Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Шпигунство (ст. 276 КК).

Шпигунство визначається як переду-ча, а одно збирання, викрадення чи зберігання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, а також передача або збирання за завданням іноземної розвідки- ки інших відомостей для використання їх на шкоду зовнішній без-ки РФ.
Основним об'єктом шпигунства виступає зовнішня безпека-ність як стан захищеності суверенітету, територіальної-ної цілісності та обороноздатності від зовнішнього впливу.
Предметом даного злочину є відомості двох категорій: по-перше, це відомості, що становлять дер-ную таємницю (див. аналіз державної зради), по-друге, це інші відомості, які збираються за завданням іноземної розвідки і можуть бути використані для нанесення шкоди зовнішньої безпеки РФ.

Залежно від змісту предмета злочину разли-сподіваються два види шпигунства: а) предметом першого є відомостей-ня, що становлять державну таємницю; б) предметом друго-го - інші відомості, що збираються за завданням іноземної раз - кою і призначені для використання їх на шкоду зовнішній безпеці РФ.
Об'єктивна сторона першого виду шпигунства являє собою вчинення дій у формі передачі, збирання, похи-домлення, а також у формі зберігання з метою передачі відомостей, що становлять державну таємницю. Збирання - це напів-чення інформації будь-яким способом, здійснюване без вилучили-ку предметів або документів у їх власників або обладаті-лей. Всі способи збирання інформації можна розділити на дві групи: а) особисте спостереження (у тому числі з використанням технічних засобів), тобто отримання відомостей з навколишніх об'єктів дійсності; б) агентурний метод - отримання інформації від людей, що володіють такими відомостями. Похи-щення передбачає незаконне вилучення відомостей у їх власника. Вилучення може бути таємне або відкрите, із застосуванням обману або насильства, коли документи і предмети вилучаються не так на вре-мя, а назавжди для передачі зазначеним у законі адресатам.
Зібрані або викрадені відомості зазвичай зберігаються до передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. З об'єктивної сторони зберігання означає, по-перше, що попередньо зібрані або викрадені ві-новних відомості, що становлять державну таємницю, зберігають-ся в певному місці до їх передачі (в даному випадку в діях особи є та інші об'єктивні ознаки шпіо-нажа - збирання або викрадення), по-друге, що винний сам безпосередньо не збирав і не викрадав дані відомості, але йому їх передають інші особи для подальшої передачі визначеним суб'єктам, і, по-третє, можлива ситуація, коли ві-новних зберігає відомості, зібрані і викрадені іншим чи-обличчям, з наступним поверненням тій же особі. Таким чином, зберігання відомостей, що становлять державну таємницю (тобто тимчасове володіння ними), як форма дії при шпигунстві може мати три види: а) особа зберігає відомості, зібрані або викрадені ним самим з метою передачі іноземній державі,

іноземної організації, їх представникам, б) особа сама не збирало і не викрадав відомості, а отримало їх з метою переда-чи адресату; в) особа зберігає відомості, зібрані іншою особою, з наступним поверненням тій же особі. У даному випадку винний буде нести відповідальність за пособництво в шпіо-наже за умови, що він усвідомлював характер збережених відомостей, мета, що переслідується собравшим їх обличчям, і заздалегідь обіцяв приховати здобуті злочинним шляхом предмети (документи), со-що тримають ці відомості.
Головною метою, до якої прагне винний при собира-ванні, викраденні або зберіганні відомостей, що становлять держав-ного таємницю, - це передати їх певним адресатам. Під передачею слід розуміти повідомлення відомостей, складових державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. У даному слу-чаї відомості можуть повідомлятися не тільки усно, а й шляхом, на-приклад, показу яких документів чи предметів, а також з використанням схованок, поштового листування, радіозв'язку. Передані відомості можуть бути зібрані або викрадені са-мім винним, а можуть бути отримані від інших осіб. Передача може здійснюватися особисто або через посередників. При цьому якщо посередник усвідомлює характер переданих відомостей і ста-тус адресата, то він відповідає за співучасть у шпигунстві.
Об'єктивна сторона другого виду шпигунства являє собою дії у формі збирання та передачі інших відомостей. За законодавець не передбачає таких форм дії, як викрадено-ня і зберігання, оскільки ці відомості є відкритими і можуть бути отримані з різноманітних джерел: офіційні-них видань наукової і технічної літератури, періодичних видань; на офіційних симпозіумах, конференціях; шляхом на- правління запитів в різні організації, анкетування і т.п. Інші відомості можуть збиратися і шляхом особистого спостереження.
Передача або збирання інших відомостей карається, якщо ці дії здійснюються за завданням іноземної розвідки з метою використання їх на шкоду зовнішньої безпеки РФ, тобто в даному випадку передбачається існування двох ознак: завдання іноземної розвідки і мета нанести шкоду зовнішньої безпеки РФ.

