційного збору.
Розмір ставки реєстраційного збору та категорії платників, яким надаються пільги по збору, встановлюються органами місцевої влади, проте граничний розмір ставки збору не може перевищувати встановленого законом розміру мінімальної місячної оплати праці.
Положенням забороняється вимагати інші документи, здійснювати інші дії при реєстрації підприємця.
Державна реєстрація заявника здійснюється реєструючим органом у день подання документів або протягом трьох днів з моменту отримання реєструючим органом документів поштою. У цьому випадку необхідно докласти конверт зі зворотною адресою та знаками оплати поштового переказу.
У той же термін заявнику видається або надсилається поштою безстрокове свідоцтво про реєстрацію як підприємця. У свідоцтві зазначаються види діяльності, якими вправі займатися підприємець, і надалі він зобов'язаний пред'являти це свідчення на вимогу посадових осіб податкових та інших компетентних органів.
У разі втрати свідоцтва за наявності поважних причин може бути виданий дублікат, за який підприємець повинен сплатити 20% від суми раніше сплаченого збору.
Якщо поважні причини відсутні, то за заявою підприємця проводиться нова реєстрація.
Реєструючі органи вправі відмовити заявнику в реєстрації в наступних випадках: невідповідність поданих документів вимогам Положення; невідповідність містяться в заяві відомостей вимогам Положення; недієздатності заявника.
Повідомлення про відмову в державній реєстрації надсилається заявнику в триденний термін з дня подання документів на реєстрацію, за вказаною ним адресою, в письмовій формі, за підписом посадової особи, відповідальної за реєстрацію.
Відмова в реєстрації або ухилення місцевої адміністрації від реєстрації у встановлений термін можуть бути оскаржені заявником в судовому порядку. Спори про оскарження відмови в державній реєстрації або ухилення від державної реєстрації у встановлений термін організації або підприємницької діяльності громадян підлягають розгляду в арбітражному суді. Якщо арбітражний суд визнає відмову в реєстрації неправомірним, то в рішенні вказується дата, з якої підприємницька діяльність вважається зареєстрованою, а відповідні органи зобов'язуються у певний строк видати підприємцю свідоцтво про реєстрацію.
Судово-арбітражна практика виходить з того, що громадянин-підприємець повинен бути визнаний зареєстрованим з моменту закінчення терміну для прийняття рішення про реєстрацію.
Слід мати на увазі, що не підлягають розгляду в порядку арбітражного судочинства вимоги громадян-підприємців про визнання неправомірними дій посадових осіб, пов'язаних з відмовою в реєстрації або ухиленням від реєстрації, якщо оскаржувані дії не були оформлені розпорядчим або іншим документом.
Дані вимоги підвідомчі судам загальної юрисдикції (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації і Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 18 серпня 1992 р. № 12/12 «Про деякі питання підвідомчості справ суднам та арбітражних судам »).
Крім того, за неправомірну відмову або ухилення від реєстрації підприємця або комерційної організації може наступити кримінальна відповідальність посадової особи, визнаного судом винним за ст. 169 КК РФ «Перешкоджання підприємницької діяльності».
Державна реєстрація індивідуального підприємця втрачає силу:
- за заявою підприємця про анулювання державної реєстрації як підприємця та виданого йому раніше свідоцтва про реєстрацію - з дня отримання такої заяви реєструючим органом;
- за рішенням суду про визнання індивідуального підприємця неспроможним (банкрутом) - з моменту винесення рішення;
- у зв'язку зі смертю підприємця;
- у зв'язку з визнанням за рішенням суду підприємця недієздатною;
- у зв'язку з визнанням за рішенням суду підприємця безвісно відсутньою або оголошенням її померлою;
- у зв'язку з переїздом підприємця на інше постійне місце проживання.
|
- § 1. Поняття комерційного права
реєстрації). Слід підкреслити, що ознака державної реєстрації не є внутрішньо притаманним самому поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька
- § 1. Поняття і види підприємців
реєстрації, не має права посилатись відносно укладених ним при цьому угод на те, що він не є підприємцем. Суд може застосувати до таких оборудок правила Цивільного кодексу про зобов'язання, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності (п. 4 ст. 23 ЦК). Названа вище презумпція може бути спростована доказом того, що дана угода не відноситься до
- § 2. Створення комерційних організацій
реєстрація. Крім основної мети - систематичного отримання прибутку, - створення комерційних організацій переслідує ті ж цілі, що і створення інших юридичних осіб. Це відокремлення майна засновника, обмеження майнового ризику учасника відокремленим майном, організація управління відповідним майном, виступ комерційної організації в обороті від власного імені.
- § 1. Індивідуальні підприємці
реєстрації шлюбу. Другий виняток - емансипація, вона регулюється ст. 27 ГК, в якій йдеться про те, що громадянин може бути визнаний повністю дієздатним при досягненні шістнадцяти Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 87 років, якщо він працює за трудовим договором, у тому числі за контрактом, або з
- § 2. Повні і командитні товариства
реєстрації. У цьому випадку передбачається, що майбутні учасники товариства повинні детально ознайомитися з особливостями цієї організаційно-правової форми та з конкретним фінансовим становищем обраної ними організації ще до моменту їх вступу в члени товариства. Досить суворі заходи відповідальності в повному товаристві поширюються і на вибулих його Комерційне право. Ч. I.
- § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
реєстрації допускається оплата статутного капіталу не менш ніж наполовину. При несплаті іншої частини протягом першого року діяльності товариства наступають ті ж наслідки, що і при зменшенні його чистих активів до величини меншої, ніж зареєстрований статутний капітал (п. 3 ст. 90 ЦК). Крім того, будь-яке зменшення статутного капіталу цього товариства в порівнянні з зареєстрованим
- § 4. Акціонерні товариства
реєстрація товариства. Рішення про створення товариства приймають його засновники на загальних зборах або, у разі заснування товариства однією особою - цією особою одноосібно. Рішення має відображати результати голосування, установа суспільства, утвердження його статуту та обрання органів управління. При цьому частина питань повинні прийматися одноголосно: рішення про заснування товариства, затвердження
- § 5. Виробничі кооперативи
реєстрації в розмірі не менше десяти відсотків від усієї суми, решту пайового внеску йому необхідно внести протягом одного року з моменту реєстрації кооперативу. Рівний пай передбачає розподіл прибутку кооперативу між його членами відповідно до їхньої трудової участі. У такому ж порядку розподіляється майно, що залишилося після ліквідації кооперативу та задоволення
- § 6. Державні і муніципальні підприємства
реєстраційному порядку утворення юридичних осіб. Особливості правового статусу визначають і особливості управління цими підприємствами. Орган управління унітарного підприємства не колегіальний, а одноосібний. Зазвичай це керівник підприємства, директор, який призначається власником або уповноваженим власником органом. Представником власника в таких взаєминах
- § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
реєстрації. Фонд. Наступним видом некомерційних організацій є фонд, тобто не має членства некомерційна організація, заснована громадянами і (або) юридичними особами на основі добровільних майнових внесків. Фонд переслідує соціальні, благодійні, культурні, освітні чи інші суспільно корисні цілі. Передане такої організації засновниками майно
|