Шпигунство відноситься до злочинів з формальним скла-вом (складний альтернативний склад). Варто відзначити, що така дія, як зберігання, є триваючим, тобто воно характеризу-ється безперервним здійсненням складу даного діяння.
Суб'єктивна сторона шпигунства характеризується виною у ви-де прямого умислу. Збирання, викрадення чи зберігання відомостей, що становлять державну таємницю, здійснюється з метою їх передачі. Друга форма шпигунства характеризується метою завдав-ти шкоду зовнішньої безпеки РФ.
Суб'єктом шпигунства можуть бути іноземні громадяни та ли-
ца без громадянства, які досягли віку 16 років.
Якщо російський громадянин виступає як організато-ра, підбурювача чи пособника шпигунства, відповідальність за який передбачена ст. 276 КК, його дії кваліфікуються-ються як державна зрада у формі іншого надання допо-щі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні ворожої діяльності на шкоду зовнішній безпеці РФ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Шпигунство (ст. 276 КК). "
  1. 6.2. Види юридичної відповідальності
    шпигунство (ст. 276), розголошення державної таємниці (ст. 283) та ін Публічні заклики до розв'язування агресивної війни (ст. 354), що є злочином проти миру і безпеки людства також можна віднести до інформаційних злочинів. Таким чином, ми бачимо, що інформаційні відносини отримали кримінально-правовий захист. Безумовно, перераховані норми не охоплюють всіх
  2. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
    шпигунство (ст. 276), насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади (ст. 278), давання хабара (ст. 291), завідомо неправдиве показання, висновок експерта або неправильний переклад (ст. 307). Серед перелічених злочинів є які стосуються найрізноманітнішим категоріям, включаючи злочини невеликої тяжкості. До останніх відносяться, наприклад, комерційний підкуп без обтяжуючих
  3. 2. Поняття і види злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави
    шпигунства (ст. 276 КК) - тільки іноземні громадяни та особи без громадянства. Окремі злочини скоюються тільки спеціальним суб'єктом. Так, суб'єктом розголошення державної таємниці (ст. 283 КК) виступає тільки та особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі по службі. Особи, які не досягли 16-річного віку, до відповідальності за
  4. 4. Злочини, що посягають на зовнішню безпеку Росії
    шпигунство (ст. 276 КК). Окремі вчені відносять до цієї групи також розголошення державної таємниці (ст. 283 КК) і втрату документів, що містять державну таємницю (ст. 284 КК) * (20). Зазіхання на зовнішню безпеку характеризуються підвищеним ступенем небезпеки, що й зумовило віднесення їх до числа особливо тяжких злочинів з можливістю визначення покарання аж до 20 років
  5. § 5. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
    шпигунство (ст. 276 КК) або насільст-венний захоплення влади або насильницьке утримання влади (ст. 278 КК), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільним і своєчасним повідомленням органам влади або іншим чином сприяло запобіганню даль-ковитого шкоди інтересам Російської Федерації і якщо в його діях не міститься інше складу злочину. Всі три
  6. § 1. Загальна характеристика злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки держави
    шпигунстві (ст. 276 КК) предметом є відомості, що становлять державну таємницю (а за певних умов і інші відомості); при втраті документів, що містять державну таємницю (ст. 284 КК), в якості предмета виступають зазначені документи, а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю. Об'єктивна сторона майже всіх злочинів проти основ
  7. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    шпигунства. [8] У свою чергу підприємці в порядку превентивної самозахисту змушені виробляти засоби захисту і постійно вдосконалювати технічні засоби, що перешкоджають несанкціонованому доступу до джерел інформації. [9] Необхідність захисту ділової репутації індивідуального підприємця виникає у випадках поширення відомостей, що ганьблять його честь і гідність чи
  8. § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
    шпигунства, підкупу та іншими недозволеними методами. Швидкий розвиток сучасної обчислювальної техніки, основою якої є інтегральні мікросхеми (ІМС), зумовило необхідність правової охорони останніх як на рівні структурно-функціональної схеми, так і на рівні топологічної схеми. Структурно-функціональна і електрична схеми ІМС, а також способи виготовлення ІМС можуть бути
  9. § 1. Правова охорона секрету виробництва (ноу-хау)
    шпигунство, підкуп службовців володаря секрету виробництва, проникнення в приміщення, прослуховування засобів зв'язку, розтин кореспонденції і т.д. Більшість з названих і подібних їм дій заборонені законодавством і утворюють склади адміністративних або кримінальних правопорушень (див., наприклад, ст. 183 КК). У тих випадках, коли спеціальної заборони на використання деяких заходів у
  10. 1. Правовий режим ноу-хау
    шпигунством.